Рішення

від 29.12.2020 по справі 614/47/20

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 614/47/20

Номер провадження 2/623/326/2020

РІШЕННЯ

іменем України

24 грудня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря судового засідання: Ноль С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу № 614/47/20 за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Селянського (фермерського) господарства "Анна" (місце знаходження: 63820, Харківська обл., село Підвисоке, вулиця Запорожченка, будинок 46) про стягнення заборгованості за орендною платою по договору оренди землі б/н від 20 листопада 2007 року, -

В С Т А Н О В И В :

23.01.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості за орендною платою по договору оренди землі б/н від 20 листопада 2007 року. Вказавши, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ХР № 050985, виданого Борівською районною державною адміністрацією Харківської області 01.12.2006 року на підставі розпорядження тієї ж райдержадміністрації від 28.10.2004 року за № 335, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010668700365, її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності,для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належала земельна ділянка площею 5.0631 га, кадастровий номер 6321083500:04:004:0015, що розташована на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області. З Витягу з бази даних державного земельного кадастру від 15.12.2010 року вбачається, що 01.12.2006 року Борівським районним відділом реєстрації Харківської регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 на праві власності земельна ділянка площею 5.0631 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; договір оренди від 26.08.2008 року, зареєстрований за № 040868700312. 20 листопада 2007 року між Селянським (фермерським) господарством Анна далі-СФГ Анна ) - Орендарем в особі голови ОСОБА_3 і її матір`ю ОСОБА_2 - Орендодавцем було укладено договір оренди землі б/н належної останній земельної ділянки площею 5.0631 га, яка розташована на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області. Вказаний договір укладено строком на 10 (десять) років. ІНФОРМАЦІЯ_2 її мати ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області 23 січня 2009 року. Після смерті матері ОСОБА_2 вона прийняла спадщину та 30 липня 2019 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, зокрема, успадкувала вищевказану земельну ділянку. Зазначене підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 30.07.2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 298. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.07.2019 року № 175646749, власником земельної ділянки площею 5.0631 га, кадастровий номер 6321083500:04:004:0015 є - ОСОБА_1 . Термін дії договору оренди землі б/н від 20.11.2007року, укладений між її матір`ю ОСОБА_2 і СФГ ОСОБА_4 закінчився 20листопада 2017року. Норми чинного законодавства України вимагають, що після закінчення терміну договору оренди землі Орендар зобов`язаний був повернути Орендодавцю орендовану земельну ділянку у стані, придатному для використання за цільовим призначенням. Разом з тим, Орендодавець - її мати ОСОБА_2 померла до закінчення строку дії договору оренди землі б/н від 20.11.2007року ( січень 2009 року). Відповідачу - голові СФГ Анна ОСОБА_3 було відомо про смерть орендодавця ОСОБА_2 , оскільки він сплатив чоловіку померлої ОСОБА_5 орендну плату по договору оренди землі за 2008рік. Крім цього, вона неодноразово в усній формі зверталася до голови СФГ Анна ОСОБА_3 з проханням виплатити їй заборгованість за оредною платою по договору оренди землі, але останній спочатку обіцяв виплатити заборгованість, а в останній час їй повідомив, що виплачувати заборгованість він їй взагалі не збирається. Відповідач - СФГ Анна після закінчення договору від 20.11.2007 року не передав за актом прийому-передачі земельну ділянку до Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області або до спадкоємця майна - їй, як це передбачено чинним законодавством. Відповідач - СФГ Анна протягом 2017-2019 років без достатньої правової підстави використовувало належну мені земельну ділянку, тому вона має право на стягнення доходів, які могла одержати від цього майна, у розмірі орендної плати. 11 грудня 2019 року вона звернулася до СФГ Анна з претензією, в якій просила, зокрема, сплатити на її користь дохід, який вона могла одержати від цього майна, у розмірі орендної плати. Вважає, що строк позовної давності по її позову не сплинув, так як перебіг позовної давності почався з моменту закінчення терміну дії договору оренди землі б/н від 2007 року, тобто - з 20.11.2017 року і до часу мого звернення до суду ( 20 січня 2020 року) за захистом свого цивільного права та інтересу пройшло тільки більше 2-х (років).

Просить суд стягнути з Селянського (фермерського) господарства Анна (код ЄДРПОУ31936012 на її користь заборгованість за орендною платою з урахуванням індексу інфляції за 2008-2019роки на загальну суму 61119,96 грн. та пеню за період прострочення внесення орендної плати за 2008-2018роки згідно договору (0,3%) на загальну суму 283832,54 грн.,відшкодування витрат по сплаті судового збору 3449 грн. 60 коп.

25.06.2020 року представником відповідача ОСОБА_6 подано відзив на позовну заяву в якому вважає, що є підстави для застосування строку позовної давності. З матеріалів справи вбачається, що позивач вимагає до стягнення заборгованість за орендною платою з урахуванням індексу інфляції за 2008-2019 рр.; пеню за період прострочення внесення орендної плати за 2008-201 8 рр та відшкодування витрат по сплаті судового збору. Відповідно до п. 11 договору оренди від 20 листопада 2007 р., орендна плата вноситься у строк з вересня по грудень. Таким чином, строки для сплати орендної плати за звітний період складають

проміжок часу з 01 вересня до 31 грудня кожного року дії договору. Строк позовної давності звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати сплив. Разом з цим, щодо стягнення пені, у відповідності до приписів ст. 258 ЦК України, встановлено спеціальний строк позовної давності - 1 рік. Таким чином, строк позовної давності щодо стягнення з відповідача пені за прострочення орендної плати також сплив. Таким чином, позивач пропустила без поважних причин строк звернення до суду з позовом. Наслідками про лущення строку позовної давності є відмова у задоволенні позову (стаття 267 ЦК України). Просить відмовити в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності.(а.с. 141-142)

Ухвалою суду від 17 липня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Кравцун В. А. у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. 24.12.2020 року від адвоката Кравцун В. А. на адресу надійшла заява про розгляд справи без їх участі та без виклику свідків. Просив позов задовольнити. (а.с. 177)

У судове засідання представник відповідача ОСОБА_6 також не з`явився. Представник надав суду заяву про слухання справи без його участі. У заяві вказав, що в задоволенні позову просить відмовити. (а.с. 178)

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України - передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною ч 1 ст. 3 цього ж Кодексу - цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 10 ЦПК).

Згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише уразі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХР № 050985, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010668700365, ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 5,0631 га, кадастровий номер 6321083500:04:004:0015, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області. (а.с. 23)

Відповідно до договору оренди землі від 20.11.2007 року, зареєстрованого Борівським районним відділом реєстрації ХРФ ДП ЦДЗК 26 серпня 2008 року за № 040868700312, ОСОБА_2 передала в строкове платне користування орендарю Селянському фермерському господарству Анна вказану вище земельну ділянку.(а.с. 24-25)

Договір укладено на 10 років. Державна реєстрація договору оренди здійснена 26 серпня 2008 року.

Згідно з актом прийому-передачі, ОСОБА_2 передала орендарю СФГ Анна земельну ділянку площею 5,0631 га в натурі (на місцевості), згідно плану-схеми земельної ділянки.(а.с. 27)

Відповідно до умов договору оренди землі від 20.11.2007 року, згідно з п.2. договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,0631 га, у тому числі ріллі - 5,0631га.

Відповідно до п.5. договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2007 року становить 66212,00 грн.

Відповідно до п. 8 договору, Договір укладено строком на 10 років.

Відповідно до п.9 договору, орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 1,5% від вартості земельного паю - 993,18 гривень.

Відповідно до п. 10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до п. 11 договору орендна плата вноситься у строк з вересня по грудень. Відповідно до п. 14 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відновідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 20). Спадкоємцем є її донька - ОСОБА_1 , про що видано свідоцтво про право на спадщину за законом в реєстрі за № 298 від 30 липня 2019 року. Право власності на земельну ділянку площею 5,0631 га, кадастровий номер 6321083500:04:004:0015, було зареєстровано за нею 30.07.2019 року, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 175646749 від 30.07.2019 року.(а.с. 32,33)

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, яка була йому передана за договором оренди від 20.11.2007 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що відповідач прийняв в оренду земельну ділянку, проте відповідно до умов договору оренди не повернув її за актом приймання-передачі, тобто безпідставно використовував її протягом 2017-2019 років.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, позивач як власник земельної ділянки має право на стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування цією земельною ділянкою.

