Ухвала

від 28.12.2020 по справі 439/191/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 439/191/20

провадження № 61-18181ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 14 травня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, Відділу освіти, культури, туризму, молоді і спорту Радивилівської районної держаної адміністрації Рівненської області, третя особа - Бугаївський заклад дошкільної освіти Дивосвіт загального розвитку Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, про стягнення невиплаченої вихідної допомоги при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні,

встановив:

04 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 14 травня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року у вищевказаній справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скаргаз визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Крім того, ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України не додано до касаційної скарги документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядкуі розмірі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак, законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за вимогами про стягнення невиплаченої вихідної допомоги при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у лютому 2020року.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 102 грн.

За таких обставин, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі ((1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 200%), або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007 , ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .

Таким чином , особі, яка подала касаційну скаргунеобхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали , та надати квитанцію про сплату судового збору.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу , застосовуються положення статті 185 цього Кодексу , про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185 , 392 , 393 ЦПК України ,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 14 травня 2020 рокута постанову Львівського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов