Рішення

від 28.12.2020 по справі 703/3288/20

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/3288/20

2/703/1611/20 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Бойко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голов`ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Голов`ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області про встановлення факту прийняття спадщини, встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 0,91 в умовно-кадастрових га, яка розташована в адмінмежах Голов`ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла позивач, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном померлого та ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Після її смерті відсутні спадкоємці по заповіту та закону.

Однак нотаріус не в змозі видати їй свідоцтво про право власності на спадкове майно, оскільки відсутні правовстановлюючі документи. Тому звернулася до суду з даною позовною заявою про визнання за нею права власності на спадкове майно за законом, оскільки позбавлена можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Окрім того, просила суд встановити факт належності правовстановлюючого документу, ОСОБА_2 , оскільки у сертифікаті на право на земельну частку (пай) серія ЧР 0116264 за № 114 від 06 грудня 1996 року зазначено по-батькові ОСОБА_4 , тоді як вірним є ОСОБА_5 .

Також просила суд, встановити факт, що вона фактично вступила в управління і володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач надала суду уточнюючу позовну заяву в якій просила встановлення факту належності правовстановлюючого документу ОСОБА_2 , оскільки у сертифікаті на право на земельну частку (пай) серія ЧР 0116264 за № 114 від 06 грудня 1996 року зазначено по-батькові ОСОБА_4 , тоді як вірним є ОСОБА_5 та визнати право на спадкове майно а саме земельну ділянку площею 0,91 в умовно-кадастрових га, яка розташована в адмінмежах Голов`ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник Голов`ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву в якій позовні вимоги визнав та просив розгляд справи провести без їх участі.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданого повторно виконавчим Смілянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 7).

Як вбачається із свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого 09 березня 1965 року батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначений ОСОБА_2 (а.с. 9).

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00026448161 від 26 травня 2020 року вбачається, що ОСОБА_6 уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с. 10).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00017350463 від 22 листопада 2016 року вбачається, що ОСОБА_8 уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_9 (а.с. 11).

Відповідно до свідоцтва про одруження серія НОМЕР_3 від 19 грудня 1997 року вбачається, що ОСОБА_10 уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_11 (а.с. 16).

Із свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 від 11 квітня 2009 року вбачається, що ОСОБА_12 уклала шлюб і змінила прізвище на ОСОБА_13 (а.с. 17).

Згідно довідки виконавчого комітету Голов`ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області від 27 травня 2020 року № 155 вбачається, що померлий 07 липня 2000 року ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 , разом із ним без реєстрації проживала його дочка ОСОБА_1 та здійснювала за ним догляд (а.с. 13).

Із довідки виконавчого комітету Голов`ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області від 24 вересня 2020 року № 290 вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 його дочка ОСОБА_1 вступила в управління і володіння майном померлого (а.с. 14).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 930/179-20 від 01 липня 2020 року за ОСОБА_2 зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0116264 та державний акт на право власності на земельну ділянку не реєструвався та не видавався (а.с. 8).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 вересня 2020 року вбачається, що 28 грудня 2000 року ОСОБА_3 звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 22 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) серії ЧР №0116264 в с. Голов`ятино Смілянського району Черкаської області № 114 від 06 грудня 1996 року, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно (а.с. 15).

З копії листа державної нотаріальної контори № 1279/02-14 від 18 листопада 2020 року вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 до Смілянської державної нотаріальної контори із заявами ніхто не звертався.

З листа Смілянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 12 грудня 2020 року № 1379/22.6-01-10 вбачається, що актовий запис про смерть №3356 відносно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 складений 19 грудня 2007 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Щодо заяленої вимоги про втчановлення факту належності правовстановлюючого документу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Згідно п. 6. Ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає факти про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по - батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по - батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення №5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із Законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

В пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення №5 від 31 березня 1995 року, зазначено, що при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по- батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по - батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по - батькові або замість імені чи по - батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що особа, яка зазначена в сертифікаті на право на земельну частку (пай) серія ЧР 0116264 за номером 114 від 06 грудня 1996 року, а саме - ОСОБА_2 та особа, яка зазначена у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 виданого повторно 26 травня 2020 року - ОСОБА_2 , є однією і тією ж особою.

Оскільки іншим способом виправити допущені помилки в правовстановлюючому документі не є можливим, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення та встановлює факт належності правовстановлюючого документа - сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧР 0116264 за номером 114 від 06 грудня 1996 року, ОСОБА_2 .

Щодо заявленої вимоги позивача щодо визнання права на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , суд прийшов до наступного висовку.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільний кодекс України в редакції 2004 року такий застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Статтею 548 ЦК (в редакції 1963 року) визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як передбачено ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги по закону, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 та прийняла спадщину шляхом вступу в управління і володіння спадковим майном померлого.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Статтею 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з врахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до п. 17 розділу Перехідні положення Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як передбачено ст.128 ЦК в ред. 1963 року право власності (право оперативного управління) виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

З матеріалів справи вбачається набуття права ОСОБА_2 на земельну частку (пай) площею 0,91 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Однак, відсутність правовстановлюючого документу позбавляє права позивача переоформити спадкове майно у нотаріальному порядку після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Окрім того, відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнав позов та не заперечує проти його задоволення, за таких обставин суд вважає його таким, що ґрунтується на вимогах закону, відтак підлягає до задоволення, а невизнане право позивача захисту в судовому порядку, шляхом визнання права на спадкове майно, а саме, на право на земельну частку (пай).

Враховуючи визнання позову відповідачем та із аналізу норми ч.3 ст.200 ЦПК України, згідно якої за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, суд знаходить можливим розглянути справу по суті та ухвалює рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, оскільки визнання позову відповідачем не порушує прав третіх осіб.

Згідно довідки МСЕК № 2 № 873145 ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674 - VI позивач звільнена від сплати судового збору.

Відтак, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 840 гривень 80 копійок.

На підставі вищевикладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення №5 від 31 березня 1995 року, п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України в редакції 2004 року, ст.ст. 15, 16, 392,1216,1217, 1218, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 200, 247, 259, 263-265, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, п.17 розділу Перехідні положення Земельного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Голов`ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на спадкове майно, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифіката на право на земельну частку (пай) в с. Голов`ятино Смілянського району Черкаської області серія ЧР 0116264 за номером 114 від 06 грудня 1996 року

Визнати за ОСОБА_1 право в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) площею 0,91 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована в адміністративних межах Голов`ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧР 0116264 за номером 114 від 06 грудня 1996 року , що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Голов`ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області, юридична адреса: вул. Котляра, 1, с. Голов`ятино Смілянського району Черкаської області, код ЄДРПОУ: 26358236, КОАТУУ: 7123782001 на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 виданий Смілянським МВ УМВС України в Черкаській області 18 червня 2009 року.

Відповідач: Голов`ятинська сільська рада Смілянського району Черкаської області, юридична адреса: вул. Котляра, 1, с. Голов`ятино Смілянського району Черкаської області, код ЄДРПОУ: 26358236, КОАТУУ: 7123782001 .

Головуючий О.П.Опалинська