Рішення

від 23.12.2020 по справі 152/1253/20

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/1253/20

2/152/453/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 грудня 2020 року м. Шаргород

Справа №152/1253/20

Провадження №2/152/453/20

Шаргородський районний суд

Вінницької області

в складі:

головуючого судді - Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

представника позивача - Бабій С.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області як органу опіки та піклування в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав,

встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача

1. Виклад позиції позивача

09.11.2020 року Шаргородська РДА, як орган опіки та піклування звернулася до Шаргородського районного суду Вінницької області з позовною заявою в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ОСОБА_1 є матір`ю трьох дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Реєстрація народження ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проведена відповідно до ч.1 ст.135 СК України, а ОСОБА_3 відповідно до ч.1 ст.126 СК України.

ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, перебуває на обліку в КУ ЦНСП Мурафської сільської ради з 2018 року та з 17.10.2019 року в Службі у справах дітей Шаргородської РДА на обліку сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах.

ОСОБА_1 проживає з ОСОБА_5 в будинку матері останнього.

В будинку, де проживає сім`я, безлад та бруд, відсутні продукти харчування, запаси твердого палива та кошти на їх придбання.

ОСОБА_1 ніде не працює, вживає спиртні напої, вихованням дітей не займається, притягувалася до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_5 негативно охарактеризований за місцем проживання: вживає спиртні напої, вчиняє сварки, не приділяє належної уваги своїй сім`ї.

Дохід сім`ї складає 2381 грн. державної допомоги на доньку ОСОБА_2 .

Малолітня ОСОБА_2 навчається в Буднянській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті Вінницької обласної Ради, куди влаштована за заявою матері.

Малолітня ОСОБА_3 знаходиться в КНП Тульчинський обласний будинок дитини Вінницької обласної Ради , куди влаштована за заявою матері терміном на 6 місяців. За час перебування дівчинки в закладі мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_5 дитину не відвідували, не телефонували, станом її здоров`я не цікавилися.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 народила дитину ОСОБА_4 , а 24.04.2020 року власноруч написала заяву про тимчасове влаштування дитини в будинок дитини у зв`язку із важкими матеріально-побутовими умовами родини, в якій народилася дитина.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_5 малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , влаштовано до КНП Тульчинський обласний будинок дитини Вінницької обласної Ради на повне державне утримання. За час перебування хлопчика в закладі ОСОБА_1 дитини не відвідувала, станом здоров`я сина в телефонному режимі не цікавилася.

З огляду на викладене до Комісії з питань захисту прав дитини звернувся виконком Мурафської сільської ради Шаргородського району Вінницької області з висновком органу опіки та піклування виконкому Мурафської сільської ради від 08.09.2020 року №1 Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою звернення з позовом до суду.

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на засідання Комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації не з`явилися, хоча повідомлені належним чином.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , на думку позивача, свідомо нехтують батьківськими обов`язками щодо виховання малолітніх дітей, доглядом та утриманням останніх не займаються, не цікавляться їх фізичним та духовним розвитком, не забезпечують необхідним харчуванням, медичним доглядом. Діти, маючи матір, а дитина ОСОБА_3 ще і батька, фактично позбавлені батьківського піклування.

Таким чином, батьки, маючи можливість і час виправити свою поведінку, яка б відповідала належному розвитку та вихованню дітей, а також створення належних умов проживання та догляду за ними, не бажають цього робити, що є підставою для позбавлення їх батьківських прав.

Згідно з висновком від 06.11.2020 року №01.01-38/2547 Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Шаргородська РДА як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно його малолітньої дитини: дочки ОСОБА_3 ; передати малолітніх дітей на опікування Шаргородській РДА як органу опіки та піклування для вирішення питання їх подальшого влаштування; стягнути з ОСОБА_1 на користь малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 аліменти на їх утримання у розмірі - по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до повноліття дітей; стягнути з ОСОБА_5 на користь малолітньої дитини ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до повноліття дитини.

У судовому засіданні представник позивача - Шаргородської РДА як Органу опіки та піклування Бабій С.В. позовні вимоги підтримала, просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , оскільки відповідачі свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків відносно дітей, розвитком, умовами проживання, здоров`ям дітей не цікавляться, не можуть забезпечити дітям належне утримання, виховання, лікування, розвиток. Відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було запрошено на засідання Комісії з питань захисту прав дитини та Органу опіки та піклування, на яке вони не прибули, хоча були повідомлені належним чином.

Крім того, ОСОБА_6 зазначила, що заперечуючи в судовому засіданні щодо позову, відповідач ОСОБА_1 не надала доказів того, що її поведінка змінилася на краще і нею створені належні умови для виховання, утримання та навчання дітей, та не запропонувала шляхів вирішення питання щодо подальшого проживання, навчання, виховання та утримання дітей з нею, не маючи власного житла, доходів, умов для проживання дітей в будинку ОСОБА_5 не створено.

ОСОБА_1 не забирає на вихідні дні та канікули з допоміжної школи-інтернату доньку ОСОБА_2 , зсилаючись на відсутність необхідних коштів, при цьому, як одинока мати, отримує на утримання доньки соціальну допомогу в розмірі приблизно 2800 грн., тобто використовує вказані кошти не за призначенням.

До того ж, ОСОБА_6 звертає увагу суду на те, що відповідачем ОСОБА_5 взагалі проігноровано виклики суду у підготовче судове засідання та в судове засідання для розгляду справи по суті, він не подав заперечень щодо позову на пропозицію суду у встановлені строки, за час, що здійснюється провадження справи у суді, жодного разу не навідав свою доньку ОСОБА_3 у Тульчинському будинку обласному будинку дитини, не зателефонував і не поцікавився станом здоров`я та утриманням доньки, що свідчить про його небажання змінювати свою поведінку на краще.

Також, ОСОБА_6 зазначила, що повністю підтримує висновок Органу опіки та піклування про позбавлення відповідачів батьківських прав, так як вважає, що змінити поведінку відповідачів щодо їх дітей у кращу сторону неможливо, в діях останніх наявна вина у невиконанні батьківських обов`язків, проживання дітей з батьками суперечитиме інтересам ОСОБА_2 , яка влаштована в Буднянську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які на теперішній час проживають у будинку дитини на повному державному забезпеченні, де отримують належне виховання, утримання, піклування про здоров`я, чого не отримували, проживаючи з матір`ю та батьком. Вважає, що малолітні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , маючи матір та батька, були і є фактично позбавленими батьківського піклування та турботи.

2. Виклад позиції відповідача ОСОБА_3 та заперечень відповідача ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_5 не скористався своїм правом подати відзив на позов та не подав до суду відзиву із викладенням своїх заперечень щодо позовних вимог Шаргородської РДА як органу опіки та піклування до нього про позбавлення батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 та щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 27.11.2019 року (а.с.55-56).

При цьому, відповідач ОСОБА_5 не прибув без поважних причин у підготовче судове засідання 10.12.2020 року, будучи належним чином повідомленим про його дату, час та місце (а.с.71).

Відповідач ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання 23.12.2020 року, що підтверджується розпискою від 10.12.2020 року (а.с.69) та розпискою про вручення судової повістки (а.с.70), у судове засідання також не прибув та про причини неявки не повідомив, тобто, на переконання суду, без поважних причин, оскільки заяв про відкладення судового засідання чи про розгляд справи у його відсутності не подавав, доказів поважності причин неприбуття у судове засідання не надіслав.

Відповідач ОСОБА_1 не скористалася своїм правом подати відзив на позов і відзиву на позовну заяву на пропозицію суду, висловлену в ухвалі про відкриття провадження у справі - не подала.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити. Суду пояснила, що дійсно має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Вона на теперішній час проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 у будинку матері останнього ОСОБА_10 у АДРЕСА_1 , хоча зареєстрована у АДРЕСА_2 . Проте, і в с. Федорівка, де вона зареєстрована, власного житла не має, оскільки квартиру після смерті матері успадкувала її сестра. Коли у неї виникають конфлікти із ОСОБА_5 , котрий часто вживає спиртні напої, то вона не проживає у його будинку, а живе у своїх знайомих то в с. Козлівка, то в с. Клекотина, до тих пір, доки ОСОБА_5 не примириться з нею і не покличе жити в свій будинок. Вона раніше також часто вживала спиртні напої, але на теперішній час не вживає. Її малолітні діти з нею не проживають. Так, дочка ОСОБА_7 не могла засвоювати звичайну шкільну програму і за направленням медико-педагогічної комісії була поміщена у Буднянську спеціалізовану школу інтернат, де навчається. Інколи вона навідувала доньку в школі, востаннє у вересні 2020 року, та телефонує від сусідки у школу-інтернат, щоб порозмовляти з ОСОБА_7 . Також, вона не забирає доньку на вихідні дні та на канікули додому, оскільки не має коштів на дорогу. Малолітня донька ОСОБА_8 та малолітній син ОСОБА_9 за її заявами були поміщені на півроку у Тульчинський будинок дитини, так як вона не мала належних умов для проживання та утримання дітей. Проте, її умови проживання не змінилися, тому дітей із будинку дитини вона не забирає, а також жодного разу не навідувала їх у будинку дитини та не телефонувала, оскільки не має грошових коштів на дорогу та гостинці, а також, не має власного мобільного телефона, щоб зателефонувати у будинок дитини, та ще й не знає номера телефона, за яким можна дізнатися про життя та здоров`я дітей. З приводу з`ясування номера телефона ОСОБА_11 будинку дитини вона у Службу в справах дітей не зверталася. Донька ОСОБА_8 у закладі знаходиться понад рік, а син ОСОБА_9 - приблизно дев`ять місяців, тобто відразу після народження. Вона офіційно не працевлаштована, але ходить щодня на тимчасові заробітки то в садок до фермера збирати яблука, то обробляти земельні ділянки у людей, рубати дрова, тобто не відмовляється від будь-яких заробітків і має щоденний заробіток в середньому 200-300 грн. ОСОБА_5 , з яким вона проживає, має такі ж самі заробітки. Також, до грудня 2020 року вона отримувала соціальну допомогу на утримання доньки ОСОБА_7 як одинока матір, але подала неналежні документи для переоформлення допомоги і в грудні їй відмовлено у призначенні цієї соціальної допомоги. Не вважає себе винуватою у тому, що діти з нею не проживають, оскільки в будинку, де вона проживає з ОСОБА_5 , прибрано, чисто, тепло, приготована їжа. Хоч і немає запасу продуктів та дров для палива, але ці запаси можна поповнювати щодня, закупивши все необхідне. Також, її сім`я мала гуси, качки, козу. Вважає, що нею були створені належні умови для проживання та виховання дітей, проте, Служба у справах дітей не зацікавлена у тому, щоб діти проживали з нею та ОСОБА_5 у будинку останнього. Так як діти заходиться на державному утриманні, то вона не надає їм ніякої матеріальної допомоги.

Вона вважає, що може виконувати свої батьківські обов`язки щодо виховання, навчання, утримання малолітніх дітей, тому заперечує щодо позбавлення її батьківських прав, але, разом з тим, не може пояснити, чому за час розгляду справи Органом опіки та піклування і під час розгляду справи у суді не вживала заходів щодо спілкування з дітьми, щодо участі в їх вихованні.

Просить у задоволенні позову - відмовити.

ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідачів.

1. Позивачем - Шаргородською РДА заявлено клопотання про допит свідка ОСОБА_12 .

2. Позивачем - Шаргородською РДА заявлено клопотання про приєднання до матеріалів цивільної справи повідомлення Тульчинського будинку дитини.

Інших заяв та клопотань, пов`язаних з розглядом справи, Шаргородська РДА як орган опіки та піклування не подавала.

3. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 заяв та клопотань, пов`язаних з розглядом справи, до суду не подавали.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

1. Відповідно до ухвали судді від 27.11.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву Шаргородської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав в порядку загального позовного провадження, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 10.12.2020 року (а.с.55-56).

2. 10.12.2020 року суд постановив ухвалу про задоволення клопотання позивача про виклик свідка ОСОБА_12 ; закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті; визначив дати судових засідань; встановив позивачеві та відповідачеві строк для подання відповіді на відзив у випадку надходження відзиву, та на подання заперечень на відповідь на відзив (а.с.64-65).

3. В судовому засіданні 23.12.2020 року, не виходячи до нарадчої кімнати відповідно до вимог ч.4 ст.259 ЦПК України, суд постановив ухвалу про здійснення судового розгляду справи у відсутності відповідача ОСОБА_5 , який, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується розпискою від 10.12.2020 року (а.с.69) та розпискою про вручення судової повістки (а.с.70), у судове засідання не прибув та про причини неявки не повідомив, тобто, на переконання суду, без поважних причин, що відповідає положенню п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, згідно з яким, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, а також враховуючи, що відповідач не подав відзиву на позов із викладенням своїх заперечень, у випадку, якщо такі наявні, суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи за відсутності відповідача ОСОБА_5 та ухвалення судового рішення немає.

При цьому, підстав для відкладення судового засідання суд не вбачає, оскільки заочне рішення у цій справі не може бути ухвалене, з огляду на те, що у справі приймають участь два відповідачі, що відповідає положенням ч.2 ст.280 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Вирішуючи спір, суд встановив наявність сімейних правовідносин, зокрема, щодо невиконання батьками обов`язків щодо належного піклування про фізичний і духовний розвиток дітей, їх здоров`я, утримання, підготовку до самостійного життя.

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

Вирішуючи спір суд встановив, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_3 від 06.11.2020 року за №00028433371, матір`ю останньої є ОСОБА_1 , батьком дитини є ОСОБА_5 , державна реєстрація проведена відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України (а.с.13).

Вказана обставина також підтверджується свідоцтвом про народження дитини ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 (а.с.12).

Також, судом встановлено, що крім доньки ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_1 має ще двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так, з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 від 14.06.2017 року за №00018201745 вбачається, що матір`ю останньої є ОСОБА_1 , а батьком зазначений ОСОБА_13 зі слів матері, оскільки державна реєстрація проведена згідно із ч.1 ст.135 СК України (а.с.10-11).

Вказана обставина також підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Крім того, з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_4 від 24.04.2020 року за №00026212543 вбачається, що матір`ю останнього є ОСОБА_1 , а батьком зазначений ОСОБА_14 зі слів матері, оскільки державна реєстрація проведена згідно із ч.1 ст.135 СК України (а.с.15).

Вказана обставина також підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_3 (а.с.14).

Судом встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою зареєстрованого місця проживання батька ОСОБА_5 і фактичного місця проживання матері ОСОБА_1 - в АДРЕСА_1 , що вбачається із довідок Мурафської сільської ради від 08.10.2020 року за №01-1740 та від 29.10.2020 року за №01-1851 (а.с.27, 28), проте, за вказаною адресою не проживає.

Також, малолітні діти відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не проживають з матір`ю.

06.12.2018 року на підставі наказу №01 Комунальної установи Центр надання соціальних послуг Мурафської сільської ради Про постановку на облік сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вказана сім`я постановлена на облік як така, що перебуває у складних життєвих обставинах (а.с.16), а з 24.05.2019 року розпочато соціальний супровід сім`ї відповідачів на підставі наказу №04 від 24.05.2019 року КУ ЦНСП Мурафської сільської ради, укладено договір про надання соціальної послуги соціального супроводу, відповідальною за здійснення соціального супроводу призначено ОСОБА_12 (фахівця з соціальної роботи) (а.с.17).

Під час здійснення соціального супроводу сім`ї відповідачів фахівці з соціальної роботи КУ ЦНСП Мурафської сільської ради відвідували сім`ю, обстежували матеріально-побутові умови проживання, надавали рекомендації, що вбачається із відповідних актів від 09.06.2020 року (а.с.32, 33).

Так, 09.06.2020 року комісією у складі директора Комунальної установи Центр надання соціальних послуг Мурафської сільської ради, фахівця із соціальної роботи та першого заступника сільського голови обстежено матеріально-побутові умови проживання відповідачів у с. Клекотина та встановлено, що на той час відповідачі проживали однією сім`єю приблизно три роки в будинку матері ОСОБА_5 . Будинок складається із трьох житлових кімнат, коридору та веранди, потребує ремонту. Відповідачами не дотримуються санітарно-гігієнічні вимоги, оскільки в будинку брудно, не підметено, розкиданий брудний одяг. В одній кімнаті є два ліжка, шафа, дитяче ліжко, стіл. На столі знаходяться брудні учнівські зошити. Двоє дітей на момент обстеження знаходяться у Тульчинському будинку дитини, а одна дитина навчається у Буднянській спеціальній школі-інтернаті і на момент обстеження присутня внаслідок обмежень, передбачених у зв`язку із запровадженням карантину. При спілкуванні з дитиною - ОСОБА_2 остання повідомила фахівців із соціальної роботи про те, що часто ходить шукати свою матір ОСОБА_1 , яка зникає з дому (а.с.32).

Комісією спеціалістів із соціальної роботи зроблено висновок про необхідність розгляду питання про неналежне виховання та розвиток дитини матір`ю - ОСОБА_1 на засідання органу опіки та піклування Мурафської сільської ради.

При цьому, відповідачу фахівцями із соціальної роботи запропоновано поприбирати в будинку, поскладати речі в дитячій шафі, помити брудний посуд.

Крім того, фахівець із соціальної роботи Комунальної установи Центр надання соціальних послуг Мурафської сільської ради при відвідуванні сім`ї відповідачів встановив, що у будинку, крім бруду та пилу, неприємний запах через сигаретний дим, на столі знаходиться попіл від цигарок. В холодильнику було виявлено суп у каструлі та одна тарілка холодцю. ОСОБА_1 було рекомендовано прибирати , мити посуд та готувати їжу щодня, а також не палити цигарки у приміщенні будинку (а.с.33).

Під час здійснення соціального супроводу сім`ї відповідачів і проведеного 02.10.2019 року обстеження житлово-побутових умов проживання, згідно з наказом начальника Служби у справах дітей Шаргородської РДА за №037 від 17.10.2019 року малолітню дитину відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 взято на облік як таку, що перебуває у складних життєвих обставинах з підстави проживання дитини у сім`ї, у якій матір ухиляється від виконання батьківських обов`язків (а.с.18).

Також, під час здійснення соціального супроводу сім`ї відповідачів і проведеного 02.10.2019 року обстеження житлово-побутових умов проживання, згідно з наказом начальника Служби у справах дітей Шаргородської РДА за №038 від 17.10.2019 року малолітню дитину відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - ОСОБА_3 взято на облік як таку, що перебуває у складних життєвих обставинах з підстави проживання дитини у сім`ї, у якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків (а.с.19).

До того ж, Комісією з питань захисту прав дитини Шаргородської РДА Вінницької області 17.10.2019 року прийнято рішення №110 Про влаштування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до КНП Тульчинський обласний будинок дитини Вінницької обласної ради строком до шести місяців , оскільки ОСОБА_1 власноручно написала заяву про тимчасове влаштування дитини до будинку дитини на строк до шести місяців, а за вказаний строк матір запевняє, що вирішить матеріальні та побутові проблеми, які перешкоджають проживанню дитини в сім`ї, після чого зобов`язується забрати доньку (а.с.21).

Разом з тим, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не забрали доньку ОСОБА_3 з Тульчинського будинку дитини, де дитина знаходиться на повному державному утриманні, до теперішнього часу, а також жодного разу з жовтня 2019 року не відвідували доньку, не телефонували та не цікавилися станом здоров`я та розвитку дитини, що підтверджується повідомленнями КНП Тульчинський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушеннями психіки Вінницької обласної ради від 22.09.2020 року за №436 та від 15.12.2020 року за №616 (а.с.25, 79).

Крім того, згідно з наказом начальника Служби у справах дітей Шаргородської РДА за №015 від 27.04.2020 року малолітню дитину відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , якому було лише сім днів від народження, взято на облік як такого, що перебуває у складних життєвих обставинах з підстави проживання дитини у сім`ї, у якій матір ухиляється від виконання батьківських обов`язків (а.с.20).

27.04.2020 року начальник Служби у справах дітей Шаргородської РДА звернувся із клопотанням до директора Тульчинського будинку дитини про влаштування у вказаний заклад на повне державне утримання сина відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у зв`язку із важкими матеріально-побутовими умовами проживання сім`ї (а.с.22).

Таким чином, дитина відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 з 27.04.2020 року, тобто з семиденного строку від народження і по теперішній час знаходиться на повному державному утриманні в КНП Тульчинський обласний спеціалізований будинок дитини для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушеннями психіки Вінницької обласної ради , що вбачається із повідомлення закладу від 22.09.2020 року за №435 (а.с.26).

При цьому, із повідомлення КНП вбачається, що матір хлопчика за час перебування останнього в закладі, жодного разу дитину не відвідувала, у телефонному режимі його здоров`ям та утриманням не цікавилася.

Як повідомила відповідач ОСОБА_1 під час судового засідання, вона не забирала своїх дітей із закладу та не цікавилася їх здоров`ям та утриманням у закладі, не телефонувала, так як не мала достатніх коштів на дорогу та на гостинці, не мала мобільного телефону, а також номера закладу, щоб зателефонувати.

Ці ствердження ОСОБА_1 суд оцінює критично, оскільки надаючи пояснення у вступному слові остання зазначила, що офіційно не працевлаштована та має щоденні тимчасові заробітки і щоденний дохід від них складає 200-300 грн. в день, відтак, відповідач мала змогу придбати квиток на автомобільний транспорт та відвідати дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою реалізації як матір`ю, з якою діти не проживають, права та обов`язку на спілкування з дітьми, побачення з ними, отримання інформації про стан здоров`я дітей.

