Рішення

від 29.12.2020 по справі 300/2954/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2020 р. справа № 300/2954/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Альва" про стягнення податкового боргу в сумі 184260,13 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Альва" (далі відповідач, ТОВ "Альва") про стягнення податкового боргу в сумі 184260,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем станом на дату подання позовної заяви обліковується податковий борг в розмірі 184260,13 грн, який виник у зв`язку із несплатою податкових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб, з яких: податкове зобов`язання в сумі 164393,74 грн, яке нараховане згідно податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2017 рік від 15.02.2017 на суму 58 021,32 грн, враховуючи часткове погашення сума до стягнення становить 9670,22 грн, податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2018 рік від 30.01.2018 на суму 58 021,32 грн, податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2019 рік від 20.02.2019 на суму 58 021,32 грн, податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2020 рік від 24.02 2020 року на суму 58021,32 грн, сума до стягнення 38 680,88 грн (4 835,11 грн * 8 місяців) та штрафна санкція в розмірі 2325,94 грн, а також пеня в сумі 17540,45 грн. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в розмірі 184260,13 грн, добровільно не сплачена, позивач просить позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

06.11.2020 відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.46). Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридична особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Альва" зареєстроване як юридична особа та взяте на облік, як платник податків Калуською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління ДФС в Івано-Франківській області (а.с.8-9).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 15.1. статті 15 та підпункту 288.2. статті 288 Податкового кодексу України відповідач являється платником орендної плати та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.

Пунктом 10.2. статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно положень пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок нарахування та сплати орендної плати за землю регламентовано статтею 288 Податкового кодексу України. Так, відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктами 288.2 та 288.3 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Так, згідно з пунктами 285.1 та 285.2 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем подано до Калуської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області: податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2017 рік від 15.02.2017 на суму 58 021,32 грн, враховуючи часткове погашення сума до стягнення становить 9670,22 грн за листопад - грудень 2017; податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2018 рік від 30.01.2018 на суму 58 021,32 грн; податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2019 рік від 20.02.2019 на суму 58 021,32 грн; податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2020 рік від 24.02.2020 на суму 58021,32 грн, сума до стягнення 38 680,88 грн (4 835,11 грн * 8 місяців). Однак визначене зобов`язання відповідач повністю не сплатив, а борг по даному платежу становить 164 393,74 грн (а.с.11-16, 19-20).

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховане податкове зобов`язання відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, визначене ним в податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), є узгодженим з дня подання таких декларації.

З огляду на вищенаведене, у зв`язку з частковою сплатою самостійно визначені відповідачем зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 164 393,74 грн, є узгоджені, а, отже, становлять податковий борг товариства з обмеженою відповідальністю "Альва".

Щодо зобов`язання відповідача по штрафних (фінансових) санкціях із орендної плати з юридичних осіб, суд зазначає наступне.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що позивачем на підставі:

- акту камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) № 779/09-19-51- 12/25065325 від 27.03.2019 винесено податкове повідомлення-рішення № 0014985112 від 27.03.2019 на суму 1741,55 грн, враховуючи часткове погашення сума до стягнення становить 221,54 грн;

- акту камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) 83/09-19-51 - 04/25065325 від 17.09.2019 винесено податкове повідомлення-рішення № 0061875112 від 17.09.2019 на суму 1 934,40 грн;

- акту камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) 884/09-19-51- 04/25065325 від 11.03.2020 винесено податкове повідомлення-рішення № 0075885104 від 11.03.2020 на суму 170 грн (а.с.17-18, 21-24).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу, що підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача на податкових повідомленнях-рішеннях, копії яких містяться в матеріалах справи.

Оскільки, відповідачем відповідно до статті 56 Податкового кодексу України не порушено процедура адміністративного узгодження податкового зобов`язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що сума штрафу за платежем орендна плата з юридичних осіб в загальному розмірі 2325,94 грн є узгодженою та являється податковим боргом.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статті 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Наявний у матеріалах справи витяг із облікової картки платника податків відповідача, а також довідка про борг за платежами свідчить про те, що за відповідачем обліковується пеня, яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань в загальній сумі 17540,45 грн (а.с.5, 26-40).

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу вручено податкову вимогу форми "Ю" №147/1788/10/24 від 05.04.2011, яка 05.04.2011 отримана ТОВ "Альва", що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці податкової вимоги. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана (а.с.25).

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік від 15.02.2017, за 2018 рік від 30.01.2018, за 2019 рік від 20.02.2019, за 2020 рік від 24.02 2020, податковими повідомленнями-рішеннями № 0014985112 від 27.03.2019, № 0061875112 від 17.09.2019, № 0075885104 від 11.03.2020, податковою вимогою форми "Ю" №147/1788/10/24 від 05.04.2011, довідкою про борг за платежами від 24.09.2020, а також зворотнім боком облікових карток по платежу орендна плата з юридичних осіб, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб в загальному розмірі 184260,13 грн, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд визнає підставним звернення податкового органу із позовом про стягнення 184260,13 грн, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Альва" податкового боргу в загальній сумі 184260,13 грн є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Альва" (код ЄДРПОУ 25065325) з рахунків у банках, що його обслуговують та за рахунок готівки, що належить товариству в дохід бюджету заборгованість в розмірі 184260 (сто вісімдесят чотири тисячі двісті шістдесят) гривень 13 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альва" (код ЄДРПОУ 25065325, вул. Шевченка, с. Грабівка, Калуський район, Івано-Франківська область, 77357).

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.