Рішення

від 29.12.2020 по справі 460/6374/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 грудня 2020 року м. Рівне №460/6374/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженої відповідальністю "Новозайм-ОСТ" доДержавної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженої відповідальністю "Новозайм-ОСТ" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

рішення № 1466861/39036935 від 25.02.2020 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 20.12.2019 визнати протиправними і скасувати;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №8 від 20.12.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Новозайм-ОСТ" у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.12.2019 №8, оскільки позивачем було надано у повному обсязі документи, які підтверджують реальне здійснення господарських операцій за цією податковою накладною.

Ухвалою суду від 07.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 29.09.2020 на 12:00 год.

29.09.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

02.10.2020, 27.10.2020 відповідачами подано відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки платником податків, Товариством з обмеженою відповідальністю "Новозайм-ОСТ", не надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено. Просять суд в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.40-54, 58-60).

Ухвалою суду від 06.10.2020 розгляд справи відкладено на 27.10.2020 на 12:00год.

27.10.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою суду від 02.11.2020 розгляд справи відкладено на 24.11.2020 на 10:00год.

Ухвалою суду від 24.11.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 10.12.2020 на 10:00 год.

Ухвалою суду від 10.12.2020 вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Новозайм-ОСТ" (ЄДРПОУ 39036935) зареєстровано як юридична особа, та основним видом діяльності є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (код КВЕД 35.30), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.95).

30.08.2019 між Товариство з обмеженою відповідальністю "Новозайм-ост" (Виконавець) та Державним підприємством спиртової та лікеро - горілчаної промисловості "УКРСПИРТ" (Замовник) укладено договір впровадження автоматизованої системи управління технологічними процесами №750 (далі - Договір №750) (а.с.12-20).

Відповідно до пп.1.1 розділу 1 "Предмет договору" Договору №750 Виконавець бере на себе зобов`язання, своїми силами та на свій ризик виконати роботи з впровадження автоматизованої системи управління технологічними процесами (надалі - АСУТП) подрібнення зерна, приготування замісу, розварювання і оцукрення сусла продуктивністю 2500 дал / добу в умовах Дубов`язівського МПД ДП "Укрспирт".

Замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи і поставлене обладнання АСУТП, сплатити їх вартість на умовах та в термін (строк) обумовлений цим Договором (пп.1.2 розділу 1 "Предмет договору" Договору №750).

Згідно з пп.1.3 розділу 1 "Предмет договору" Договору №750 роботами, що виконуються виконавцем на умовах цього Договору є: виконання комплексу інжинірингових робіт; розробка робочої документації технічного забезпечення; розробка проекту та прикладного програмного забезпечення PLC і SCADA; поставка обладнання та матеріалів для АСУТП; монтаж та пусконалагоджувальні роботи АСУТП; гарантійне обслуговування.

Підпунктом 1.4 розділу 1 "Предмет договору" Договору №750 передбачено, що склад та обсяги робіт, що є предметом Договору, визначаються Технічним завданням Специфікацією.

Відповідно до п.2.1 розділу 2 "Ціни і порядок розрахунків" Договору №750 загальна сума договору визначається загальною ціною робіт відповідно до Специфікації робіт і загальною ціною обладнання АСУТП відповідно до Специфікації обладнання і становить 1014000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 169000, 00 грн.

Згідно з п.2.2 розділу 2 "Ціни і порядок розрахунків" Договору №750 загальна ціна робіт становить 393 606,76 грн., в тому числі ПДВ 20% - 65601,13 грн. Ціни на виконувані роботи зазначено у Специфікації робіт.

Загальна ціна обладнання, що поставляється становить 620393,24 грн., в тому числі ПДВ 20% - 103398, 87 грн. Ціни на поставляєме обладнання зазначені в специфікації обладнання (п.2.3 розділу 2 "Ціни і порядок розрахунків" Договору №750).

Пунктом 2.9 розділу 2 "Ціни і порядок розрахунків" Договору №750 передбачено, що оплата за товар здійснюється Замовником в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця, вказаний у цьому Договорі.

Здача - приймання виконаних робіт оформляється актом приймання - передачі виконаних робіт, що складається, підписується Виконавцем та надсилається Замовнику упродовж 3 трьох днів після дати складання та підписання уповноваженим представником (п.4.1 розділу 4 "Ціни і порядок розрахунків" Договору №750).

Факт виконання робіт передбачених Договором №750 підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) від 20.12.2019 №4Д та платіжними дорученням від 10.08.2020 №19493, від 11.08.2020 №19743, від 12.08.2020 №19803, №19804, від 14.08.2020 №19938, від 17.08.2020 №20036, від 02.09.2020 №21272 (а.с.21, 86-92).

За результатом здійснення господарської операції між Товариством з обмеженою відповідальність "Новозайм-Ост" та Державним підприємством спиртової та лікеро - горілчаної промисловості "УКРСПИРТ" позивачем складено податкову накладну №8 від 20.12.2019 на суму 393 606,76 грн, у тому числі ПДВ 65 601,13 грн. (а.с.22).

Вказану податкову накладну надіслано платником податків на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Товариством з обмеженою відповідальність "Новозайм-Ост" отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.01.2020 (а.с.49).

Зі змісту вказаної квитанції вбачається, що реєстрація податкової накладної відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та / або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Новозайм-Ост", на виконання вимог контролюючого органу, подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 24.02.2020 №1, з поясненнями та додатковими документами на підтвердження здійснення господарської операції з Державним підприємством спиртової та лікеро - горілчаної промисловості "УКРСПИРТ" за податковою накладною від 20.12.2020 №8 (а.с.24).

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.02.2020 №1466861/39036935 було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 20.12.2019 №8 (а.с.25).

Підставами для такої відмови у вказаному рішенні зазначено: "ненадання платником податку копій документів:

-розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків";

-документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та /або законодавством."

Вважаючи рішення комісії від 25.02.2020 №1466861/39036935 про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 200-1.1 ст.200-1 Податкового кодексу України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу (п.200-1.2 ст.200-1 ПК України).

За приписами п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах + SОвердрафт - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту208.2статті208цьогоКодексута зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту191.1.2пункту191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником; SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Відповідно до абз.1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання наведених норм законодавства, позивачем складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну №8від 20.12.2019, для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №117); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Вказаний нормативно-правовий акт діяв до 01.02.2020, тобто до моменту набрання чинності Порядками з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019. Відповідно саме він застосовується до спірних правовідносин, які мали місце у грудні 2019 року, коли була зупинена реєстрація відповідної податкової накладної.

За правилами п.3 Порядку №117, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/ розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень; одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,05, P

Відповідно до п. 5, 10 цього Порядку, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Без дотримання погоджувальних і регуляторних процедур, Державна фіскальна служба України листом від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом № 960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку.

Суд зауважує, що лист ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 не є джерелом права відповідно до ст.7 КАС України.

Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду, від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст.242 КАС України.

Пунктом 1 листа від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та пункту46.2статті46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Водночас, Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

У ході розгляду справи, судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, не погоджені і не затверджені Мінфіном.

Також суд звертає увагу на те, що пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Згідно з п.12, 13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п.18 Порядку №117).

Суд звертає увагу на те, що у квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.01.2020 не визначено під яку саме ознаку ризиковості встановлену в пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку підпадає Товариство з обмеженою відповідальністю "Новозайм-Ост".

Поряд з цим, суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної вказуються не лише критерії ризиковості платника податку та/або критерії ризиковості здійснення операцій, але й розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Проте, у квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної відомості про розрахунковий показник критеріїв ризиковості платника податку відсутні.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної та зазначено лише про можливість надання пояснень та / або копій документів.

Разом з тим, суд вказує на те, що нечітке формулювання органом ДПС у квитанції підстави для зупинення реєстрації податкової накладної, а саме: лише з вказівкою про те, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку", зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими оформлено відповідну господарську операцію.

Приписами п. 19, 20 Порядку №117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі

Відповідно до п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як було встановлено судом, комісією Головного управління ДПС в Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, було прийнято рішення від 25.02.2020 №1466861/39036935 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.12.2019 №8.

Зі змісту рішень про відмову у реєстрації податкових накладних вбачається, що підставою для відмови у реєстрації є ненадання платником податків копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків"; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та /або законодавством.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем надано контролюючому органу повідомлення щодо подачі документів з поясненнями та копіями документів, яких було цілком достатньо для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної від 20.12.2019 №8.

Поряд з цим, суд зазначає, що в оскаржуваному позивачем рішенні відсутні будь-які відомості щодо дослідження та оцінки поданих позивачем документів та/або обґрунтування щодо невідповідності цих документів вимогам законодавства чи їх недостатності для підтвердження господарських операцій.

Водночас, жодного підкреслення, документів, яких не надано позивачем оспорюване рішення не містить.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність господарської операції, а також враховуючи, що їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, суд дійшов висновку, що Головне управління ДПС у Рівненській області не мало правових підстав для прийняття рішення від 25.02.2020 №1466861/39036935 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.12.2019 №8.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 25.02.2020 №1466861/39036935 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.12.2019 №8 підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.12.2019 №8, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенство права.

Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988 (заява №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні: будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади (п.61). Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (заява №28924/04) констатував: "що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп.28- 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідачами будь-які зауваження до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту, як шляхом визнання протиправним рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 25.02.2020 №1466861/39036935 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.12.2019 №8, так і шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому, вважає, що покладання на Державну податкову службу України, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим п.1 ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії"; п.155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають захисту, як шляхом визнання протиправним спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, так і шляхом зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новозайм - Ост" слід стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору у розмірі 2102,00грн., відповідно до квитанції №158 від 06.07.2020, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.11).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новозайм-ОСТ" (вул. Заводська, буд. 18, с. Шпанів, Рівненський район, Рівненська область, 35301, ЄДРПОУ 39036935) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати рішення №1466861/39036935 від 25.02.2020 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 20.12.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №8 від 20.12.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Новозайм-ОСТ" у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новозайм-ОСТ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у сумі 1051,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новозайм-ОСТ" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у сумі 1051,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 29 грудня 2020 року.

Суддя Л.А. Жуковська