Рішення

від 28.12.2020 по справі 420/8700/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8700/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства Азімут 777 (код ЄДРПОУ 41700115, місцезнаходження: 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр.-т. Миру, 3/4Н) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішення №157527/41700115 від 21.05.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 09 вересня 2020 року надійшла позовна заява приватного підприємства Азімут 777 (код ЄДРПОУ 41700115, місцезнаходження: 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр.-т. Миру, 3/4Н) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішення №157527/41700115 від 21.05.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання зареєструвати податкову накладну №33 від 08.05.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою отримання вказаної податкової накладної.

Також у позовній заяві позивач просив стягнути на користь ПП Азімут 777 витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Ухвалою від 14 вересня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Так, позивач зазначив, що 21 серпня 2019 року між ТОВ КЕРНЕЛ ТРЕЙД (за договором - Замовник) та ПП АЗІМУТ 777 (за договором - Перевізник) було укладено Договір № К00576Т про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого Замовник доручає, а Перевізник зобов`язується за плату надати послуги з систематичного перевезення вантажів автомобільним транспортом на умовах даного договору.

Також, позивач зазначив, що Приватним підприємством АЗІМУТ 777 було виставлено ТОВ КЕРНЕЛ- ТРЕЙД рахунок на оплату № 33 від 08 травня 2020 року та складено відповідний акт виконаних робіт № 33 від 08.05.2020 року, ТОВ КЕРНЕЛ-ТРЕЙД оплатило автопослуги у сумі 46 346,86 грн в т.ч. ПДВ 9 269, 37 грн., що підтверджується випискою з банку та реєстром розрахунку до акту № 33 від 08.05.2020 року.

Позивач зазначив, що зв`язку з поставкою товару 08.05.2020 року ПП АЗІМУТ 777 складено податкову накладну № 33 від 08.05.2020 року та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак Позивач отримав квитанцію від 18.05.2020, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрація зупинена.

Позивач вважає, що ПП АЗІМУТ 777 надало усю наявну первинну документацію, яка підтверджувала те, що підприємством було здійснено перевезення насіння соняшника відповідно до заявки на перевезення № Z_049628 від 03.05.20, заявки на перевезення № Z_048734 від 21.04.20 та заявки на перевезення № Z_048663 від 20.04.20.

Натомість, у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної контролюючим органом не визначений чіткий перелік документів, який був би достатнім для проведення реєстрації податкової накладної, не наведено обставини, які стали підставою для віднесення платника податків до ризикових.

При цьому вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкової накладної № 33 від 08.05.2020 року, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, адже відповідач не був позбавлений можливості після отримання наданих позивачем документів дослідити правочин, який був укладений, і винести законне та обґрунтоване рішення, проте, зазначене контролюючим органом здійснено не було.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області від 21.05.2020 року № 157527/41700115 про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням вимог податкового законодавства.

У встановлений судом строк відповідачі надали відзив на позовну заяву (вхід. №40421/20 від 01.10.2020 року), відповідно до якого, представник відповідачів проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірними та не підлягають скасуванню, оскільки платником податків не надано разом з повідомленням всіх необхідних документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем, в свою чергу, надано відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог (вхід. № 40734/20 від 05.10.2020 року).

Відповідачем заперечення до суду не надано.

Ухвалою від 07 жовтня 2020 року задоволено клопотання представника ГУДПС в Одеській області та зупинено провадження по справі до завершення самоізоляції представників ГУДПС в Одеській області.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання 11 листопада 2020 року поновлено провадження зі стадії, на якій воно було зупинено.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання 11 листопада 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 07 грудня 2020 року.

До суду 07 грудня 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.

На судове засідання відповідачі не з`явились, повідомлені належним чином та завчасно засобами електронної пошти.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 07 грудня 2020 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Азімут 777 зареєстровано 02.11.2017 року, номер запису до ЄДР 1 554 102 0000 004062, одним із основних видів діяльності є вантажний автомобільний транспорт (49.41) (а.с.21).

Так, матеріалами справи підтверджено, що 21 серпня 2019 року між ТОВ КЕРНЕЛ ТРЕЙД (за договором - Замовник) та ПП АЗІМУТ 777 (за договором - Перевізник) укладено Договір № К00576Т про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Перевізник зобов`язується за плату надати послуги з систематичного перевезення вантажів автомобільним транспортом на умовах даного Договору. Вантаж до перевезення визначається Замовником в пункті 3 Інформація по вантажу . Заявки на перевезення, форма якої встановлена Додатком №1 до даного Договору (а.с.27-32).

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що заявка на перевезення надається перевізнику за допомогою електронної пошти.

Відповідно до п. 3.1 Договору, всі умови перевезення, які впливають на вартість наданих послуг, вказуються в Заявці на перевезення.

Так, суд встановив, що відповідно до заявки на перевезення № Z_049628 від 03.05.20, заявки на перевезення № Z_048734 від 21.04.20, заявки на перевезення № Z_048663 від 20.04.20, ПП АЗІМУТ 777 було перевезено насіння соняшника до ТОВ Українська Чорноморська Індустрія на замовлення ТОВ КЕРНЕЛ- ТРЕЙД , що підтверджується товаро-транспортними накладними № 589511 від 04.05.2020 року, № 589487 від 04.05.2020 року, № 569054 від 30.04.2020 року, № 603566 від 15.05.2020 року, № 603561 від 05.05.2020 року (а.с.39-46).

Також, суд встановив, що Приватним підприємством АЗІМУТ 777 було виставлено ТОВ КЕРНЕЛ- ТРЕЙД рахунок на оплату № 33 від 08 травня 2020 року та складено відповідний акт виконаних робіт № 33 від 08.05.2020 року.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ КЕРНЕЛ-ТРЕЙД оплатило автопослуги за у сумі 46 346,86 грн в т.ч. ПДВ 9 269, 37 грн, що підтверджується випискою з банку та реєстром розрахунку до акту № 33 від 08.05.2020 року (а.с.38).

Позивачем видано податкову накладну № 33 від 08.05.2020 року з надання послуг по перевезенню соняшнику, яка надіслана на реєстрацію до Реєстру податкових накладних, реєстрація якої зупинена квитанцією №1.

Суд встановив, що позивачем були подані пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операції та за результатами цих документів рішенням про відмову у реєстрації податкової накладних/розрахунку коригування в ЄРПН від 21.05.2020 року № 15756274/41700115 було відмовлено у реєстрації цієї податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с.48-49).

Суд встановив, що позивач подав скаргу на вказане рішення, проте, рішенням від 09.06.2020 року № 2205/41700115/2 у задоволенні скарги відмовлено та рішення залишено без змін.

Судом досліджені копії первинних документів щодо укладеного з ТОВ Кернел-Трейд , заявки, акт виконаних робіт, рахунок на оплату, банківська виписка, ТТН тощо.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пп. а , б п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

З 01.02.2020 року діє новий Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165.

Відповідно до п. 1 вказаного Порядку №1165, критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі,- визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Згідно з п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 5, п.6 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 10, п. 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Суд встановив, що позивачем подано податкову накладну № 33 від 08.05.2020 року з надання послуг по перевезенню соняшнику, яка виписана за першою подією - дата оприбуткування коштів у касі платника податку до Реєстру податкових накладних.

Проте, відповідною квитанцією реєстрація зупинена, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації.

Як встановлено судом вище, ТОВ Азімут -777 подано до контролюючого органу в електронному вигляді повідомлення про надання пояснень та додаткових документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено.

За результатами цих пояснень та документів, відповідачем прийняті оскаржувані рішення, в яких відповідач посилається на надання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні (без підкреслення, яких саме документів не вистачає).

Оцінивши надані сторонами докази та виходячи із вищенаведених норм права, суд доходить висновку, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення помилково, з огляду на таке.

Щодо ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Так, суд встановив, що відповідно до умов Договору перевезення № К00576Т, вантаж до перевезення визначається Замовником в пункті 3 Інформація по вантажу . Заявки на перевезення, форма якої встановлена Додатком №1 до даного Договору, заявка на перевезення надається перевізнику за допомогою електронної пошти та всі умови перевезення, які впливають на вартість наданих послуг, вказуються в Заявці на перевезення.

На виконання цього Договору позивачем надано заявки на перевезення № Z_049628 від 03.05.20, заявки на перевезення № Z_048734 від 21.04.20, заявки на перевезення № Z_048663 від 20.04.20, відповідно до яких визначено всі умови перевезення, також позивачем надано товаро-транспортні накладні № 589511 від 04.05.2020 року, № 589487 від 04.05.2020 року, № 569054 від 30.04.2020 року, № 603566 від 15.05.2020 року, № 603561 від 05.05.2020року, які свідчать про надання послуг з перевезення вантажу.

Стосовно ненадання документів щодо зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), суд встановив, що умовами договору перевезення передбачено, що умови перевезення вказуються у заявках, в яких мітиться інформація щодо вантажу, терміни та обсяг перевезення, місце розвантаження ,призначення та інші додаткові умови.

Стосовно ненадання актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, суд зазначає, що позивачем надано акт виконаних робіт №33 від 08.05.2020 року (а.с.37).

Також суд зауважує, що позивачем надано реєстр ТОВ Кернел Трейд розрахунку до акту №33 від 08.05.2020 року та відповідно до п. 3.12 Договору, зобов`язання Замовника з оплати послуг перевізника вважаються виконаними з моменту списання коштів з рахунку Замовника. Замовник не несе відповідальності за несвоєчасне зарахування коштів банком Перевізника.

Окрім того, суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Однак, у оскаржуваних рішеннях відсутнє підкреслення, яких саме документів не вистачає.

Із дослідження доданих позивачем первинних документів, суд встановив, що подані підприємством для реєстрації податкової накладної не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами, тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем документів, у зв`язку з чим, таке рішення про відмову реєстрації податкової накладної в ЄРПН є протиправним та належить скасуванню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Держану податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №33 від 08.05.2020 року, подану ТОВ Азімут-777 , за датою її подання, суд зазначає таке.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права, а тому суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідачі, заперечуючи проти позову не довели, з посиланням на відповідні докази, правомірності своїх рішень, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовна вимога про зобов`язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН є похідною вимогою, сплачений судовий збір за основну позовну вимогу належить стягненню з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача.

Також прохальній частині позову позивач просить стягнути 3000 грн. витрати на правничу допомогу.

Розглянувши зазначене клопотання та дослідивши надані позивачем докази на понесення судових витрат, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03 серпня 2020 року між приватним підприємством Азімут-777 та (клієнт) та Адвокатським об`єднанням Марков та Партнери укладено договір №03/08-20ю про надання правничої допомоги, відповідно до п.2.1.1. якого Адвокатське об`єднання на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов`язання з надання консультацій та збирання доказів стосовно оскарження рішення №1575627/41700115 від 21.05.2020 року; п 2.1.2 - підготовка правової позиції та позовної заяви; п. 2.1.3 - представництво інтересів клієнта в адміністративних судах та інше.

У позовній заяві позивачем наведено попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс (витрати на професійну правничу допомогу), що включає в себе зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції 1000 грн.; підготовка та подання до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви 2 000 грн. Всього:3000 грн.

На підтвердження факту наданих послуг позивачем надано рахунок-фактуру №000020 від 31.08.2020 року на суму 3000 грн., акт про прийняття -передачі виконаних послуг №03/08-20ю від 07 вересня 2020 року, відповідно до якого в період з 28.08.2020 року по 07.09.2020 року виконавець виконав та передав наступні роботи: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції, 2 години -1000 грн.; підготовка та подання до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви, 3 години -2000 грн. На підтвердження оплати суду надано платіжне доручення №371 від 04 вересня 2020 року на суму 3000 грн.

Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Частиною 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Таким чином, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем надані докази сплати за правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Також на підтвердження виконаних робіт позивачем надано акт приймання-передачі наданих послуг.

Однак, суд зазначає, що наданий суду акт приймання -передачі виконаних послуг від 07 вересня 2020 року містить інформацію про обсяг наданих послуг та кількість годин, але в ньому відсутня інформація щодо вартості однієї години наданих послуг. Також така інформація відсутня у договорі про надання правничої допомоги. Відсутність даної інформації робить неможливим визначити фактичний обсяг виконаних робіт, який повинен бути неминучим. Також суд немає можливості самостійно розрахувати скільки коштує година надання послуг адвокатом, оскільки за надані послуги визначено різна кількість годин та різна вартість, та не наведено причини різної вартості.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що клопотання позивача про стягнення витрат на правову допомогу є необґрунтованим та не належить задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву приватного підприємства Азімут 777 (код ЄДРПОУ 41700115, місцезнаходження: 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр.-т. Миру, 3/4Н) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішення №157527/41700115 від 21.05.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №157527/41700115 від 21.05.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа,8) зареєструвати податкову накладну №33 від 08.05.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ТОВ Азімут -777 за датою її подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь приватного підприємства Азімут 777 (код ЄДРПОУ 41700115, місцезнаходження: 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр.-т. Миру, 3/4Н) судовий збір в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України

Суддя Л.Р. Юхтенко

.