Рішення

від 28.12.2020 по справі 300/2519/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2020 р. справа № 300/2519/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення від 20.08.2020 року та зобов`язання повторно розглянути звернення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в присілку Буков`ян села Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку (а.с.16-17).

15.10.2020 року позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунутий (а.с.20-26).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.27-28).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення вимог земельного законодавства України та за наявності усіх документів, необхідних для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, відмовив у наданні такого дозволу згідно оскаржуваного рішення з підстав, не передбачених чинним законодавством.

20.11.2020 року відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується інформацією, сформованою 15.12.2020 року на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта" за штрихкодовим ідентифікатором поштового відправлення № 7650101117227. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.

22.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області із заявою, згідно якої просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, розташованої за адресою: село Кривопілля присілку Буков`ян для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту з метою передачі безоплатно у власність (а.с.13). Відповідно до переліку додатків, позивачем до вказаної заяви долучено копію паспорту, копію ідентифікаційного коду та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.13)

Згідно виписки з рішення двадцять дев`ятої сесії сьомого демократичного скликання Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області від 20.08.2020 року, сесія сільської ради, за наслідком розгляду заяви позивача, не прийняла рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в селі Кривопіллі присілок Буков`ян в зв`язку з тим, що дана земельна ділянка знаходиться в масиві лісового фонду (а.с.10).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).

Згідно пункту "в" частини 3 статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У відповідності до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами регламентовано статтею 118 Земельного кодексу України.

Приписами частини 6 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Земельний кодекс України визначає чіткий алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини такої відмови.

Так, абзацом 1 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення щодо відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою визначено те, що земельна ділянка знаходиться в масиві лісового фонду (а.с.10).

Однак, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність спірного рішення, оскільки не надано суду жодних доказів в підтвердження того, що земельна ділянка, яку ОСОБА_1 мав на меті отримати у власність, знаходиться в масиві лісового фонду. Більше того, виключний перелік підстав для відмови регламентований статтею 118 Земельного кодексу України.

Суд наголошує, що без підтвердження вказаної обставини, неможливо встановити відповідність або невідповідність місця розташування обраної позивачем земельної ділянки вимогам чинного законодавства та вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Окрім того, суд зазначає, що відповідач у строк, визначений частиною 5 статті 162, частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлений ухвалою суду від 05.10.2020 року, так і станом на дату розгляду справи відзив на позовну заяву не подав. Доказів поважності причин пропуску процесуального строку для подання відзиву позов або ж заяви про продовження строку подання для подання відзиву на позовну заяву відповідачем суду не надано.

Згідно частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи, що відповідач у справі, як суб`єкт владних повноважень не надіслав до суду відзиву на позовну заяву та не повідомив суд про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд, у відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, кваліфікує неподання Кривопільською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області відзиву на позов як визнання позову.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

В адміністративному судочинстві діє принцип змагальності сторін (пункт 4 частина 3 статті 2, стаття 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності прийняття рішення від 20.08.2020 року з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, суд враховує принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень у відповідності до якого рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36 від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

За вищенаведених обставин, враховуючи відсутність обґрунтувань та доказів правомірності прийнятого 20.08.2020 Кривопільською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області рішення, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області підлягає стягненню сплачений, згідно квитанції АТ КБ "ПриватБанк" за № 0.0.1852880944.1 від 29.09.2020 року, судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Красник, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78705) до Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04357383, с. Кривопілля, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78706) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій - задовольнити.

Скасувати рішення Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04357383, с. Кривопілля, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78706) від 20.08.2020 року щодо ненадання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Красник, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78705) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в присілку Буков`ян села Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області.

Зобов`язати Кривопільську сільську раду Верховинського району Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04357383, с. Кривопілля, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78706) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Красник, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78705) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в присілку Буков`ян села Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04357383, с. Кривопілля, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78706) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , с. Красник, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78705) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.