Постанова

від 29.12.2020 по справі 694/1726/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року

м. Черкаси

Справа № 694/1726/18 Провадження № 22-ц/821/20/20 категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: - Василенко Л. І.,

суддів: Єльцова В. О., Карпенко О. В.,

секретаря - Анкудінова О. І.

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Славутич-Сервіс ;

відповідач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Славутич-Сервіс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Звенигородське виробничо-житлове ремонтно-експлуатаційне управління, про витребування гаража-прибудови б з чужого незаконного володіння, у складі: головуючого судді Дудніченка В. М.,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про роз`яснення рішення.

Заяву мотивував тим, що рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 травня 2019 року задоволено позов ТОВ Славутич-Сервіс до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , третя особа Звенигородське виробничо-житлове ремонтно-експлуатаційне управління, про витребування гаража-прибудови б з чужого незаконного володіння.

Витребувано у ОСОБА_1 13/25, а у ОСОБА_2 - 12/75 частин гаражу.

Зазначає, що рішення суду є не зовсім зрозумілим для нього (неясним) в частині його виконання, а саме яким чином виділити в натурі зазначені частини гаражу? Вони мають становити одне ціле чи можливе виділення окремими частинами? Звідки потрібно починати виділення часток - зі входу гаражу чи з його тильного боку? Чи зобов`язаний позивач надати їм ключ від гаражу?

Просив суд роз`яснити рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 травня 2019 року у справі № 694/1726/18 в частині його виконання.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що зазначені у заяві ОСОБА_1 питання були предметом судового розгляду справи.

Не погоджуючись із ухвалою суду, 02 листопада 2019 року ОСОБА_1 безпосередньо до Черкаського апеляційного суду подано апеляційну скаргу на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2019 року у цій справі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції замість надання чіткого, відповідно до норм законодавства України, роз`яснення, обмежився наданням доводів, щоб відмовити у роз`ясненні рішення.

Просив суд скасувати ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2019 року і ухвалити у відповідній частині нове рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ТОВ Славутич-Сервіс просило відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача щодо оскарження ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2019 року.

Вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 безпідставно подав заяву, так як рішення зрозуміле та роз`ясненню не підлягає, а обставини зазначені у заяві були предметом розгляду справи.

Зазначає, що заява ОСОБА_1 була спробою змінити судове рішення суду першої інстанції.

18 листопада 2019 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали даної цивільної справи із Звенигородського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року справу призначено до розгляду на 10 грудня 2020 року о 15:00 год. в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про її розгляд, але без виклику сторін в судове засідання.

28 листопада 2019 року Звенигородським районним судом Черкаської області було повідомлено, що згідно ухвали Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року, яка надійшла до суду 01 листопада 2019 року, цивільна справа № 6945/1726/18 за позовом ТОВ Славутич-Сервіс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Звенигородське ВЖРЕУ, про витребування гаража-прибудови б з чужого незаконного володіння - 06 листопада 2019 року була направлена до Верховного Суду для розгляду.

Встановлено, що 11 жовтня 2019 року Верховним Судом відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали справи.

У зв`язку з викладеним ухвалою Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2019 року у даній справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду справи №694/1726/18.

Постановою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 травня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ТОВ Славутич-Сервіс відмовлено.

11 грудня 2020 року матеріали даної цивільної справи надійшли на адресу Черкаського апеляційного суду.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року поновлено апеляційне провадження у цій справі та призначено її до розгляду на 29 грудня 2020 року на 09 год. 00 хв. з повідомленням учасників справи про її розгляд, але без виклику сторін в судове засідання.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до наступних висновків.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Частиною 1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

За змістом зазначеної норми процесуального права, судове рішення має бути роз`яснено, у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неякісності резолютивної частини судового рішення.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, відповідно до статті 221 ЦПК роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Тобто, роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

При цьому, суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, а лише має роз`яснити положення ухваленого ним судового рішення, які нечітко ним сформульовані.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 травня 2019 року, з урахуванням ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 05 червня 2019 року про виправлення описки, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, позов задоволено.

Витребувано у ОСОБА_1 13/25 частку гаража - прибудови б , набуту ним згідно з договором купівлі-продажу частини житлового будинку від 14 вересня 2003 року, укладеного між Звенигородським виробничо-житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Бедратою Н. М., та повернуто власнику - ТОВ Славутич - Сервіс .

Витребувано у ОСОБА_2 12/75 частку гаража - прибудови б , набуту нею згідно з договором дарування частини житлового будинку від 04 лютого 2000 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Федоровою Т. О., та повернуто власнику - ТОВ Славутич - Сервіс .

Вирішено питання щодо судових витрат (т. 1 а. с. 135-137, 148, 196-200).

Судові рішення мотивовані тим, що ТОВ Славутич - Сервіс , як власник, має право витребувати гараж від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно постанови Верховного Суду від 18 листопада 2020 року підставою для скасування рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 28 травня 2019 року, постанови Черкаського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року та ухвалення нового рішення про відмову в позові ТОВ Славутич-Сервіс стало те, що витребувати можна індивідуально визначене майно, натомість суди першої та апеляційної інстанції встановивши, що спірне майно не було виділено в натурі, зробили помилковий висновок щодо витребування у ОСОБА_1 13/25 частки та у ОСОБА_2 12/75 частки гаража - прибудови б .

Тобто, рішенням суду першої інстанції, яке просить роз`яснити заявник, вирішувалось питання лише витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння на підставі ст. 388 ЦК України спірних його часток. При цьому, питання про виділення в натурі часток, які витребовуються, не були предметом розгляду, що і стало підставою для скасування даного рішення та відмови в позові.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз`яснення рішення суду, адже ставлячи питання у заяві про виділення часток, фактично просить змінити рішення та вирішити питання, яке не було предметом розгляду цієї справи.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2019 року на момент перегляду ухвали про відмову в його роз`ясненні, є скасованим, а тому, у відповідності до ст. 419 ЦПК України, втратило законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення заяви.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Текст постанови складено 29 грудня 2020 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. О. Єльцов

О. В. Карпенко