Рішення

від 17.12.2020 по справі 380/1367/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року справа №380/1367/20

Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді - Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Олійник Л.В.,

за участі:

представників позивача - Палиги О.І., Заремби В.В., згідно договору,

представника відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львова за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн Архітекчурал Десижинс Проджект Груп» до Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу, -

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю «Модерн Архітекчурал Десижинс Проджект Груп» (далі - ТзОВ «Модерн Архітекчурал Десижинс Проджект Груп» , позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач) з вимогою про визнання протиправною та скасування постанови Департаменту архітектурно - будівельної інспекції України у Львівській області №30пл/19/1013-6/6043-19 від 26.12.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 189180,00 грн.

При обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із постановою відповідача №30пл/19/1013-6/6043-19 від 26.12.2019 про накладення штрафу, оскільки така винесена з численними порушеннями. Представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова була винесена на підставі акта перевірки та матеріалів фотофіксації, однак такі не досліджувалися під час розгляду матеріалів справи 26.12.2019 в Департаменті державної - архітектурно будівельної інспекції у Львівській області, а також не були долучені до примірника оскаржуваної постанови. Крім того, при повідомленні про планову перевірку позивача не повідомлялося про необхідність надання жодних документів. Водночас, в акті перевірки зазначалося, що проектна документація розроблена з порушенням вимог державних будівельних норм. Представник позивача звертає увагу на те, що 06.02.2019 головний інспектор будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Львівській області Заставська Я.В. за результатами розгляду наданих замовником будівництва об`єкту ОСОБА_1 документів, в тому числі, проектної документації, визнала її такою що відповідає вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельним нормам, стандартам і правилам та відповідно видала Дозвіл на виконання будівельних добіг № ЛВ 112190371079. Однак, вказане не було взято до уваги головним інспектором будівельного нагляду ДАБІ України. Крім того, представник позивача зазначає, що планова перевірка об`єкту «Нове будівництво багатоквартирного будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 » не могла бути передбаченою у річному плані здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рікз огляду на те, що такий план був затверджений 01.12.2018, а дозвіл на виконання будівельних робіт був виданий 06.02.20219. Вищенаведене, на переконання представника позивача, вказує на порушення відповідачем процедури проведення перевірки, що є підставою для скасування постанови, прийнятої за результатами такої перевірки. Враховуючи наведене, представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою від 17.02.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 03.03.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

19.03.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №15374).

17.06.2020 позивач подав відповідь - пояснення на відзив (вх. №30156).

07.09.2020 позивач подав додаткові пояснення (вх. №44351).

05.10.2020 представник відповідача - 1 через електронну адресу суду подав клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 05.10.2020 вказане клопотання залишено без задоволення.

Ухвалою від 27.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Причин неявки суду не повідомив. Належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Позицію щодо позову виклав у відзиві від 19.09.2020 (вх. №15374). Наголосив, що департаментом ДАБІ у Львівській області відповідно до плану перевірок затвердженого наказом № 1040 від 20.09.2019 та направлення № 115/19-пл від 28.11.2019 у термін із 28.11.2019 по 12.02.2019 - було проведено планову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня у м. Мостиська. Зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивача належно було повідомлено згідно повідомлення № 1013-6/5152-19 від 08.11.2019, яке було вручено позивачу 12.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 7905703615757. В ході проведення перевірки було встановлено, що проектною організацією ТзОВ «Модерн Архітекчурал Десижинс Проджект Груп» передано замовнику (акт приймання - передачі від 05.11.2018) проектну документацію «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м. Мостиська Мостиського району Львівської області» , що розроблена з порушенням вимог будівельних норм. За результатами перевірки складено акт № 115/19 від 11.12.2019, протокол на позивача № 115/19-2 від 11.12.2019 і видано припис № 115/19 від 11,12.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 06.02.2020 Департаментом архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області Збитковській О.В. надано дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ 112190371079 на будівництво об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м Мостиська Мостиського району Львівської області» .

Розробником вказаної проектної документації є ТзОВ «Модерн Архітекчурал Десижинс Проджект Груп» .

В подальшому, Департаментом ДАБІ у Львівській області відповідно до плану перевірок, затвердженого наказом № 1040 від 20.09.2019 та направлення № 115/19-пл від 28.11.2019, у період з 28.11.2019 по 12.02.2019 було проведено планову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м Мостиська Мостиського району Львівської області.

