Постанова

від 29.12.2020 по справі 160/4337/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4337/20 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року

у справі №160/4337/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

"17" квітня 2020 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в якому просила

- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0560801304 від 06.11.2018;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0560791304 від 06.11.2018;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 1347-53 від 04.01.2019.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 160/4337/20 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 160/4337/20, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 23.05.2008 між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль укладено кредитний договір №014/3161/85/148786, відповідно до якого Банком надано позичальнику кредит в розмірі 32 000,00 доларів США, а позичальник прийняв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити відсотки за його користування.

27.12.2016 за домовленістю між ПАТ Райффайзен Банк Аваль (правонаступник ВАТ Райффайзен Банк Аваль ) та ОСОБА_2 укладено договір про припинення зобов`язання за кредитним договором №014/3161/85/148786 від 23.05.2008.

У період з 10.10.2018 по 12.10.2018 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 , за результатом якої складено акт від 18.10.2018 №60810/04-36-13-04.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки встановлено наступні порушення:

1.п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України внаслідок неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016;

2.абз. д п.п. 164.2.17 пункту 164.2 ст. 164 ПК України, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 у розмірі 158888,51 грн.;

3.п. 1.2 п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано військовий збір за 2016 в розмірі 13240,71 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 06.11.2018, а саме: №0560801304, №0560791304.

Крім того, відповідачем прийнято податкову вимогу №1347-53 від 04.01.2019 на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору є висновок контролюючого органу про не декларування позивачем в річній декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік доходу у вигляді анульованої заборгованості за кредитним договором в сумі 883402,95 грн. та, відповідно, не сплату до бюджету податкового зобов`язання з цього доходу в сумі 158888,51 грн. та військового збору від суми анульованої заборгованості за кредитним договором, що призвело до донарахування грошового зобов`язання по військовому збору у сумі 13240,71 грн.

Не погодившись з позицією контролюючого органу позивачка звернулась до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Як встановлено п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За приписами абз. д пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 цього кодексу додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Платник податку відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 статті 49 Податкового кодексу зобов`язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою), відобразити в ній вказаний дохід та у відповідності до пункту 179.7статті 179 Податкового кодексу України самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в декларації.

Пунктом 49.1 статті 49 цього кодексу визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об`єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 Кодексу.

В розглядуваному випадку банком виконаний обов`язок з повідомлення боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному Податковим кодексом України, та про необхідність сплати податку з такого доходу.

Позивачем як платником податку не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік до контролюючому органу та суми прощеного (анульованого) банком боргу як додаткового блага не включено до річного оподатковуваного доходу.

Ця обставина не спростовується позивачкою.

За приписами пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Пунктом 16 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Тобто, поряд з обов`язком нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб у зв`язку з отриманням додаткового блага, позивач повинен був нарахувати та сплатити військовий збір.

Спірним в цьому випадку є розмір загального річного доходу, визначеного контролюючим органом, з якого нараховано зобов`язання з податку на доходи та військового збору.

Відповідач дійшов висновку, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Таким чином, оскільки кредит, який отримала позивачка в іноземній валюті у 2008 році у розмірі 32000 доларів США станом на 1 січня 2014 року не погашений, визначення суми додаткового блага повинно здійснюватися з урахуванням пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

При цьому колегія суддів вважає необґрунтованим позицію контролюючого органу, що приписи пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України не можуть застосовуватись, оскільки зміни валюти не відбулось.

Зважаючи на те, що прощення заборгованості відбулось не у національній валюті України, а у доларах США, при визначенні об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором мав враховуватися курс гривні до доллара США станом на 1 січня 2014 року.

Відповідно, об`єкт оподаткування визначено контролюючим органом неправильно.

Контролюючим органом в порушення вимог, передбачених частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено правомірності свого рішення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не надавав оцінки спірним податковим повідомленням рішенням, а обґрунтував власне рішення посиланням на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 по справі №160/6852/19 про стягнення суму податкового боргу в розмірі 251832,36 грн. з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 на підставі податкових повідомлень-рішень № 0560801304 від 06.11.2018 та № 0560791304 від 06.11.2018.

Судом першої інстанції зазначено, що в межах справи №160/6852/19 про стягнення податкового боргу, судом надано оцінку спірним податковим повідомленням рішенням, а отже з огляду на сталість судового рішення, повторна оцінка спірних рішень не потрібна. Зазначене твердження суду першої інстанції, колегія суддів вважає помилковим.

Судом першої інстанції не враховано пояснення позивачки, з посиланням на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду про зупинення апеляційного провадження у справі №160/6852/19 до прийняття рішення в даній справі, що суттєво впливало на вирішення даної справи, оскільки на момент прийняття судом першої інстанції рішення в даній справі, рішення по справі про стягнення податкового боргу, не набрало законної сили.

Тобто, рішення суду на яке посилається суд першої інстанції на момент прийняття оскаржуваного рішення першої інстанції не набуло законної сили, а отже не може вважатись беззаперечним доказом правомірності податкових повідомлень-рішень. Крім того, як вбачається з тексту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 по справі №160/6852/19, в межах розгляду справи про стягнення податкового боргу судом не надавалась оцінки правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 160/4337/20 - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 160/4337/20 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0560801304 від 06.11.2018.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0560791304 від 06.11.2018.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 1347-53 від 04.01.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в загальному розмірі 11 674 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 94 коп .

Постанова набирає законної сили з дати прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко