Рішення

від 29.12.2020 по справі 629/2918/20

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/2918/20

Номер провадження 2/629/937/20

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання - Котяй А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Панютинський вагоноремонтний завод акціонерного товариства Українська залізниця , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна профспілкова організація філії Панютинський вагоноремонтний завод ПАТ Укрзалізниця , Акціонерне товариство Укрзалізниця , про визнання незаконним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

30.06.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Панютинський вагоноремонтний завод акціонерного товариства Українська залізниця про визнання незаконним та скасування наказу директора філії Панютинський вагоноремонтний завод Акціонерного товариства Українська залізниця від 23.04.2020 року за №150 Про встановлення режиму неповного робочого тижня для працівників філії ПВРЗ з 01.07.2020 року .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 працює на залізниці з 11.11.1990 року, на даний час обіймає посаду прибиральника виробничих приміщень. На виконання рішення правління відповідно до витягу з протоколу від 15.04.2020 року №Ц-45/35 Ком.т., згідно з положенням про філію Панютинський вагоноремонтний завод акціонерного товариства Українська залізниця було видано наказ від 23.04.2020 року за №150 Про встановлення режиму неповного робочого тижня для працівників філії ПВРЗ з 01.07.2020 року. Позивач вказує, що запровадження режиму неповного робочого тижня є зміною істотних умов праці, однак зміна істотних умов праці можлива лише у випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва та праці. Як зазначає ОСОБА_1 , зміни в організації виробництва та праці не відбувалися, а тому даний наказ є незаконним. Також позивач вказала, що наказ не погоджено з первинною профспілковою організацією філії ПВРЗ АТ Укрзалізниця . Враховуючи викладене, позивач просила визнати незаконним та скасувати наказ №150 Про встановлення режиму неповного робочого тижня для працівників філії ПВРЗ з 01.07.2020 року.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області справу було призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам надано час для подання заяв по суті.

22.07.2020 року голова Первинної профспілкової організації філії Панютинський ваганоремонтний завод АТ Укрзалізниця Левченко В.О. надав пояснення, в яких зазначив, що запровадження на підставі наказу режиму неповного робочого тижня є зміною істотних умов праці, однак зміни в організації виробництва та праці не відбувалися, що свідчить про незаконність даного наказу. Первинною профспілковою організацією філії ПВРЗ ПАТ Укрзалізниця наказ не погоджено, оскільки він суперечить Кодексу законів про працю України. На підставі викладеного, ОСОБА_2 просив визнати наказ незаконним та таким, що підлягаю скасуванню.

Представник філії ПВРЗ АТ Укрзалізниця Черняков С.М. надав відзив на позов, в якому вказав, що не погоджується з вимогами позивача та вважає їх необґрунтованими та незаконними, оскільки вичерпного переліку того, що відноситься до змін в організації умов і праці не має. З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби

COVID-19 на усій території України було встановлено карантин, відповідно до якого було на деякий час заборонено перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення, дані карантинні заходи діяли на момент складання Наказу. Зупинення всіх пасажирських перевезень та відсутність транзитних вантажних перевезень у зв`язку із закриттям кордонів з країнами-сусідами України вплинуло на зменшення обсягів виконання робіт працівниками Товариства. Впровадження карантину на всій території України та заборона здійснювати перевезення , це пряма заборона працівникам АТ Укрзалізниця здійснювати свої трудові обов`язки в повному обсязі, тобто Кабінетом Міністрів внесені зміни в роботу АТ Укрзалізниця , що можна вважати змінами в організації виробництва та праці, які підприємство не могло передбачити та не могло самостійно скасувати. Спірний Наказ виданий на виконання рішення правління АТ Укрзалізниця , про що свідчить витяг з протоколу засідання від 15.04.2020 року №Ц-45/35 Ком.т., та відповідно до ст.32 КЗпП, передбачено попередження працівників про суттєві зміни істотних умов праці до 01.05.2020 року, тобто за 2 місяці до введення змін. Як зазначив представник, вказаний Наказ створений насамперед для збереження на філії кваліфікованих кадрів під час дії карантину на всій території України. Твердження позивача щодо того, що наказ не погоджений з первинною профспілковою організацією філії ПВРЗ ПАТ Укрзалізниця не є достовірним, адже наказ містить підпис голови первинної профспілковою організацією філії ПВРЗ ОСОБА_2 , та не містить даних про не надання згоди первинною профспілковою організацією філії ПВРЗ , тому вважати що наказ не погоджений з даною організацією не має підстав. Представник зазначив, що Наказ складено відповідно до чинного законодавства. Також додатково представник, зазначив, що філія є відокремленим підрозділом АТ Укрзалізниця та не має статусу юридичної особи.

Разом з відзивом представник відповідача подав клопотання про розгляд справи з викликом сторін. Ухвалою суду було відмовлено в задоволенні клопотання, оскільки не встановлено підстав, з яких є необхідність виклику сторін у судове засідання.

29.07.2020 року ОСОБА_1 надала до суду письмові пояснення на відзив, в яких вказала, що 21.04.2020 року відбулося засідання профспілкового комітета філії ПВРЗ АТ Укрзалізниця , на якому було прийнято рішення не надавати згоду на введення режиму неповного робочого тижня з 01.07.2020 року. Позивач посилається на те, що відповідно до ст.247 КЗпП , виборний профспілковий орган первинної профспілкової організації разом з власником вирішує питання робочого часу і часу відпочинку, зазначено інші питання, та вказано тощо . Позивач вказала, що Наказ дійсно підписаний Головою профспілкової організації філії ПВРЗ ОСОБА_2 , однак підпис стоїть після Трудовий колектив філії ПВРЗ проти . ОСОБА_1 також зазначила, що 24.07.2020 року вона звернулась до первинної профспілкової організації Вільної профспілки Південної організації філії ПВРЗ та отримала ксерокопію листа Міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, в якому вказано, що відповідач порушує вимоги ст.43 Конституції України та вимоги ст.141 КЗпП України. 19.06.2020 року нею особисто був наданий лист-вимога в.о. голови правління АТ Укрзалізниця , в якому трудовий колектив наполягає на відміні протокольного рішення правління АТ Укрзалізниця від 15.04.2020 року. Посилання відповідача на те, що робочий час з ініціативи роботодавця установлено у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, що вважається зміною істотних умов праці, згідно ч.3 ст.32 КЗпП. Позивач зазначила, що відповідач не взяв до уваги, що істотні умови праці власник має право змінити лише за наявності змін в організації виробництва і праці.

Ухвалою від 05.11.2020 року до участі у справі в якості третьої особи залучено АТ Укрзалізниця , так як рішення суду може вплинути на права та інтереси Товариства.

Відповідно до ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу не відбувалось.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази та доводи, заявлені в заявах по суті, суд встановив, що ОСОБА_1 працює на залізниці з 11.11.1990 року, на даний час обіймає посаду прибиральника виробничих приміщень, про що свідчать ксерокопії листі трудової книжки(а.с.12-17).

На виконання рішення правління відповідно до витягу з протоколу від 15.04.2020 року №Ц-45/35 Ком.т., згідно з положенням про філію Панютинський вагоноремонтний завод акціонерного товариства Українська залізниця було видано наказ від 23.04.2020 року за №150 Про встановлення режиму неповного робочого тижня для працівників філії ПВРЗ з 01.07.2020 року(а.с.10).

Позивач в позові стверджує, що запровадження режиму неповного робочого тижня є зміною істотних умов праці, однак зміна істотних умов праці можлива лише у випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва та праці. Як зазначає ОСОБА_1 , зміни в організації виробництва та праці не відбувалися, а тому даний наказ є незаконним.

Як вбачається зі спірного Наказу, режим неповного робочого тижня для працівників філії ПВРЗ встановлено з 01.07.2020 року.

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання незаконним Наказу та його скасування 30.06.2020 року.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду з позовом за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

При вирішенні спору суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної зокрема, у постанові від 23.07.2018 справа №760/8892/17.

Зважаючи на те, що на момент подання позову ОСОБА_1 режим неповного робочого тижня встановлено не було, тобто він діяти не почав, незрозуміло яким чином були порушені, невизнані або оспорювані її права, свободи чи законні інтереси. Попередження про встановлення режиму неповного робочого тижня було здійснено за два місяці, відповідно до чинного законодавства, однак до того моменту, коли розпочне діяти даний режим права, свободи чи законні інтереси позивача не було порушено, оскільки режим робочого тижня ще не було змінено.

З урахуванням того, що позов ОСОБА_1 є таким, що його було подано передчасно, доказів на підтвердження порушення, невизнання чи оспорювання прав, свобод чи законних інтересів на момент звернення до суду позивачем не надано, суд не вбачає необхідності подальшого розгляду справи та вивчення інших доказів, оскільки питання визнання незаконним та скасування наказу повинно бути розглянуто судом за наявності спору, а саме за наявності порушення, невизнання чи оспорювання прав, свобод чи законних інтересів позивача на момент звернення до суду.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці

обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У відповідності до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

На підставі ч.2 ст.80 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Враховуючи вище викладене, з урахуванням доказів, наданих сторонами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову по суті з підстави недоведеності наявності на момент звернення до суду порушених, не визнаних або оспорених прав, свобод чи інтересів позивача.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню не підлягають.

Зважаючи на те, що позивачі у трудових спорах звільнені від сплати судового збору, судовий збір відшкодовується за рахунок держави.

На підставі викладеного, постанови ВС від 23.07.2018 у справі №760/8892/17, керуючись ст. 12, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Панютинський вагоноремонтний завод акціонерного товариства Українська залізниця , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна профспілкова організація філії Панютинський вагоноремонтний завод ПАТ Укрзалізниця , Акціонерне товариство Укрзалізниця , про визнання незаконним та скасування наказу- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду або через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Панютинський вагоноремонтний завод акціонерного товариства Українська залізниця , код ЄДРПОУ 40081305, адреса: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Заводська, буд.5.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Первинна

профспілкова організація філії Панютинський ваганоремонтний завод ПАТ Укрзалізниця , код ЄДРПОУ 23002603, адреса: Харківська область, м.Лозова, смт.Панютине, вул.Заводська, буд.5.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство Укрзалізниця , код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Єжи Гедройця, будинок 5.

Суддя Т.О.Каращук