Ухвала

від 21.12.2020 по справі 2-1431/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-1431/10

н/п 6/953/484/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р.суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В`ячеславовича про звернення стягнення на майно боржника, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Публічне акціонерне товариство ОТП Банк , -

встановив:

18 грудня 2020 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 , яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме - однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

За правилами частин десятої-одинадцятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що розділ VI ЦПК України врегульовує розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Отже, розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом. Тому державний/приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідним поданням, направленим на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Однак, всупереч вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України, докази надіслання (надання) подання іншим учасникам справи, зокрема стягувачу та боржнику, - до заяви не додані.

Згідно ч. 4 ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Верховний Суд за аналогічних обставин дійшов висновку, що формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанні судового рішення та є порушенням статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії , від 13 січня 2000 року у справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії , від 08 березня 2017 року у справі ТОВ Фріда проти України ).

Така правова позиція висловлена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17-ц (провадження № 61-17011сво19) та постанові 05.11.2020 у справі №591/1581/20 (провадження № 61-10904св20).

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що звернення стягнення на майно боржника, відноситься до процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, подання приватного виконавця, відповідно до ч.4 ст.183 ЦПК України підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 183, 440 ЦПК України,-

постановив:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В`ячеславовича про звернення стягнення на майно боржника, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Публічне акціонерне товариство ОТП Банк , - повернути заявнику без розгляду.

Повернення подання не перешкоджає повторному зверненню із данням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя -