Вирок

від 08.12.2020 по справі 757/32834/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32834/20-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.12.2020 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 42019101060000373, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2019, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого на посаді директора ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України

В С Т А Н О В И В:

Угрудні місяці 2019 року ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності ТОВ «КЕГЛЕВІЧ» в особі директора ОСОБА_5 від 02.07.2019, звернувся до директора Державного підприємства «ДГ «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України ОСОБА_3 з метою отримання консультацій щодо процедури виділення земельної ділянки ТОВ «КЕГЛЕВІЧ» код ЄРДПОУ 42763757 на території селища Борова, Фастівського району, Київської області, для подальшого будівництва спиртового заводу.

Після зазначеної зустрічі, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ТОВ «КЕГЛЕВІЧ», в особі директора ОСОБА_5 , шляхом обману.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих спонукань, ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності ТОВ «КЕГЛЕВІЧ», про те, що в нього є тісні контакти у Фонді державного майна України, а також серед керівництва Національної академії аграрних наук України, які за грошову винагороду можуть посприяти у процедурі виділення земельної ділянки для потреб ТОВ «КЕГЛЕВІЧ».

Крім того, ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_4 що за грошову винагороду у сумі 1000 доларів США, він посприятиме позитивному вирішенню питання будівництва спирт заводу в межах селища Борова, Фастівського району, Київської області, яке вирішуватиметься на голосуванні селищної ради смт. Борова. Після чого, 06.03.2020 ОСОБА_3 , задля впевненості ОСОБА_4 у позитивному вирішенні питання будівництва спирт заводу в межах селища Борова, попросив ОСОБА_4 надіслати листа від імені директора, до селищної ради селища Борова, Фастівського району, Київської області з проханням виділення землі та погодження будівництва спирт заводу.

17.03.2020, приблизно о 10 год. 00 хв., ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами, через месенджер «Viber», зателефонував ОСОБА_4 та домовився про зустріч, для передачі останньому листа-відповіді від директора селищної ради селища Борова, Фастівського району, Київської області ОСОБА_6 , та повідомив ОСОБА_4 що на зустріч приїхати не зможе, тому приїде його товариш ОСОБА_7 , який передасть лист-відповідь. Крім того, ОСОБА_3 сказав ОСОБА_4 надати його товаришу ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1000 доларів США (що станом на 17.03.2020 згідно курсу НБУ становить 28000 гривень), які потрібно буде перерахувати на банківську картку, яку йому надасть ОСОБА_7

18.03.2020, о 12 год. 29 хв., ОСОБА_4 перебуваючи біля терміналу «ПриватБанк» за адресою: м. Київ, пл. Печерська 1, перерахував на банківську картку № НОМЕР_1 , яку 17.03.2020 йому надав ОСОБА_7 під час зустрічі біля станції метро «Житомирська» що в м. Києві, грошові кошти в сумі 28000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.

Положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_8 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені в результаті досудового розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_8 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Також до обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_4 , визнаного потерпілим в кримінальному провадженні, у якій він зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснює адвокат ОСОБА_8 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Згідно з ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , немає.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має місце реєстрації та проживання, раніше не судимий.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України, а саме у виді обмеження волі.

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, зокрема, його вік, те, що він кримінальне правопорушення вчинив вперше та раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, наявність пом`якшуючих покарання обставин, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Також суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимогст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 9 ст. 100, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази, а саме: ноутбук марки «Samsung», мобільний телефон марки «Iphone 4», мобільний телефон марки «Iphone 8», мобільний телефон марки «Nokia», копії статуту Державного підприємства «ДГ «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України які передано під особисте зберігання ОСОБА_3 залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Печерський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1