Перевіркою встановлено, що проектною організацією ТзОВ «Модерн Архітекчурал Десижинс Проджект Груп» передано замовнику (акт приймання-передачі від 05.11.2018) проектну документацію «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м. Мостиська Мостиського району Львівської області» (стадія проект), розроблену з порушенням вимог будівельних норм, а саме:

згідно п. 3.16 та таблиці 3.2 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» , найменші відстані від майданчиків до вікон житлових і громадським будинків слід приймати: Ігрові для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку 12м - на генплані проекту до найближчих вікон 5м, для занять фізкультурою 10м - на генплані майданчики для занять фізкультурою розміщено до найближчих вікон 5м, для господарських цілей 20м - на генплані проекту господарський майданчик розміщено на відстані 5м від вікон найближче квартири, для відпочинку дорослого населення 10м, на генплані майданчик для відпочине дорослого населення розміщений на відстані 3,5м від вікон (відстані згідно масштабу креслення;

згідно розрахункової кількості машиномісць, наведеного на генплані, необхідна кількість паркомісць для тимчасового зберігання автомобілів проектованого об`єкта - 17, для постійного зберігання автомобілів мешканців квартир - 52 (в сумі 69), що відповідає вимогам табл 7.4а, табл. 7.6 зміни №4 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільське поселень» (чинні на час проектування та затвердження проекту). Однак, на генплані проекту запроектовано автостоянку на 10 паркомісць;

запроектована автостоянка на 10-паркомісць розміщена на генплані на відстані 8,2 м від вікон проектованого житлового будинку, а також на відстані 1,5 м та 9 м від житлових будівель на сусідній земельній ділянці, позначених на генплані КЖ (кам`яна житлова), що є порушенням вимог п. 7.50 та вимог таблиці 7.5 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» , згідно якої відстань від відкритих автостоянок при кількоcті легкових автомобілів 10 повинна становити 10 м (відстані згідно масштабу креслення).

Вказане є порушенням п. 3.16 та таблиці 3.2 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» , табл. 7.4а, табл. 7.6 зміни №4 ДБН 360-921 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» , п. 7.50 та вимог табл. 7.5 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» , абзац 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» абз. 1 ч. 1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , абз. 1 п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 16.05.2011 №45 п. 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» .

За результатами проведеної перевірки складено акт № 115/19 від 11.12.2019 та протокол № 115/19-2 від 11.12.2019 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та видано припис № 115/19 від 11,12.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів.

У зв`язку з неусуненням порушень, 26.12.2019 головним інспектором будівельного нагляду відділу Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області, Державної архітектурної інспекції України Онищак Х.Р. було винесено постанову № 30пл/19/1013-6/6043-19 від 26.12.2019 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності, згідно якої ТзОВ «Модерн Архітекчурал Десижинс Проджект Груп» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , та накладено штраф у сумі в сумі 189180,00 грн.

Вважаючи вказану постанову такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04. 2007 № 877-V, Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» .

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів.

Пунктом 1 Порядку №533 визначено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог наголошував, що планова перевірка, за результатами якої було прийнято оскаржувану постанову, не могла бути включена до річного плану здійснення заходів державного нагляду.

Так, згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) формується інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю).

У разі виникнення потреби у внесенні змін до сформованого проекту плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) щодо узгоджених між органами державного нагляду (контролю) інших дат початку та строків здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органи державного нагляду (контролю) звертаються письмово з відповідними пропозиціями не пізніше 1 листопада року, що передує плановому, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, який має право вносити такі зміни до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та вносить відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 15 листопада року, що передує плановому.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Вимоги до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), внесення змін до них та звіту щодо їх виконання визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Щороку до 1 квітня органи державного нагляду (контролю) готують звіти про виконання річних планів заходів державного нагляду (контролю) за попередній рік з урахуванням виконання відповідно до компетенції плану комплексних заходів державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв`язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Норми ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» кореспондуються з нормами п. 5 Порядку №533 в частині підстав та процедури проведення планових та позапланових перевірок.

Так, згідно п. 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Періодичність проведення планових перевірок суб`єктів містобудування на об`єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Планові перевірки об`єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Щороку до 1 квітня органи державного нагляду (контролю) готують звіти про виконання річних планів заходів державного нагляду (контролю) за попередній рік з урахуванням виконання відповідно до компетенції плану комплексних заходів державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи -підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Як видно із акта перевірки від 11.12.2019 № 115/19, підставою для проведення заходу державного нагляду (контролю) слугував наказ ДАБІ України від 20.09.2019 №1040 та видане на його підставі посвідчення (направлення) від 28.11.2019 № 115/19-пл.

Відповідно до цього наказу від 20.09.2019 № 1040 затверджено план перевірок об`єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи, на IV квартал 2019 року, до якого внесений і об`єкт «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. 16 Липня в м. Мостиська Мостиського району Львівської області» .

