Рішення

від 23.12.2020 по справі 213/2835/20

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2835/20

Номер провадження 2/213/1869/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 грудня 2020 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нестеренка О.М.

секретар судового засідання Шрам В.А.

за відсутності сторін,

заочно розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Лівицький О.М., до Товарної біржі Українська про визнання договору купівлі-продажу гаражу дійсним та визнання права власності ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості та визнати за ним право власності, посилаючись на те, що 21 червня 2000 року між ним та ОСОБА_2 на Товарній Біржі Українська було укладено договір купівлі-продажу нерухомості - гараж ж/бетон, за №-690, блок -37, ГСК Восход , вул.Гірників, в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, загальною площею 28,0 кв.м. Гараж на підставі вказаного договору 03.08.2000 він зареєстрував у КП Криворізьке БТІ на праві особистої власності. Оскільки вказаний договір не посвідчено нотаріусом, він не має можливості реалізувати свої права щодо розпорядження належною йому власністю.

Ухвалою від 07 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 03 листопада 2020 року витребувано у КП Криворізьке БТІ докази.

Ухвалою від 03 листопада 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

Відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав.

Позивач та його представник - адвокат Лівицький О.М. у судове засідання не з`явились, представник позивача надав заяву про розгляд справи його відсутності та відсутності позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі матеріалів справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.ст.280-282 ЦПК України.

За таких обставин, згідно з положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, зазначений у ст.16 ЦК України, зокрема, визнання права.

Згідно з положеннями ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються суду сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 21 червня 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на Товарній Біржі Українська було укладено договір купівлі-продажу нерухомості - гараж ж/бетон, за №-690, блок-37, ГСК АДРЕСА_1 , загальною площею 28,0 кв.м., реєстраційний номер 76689 (а.с.17-21).

Відповідно до реєстраційного посвідчення від 03.08.2000 року, зазначений гараж зареєстровано за ОСОБА_1 на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Апостолівською філією ТБ Українська 21.06.2000 року, реєстраційний № НОМЕР_1 і записаний в реєстровій книзі №2 сторінка 250 запис №457 (а.с.22).

Згідно з довідкою від 05.12.2020 року, виданною керівником ГБК Восход , ОСОБА_1 дійсно є власником гаражу № НОМЕР_2 в ГБК Восход (а.с.57).

З витребуваних судом за клопотанням представника позивача доказів, зокрема з довідки КП ДОР Криворізьке БТІ № 183119 від 12.11.2020 року видно, що за даними архівної справи, станом на 31.12.2012р., гараж, розташований в місті Кривому Розі, ГБК Восход , гараж НОМЕР_2 , блок 37, зареєстрований на праві приватної власності в КП ДОР Криворізьке БТІ в реєстровій книзі 2-250-457 на ім`я ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого 21.06.2000р. на Апостолівській філії товарної біржі Українська , реєстраційний номер 76689 (а.с.59).

Встановлено також, що на цей час позивач не має можливості реалізувати свої права щодо розпорядження власністю, оскільки вказаний договір не посвідчено нотаріусом.

Відповідно до ст.224 ЦК України 1963 року, норми якої діяли на момент укладення договору, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормою ст.227 ЦК України 1963р., договір купівлі-продажу повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до ст.153 ЦК України 1963р., договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.47 ЦК України 1963р., якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Отже, суд вважає, що у даному випадку правомірним буде застосування ст.15 Закону України Про товарну біржу , який дозволяв укладати біржові угоди щодо відчуження нерухомості фізичною особою без нотаріального посвідчення.

Згідно з ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що норми ч.2 ст.220 ЦК України не застосовуються до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації. На цей час правочини щодо купівлі-продажу нерухомості підлягають державній реєстрації. Не зважаючи на це застереження, суд вважає, що позовні вимоги стосовно визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним підлягають задоволенню, оскільки норми про державну реєстрацію правочинів щодо відчуження нерухомості, введені тільки з набранням чинності ЦК України 2003 року, тобто з 01.09.2004 року. До цього часу, в тому числі і на час укладення спірної угоди (21.06.2000 року) норми щодо реєстрації правочинів не були чинними. На той час діяли норми, які передбачали тільки реєстрацію нерухомого майна. Як вбачається з матеріалів справи, вимоги щодо реєстрації нерухомого майна позивачем на момент укладання спірної угоди виконано.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з копією свідоцтва про смерть (а.с.16) друга сторона спірного договору купівлі-продажу - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому можливість оформити договір у нотаріуса у позивача відсутня.

При цьому, судом встановлено, що істотні умови договору сторонами виконані, але його нотаріальне посвідчення не відбулось, оскільки сторонам не роз`яснили обов`язковість такого посвідчення.

При цьому судом не встановлено незаконність набуття позивачем права власності на гараж, а придбання його через товарну біржу є перешкодою для здійснення ним права володіння, користування та розпорядження власністю, чим порушуються права позивача, а тому порушене право підлягає захисту судом.

Вирішуючи питання щодо визнання за позивачем права власності, суд враховує, що згідно ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом та є непорушним.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За приписами ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Згідно з п.5 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до ст.334 ЦК України та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК України).

На підставі вищезазначеного, враховуючи, що договір фактично відбувся, сторони всі свої зобов`язання виконали, нерухоме майно на час укладання угоди було належним чином зареєстроване, нотаріальне посвідчення спірної угоди на цей час не можливе, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити повністю, визнати вищезазначену угоду дійсною та визнати за позивачем право власності на нерухомість.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрати, вони підлягають стягненню з відповідача на користь держави, оскільки позовні вимоги задовольняються.

Керуючись ст.ст.47, 153, 224, 227, 242 ЦК України 1963р., ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Лівицький О.М., до Товарної біржі Українська про визнання договору купівлі-продажу гаражу дійсним та визнання права власності - задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості - гараж ж/бетон, за №-690, блок -37, ГСК Восход , ідентифікаційний код 13428892, розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 28,0 кв.м, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в Апостолівській філії ТБ Українська 21 червня 2000 року, реєстраційний № 76689.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на нерухомість - гараж ж/бетон, за №-690, блок -37, ГСК Восход , ідентифікаційний код 13428892, розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 28,0 кв.м, зареєстрований відповідно до реєстраційного посвідчення КП Криворізьке бюро технічної інвентаризації від 03.08.2000 року, і записаний в реєстровій книзі№2 сторінка 250 запис № 457.

Стягнути з Товарної біржі Українська , ЄДРПОУ 24514270, в дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Інформація щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .

Представник позивача: ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Товарна біржа Українська - 69063, м. Запоріжжя, вул. Комсомольська,30 кім.201, ЄДРПОУ 24514270.

Повне рішення складено 28.12.2020

Суддя О.М. Нестеренко