Також, відповідач ОСОБА_5 не був позбавлений можливості з жовтня 2019 року до теперішнього часу відвідати свою доньку ОСОБА_8 у Тульчинському будинку дитини з метою реалізації як батьком, з яким дитина не проживає, права та обов`язку на спілкування з донькою, побачення з нею, отримання інформації про стан здоров`я дитини.

Разом з тим, відповідачі умисно ухилилися від виконання свого обов`язку забрати дітей з будинку дитину та умисно уникають спілкування з дітьми, їх виховання.

Також, судом встановлено, що малолітня дитина відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підставі протоколу медико-педагогічної консультації від 31.05.2017 року за №66-3к/4 знаходиться на навчанні у Буднянській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті Вінницької обласної ради, є ученицею третього класу, за час навчання виявила середній рівень знань, програмний матеріал засвоює повільно, не уважна на уроках, часто відволікається, не може переключитися на інший вид діяльності, потребує контролю та постійної уваги, вміє висловлювати свою думку та доводити її лише за допомогою вчителя (а.с.24).

Останній раз ОСОБА_1 відвідувала доньку в школі 27.09.2020 року, в телефонному режимі цікавилася поведінкою та здоров`ям дитини (а.с.23).

Як повідомила відповідач ОСОБА_1 під час судового засідання, вона не забирає доньку ОСОБА_7 із школи-інтернату на вихідні дні та канікули, оскільки не має достатніх коштів на дорогу.

Ці ствердження ОСОБА_1 суд оцінює критично, оскільки надаючи пояснення у вступному слові остання зазначила, що має щоденні тимчасові заробітки і щоденний дохід від них складає 200-300 грн. в день.

До того ж, станом на 21.10.2020 року ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Шаргородської РДА та отримувала державну соціальну допомогу на дітей одиноким матерям, зокрема, на доньку ОСОБА_2 , з 01.05.2020 року по 30.06.2020 року в сумі 2218 грн. щомісячно, а з 01.07.2020 року по 31.10.2020 року в розмірі по 2318 грн., що вбачається із довідки УСЗН від 20.10.2020 року №01-10/2043 (а.с.35).

Відтак, суд вважає, що відповідач мала змогу придбати квиток на автомобільний транспорт та відвідати доньку ОСОБА_7 у школі-інтернаті, забирати її на вихідні дні та канікули з метою реалізації як матір`ю, права та обов`язку на спілкування з донькою, побачення з нею, спілкування для забезпечення гармонійного розвитку дитини, усвідомлення про наявність у неї сім`ї.

При цьому, суд зауважує, що відповідач ОСОБА_1 , яка не забирає дитину із школи на вихідні дні та канікули, зсилаючись на відсутність коштів, призначену на утримання доньки ОСОБА_7 соціальну державну допомогу у розмірі приблизно 2200-2300 грн. щомісячно, витрачала її не за призначенням, оскільки дитина проживає окремо від неї, в школі-інтернаті і не тільки у робочі дні, а й у вихідні дні та у період канікул.

За зареєстрованим місцем проживання Мурафською сільською радою відповідач ОСОБА_5 охарактеризований негативно, як особа, яка не працює, вживає спиртні напої, вдома вчиняє сварки та конфлікти у сім`ї, не приділяє сім`ї належної уваги (а.с.30, 31).

Відповідач ОСОБА_1 за фактичним місцем проживання Мурафською сільською радою охарактеризована негативно, як особа, яка не працює, вживає спиртні напої, не займається вихованням дітей, порушує громадський порядок (а.с.29).

Крім того, ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП та ч.1 ст.184 КУпАП (а.с.34).

Вказані обставини, на переконання суду, свідчать про небажання відповідачів змінити свою поведінку щодо дітей, про умисне ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків.

08.09.2020 року орган опіки та піклування виконкому Мурафської сільської ради прийняв висновок, відповідно до якого вважає за доцільне та в інтересах малолітніх дітей позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 з огляду на ухилення відповідачів від виконання батьківських обов`язків, небажання виправити свою поведінку, яка б відповідала належному розвитку та вихованню дітей, а також створити належні умови для проживання та догляду за дітьми, маючи при цьому можливість (а.с.37-40).

Рішенням Мурафської сільської ради від 18.09.2020 року за №52 затверджено вказаний висновок опікунської ради та направлено його до Шаргородської РДА на розгляд Комісією з питань захисту прав дитини (а.с.41).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що є фахівцем соціальних послуг КУ Центр надання соціальних послуг Мурафської сільської ради , де перебувала на обліку сім`я відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 під соціальним супроводом як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. Під час здійснення супроводу неодноразово відвідувалася сім`я відповідачів нею особисто та іншими фахівцями з соціальної роботи та було встановлено, що відповідачі не працюють, вживають спирті напої, неодноразово знаходилися в стані сп`яніння, або взагалі були відсутні вдома. ОСОБА_1 після кожної сварки із ОСОБА_5 йде проживати до своїх знайомих, де не створені умови для проживання з дітьми. Так, коли дитина ОСОБА_3 ще проживала із відповідачами восени 2019 року вона розшукувала та виявила ОСОБА_1 з дитиною у будинку ОСОБА_15 , яка притягувалася до кримінальної відповідальності та в будинку якої проживає ОСОБА_16 , також неодноразово судимий за вчинення злочинів. При цьому, ОСОБА_1 знаходилася в стані сп`яніння, а дитина ОСОБА_3 спала гола без одягу на ліжку без білизни, а в лахмітті. Відповідачам неодноразово робилися зауваження, надавалися рекомендації щодо працевлаштування та наведення ладу у будинку для створення умов для проживання в ньому дітей, але останні свою поведінку не виправляють. Під час чергового відвідування сім`ї відповідачів вона виявила, що ОСОБА_1 віддала з господарства козу за пляшку горілки, а також з невідомих причин віддала ОСОБА_16 меблі, телефон, пральну машину, які були придбані за кошти, виділені на утримання дитини. Вважає за доцільне позбавити відповідачів батьківських прав, оскільки діти не можуть проживати у такій сім`ї.

