Рішення

від 29.12.2020 по справі 240/9522/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року м. Житомир

справа № 240/9522/20

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Проспект-Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-

встановив:

Приватне підприємство "Проспект-Транс" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Житомирській області від 24.03.2020 №176551 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до оскаржуваної постанови від 24.03.2020 №176551 до позивача застосовано штраф у сумі розміром 34000 грн за порушення абз.16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» , а саме: перевищення встановлених законодавством габаритних розмірів, без відповідного дозволу. Однак, накладення штрафу на позивача за порушення, встановлені під час перевірки транспортного засобу марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , є необґрунтованим. Зазначає, що не погоджується із застосуванням до нього штрафних санкцій. Вказує, що ним не було допущено порушень вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки перевірка транспортного засобу на предмет габаритно-вагового контролю проведена із суттєвими порушеннями вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.

Зазначає, що посадовими особами відповідача 14.02.2020 здійснювався габаритно-ваговий контроль без застосування вимірювальних пристроїв, а лише за результатами співставлення наданих документів.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи ( у порядку письмового провадження).

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження направив до суду відзив на позовну заяву (за вх.№23934/20), у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування зазначає, що при складанні акту перевірки автомобіля DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 водій транспортного засобу не забезпечив надання пояснень чи заперечень перевіряючим, окрім того не вказав про наявність дозволів, які надають право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових та габаритних параметрів.

Також вказує, що документальний габаритно-ваговий контроль є визначенням загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу. Водночас, зауважує, що при проведенні документального габаритно-вагового контролю зважування транспортного засобу не проводиться.

Зазначає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки при здійснені габаритно-вагового контролю посадові особи відповідача діяли відповідно до вимог чинного законодавства, в результаті чого при перевірці транспортного засобу позивача встановлено порушення позивачем норм Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правил дорожнього руху.

Відповідно до ухвали суду від 06.08.2020, у зв"язку із задоволенням клопотання представника позивача справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (з викликом сторін) за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з протокольною ухвалою суду (без виходу суду до нарадчої кімнати) від 10.11.2020, у зв"язку із задоволенням клопотання відповідача, допущено заміну відповідача у справі - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Житомирській області на його правонаступника - Державну служби України з безпеки на транспорті в особі Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 13.11.2020 клопотання позивача та відповідача про виклик свідків задоволено, викликано до суду свідків.

У судове засідання 04.12.2020 прибули представник позивача, представник відповідача та свідки.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву (за вх.№44440/20) від 29.10.2020.

Додаткова зазначає, що позивач є власником транспортного засобу, однак відповідно до договору оренди №02-12-2019/1 від 02.12.2019, вказаний транспортний засіб переданий у користування Приватному підприємству "ВКП Проспект", який у подальшому, 14.02.2020 здійснював два рейси перевезення вантажу за товарно-транспортними накладними №20745.1 на 17,94 тон та за №20745.2 на 18 тон, що разом складає 35,94 тон.

Тому, загальна маса транспортного засобу з вантажем під час двох рейсів не перевищувала нормативно допустиму норму - 40 тон.

Окрім того, зауважує, що чинними нормами права не передбачено обов"язку отримання перевізником спеціального дозволу на перевезення саме подільного вантажу.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вказує, що посадовими особами відповідача, під час зупинки 14 лютого 2020 року транспортного засобу DAF державний номерний знак НОМЕР_1 за результатами документального габаритно-вагового контролю, на підставі свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, напівпричіпу та документу про відвантаження з відповідального зберігання №20745 від 14.02.2020 встановлено порушення позивачем вантажно-габаритного контролю на понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Також зазначає, що товарно-транспортної накладної водієм транспортного засобу DAF державний номерний знак НОМЕР_1 під час перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки надано не було.

У ході судового розгляду справи судом оголошено зміст позовної заяви, заслухано пояснення представника позивача, представника відповідача та пояснення свідків, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи та відповідно до протокольної ухвали, суд на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 10 лютого 2020 року видано направлення на рейдову перевірку №010725 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, в місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств, за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт згідно з Постановою КМУ №1567 відповідно до системи адміністративного устрою України в Житомирській області, м.Житомирі та районі (а.с.28).

14 лютого 2020 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Житомирській області проведено перевірку транспортного засобу щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, зокрема, здійснено габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF, державний номерний знак - НОМЕР_1 з напівпричепом LANGENDORF модель SKS-HS27/27 державний знак НОМЕР_2 (а.с.31).

За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF, модель FT CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом LANGENDORF модель SKS-HS27/27 державний знак НОМЕР_2 встановлено перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, вантаж - відсів; маршрут: Лезниківський кар"єр - Світин (зі слів водія); з перевищенням встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху, вагових норм на 25% (загальна маса транспортного засобу - 50,21 т.). Зазначені обставини підтверджуються довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №048566 від 14.02.2020 (далі - довідка) та розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №203510 від 14.02.2020 (далі - розрахунок). Як свідчать довідка та розрахунок, водій транспортного засобу ОСОБА_1 з їх змістом не ознайомлений, другий примірник зазначених документів не отримував, зазначене не заперечувався позивачем (а.с.32, 33, 34).

Враховуючи те, що вказаний транспортний засіб до пункту здійснення документального габаритно-вагового контролю проїхав 37 км із встановленим перевантаженням, посадовими особами управління Укртрансбезпеки складено Акт №033294 від 14.02.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.32).

За результатами проведеної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.02.2020 №203510 (далі - акт перевірки №203510), в якому зафіксовано, що при перевірці транспортного засобу марки DAF, модель FT CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 з напівпричепом LANGENDORF, державний знак НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , під керуванням водія - ОСОБА_1 , відповідно до посвідчення водія НОМЕР_5 від 18.09.2019, встановлено порушення вимог чинного законодавства, а саме: перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, вантаж - відсів; маршрут: Лезниківський кар"єр - Світин (зі слів водія); з перевищенням встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху, вагових норм на 25% (загальна маса транспортного засобу - 50,21 т.), у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абз.16 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.31).

Відповідно до відмітки на акті перевірки №203510 від 14.02.2020 водій з актом не ознайомлений, від підпису та надання пояснень відмовився (а.с.31).

Зазначений акт перевірки №203510 був переданий начальнику управління Укртрансбезпеки у Житомирській області для вирішення питання щодо притягнення перевізника до адміністративно-господарської відповідальності.

25 лютого 2020 року відповідач направив позивачу лист за вих.№18259/24/24-20, в якому повідомив про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт. Вказаний лист, копія акту перевірки №203510 від 14.02.2020, акт про перевищення транспортним засобом нормативних параметрів №033294 від 14.02.2020 та копія розрахунку №203510 від 14.02.2020 направлені рекомендованим листом з повідомлення про вручення на адресу позивача, зазначену у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів та вручено уповноваженій особі за довіреністю - 03.03.2020 (а.с.38, 39, 39 зворот).

Оскільки позивач до управління Укртрансбезпеки у Житомирській області не з`явився, додаткових пояснень, інформації та документів не надав, то 24.03.2020 начальником управління Укртрансбезпеки у Житомирській області розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та відповідно до абз.16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.03.2020 №176551 за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідно до якої до Приватного підприємства «Проспект-Транс» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн (а.с.40).

Позивач не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон №3353-ХІІ), відповідно до частина 2 статті 29 якого з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), згідно з пунктами 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п.20-22 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 р. «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

У розумінні Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку № 879).

За змістом пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п. 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно з п.21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Як вже вказувалось, пунктом 16 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (підпункт 5-1 пункту 2 Порядку №879)

Точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті (підпункт 11 пункту 2 Порядку №879).

Тобто, зазначеними нормами закону не передбачено обов`язку проведення габаритно-вагового контролю виключно у спосіб зважування транспортного засобу при наявності необхідних даних у товарно-транспортній документації.

Саме для встановлення факту перевищення загальної маси та (або) габаритних параметрів транспортного засобу, здійснюється документальний контроль на підставі поданих перевізником (експедитором, іншою уповноваженою особою) документів.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон №2344) визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №07 затверджений Перелік документів (далі - Перелік), необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

За п. 1 Переліку для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 2 Переліку).

З огляду на викладене, встановлення уповноваженими особами відповідача перевищення загальної маси та (або) габаритних параметрів транспортного засобу здійснюються на підставі поданих перевізником (експедитором, іншою уповноваженою особою) документів, до яких законодавець відносить свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, документи щодо технічної характеристики транспортних засобів та вантажів, товарно-транспортні накладні, тощо.

У даному випадку було проведено саме документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, модель FT CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом LANGENDORF державний знак НОМЕР_2 на підставі поданих водієм ОСОБА_1 документів, а саме: свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 і видаткової накладної (відвантаження з відповідального зберігання) №20745 від 14.02.2020, у яких зазначена маса транспортного засобу та маса вантажу, що перевозився транспортним засобом (а.с.35, 36, 37).

Матеріали справи свідчать, що за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, модель FT CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 з напівпричепом LANGENDORF, державний знак НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , під керуванням водія - ОСОБА_1 , 14.02.2020 встановлено перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм понад 25% (загальна маса транспортного засобу - 50,21 т, загально допустима маса 40,0 т), що у відсотковому відношенні становить 25,52% (а.с.32, 33, 34).

Таким чином, зазначене перевищення відповідає показникам перевищення зазначеним п.22.5 ПДР, та перевищують нормативно допустимі габаритні та вагові обмеження більш ніж на 2% (величина похибки).

Вказані параметри відображені в Розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 14.02.2020 №203510, та на їх підставі здійснено відповідні розрахунки за встановленою формулою. При цьому перевищення навантаження на осі перевіряючими не встановлено, а тому відповідні графи розрахунків не заповнені.

Суд зазначає, що позивач на спростування встановленого уповноваженими особами відповідача перевищення габаритно-вагових норм понад 25% при перевезенні вантажу (відсіву) транспортним засобом марки DAF, модель FT CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом LANGENDORF державний знак НОМЕР_2 , надав суду додаткові докази, а саме: договір оренди транспортного засобу №02-12-2019/1 від 02.12.2019; акт прийому-передачі від 02.12.2019; товарно-транспортні накладні №20745.1 від 14.02.2020 та №20745.2 від 14.02.2020 (а.с. 73-74, 75, 76, 77).

Суд надає правову оцінку вказаним доказам з урахуванням наявних у справі матеріалів та зазначає наступне.

Відповідно до змісту договору оренди транспортного засобу №02-12-2019/1 від 02.12.2019 Приватне підприємство "Проспект-Транс" ("Орендодавець") передало належний йому на праві власності, а Приватне підприємство "Виробниче комерційне підприємство Проспект" ("Орендар") прийняло на умовах платного тимчасового користування транспортний засіб: сідловий тягач DAF FT CF 85, рік випуску 2008, колір білий, шасі НОМЕР_6 реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.73-74).

На виконання умов вказаного договору між "Орендодавцем" та "Орендарем" складено акт прийому-передачі від 02.12.2019, згідно зі змістом якого Приватне підприємство "Проспект-Транс" ("Орендодавець") передало Приватному підприємству "Виробниче комерційне підприємство Проспект" ("Орендар") транспортний засіб: сідловий тягач DAF FT CF 85, рік випуску 2008, колір білий, шасі НОМЕР_6 реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.75).

Однак, суд акцентує увагу на тому, що під час розгляду справи, представник позивача не заперечував, що водій - ОСОБА_1 , що здійснював 14.02.2020 керування транспортним засобом марки DAF, модель FT CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом LANGENDORF, державний знак НОМЕР_2 , на час зупинки автомобіля був офіційно працевлаштований у позивача - Приватного підприємства "Проспект-Транс".

З огляду на викладене, беззаперечних доказів, щодо спростування наявності у позивача станом на 14.02.2020 права (можливості) користування власним транспортним засобом марки DAF, модель FT CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивачем під час розгляду справи суду не надано. Тому, з урахуванням вказаного, у даному випадку, саме Приватне підприємство "Проспект-Транс" (власник транспортного засобу, нівпричепу та юридична особа, водій якого здійснював керування транспортним засобом з вантажем), є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

Щодо твердження позивача, з приводу неправомірності визначення відповідачем маси вантажу (відсіву) що перевозився за вагою, вказаною у документі про відвантаження з відповідального зберігання №27045 від 14.02.2020, суд вказує наступне.

Як вже зазначалось вище, відповідно до положень чинного законодавства безпосередньо на автомобільного перевізника, водія покладено обов"язок мати та пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Суд зазначає, що надані позивачем під час розгляду справи товарно-транспортні накладні №20745.1 від 14.02.2020 та №20745.2 від 14.02.2020, які у свою чергу не були пред"явлені водієм ні під час перевірки, ні під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, не спростовують встановлене відповідачем габаритно-вагове перевищення, оскільки у зазначених товаро-транспортних накладних вказано перевезення вантажу (відсіву) автомобілем марки DAF АМ5890СH, однак з іншим напівпричепом, державний знак НОМЕР_7 , а не з тим, який було зупинено під час перевірки 14.02.2020 - напівпричепом LANGENDORF, державний знак НОМЕР_2 (а.с.36, 37, 76, 77).

Отже, матеріали справи свідчать, що перевезення вантажу позивачем здійснювалось саме на підставі документу про відвантаження з відповідального зберігання №20745 від 14.02.2020, відповідно до якого перевозився товар - відсів 35,94 т (а.с.35).

При цьому суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що товар після виписки документу про відвантаження з відповідального зберігання №20745 від 14.02.2020 міг бути частково відвантажений або розвантажений на два причепи, оскільки зазначений документ, який міститься в матеріалах справи жодних відміток про часткове відвантаження товару не містить.

З метою з"ясування фактичних обставин справи, судом під час розгляду справи у судовому засіданні 04.12.2020 заслухано пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є інспекторами відділу державного контролю на автомобільному транспорті та які безпосередньо, 14.02.2020, здійснювали документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, модель FT CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом LANGENDORF, державний знак НОМЕР_2 .

Обидва свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили суду інформацію аналогічного змісту та повідомили, що 14.02.2020 під час проведення рейдової перевірки здійснено документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, модель FT CF 85 під керуванням водія ОСОБА_1 . Свідки пояснили, що водію було запропоновано надати для перевірки документи на транспортний засіб та товар що транспортується, а також документи для підтвердження права керування транспортним засобом. На виконання вказаної вимоги, водієм було надано свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та напівпричепа, посвідчення на право керування транспортним засобом та видаткову накладну у якій містились відомості про точку відправлення вантажу, прибуття і маса вантажу, що транспортується, на підставі яких було здійснено розрахунок вагового контролю.

Також свідки зазначили, що водієм транспортного засобу під час складання акту перевірки жодних зауважень та пояснень надано не було, від підписання акту перевірки водій відмовився. Окрім того, свідки пояснили, що водієм під час здійснення документального габаритно-вагового контролю товарно-транспортної накладної на вантаж що транспортувався надано не було.

Щодо допиту свідка ОСОБА_1 - водія вказаного автомобіля, суд зазначає, що даний свідок викликався до суду, однак у встановлену судом дату, час та місце не прибув, причин неявки суду не повідомив, окрім того, представник позивача у судовому засіданні 04.12.2020 не наполягав на допиті заявленого свідка.

