ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 619/4061/19 р.
2/622/309/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.2020 смт Золочів
Золочівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Квітки О.О.,
при секретарі - Поповій В.М.,
за участю: представника відповідача-1 - адвоката Іванцова Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в смт Золочів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 , Дергачівської районної державної адміністрація Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Токарівська сільська рада Дергачівського району Харківської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області із позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №41 від 29.09.2001 з подальшими змінами внесеними додатковими угодами 28.09.2006 та 23.09.2013, укладений між Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_2 .
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27.04.2020 визначено підсудність цивільної справи № 619/4061/19 за Золочівським районним судом Харківської області.
Ухвалою судді Золочівського районного суду Харківської області від 26.05.2020 ОСОБА_3 прийнято справу № 619/4061/19 до провадження. У зв`язку із закінченням строку відрядження до Золочівського районного суду Харківської області судді ОСОБА_3 справу розподілено судді Шабас О.С. та прийнято нею до провадження 03.07.2020. Ухвалою від 26.08.2020 підготовче судове засідання по справі закрите та призначено справу до судового розгляду.
05.11.2020 справу повторно розподілено у зв`язку із перебуванням судді Золочівського районного суду Харківської області у відпустці по догляду за дитиною. Ухвалою від 16.11.2020 справу прийнято до провадження суддею Квіткою О.О. та призначено до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 аргументував свої вимоги тим, що у серпні 2019 року йому стало відомо про існування водоймища площею 30,05 га, яке знаходиться на території Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту, на півночі від с. Дементеєвка Дергачівського району Харківської області. Від місцевих мешканців йому стало відомо, що раніше це водоймище знаходилось в оренді у громадянина ОСОБА_2 . Після цього, 20.08.2019 він звернувся до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області з листом, в якому просив надати йому в оренду цей водний об`єкт. З відповіді Дергачівської РДА він дізнався, що 24 вересня 2001 року був зареєстрований договір оренди №41 вказаної земельної ділянки (водоймища), укладений Дергачівською районної державної адміністрації Харківської області та громадянином ОСОБА_2 строком на 5 (п`ять) років. Згідно з даними державного земельного кадастру 19 червня 2019 року зареєстровано право оренди за ОСОБА_2 . Відомості щодо підстав для реєстрації права оренди у Відділі та у Дергачівської РДА відсутні.З даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 6322082500:22:000:0001, площею 30,05 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, землі водного фонду, яка знаходиться на території Токарівської сільської ради знаходиться в оренді громадянина ОСОБА_2 . Строк дії права оренди: 49 (сорок дев`ять) років, з правом пролонгації. Тобто право оренди вищезазначеної водойми громадянину ОСОБА_2 було продовжено на підставі Договору оренди земельної ділянки від 29.09.2001 з подальшими змінами внесеними додатковими угодами 28.09.2006 та 23.09.2013. Вважає, що вказані договори є незаконним з наведених нижче правових підстав. Відповідно до ч. 2. ст. 7 ЗУ Про місцеві державні адміністрації місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень. Як вбачається, цільовим призначенням наданої в оренду ОСОБА_2 ділянки визначено: для рибогосподарських потреб. Відповідно до 1 ст. 1 Водного кодексу України водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. N9 420 Про затвердження типового договору оренди водних об`єктів було Затверджено Типовий договір оренди водних об`єктів. Згідно з п. 1 типового договору оренди водних об`єктів предмет договору визначено, що орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування водний об`єкт для (рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково- дослідних робіт), (назва і тип водного об`єкта). Відповідно до п. 2 типового договору оренди водних об`єктів визначено, що об`єктом оренди за договором є: вода (водний простір) водного об`єкта, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми. З даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що об`єктом оренди є саме земельна ділянка з кадастровим номером 6322082500:22:000:0001, площею 30,05 га, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, землі водного фонду, яка знаходиться на території Токарівської сільської ради. Тобто в супереч приписам Постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. № 420 Про затвердження типового договору оренди водних об`єктів об`єктом оренди за Договором оренди земельної ділянки N941 з подальшими змінами внесеними додатковими угодами 28.09.2006 та 23.09.2013, укладений між Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_2 є саме земельна ділянка, а не водний об`єкт. Вважає, що зміст Договору оренди земельної ділянки №41 від 29.09.2001 з подальшими змінами, внесеними додатковими угодами 28.09.2001 та 23.09.2013, укладений між Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області та ОСОБА_2 суперечить нормам Постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. N° 420 Про затвердження типового договору оренди водних об`єктів .