Таким чином, для надання відповідачу права на здійснення планового заходу щодо об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. 16 Липня в м. Мостиська Мостиського району Львівської області» , такий мав би бути передбачений в річному плані, що був затверджений органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Тобто, в даному випадку не пізніше 01.12.2018.

Як вже було зазначено судом вище, внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Доказів зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок відповідачем суду не надано.

Суд наголошує, що планова перевірка об`єкту «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. 16 Липня в м. Мостиська Мостиського району Львівської області» не могла бути передбачена в річному плані здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік (у відповідності до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ) з огляду на те, що дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ 112190371079 був виданий Департаментом ДАБІ у Львівській області замовнику ОСОБА_1 лише 06.02.2019, тобто через два місяці після граничного терміну (1 грудня 2018 року) затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) цієї інспекції.

Враховуючи встановлені обставини, суд погоджується з доводами представників позивача про грубе порушення інспекторами Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області процедури проведення перевірки.

Таким чином, враховуючи наведене, а також висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.02.2019 у справі № 210/3059/17, від 24.10. 2019 у справі № 420/6544/18 та інших, допущення порушення процедури проведення перевірки є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки.

Суд зазначає, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення.

У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23.01.2018 у справі №804/12558/14 та від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а (2-а/208/219/16), згідно якої у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнання протиправним та скасуванню.

Схожу правову позицію висловив Верховний Суд і у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, де зазначив, що нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. І лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно - будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Отже, враховуючи встановлену протиправність проведення відповідачем планового заходу на об`єкті будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. 16 Липня в м. Мостиська Мостиського району Львівської області» , суд вважає, що оскаржувана постанова № 30пл/19/1013-6/6043-19 від 26.12.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 189180,00 грн., є протиправноюі підлягає скасуванню.

Крім того, суд звертає увагу на непослідовність суб`єкта владних повноважень у прийнятті своїх рішень.

Так, як видно із матеріалів справи 06.02.2019 головний інспектор будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Львівській області Заставська Я.В. за результатами розгляду наданих замовником будівництва об`єкту ОСОБА_1 документів, в тому числі, проектної документації, визнала її такою що відповідає вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельним нормам, стандартам і правилам та, відповідно, видала Дозвіл на виконання будівельних добіг № ЛВ 112190371079.

Водночас, в ході проведення перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м. Мостиська Мостиського району Львівської області» було встановлено, що проектною організацією ТзОВ «Модерн Архітекчурал Десинжис Проджект Груп» передано замовнику проектну документацію на вказаний об`єкт з порушенням вимог будівельних норм.

Суд звертає увагу, що вказане не було взято до уваги головним інспектором будівельного нагляду при розгляді матеріалів перевірки 26.12.2019 в Департаменті державної - архітектурно будівельної інспекції у Львівській області, за результатами яких було винесено оскаржувану постанову.

Не було взято до уваги і те, що проектна документація на вказаний об`єкт отримала позитивний експертний звіт № 489/18-ЕЗ від 12.18.2018, затверджений спеціалізованою експертною установою ТзОВ "Глобал промпостач".

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Беєлер проти Італії» , Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Рисовський проти України» зазначив, що Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб» (п.70).

Принцип «належного урядування» , як правило не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення «Москаль проти Польщі» ).

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити колишню «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див. mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» ). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються .

Водночас, як було встановлено, у даному випадку відповідачем не було дотримано принципу «належного урядування» , зокрема, послідовності у своїх діях та прийнятих рішеннях, оскільки отримавши належним чином позитивний експертний звіт та дозвіл на виконання будівельних добіг № ЛВ 112190371079, позивач добросовісно сподівався на те, що будівництво здійснюється у відповідності норм чинного законодавства.

В той же ж час позивач не може нести відповідальність за вчинення помилки відповідачем.

Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача щодо безпідставного винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності цілком обґрунтованими.

Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

За наслідком розгляду справи суд дійшов переконання, що постанова Департаменту архітектурно - будівельної інспекції України у Львівській області №30пл/19/1013-6/6043-19 від 26.12.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 189180,00 грн., є протиправною та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав належних доказів на підтвердження обґрунтованості винесення оскаржуваної постанови. Водночас, доводи представників позивача, зазначені у позовній заяві та інших заявах по суті спору, є обґрунтованими та підтвердженим матеріалами справи.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити повністю.

Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 73-77, 139, 244-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту архітектурно - будівельної інспекції України у Львівській області № 30пл/19/1013-6/6043-19 від 26.12.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно - будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Л.Українки, 26) в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн Архітекчурал Десижинс Проджект Груп» (код ЄДРПОУ 41742165, м. Львів, проспект Чорновола, 67 Г, офіс 10) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 90 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.12.2020.

Суддя Потабенко В.А.