Норми чинного законодавства вимагають, що після закінчення терміну договору оренди орендар зобов`язаний був повернути орендодавцю орендовані землі у стані, придатному для використання за цільовим призначенням.

Разом з тим, орендодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_2 до закінчення строку дії договору оренди (листопад 2017 року).

Відповідно до вимог статті 17 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди) термін договору оренди земельної ділянки (у тому числі й до настання певної умови) визначається за погодженням сторін, але не більш як на п`ятдесят років.

Матеріали справи не свідчать, що після закінчення договору оренди від 20.11.2007 року відповідач передав за актом прийому - передачі земельну ділянку до Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області про що свідчить відповідь сільського голови Літвінова С. Д. Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області від 02.07.2020 року або до спадкоємця майна ОСОБА_1 , як це передбачено чинним законодавством. (а.с.150)

При цьому відповідно до частини другої статті 1283 ЦК України нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна.

Відповідачу було відомо про смерть орендодавця, оскільки після відкриття спадщини СФГ Анна сплачувала на користь ОСОБА_1 орендну плату за 4 квартал 2009 року в розмірі 258,76 гривень, за 3 квартал 2010 року в розмірі 373,67 гривень, за 3 квартал 2011 року в розмірі 373,67 гривень, за 4 квартал 2012 року в розмірі 656,28 гривень, за 3 квартал 2013 року в розмірі 656,28 гривень, що також підтверджується листом Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України відповідача від 08.01.2020 року. (а.с.65-67)

Відповідачем також не надано доказів щодо невикористання земельної ділянки ОСОБА_1 , а суд не спростував доводи позивача, яка стверджувала, що СФГ Анна використовує земельну ділянку.

Відносини у справі за фактом користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та неотримання її власником доходів у вигляді орендної плати за своїм правовим змістом є кондикційними.

Представник відповідача ОСОБА_6 у відзиві на позов просив застосувати строки позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Тобто, позовна давність може бути застосована лише щодо вимог про захист прав або інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 357 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Окрім цього, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, позовна давність застосовується, якщо право, за захистом якого позивач звернувся до суду, було порушене. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, оскільки судом встановлено, що право позивача було порушене позовна давність застосуванню підлягає.

Позивачем сума пені по заборгованості зі сплати орендної плати розрахована за період 2008-2018 роки, що суперечить вимогам п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Отже, пеня за несвоєчасну сплату орендної плати не підлягає стягненню.

Сума заборгованості орендної плати за 2018 рік - 7200,85 гривень, за 2019 рік - 6558,15 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення орендної плати, трьох процентів річних від простроченої суми, пені та відсотків з урахуванням встановленого індексу інфляції підлягають частковому задоволенню в загальній сумі 13759,00 гривень.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в сумі 137,64 грн. підлягає стягненню з відповідача згідно квитанції № 47_12 від 16 січня 2020 року на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 3 , 4 , 5 , 12 , 13 , 19 , 23 , 76 , 81 , 141 , 263-265 , ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Анна" про стягнення заборгованості за орендною платою по договору оренди землі б/н від 20 листопада 2007 року - задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Анна , адреса місцезнаходження: 63820, Харківська область, Борівський район, с. Підвисоке, вул. Запорожченка, 46, код ЄДРПОУ: 31936012 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 виданий Борівським РВ УМВС України в Харківській області 09 квітня 2003 року заборгованість за орендною платою з урахуванням інфляції за 2018-2019 року у розмірі 13759,00 гривень (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять гривень 00 копійок).

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Анна , адреса місцезнаходження: 63820, Харківська область, Борівський район, с. Підвисоке, вул. Запорожченка, 46, код ЄДРПОУ: 31936012 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 виданий Борівським РВ УМВС України в Харківській області 09 квітня 2003 року судовий збір у розмірі 137,64 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення суду проголошені 24 грудня 2020 року. Повний текст рішення виготовлено згідно вимог ч.6 ст.259 ЦПК України 29 грудня 2020 року

Суддя Ізюмського міськрайонного суду

Харківської області Т.Д. Бєссонова