Рішення

від 28.12.2020 по справі 500/3625/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3625/20

28 грудня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є ветеран війни і у відповідний період як учасник війни, користувався пільгами згідно ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , №3551-ХІІ від 22 жовтня 1993 року. Згодом був позбавлений пільг державою. 06 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту, населення Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області із заявою, в якій просив Відповідача поновити пільги як учаснику війни, якими він користувався раніше. Відповідач за наслідками розгляду заяви Позивача надав відповідь, якою відмовив Позивачу у відновленні його пільг як ветерану війни.

Позивач з даним рішенням не згідний, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 18.11.2020 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 08.12.2020 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 28.12.2020 о 09:45 год.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 09.12.2020. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

24.01.2020 до управління надійшло програмне забезпечення для автоматичного подовження права на отримання пільг з 01.01.2020 на наступні 12 місяців для непрацюючих пенсіонерів (версія № 601 від 23.01.2020 ), а також інформація з баз даних Пенсійного фонду. Було виконано автоматичне визначення права на пільги усім непрацюючим пенсіонерам на наступні 12 місяців, (тобто на 2020 рік), в тому числі, учаснику війни ОСОБА_1 , за допомогою програмного забезпечення програмного комплексу Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків (ЄДАРП).

Згідно Порядку визначено величину середньомісячного доходу сім`ї учасника війни ОСОБА_1 (2 чол.), (пенсії пільговика і його дружини) за 6 місяців (07-12) 2019 року, яка склала: ((7079,49*5+7131,29)/6+(3180,46*5+3210,80)/2/6=5136,82грн. Соціальна податкова пільга на 2020 рік склала 2940 (п.169 Податкового Кодексу України).

Дохід сім`ї пільговика перевищує соціальну податкову пільгу на 2020 рік, тобто 5136,82 > 2940.

Отже, згідно Порядку, пільговик не має права на отримання пільг у поточному 2020 році, оскільки середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу .

24.01.2020 Позивачу надіслано листа із повідомленням від 24.01.2020 №86/05 про відсутність права на отримання пільг відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту« з 01.01.2020, а також рекомендовано звернутися із заявою за призначенням житлової субсидії, а у разі зменшення розміру доходів - з питання визначення права на отримання пільг відповідно до п. 12 Порядку.

Відтак, представник відповідача зазначив, що Управління соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

21.12.2020 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, надіславши до суду заяву про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіславши заяву про розгляд справи за відсутності представника Управління соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації в порядку письмового провадження. Проти позовних заперечив повністю.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов і відповіді на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиного державного автоматизованого реєстрі осіб, які мають право на пільги як учасник війни з 06.12.2004 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» .

Відповідно до пунктів 4,5,6 частини 1 ст.14 Закону України №3551-XII від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту« учасникам війни надаються такі пільги на оплату за користування житлово-комунальними послугами :

-50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю);

-50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю.

Згодом і на даний час Позивач таких пільг позбавлений державою, в силу набранням чинності Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2014р. №76-VIII.

Конституційний суд України своїм рішенням від 18 грудня 2018р. №12-р/2018 таке позбавлення пільг визнав неконституційним.

Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб які захищали Вітчизну, та членів їх сімей. Обмеження та скасування таких цільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту.

Також, надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551 не має залежати від матеріального становища їх сімей та не повинне обмежуватися відсутністю фінансових можливостей держави.

06 жовтня 2020 року Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту, населення Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області (надалі по тексту - Відповідач) із заявою, яка, зареєстрована під вхідним номером 224/05. У своїй заяві Позивач, посилаючись на рішення Конституційного суду від 27 лютого 2020р. №3-р/2020 просив Відповідача поновити йому пільги як учаснику війни, якими він користувався раніше.

Відповідач за наслідками розгляду заяви Позивача надав відповідь від 09.10.2020 за вих. №1905/05, якою відмовив Позивачу у відновленні його пільг як ветерану війни.

Свою відмову Відповідач аргументував тим, що Позивач не має права на отримання пільг у поточному році (2020р), оскільки середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

У преамбулі Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон №3551) зазначено, що цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Положеннями ст. 14 Закону №3551 передбачено пільги для учасників війни.

Так, відповідно до п.4-6 ч.І ст. 14 Закону №3551 учасникам війни (статті 8, 9) надаються такі пільги:

50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю);

50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю);

50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

В частині 6 ст.14 Закону №3551 визначено, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №389 затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї (далі - Порядок №389).

Згідно п.1 Порядку №389 цей Порядок визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло - та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.

Пунктом 2 Порядку №389, зокрема, передбачено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасники війни; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною).

Пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (п.3 Порядку №389).

Відповідно до частини другої пункту 11 Порядку №389 після закінчення дванадцяти місяців структурний підрозділ з питань соціального захисту населення визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до пункту 9 цього Порядку.

У п.12 Порядку №389 зазначено, що у разі коли середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за житловою субсидією.

Конституційний Суд України в рішенні №12-р/2018 від 18.12.2018 року у справі №1-6/2018(2791/15) зробив висновок про те, що надання пільг особам, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , не має залежати від матеріального становища їхніх сімей, та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.

Аналізуючи вищенаведені правові норми, суд звертає увагу на те, що починаючи з 18.03.2019 при наданні пільг учасникам війни не враховується умова, яка була передбачена ч. 6. ст. 14 Закону України № 3551, зокрема, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців має не перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відтак суд вважає відмову Відповідача щодо поновлення пільг ОСОБА_1 на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими п.4-6 ч. 1 ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту як учаснику війни (у редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014) неправомірною та такою що порушує законні права позивача.

Крім цього, в п.14 Порядку №389 визначено випадки припинення надання пільг, а саме:

- якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім`ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, - з місяця, в якому виявлено порушення;

- за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Однак, жодної із вказаних підстав припинення надання пільг не існує в даному випадку.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими п. 4-6 ч. 1 ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту як учаснику війни (у редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014).

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області, в порядку, межах, спосіб та строки, передбачені законодавством, здійснити з 06.10.2020 нарахування ОСОБА_1 пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими п. 4 - 6 ч. 1ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , як учаснику війни.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 грудня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Управління праці та соціального захисту населення Підволочиської районної державної адміністрації (місцезнаходження/місце проживання: вул. Лисенка 2,смт. Підволочиськ,Підволочиський район, Тернопільська область,47801 код ЄДРПОУ/РНОКПП 03195530).

Головуючий суддя Подлісна І.М.