Підсумовуючи наведене, з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем обраховано повну масу транспортного засобу, яка становить 50,21 т (50210 кг) = (маса транспортного засобу марки DAF, модель FT CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 - 6770 кг + маса напівпричепу LANGENDORF державний знак НОМЕР_2 - 7500 кг + маса вантажу 35940 кг).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правильність даних, зазначених у документах, які подані для габаритно-вагового контролю водієм, зокрема маса вантажу (відсіву), що транспортувався, позивачем не спростована.

Як свідчать матеріали справи, клопотання про проведення точного габаритно-вагового контролю уповноваженою особою позивача (водієм транспортного засобу) не заявлялись і заперечень у актах перевірки не викладено.

Разом з тим позивачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його власності. Позивачем не надано також доказів оскарження в установленому порядку дій відповідача щодо фіксування правопорушення.

Також суд вважає безпідставними доводи позивача, що встановивши перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, його подальший рух мав би бути заборонений посадовими особами відповідача до внесення плати за його проїзд.

З приводу вищевказаних посилань позивача, суд зазначає, що відповідно до пункту 22 Порядку №879, у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене статтею 132-1 (порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами) цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов`язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

З огляду на зазначене, не передбачено обов`язку посадових осіб Укртрансбезпеки щодо затримання транспортного засобу для приведення вантажу у відповідність до допустимих норм. Також суд наголошує, що в разі виявлення такого порушення, обов`язок усунення вказаного недоліку покладається на позивача (водія ТЗ).

Доказів наявності у позивача спеціального дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортному засобу позивача з вантажем, що перевищує вагові обмеження, - до суду не надано.

Суд зазначає, що положеннями п.4 Правил №30 встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» .

Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що позивач має такий дозвіл чи документ, який би дозволяв рух автомобільними дорогами перевіряючим транспортним засобам.

Окрім того, суд критично ставиться до твердження позивача, щодо відсутності обов"язку для отримання спеціального дозволу на перевезення подільного вантажу.

Суд зазначає, що чинними нормами права передбачено обов"язок отримання дозволу на перевезення вантажу великогабаритним транспортним засобом автомобільними дорогами, безпосередньо саме в разі перевищення норм вагових або габаритних параметрів, незалежно від подільності чи неподільності вантажу.

Суд акцентує увагу на тому, що перевищення норм вагових або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху не є припустимим, оскільки його перевищення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу, та як наслідок впливає на процес гальмування автомобіля, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Суд критично ставиться до доводів позивача про те, що притягнення його до адміністративної відповідальності відбулось на основі недопустимих та неналежних доказів, оскільки під час розгляду справи не встановлено та не знайшло підтвердження порушення відповідачем порядку одержання матеріалів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваної постанови.

Разом з тим, відмова водія від підпису в акта №203510 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та не отримання ним матеріалів перевірки, в тому числі і довідки про здійснення габоритно-вагового контролю, не є передумовою та не свідчить про неналежність, недопустимість зазначених матеріалів, як доказів вчиненого порушення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Саме такий підхід значно посилює позиції невладної особи, якій бракує правових знань, щоб самостійно довести перед судом слушність своїх тверджень.

В той же час, застосування принципу презумпції винуватості суб`єкта владних повноважень не обумовлює його автоматичного програшного становища у справі, оскільки ця презумпція не є абсолютною.

Підсумовуючи зазначене, оцінивши докази, долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова управління Укртрансбезпеки в Житомирській області від 24.03.2020 №176551 про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною, тому підстави для її скасування у суду відсутні.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову Приватного підприємства "Проспект-Транс" (вул. Сергій Параджанова, 77, Житомир,10000, код ЄДРПОУ 36427930) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (пр-т Перемоги, буд.14, м.Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено у повному обсязі 29 грудня 2020 року.

Суддя А.В. Горовенко