01.10.2020 року Комісією з питань захисту прав дитини прийнято рішення про призначення засідання на 08.10.2020 року для розгляду питання про позбавлення відповідачів батьківських прав, на яке запрошено останніх (а.с.36).

На вказане засідання Комісії з питань захисту прав дитини ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_5 не з`явилися.

08.10.2020 року Комісія з питань захисту прав дитини Шаргородської РДА прийняла рішення за №131 Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.42-43), відповідно до якого вважає доцільним позбавлення відповідачів батьківських прав, оскільки останні вихованням дітей не займаються, матеріально не забезпечують, не піклуються про фізичний і духовний розвиток, не забезпечують необхідним харчуванням та медичним доглядом, схильні до вживання спиртних напоїв, за час здійснення соціального супроводу сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_5 змін на краще не відбулося, що свідчить про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків.

06.11.2020 року Шаргородська РДА як орган опіки та піклування прийняла висновок №01.01-38/2547 Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з яким вважає за доцільне позбавити відповідачів батьківських прав відносно малолітніх дітей, оскільки має місце свідоме ухилення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від виконання батьківських обов`язків, що негативно впливає на та фізичне та духовне виховання дітей (а.с.44-45).

У зв`язку із тим, що діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є малолітніми, за своїм віком та у зв`язку із незрілістю, не можуть висловити своєї думки щодо спірних правовідносин, тому у судовому засіданні не допитувалися.

До того ж, ОСОБА_2 навчається у спеціалізованому навчальному закладі, внаслідок чого не може сформулювати свою думку щодо спірних правовідносин.

При цьому, представник позивача ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_1 заперечували щодо допиту дитини ОСОБА_2 у судовому засіданні з огляду на те, що вона не може сформулювати свою думку щодо спірних правовідносин та зміна обстановки і участь у судовому засіданні може негативно вплинути на поведінку дитини, яка характеризується як неврівноважена, неспокійна.

Таким чином, допитавши представника позивача ОСОБА_6 , відповідача ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_12 , дослідивши письмові докази, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживають кожен окремо від своїх дітей, свідомо нехтують батьківськими обов`язками по відношенню до дітей: ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а ОСОБА_5 щодо дитини ОСОБА_3 , батьком якої записаний у актовому записі про народження дитини, зокрема, свідомо не цікавляться щоденним життям дітей, вихованням, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, не займаються матеріальним забезпеченням, що підтверджено в судовому засіданні поясненнями представника Шаргородської РДА як органу опіки та піклування Бабій С.В., показаннями свідка, рішенням Комісії з питань захисту прав дитини Шаргородської РДА від 08.10.2020 року за №131 Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, судом встановлено з пояснень в судовому засіданні представника позивача, свідка та досліджених доказів, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 протягом тривалого часу не проявляють щодо дитини ОСОБА_3 батьківської турботи та піклування, тому свідомо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню доньки, що виявилося у тому, що вони проживають окремо від дитини, взагалі не спілкуються з нею, не здійснюють належного догляду, не турбуються про її фізичний і духовний розвиток, здоров`я та побут.

Крім того, судом встановлено з пояснень в судовому засіданні представника позивача, свідка та досліджених доказів, що відповідач ОСОБА_1 також протягом тривалого часу не проявляє щодо дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_4 турботи та піклування, тому свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню доньки та сина, що виявилося у тому, що вона проживає окремо від дітей, взагалі не спілкується з сином, а з донькою востаннє спілкувалася у вересні 2020 року, не здійснює належного догляду, не турбується про їх фізичний і духовний розвиток, здоров`я та побут, навчання, підготовку до самостійного життя, не забирає дітей із інтернатних закладів додому, що суперечить нормальному самоусвідомленню дітей та вказує, на думку суду, на відсутність у відповідачів сімейних, родинних почуттів до дітей.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі ОСОБА_5 не спроможний забезпечити дитині ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 не спроможна забезпечити дітям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 належного піклування, утримання, навчання та виховання.

Зазначені факти підтверджено в судовому засіданні висновком Органу опіки та піклування від 06.11.2020 року, відповідно до якого орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити відповідачів батьківських прав відносно малолітніх дітей, мотивуючи своє рішення тим, що відповідачі свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки, маючи можливість та час виправити свою поведінку, яка б відповідала належному розвитку та вихованню дітей, створенню належних умов проживання, навчання та догляду за дітьми, не виправляють та не бажають виправлення поведінки, не бажають виконувати батьківські обов`язки по відношенню до дітей, що є підставою для позбавлення їх батьківських прав.

Відтак, з огляду на вище викладене, судом встановлено факт винної поведінки відповідачів, тобто факт свідомого ухилення батька малолітньої дитини - ОСОБА_3 та матері малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від виконання своїх батьківських обов`язків, свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками, оскільки вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дітей, їх здоров`я, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, навчання, що негативно впливає на фізичний розвиток дітей як складову виховання, не спілкуються з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взагалі, а з дитиною ОСОБА_2 в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, оскільки проживають тривалий час окремо від дітей, не надають дітям доступу до культурних та інших цінностей; не виявляють інтересу до внутрішнього світу дітей, так як не бажає виконувати своїх батьківських обов`язків.

До вказаного висновку суд прийшов, проаналізувавши наведені вище докази на відповідність їх критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності.

Так, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України).

Цивільним процесуальним законодавством України встановлено, що докази у справі повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування ( ст.77 ЦПК України).

В силу вимог ч.1 ст.78 ЦПК України, допустимими є докази, що одержані відповідно до порядку, встановленого законом.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається (ч.1 ст.81 ЦПК України), в судовому засіданні досліджено кожний доказ, що міститься в матеріалах цивільної справи і відповідає вимогам належності, допустимості і достовірності.

Судом забезпечено учасникам справи принцип процесуальної рівності сторін і надано можливість кожній стороні довести ті обставини, на які вона посилається.

Разом з тим, суд констатує факт, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не подали відзивів на позовну заяву про позбавлення їх батьківських прав, доказів у заперечення щодо позову та доказів, які б свідчили про виправлення своєї поведінки щодо виховання дітей, що, на переконання суду, свідчить про їх свідоме небажання виправити свою поведінку щодо виховання дітей, тобто про факт винної поведінки відповідачів.

Вказаний висновок суду ґрунтується також на висновках, що викладені в постановах Верховного Суду, які суд враховує відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України.

Так, у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №209/2821/15-ц (провадження №61-2357св18), від 21.11.2018 року у справі №201/6232/17 (провадження №61-41214св18) визначено поняття ухилення батьків від виконання своїх обов`язків та зазначено про необхідність встановлення судом доведеності факту винної поведінки відповідача у спорі вказаної категорії.

Верховним Судом роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Така поведінка відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не змінилася і за час судового розгляду справи про позбавлення їх батьківських прав, тобто вказана обставина свідчить про те, що поведінку батьків у кращу сторону змінити неможливо, і у їх діях наявна вина.

Позбавлення батьківських прав, які надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Верховним Судом роз`яснено, що так як позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка має серйозні правові наслідки як для батьків, так і для дитини, встановлені статтею 166 СК України, то позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що права малолітніх дітей на належне піклування з боку матері та батька про фізичний і духовний розвиток - порушені.

З наведених підстав суд приходить до переконання, що позов Шаргородської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, підлягає задоволенню.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, зокрема, щодо невиконання матір`ю та батьком обов`язків щодо належного піклування про фізичний і духовний розвиток дітей, їх здоров`я, підготовку до самостійного життя, які регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, що ратифікована Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, і є частиною національного законодавства України, Законом України Про охорону дитинства .

Так, відповідно до ст.ст.51, 52 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

Статтею 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків…, які відповідають за неї за законом…

Держави-учасниці Конвенції забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї… (ст.9 Конвенції про права дитини).

Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (ч.2 ст.3 СК України).

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч.4 ст.3 СК України).

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (абз.3 ч.2 ст.3 СК України).

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст.6 СК України).

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ч.8 ст.7 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч.ч.9, 10 ст.7 СК України).

Відповідно до ст.1 Закону України Про охорону дитинства , контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину (ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.150 СК України).

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини… Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.155 СК України).

Статтею 164 СК України передбачений вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п.2 ч.1 ст.164 СК України).

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України за №3 від 30.03.2007 року (з наступними змінами) Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст.165 СК України).

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.7 ст.7 СК України).

Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також з питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ст.171 СК України).

Аналогічні положення закріплені у ст.12 Конвенції про права дитини, якою передбачено, що держави-учасниці Конвенції забезпечують дитині, здатній сформулювати свої власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25.01.1996 року, під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

У зв`язку із тим, що діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є малолітніми, за своїм віком та у зв`язку із незрілістю, не можуть висловити своєї думки щодо спірних правовідносин, тому у судовому засіданні не допитувалися.

До того ж, ОСОБА_2 навчається у спеціалізованому навчальному закладі, внаслідок чого не може сформулювати свою думку щодо спірних правовідносин.

Згідно із ч.ч.4, 5 ст.167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому із батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (ч.2 ст.166 СК України).

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду (ч.3 ст.166 СК України).

Статтею 180 СК України, передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, в тому числі, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; … інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України).

Відповідно до положень ст.183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).

VІ. Висновки суду

Враховуючи перевірені у судовому засіданні докази, проаналізувавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1 , дослідивши висновок Органу опіки та піклування, суд приходить до висновку, що позбавлення відповідачів батьківських прав є в інтересах дітей, виходячи із того, що судом встановлено, що ОСОБА_5 не спілкується і не бажає спілкуватися із малолітньою донькою ОСОБА_3 , не приймає участі в її вихованні, утриманні, не цікавиться життям, здоров`ям, проживає окремо від дитини, котра знаходиться на повному державному утриманні в Тульчинському обласному спеціалізованому будинку дитини, а також відповідач ОСОБА_1 не спілкується і не виявляє бажання спілкуватися із малолітніми дітьми ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , не приймає участі в їх вихованні, утриманні, належним чином не цікавиться життям, здоров`ям, проживає окремо від дітей, котрі знаходиться на повному державному утриманні в Буднянській спеціалізованій школі-інтернаті та в Тульчинському обласному спеціалізованому будинку дитини.

Вказані обставини суперечать найважливішим інтересам малолітніх дітей.

У п.47 рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіни проти України від 18.12.2008 року зазначено, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції… Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не згідно із законом , не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися необхідним у демократичному суспільстві …

З метою встановлення, чи є втручання необхідним у демократичному суспільстві , відповідно до п.53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Хант проти України від 07.12.2006 року, слід брати до уваги справу в цілому, при цьому, аналіз того, що має найкраще задовольняти інтереси дитини, є дуже важливим у таких справах.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага…, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, що вбачається із правової позиції Європейського суду з прав людини, висловленої у п.54 рішення у справі Хант проти України .

Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача щодо позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини, що вбачається із правової позиції Європейського суду з прав людини, висловленої у п.58 рішення у справі Хант проти України .

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не скористалися своїм правом подати відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо позбавлення їх батьківських прав, а відповідач ОСОБА_5 також проігнорував виклик до суду і не прибув у підготовче судове засідання та в судовий розгляд без поважних причин, а відповідач ОСОБА_1 , яка заперечувала під час судового розгляду справи щодо задоволення позовних вимог, не навела доказів того, що вона зацікавлена у зміні своєї поведінки щодо виконання батьківських обов`язків, так як продовжує проживати окремо від дітей протягом тривалого часу, не приймає участі у їх вихованні, утриманні, навчанні, що свідчить, на думку суду, про відсутність інтересу до дітей.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі не можуть забезпечити життя, розвиток дітей у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Так, ухвалюючи рішення М.С. проти України від 11.07.2017 року, ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16.07.2015 року у справі Мамчур проти України ).

Таким чином, аналіз норм сімейного законодавства, законодавства про охорону прав дитини, міжнародного законодавства, рішень ЄСПЛ дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дітей, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Саме такий правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 року у справі №300/908/17.

Таким чином, позов Шаргородської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, доданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем при зверненні до суду з позовом про позбавлення батьківських прав заявлено вимогу про стягнення з відповідачів на користь дітей аліментів на їх утримання.

Частиною 3 ст.166 СК України встановлено обов`язок суду при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав одночасно прийняти рішення про стягнення аліментів на дитину.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь малолітньої дитини ОСОБА_3 на її утримання аліменти у мінімальному гарантованому розмірі - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня звернення з позовом до суду і до повноліття дитини.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на їх утримання аліменти у мінімальному гарантованому розмірі - по 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, з дня звернення з позовом до суду і до повноліття дітей.

При цьому суд виходить із захисту інтересів дітей, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності.

Крім того, враховуючи, що неможливо малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 передати на опікування іншим особам, слід передати їх на опікування Шаргородській РДА як органу опіки та піклування для вирішення питання про подальше влаштування.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК).

Згідно з вимогами ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

При зверненні до суду з означеним позовом Шаргородською РДА як органом опіки та піклування не сплачено судовий збір, оскільки відповідно до п.14 ч.2 ст.3 ЗУ Про судовий збір , судовий збір не справляється за подання заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідачів судовий збір в сумі по 840,80 грн., відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 81, 83, 89, 141, 197-198, 200, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст.3, 6, 7, 150, 164, 165, 166, 167, 171, 180-184, 191 СК України, ст.1 ЗУ Про охорону дитинства , суд,

вирішив:

Позов Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області як органу опіки та піклування в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав - задовольнити .

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно його малолітньої дитини: ОСОБА_3 .

Передати малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на опікування Шаргородській РДА як органу опіки та піклування для вирішення питання подальшого влаштування дітей.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 аліменти на їх утримання у мінімальному гарантованому розмірі - по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 09.11.2020 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь малолітньої дитини: ОСОБА_3 аліменти на її утримання у мінімальному гарантованому розмірі - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.11.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Розподіл судових витрат

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шаргородський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них (ч.4 ст.273 ЦПК України).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином (п.3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України).

Порядок негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів

Рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання (п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України).

Рішення суду про стягнення з ОСОБА_5 аліментів на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_3 у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання (п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України).

Повне найменування (для юридичних осіб) та ім`я (для фізичних осіб) сторін та учасників справи:

- позивач - Шаргородська РДА як орган опіки та піклування, місцезнаходження - м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, буд.224, індекс - 23500, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 04051218;

- малолітня дитина, в інтересах якої подано позовну заяву, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Федорівка Шаргородського району, Вінницької області, проживає у АДРЕСА_3 , перебуває в Буднянській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - відсутній;

- малолітня дитина, в інтересах якої подано позовну заяву, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Шаргород Вінницької області, проживає в АДРЕСА_4 , перебуває в КНП Тульчинський обласний будинок дитини Вінницької обласної ради , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - відсутній;

- малолітня дитина, в інтересах якої подано позовну заяву, - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Шаргород Вінницької області, проживає в АДРЕСА_4 , перебуває в КНП Тульчинський обласний будинок дитини Вінницької обласної ради , свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - відсутній;

- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка с. Федорівка Шаргородського району Вінницької області, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України - НОМЕР_4 , виданий 22.04.2010 року Шаргородським РВ ГУ МВС України у Вінницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ;

- відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець с. Клекотина Шаргородського району Вінницької області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України - НОМЕР_6 , виданий 01.11.2011 року Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий.

Повне рішення складено 29.12.2020 року.

Суддя :