Рішення

від 29.12.2020 по справі 533/716/20

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.12.2020 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/716/20

Провадження № 2/533/222/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кругловецького Ю.В.,

представника позивачів - адвоката Шапошника Р.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в особі структурного підрозділу Відділу у Козельщинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Козельщинського районного суду Полтавської області з позовною заявою (уточненою після усунення недоліків) до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в особі структурного підрозділу Відділу у Козельщинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , у якій просили визнати протиправними дії відділу у Козельщинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо позбавлення ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею, 3,67 га в межах села Павлівка, Козельщинської селищної ради, кадастровий номер 5322055100:00:001:0006, та визнати протиправними дії відділу у Козельщинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо позбавлення ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею, 3,67 га в межах села Павлівка, Козельщинської селищної ради, кадастровий номер 5322055100:00:001:0007.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі є власниками зазначених земельних ділянок. Під час приватизації земельних ділянок їх межі були визначені землевпорядною організацією. Межові знаки були передані власникам земельних ділянок. З 2004 і до 2019 земельні ділянки існували в тих межах, які були визначені під час приватизації. У 2019 склалася ситуація, коли з невідомих причин належні позивачам земельні ділянки (кадастрові номери земельних ділянок) винесли на чужі межі. На думку позивачів відповідач без їхньої участі, самостійно, в порушення їхнього права власності на земельні ділянки, змінив контури меж, а відтак земельні ділянки трансформувалися в інші земельні ділянки з іншими сусідами. Зазначали, що за даними публічної кадастрової карти України під кадастровими номерами 5322055100:00:001:0006 та 5322055100:00:001:0007 земельних ділянок, право власності на які мали позивачі, зараз знаходяться зовсім інші земельні ділянки. Вважали, що таким чином протиправними діями відповідач позбавив їх права власності на земельні ділянки, так як кадастрові номери присвоєні іншим земельним ділянкам, а належні їм земельні ділянки - вибули з їхнього права власності.

У судове засідання позивачі не з`явилися, були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового розгляду справи.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, надав пояснення аналогічні тим, що викладені по тексту позовної заяви.

Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області в особі відділу у Козельщинському районі своєчасно у строки, встановлені судом, до суду надано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Відділу у Козельщинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними. У відзиві відповідач зазначив, що ним не змінювалися межі земельних ділянок, які належать позивачам. Стосовно присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, які належать позивачам, та які надруковані у державних актах на право власності на земельні ділянки, відповідач визнав, що дійсно відбулося задвоєння кадастрових номерів і вказані кадастрові номери були присвоєнні іншим земельним ділянкам, які знаходяться у користуванні ВАТ Укртранснафта , але, на думку відповідача, це жодним чином не позбавляє позивачів права власності на їх земельні ділянки, та не обмежує їх прав. Пояснив, що земельні ділянки, належні позивачам, не внесені до Державного земельного кадастру, та після внесення відомостей про них до ДЗК їм будуть присвоєні інші кадастрові номери, про що відділ неодноразово пояснював позивачам. Крім того, посилався на наявність інших помилок при винесенні меж спірних земельних ділянок на місцевості (в натурі).

Державне підприємство Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою своєчасно у строки, встановлені судом, надало до суду пояснення на позовну заяву, у якій повідомило, що спір виник через помилку, допущену адміністратором бази даних в особі державного підприємства Центру державного земельного кадастру , а не ним як розробником технічної документації.

У судове засідання представники відповідача та третьої особи не з`явилися, про місце, дату та час судового розгляду повідомлені належним чином. Від третьої особи до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, якщо його належним чином повідомлено про дату, час і місце його засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення представника позивачів приходить до висновку про відсутність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову з таких підстав.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру регулюються Законом України "Про Державний земельний кадастр" (надалі - Закон) .

У частині 1 статті 1 Закону визначено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про державний земельний кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Статтею 6 цього Закону врегульовано, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі.

Абзацами 4, 5 пункту 2 розділу VII Закону України Про державний земельний кадастр встановлено, що у разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.

У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

Абзацами 1, 3 пункту 4 розділу VІІ цього ж закону визначено, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель . Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Отже законодавець передбачив алгоритм дій на випадок, якщо інформація про земельні ділянки (у тому числі про їх кадастрові номери), що були сформовані до 01.01.2013 не були автоматично перенесені із Державного реєстру земель (що існував до 01.01.2013) до Державного земельного кадастру (формування якого розпочалося з 01.01.2013 та триває донині), а також у разі присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів.

Згідно зі ст.37 Закону у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Положеннями частини п`ятої статті 37 Закону передбачено, що виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначені постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок №1051).

Пунктом 138 Порядку № 1051 установлено, що помилками у Державному земельному кадастрі є: 1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру; 2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); 3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об`єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою); 4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії; 5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель; 6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки; 7) помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

Судом встановлено, що позивачі є власниками земельних ділянок, сформованих до 01.01.2013.

Позивач 1 - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки під кадастровим номером 53220551100:00:001:0006 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 062362, що був виданий 12.07.2004 на підставі розпорядження Козельщинської райдержадміністрації від 29.03.2004 № 276 (а.с. 8). Цільове призначення земельної ділянки: ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач 2 - ОСОБА_2 є власником земельної ділянки під кадастровим номером 53220551100:00:001:0007 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 643408, що був виданий 26.03.2008 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 2415 Козельщинської державної нотаріальної контори від 10.07.2007 (а.с. 9). Цільове призначення земельної ділянки: ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На даний час у Державному земельному кадастрі міститься інформація, згідно якої земельна ділянка під кадастровим номером 53220551100:00:001:0006 є державною власністю площею 0,0004 га з цільовим призначенням: трубопровідний транспорт для трубопровідного транспорту, та земельна ділянка під кадастровим номером 53220551100:00:001:0007 є державною власністю площею 0,0004 га з цільовим призначенням: трубопровідний транспорт для трубопровідного транспорту. Користувач: ВАТ Укртранснафта .

Отже суд приходить до висновку, що відбулося так зване задвоєння кадастрових номерів, у результаті якого однакові кадастрові номери були присвоєнні різним земельним ділянкам, що є неприпустими відповідно до вищевказаних норм закону, та є помилкою у розумінні закону, допущеною органом Держгеокадастру.

Суд погоджується з доводами позивачів про недопустимість присвоєння одного й того ж самого кадастрового номеру декільком земельним ділянкам, оскільки порушується основна мета присвоєння таких номерів - це ідентифікація земельної ділянки як унікального об`єкту нерухомого майна.

У той же час суд не може погодитися з позицією позивачів, відповідно до якої присвоєння іншим земельним ділянкам кадастрових номерів, що раніше були присвоєнні їхнім земельним ділянкам, свідчить про те, що такі земельні ділянки вибули з їх власності.

Судом встановлено, що земельні ділянки, належні позивачам, на даний час до Державного земельного кадастру не внесені, в автоматизованому порядку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відомості про них перенесені не були, результатом цього стало можливість присвоєння аналогічних кадастрових номерів іншим земельним ділянкам.

У той же час позивачі не позбавлені можливості звернутися до державного кадастрового реєстратора зі заявами про реєстрацію належних їм земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, після чого таким земельним ділянкам будуть присвоєнні інші кадастрові номери.

Відповідачем роз`яснено було позивачам про необхідність звернення з порушеного ними питання до будь-якого сертифікованого інженера-землевпорядника, зважаючи на наявність й інших помилок при винесенні в натурі на місцевості меж земельних ділянок позивачів.

Відтак, доводи позивачів, що дії відділу у Козельщинському районі Головного управління Держгеокадастру України позбавили їх права власності на земельні ділянки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Вимоги позивачів визнати протиправними дії відділу є безпідставними та ґрунтуються виключно на документально підтвердженому факті присвоєння різним земельним ділянкам однакового кадастрового номеру. Права власності позивачів, у даному випадку, не порушені, а лише наявна помилка, процедура усунення якої визначена законодавцем.

Таким чином, позивачами не доведено про порушення відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області права власності позивачів на належні їм земельні ділянки.

Крім того, у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду (Постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 по справі №21-1465а15).

Представник позивачів у судовому засіданні на запитання суду щодо ефективності обраного позивачами способу захисту пояснив, що рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, надасть можливість позивачам у подальшому заявляти інші позови до відповідача.

Суд зазначає, що задоволення судом позовних вимог позивачів, сформульованих як визнати протиправними дії Відділу у Козельщинському районі Головного управління Держгеокадастру України щодо позбавлення Позивача 1, Позивача 2 права власності на земельні ділянки… не призвело б позивачів до бажаного ними результату, яким є реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Невірно обраний спосіб захисту є додатковою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивачів до задоволення не підлягають.

Судові витрати у відповідності до ст. 141 ЦПК України покладаються на позивачів так як суд відмовляє у позові.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в особі структурного підрозділу Відділу у Козельщинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою про визнання протиправними дій Відділу у Козельщинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо позбавлення ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 3,67 га у межах села Павлівка, Козельщинської селищної ради, кадастровий номер 5322055100:00:001:0006 (Держаний акт про право власності на землю ПЛ № 062362) та про визнання протиправними дій Відділу у Козельщинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо позбавлення ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 3,67 га у межах села Павлівка, Козельщинської селищної ради, кадастровий номер 5322055100:00:001:0007 (Державний акт про право власності на земельну ділянку ЯЕ № 643408), - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач 1: ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Позивач 2: ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Представник позивачів : адвокат Шапошник Роман Федорович (службова адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач : Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (місцезнаходження: вулиця Уютна, буд. 23, місто Полтава, Полтавська область, 36039; ідентифікаційний код 39767930) в особі структурного підрозділу Відділу у Козельщинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (місце знаходження: вулиця Партизанська, буд. 10, селище Козельщина, Козельщинський район, Полтавська область, 39100).

Третя особа: Державне підприємство Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (місцезнаходження: місце знаходження: вулиця Крамського, буд. 9, місто Полтава, Полтавська область, 36039; ідентифікаційний код 00689214).

Повне рішення суду складено 29.12.2020.

Суддя В.П. Козир