Позивач ОСОБА_1 24.12.2020 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Представник відповідача-1 ОСОБА_2 - адвокат Іванцов Я.І. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував,
Відповідач-1 ОСОБА_2 надав письмовий відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що у своєму позові позивач зазначає, що він використовує об`єкт оренди на умовах договору оренди всупереч приписам Постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. № 420 Про затвердження типового договору оренди водних об`єктів . На думку позивача, об`єктом оренди є земельна ділянка, а не водний об`єкт, і це свідчить проте, що договір оренди суперечить нормам законодавства, що зумовлює його недійсність на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України. Але це не відповідає дійсності. Так, у договорі оренди землі від 29 вересня 2001 року у п.1 зазначається - Орендодавець - надає, а орендар - приймає в строкове, платне володіння і користування водоймище, яке знаходиться на території Токарівської сільської ради на півночі від с. Дементеєвка Дергачівського району Харківської області. У додатковій угоді від 23 серпня 2013 року до договору оренди землі від 29 вересня 2001 року, договір оренди викладено у новій редакції. Згідно з додатковою угодою від 23 серпня 2013 року назва договору - договір оренди водного об`єкту. За умовами п.1 договору оренди в редакції додаткової угоди від 23 серпня 2013 року орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування для рибогосподарських потреб водний об`єкт - Прудянське водосховище (ставок), який розташовується на території Токарівської сільської ради за межами населеного пункту. В преамбулі цієї додаткової угоди зазначається, що сторони у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки водного фонду, зареєстрованого 29 вересня 2001 року за № 41, змінами у чинному законодавстві Закону України, а саме прийняття Закону України Про аквакультуру , Постанови КМУ від 29.05.2013 року №420 Про затвердження Типового договоруоренди водних об`єктів , Наказу міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 № 236 Про затвердження Методики визначення розміру плати за наданні в оренду водні об`єкти , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17 червня 2013 року за №986/23518, дійшли до згоди укласти цю угоду до договору оренди землі, зареєстрованого 29 вересня 2001 року за № 41, шляхом викладання договору у новій редакції. Тобто сторони і в договорі і в додатковій угоді до договору зазначали про те, що об`єктом оренди є водний об`єкт. Згідно зі ст. 1 ВК України, водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт) А тому твердження відповідача про те, що за умовами оскаржуваного договору він орендує не водний об`єкт не є правомірним. Він використовував водний об`єкт за умовами договору згідно з нормами закону, розробляв усю необхідну технічну і правову документацію, як при укладанні договору так і при користуванні водним об`єктом за умовами договору. Вважає, що правомірність використання відповідачем-1 водного об`єкту на умовах договору оренди підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 31.07.2019 складений фахівцями Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Правомірність наявності у відповідача-1 прав на оренди на водний об`єкт підтверджуються обставинами, що встановленні судовими рішеннями у кримінальній справі № 619/2538/19 Дергачівського районного суду Харківської області і Харківського апеляційного суду. Також правомірність наявності державної реєстрації прав відповідача-1 щодо водного об`єкту підтверджується Наказом Міністерства юстиції України від 11.09.2019 №3388/7 про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації і висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України від 09.09.2019. Зазначає, що не вбачає як порушення прав позивача, так і існування у нього взагалі будь- яких прав щодо орендованого об`єкту водного фонду. Просить стягнути із позивача витрати, понесені ним на залучення адвоката в сумі 5000 грн (а.с.30-97)
Представник відповідача-2 - Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області Куценко К. подала до суду відзив, в якому зазначила, що просить винести рішення на розсуд суду та не покладати судові витрати на відповідача-2, оскільки кошторисні призначення на оплату зазначених витрат у бюджеті районної державної адміністрації не передбачені (а.с. 21-22, 149-153).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Токарівської сільської ради Дергачівського району, ОСОБА_4 надіслав до суду заяву, в якій зазначив, що проти задоволення позову не заперечує, просить розглянути позовну заяву без участі представника сільської ради (а.с. 29).
Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 6322082500:22:000:0001, площею 30,05 га, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, землі водного фонду, розташована за адресою: Харківська область, Дергачівський район, Токарівська сільська рада, є власністю держави, в особі Харківської обласної державної адміністрації, і перебуває в оренді строком на 49 років у ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки № 41 від 29.09.2001 (а.с. 7-9).
Розпорядженням першого заступника голови Дергачівської районної державної адміністрації від 21.09.2001 ОСОБА_2 надано в оренду водоймище площею дзеркала 30,0544 га, розташованого на території Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, на північ від с. Дементієвка, строком на 5 років на умовах оренди (з правом пролонгації) (а.с. 40).
З договору оренди земельної ділянки, укладеного 2001 між Дергачівською РДА та ОСОБА_2 , вбачається, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування водоймище, яке знаходиться на території Токарівської сільської ради, на півночі від с. Дементіївка Дергачівського району Харківської області. Земельна ділянка передається в оренду з метою вирощування товарної риби (а.с. 42-47). Відповідно до додаткових угод до згаданого договору оренди землі від 28.09.2006 та від 23.08.2013 продовжено оренду водного об`єкта. Невід`ємними частинами договору є: схема розташування об`єкта оренди; кадастровий план земельної ділянки; акт встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі; технічна документація із землеустрою щодо встаовлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі та складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку водного фонду для вирощування товарної риби; паспорт водного об`єкта (а.с. 48-60).
Рішенням ХХХV сесії VI скликання від 06.08.2013 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (загальною площею 30,050 га), яка знаходиться на території Токарівської сільської ради, за межами населених пунктів, та передається на умовах оренди ОСОБА_2 для вирощування товарної риби, в сумі 189513,84 грн (а.с. 61).
З довідки Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 17.07.2019 вбачається, що ОСОБА_2 , як орендатор водосховища заборгованості не має (а.с. 72).
Статею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР (діяв на момент укладення договору ) недійсність угоди, яка не відповідає вимогам закону. Недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
В ст. 204 ЦК України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як передбачено ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Згідно із ст.ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Відповідно до частини першої стаття 51 Водного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди та додаткової угоди від 28.09.2006) у користування на умовах оренди водні об`єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.
В ч. 4 ст. 51 Водного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент укладення додаткової угоди від 23.08.2013) водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України (2768-14), відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Згідно із ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент укладення додаткової угоди від 23.08.2013) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.
Аналізуючи наведені положення законодавства, оспорюваний договір оренди та додаткові угоди, суд приходить до наступних висновків.
Зміст оспорюваних правочинів не суперечить законодавству, яке було чинне на момент їх укладення. В п. 1 договору зазначено, що предметом договору є водоймище. Сторони договорів мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та укладали договори у встановленій законом формі. Оспорювані правочини спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Отже, підстав для визнання оспорюваного договору та додаткових угод до нього недійсними немає. Тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 235, 258, 259, 263- 265, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 , Дергачівської районної державної адміністрація Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Токарівська сільська рада Дергачівського району Харківської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29 грудня 2020 року.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач-1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач-2 - Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, ЄДРПОУ 24129939, адреса: 62300, Харківська область, м. Дергачі, майдан Перемоги, буд.5-А;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Токарівська сільська рада Дергачівського району Харківської області, ЄДРПОУ 04398867, адреса: 62313, Харківська область, Дергачівський район, село Гоптівка, вул. Шкільна, б. 7.
Суддя О. О.Квітка
Суд | Золочівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2020 |
Оприлюднено | 30.12.2020 |
Номер документу | 93894986 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Золочівський районний суд Харківської області
Квітка О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні