Рішення

від 16.12.2020 по справі 753/12327/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12327/19

провадження № 2/753/2847/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.

при секретарі Пугач Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , ЖБК "Будівельник-11", Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про виселення,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача:

19.06.2019 ОСОБА_1 , (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЖБК Будівельник-11 про виселення. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . На підставі обмінного ордера № 2168, виданого 09.03.1991 Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів, позивач разом з дружиною - ОСОБА_3 та дочкою - ОСОБА_4 , які є третіми особами у справі, набули право користування квартирою АДРЕСА_1 . Зазначена квартира розташована в ЖБК Будівельник-11 .

08.05.2001 Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення № 403-С від 24.04.2001, було видане свідоцтво про право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 . У вказаній квартирі зареєстровані: позивач, його колишня дружина - ОСОБА_3 , їх спільна донька - ОСОБА_4 та онука позивача - ОСОБА_5 , 2011 року народження. Дочка позивача - ОСОБА_4 вселила до вказаної квартири свого чоловіка - ОСОБА_2 , який чинить позивачу, разом з іншими мешканцями квартири перешкоди у користуванні квартирою, у зв`язку з чим позивач неодноразово звертався до поліції. В подальшому позивач був вимушений звернутися до суду з позовом про вселення та усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, оскільки відповідач та треті особи не допускали його до квартири, змінили замки на вхідних дверях. Позивач має напружені стосунки з відповідачем та третіми особами та зазначив, що відповідач порушує його право на вільне володіння та користування квартирою, згоди на його вселення до квартири він не надавав, а тому відповідач займає житлове приміщення без належних правових підстав та підлягає виселенню.

Стислий виклад відзиву відповідача:

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому остання зазначає, що заперечує проти позову і вважає вимоги безпідставними. Вказує, що відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 02.10.2009 та від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає разом з батьками в квартирі позивача. Відповідач зазначає, що позивач надавав згоду на його проживання у квартирі в усному порядку, а тому він користується квартирою на законних підставах, сплачує житлово-комунальні послуги за квартиру, в якій проживає. Також вважає, що його виселення з квартири призведе до порушення прав малолітньої дитини та призведе до фатальних наслідків для його сім`ї, оскільки сім`я не може проживати окремо. Звернув увагу уду на те, що квартиру АДРЕСА_1 позивач отримав в результаті вступу до кооперативу та виділення квартири здійснювалось з врахуванням кількості членів сім`ї позивача, а саме третіх осіб: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а тому відповідно він як член сім`ї власника ОСОБА_4 , має право проживати разом зі своєю родиною в розумінні ст.156 ЖК України.

Стислий виклад відповіді на відзив:

19.11.2019 від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій вона заперечила доводи викладені у відзиві. Твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 надав йому дозвіл на проживання в квартирі не відповідає дійсності, належні докази цього відсутні у матеріалах справи. Крім того, позивач не укладав з відповідачем договору найму житлового приміщення, відповідач не є членом сім`ї власника, адже його дружина лише має право на проживання у квартирі, як зареєстрована особа, а права власності не має. У зв`язку з незаконним проживанням відповідача у квартирі, позивач звертався до правоохоронних органів, відомості про це містяться в матеріалах справи.

Стислий виклад пояснень 3-х осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 :

Представник 3-ї особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокат Денищенко-Бостон О.Л. заперечувала щодо задоволення позову ОСОБА_1 , зазначаючи, що відповідач отримував усний дозвіл від позивача, коли вселявся до квартири. Крім того? ОСОБА_3 зазначила, що позивач систематично порушує та не виконує обов`язки членів кооперативу, не сплачує житлово-комунальні послуги, надмірно вживає алкогольні напої внаслідок чого агресивно поводиться, влаштовує сварки у власній квартирі з відповідачем та третіми особами. Натомість ОСОБА_3 добросовісно виконувала та виконує обов`язки члена кооперативу, самостійно та вчасно сплачувала та сплачує за комунальні послуги, також їй допомагають в цьому діти.

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києві від 02.07.2019 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Пояснення сторін:

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.

В судовому засіданні представник відповідача та третіх осіб: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , заперечила проти позову, пояснила, що позивач надавав дозвіл на проживання відповідача в квартирі та саме позивач створює несприятливі умови для проживання відповідача та 3-х осіб.

Представник 3-тьої особи ЖБК Будівельник-11 , у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Встановлені судом обставини:

У судовому засіданні встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , згідно копії свідоцтва про право власності виданого 08.05.2001 Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення № 403-С від 24.04.2001 року, на ім`я ОСОБА_1 .

У вказаній квартирі зареєстровані: позивач, його колишня дружина - ОСОБА_3 , їх спільна донька - ОСОБА_4 та онука позивача - ОСОБА_5 , 2011 року народження.

З наданих сторонами пояснень вбачається, що відповідач проживає у вказаній квартирі без реєстрації, що призвело до конфлікту з позивачем - власником квартири, який стверджує, що не надавав згоду на проживання відповідача та не укладав з останнім договору найму житлового приміщення.

Згідно рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18.10.2017 року визначено конкретний порядок користування квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , позивачу виділено в користування ізольовану кімнату площею, 12,1 кв.м., а в користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жилу ізольовану кімнату площею, 18.1 кв.м. з балконом.

З пояснень сторін у судовому засіданні та наданих ними письмових доказів, зокрема, численних звернень до правоохоронних органів, висновків про розгляд звернень вбачається, що між сторонами існує тривалий особистісний конфлікт.

Норми права, що підлягають застосуванню:

ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначає - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст. 41 Конституції України проголошує право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

При цьому право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Непорушність права власності проголошена і в низці міжнародних документів (ст. 17 Загальної декларації прав людини (ООН,10.12.1948 року), ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Приписами статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Вказана судова позиція відображена у Постанові Першої судової палати КЦС Верховного суду від 06.02.2019 у справі № 523/11790/16-ц.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Враховуючи справу ЄСПЛ Кривіцька та Кривіцький проти України (№8863/06), суд має надати адекватне обгрунтування щодо виселення в контексті пропорційносту застосування такого заходу.

Відповідно ст. 157 ЖК УРСР до членів сім`ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Згідно ст. 156 ЖК УРСР члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

За згодою власника будинку (квартири) член його сім`ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Члени сім`ї власника будинку (квартири) зобов`язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім`ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 64 ЖК УРСР, до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

Позиція та висновки суду за результатами розгляду справи:

Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача та третіх осіб, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Підставами своїх вимог позивач зазначає те, що він не надавав згоду на проживання відповідача в квартирі АДРЕСА_3 , що належить позивачу на праві приватної власності та не укладав з відповідачем договору найму житлового приміщення, а оскільки відповідач не є членом сім`ї власника, то відповідно не має жодної правової підстави проживати в квартирі.

Відповідач, заперечуючи проти позову посилається на ст. 33 Конституції України, яка передбачає свободу пересування та вільний вибір місця проживання, ст. 3 СК України, що відповідач є членом сім`ї третьої особи ОСОБА_4 , яка зареєстрована у вищевказаній квартирі, ст.ст. 150, 156 ЖК УРСР, щодо користування жилим будинком (квартирою), що належить громадянинові, права та обов`язки членів сім`ї власника жилого будинку (квартири), заборону виселення із займаного житлового приміщення або обмеження у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Водночас встановлені судом фактичні обставини дають підстави вважати, що відповідач не є членом сім`ї власника та не має взаємних прав та обов`язків з власником житла.

Матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується той факт, що позивач не проживає у квартирі АДРЕСА_1 , відповідач є чоловіком третьої особи ОСОБА_4 , яка не є власником чи співвласником вказаної квартири.

Відповідачем не надано належних доказів, що його вселення відбулося за згодою власника квартири.

Після вселення відповідача в належну позивачу квартиру, між сторонами склалися неприязні відносини, існує конфлікт, між ними постійно виникають сварки. Позивач звернувся до суду з позовом про вселення, так як відповідач та треті особи чинять йому перешкоди у користуванні квартирою, рішення по справі ще не постановлено. Доступу до квартири на даний час позивач не має. Власник квартири позивач по справі категорично заперечує проти подальшого проживання відповідача у належній йому квартирі через неможливість співжиття разом та через відсутність у останнього будь яких правових підстав на це.

В даному випадку, відповідач не надав суду належні та допустимі докази проживання у вказаному житлі на належних правових підставах.

При цьому у суду не має сумнівів, що відповідач перешкоджає користуватися позивачу своєю власністю, оскільки факт виникнення сварок між ними не оспорюється жодною стороною та доведений доказами звернення позивача до правоохоронних органів. За цих обставин, є законні підстави для виселення відповідача із квартири позивача, з огляду на законне право власності останнього.

Судові витрати:

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні ним права користування та розпорядження квартирою, шляхом виселення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: Волинська обл., Локачинський р-н, с. Затуринці.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ЖБК "Будівельник-11", місцезнаходження: м. Київ, вул. Ревуцького, 18-а, ЄДРПОУ 22933643.

Третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37448223, адреса: м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 14 .

Повний текст рішення складено 28.12.2020.

Суддя: Ю.С. Мицик