Постанова

від 21.12.2020 по справі 347/853/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/853/19

Провадження № 22-ц/4808/1234/20

Головуючий у 1 інстанції Гордій В. І.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Пнівчук О.В., Горейко М.Д.

за участю секретаря Маслей А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв на заочне рішення Косівського районного суду, ухвалене суддею Гордієм В.І. 10 серпня 2020 року в м. Косові у справі за позовом ОСОБА_1 до Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, відшкодування незаконно утриманої заробітної плати та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, Львівської національної академії мистецтв про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, відшкодування незаконно утриманої заробітної плати та моральної шкоди.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог мотивовано тим, що 30.01.2019 року наказом директора Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв №09-кр ОСОБА_1 було оголошено догану з підстав відсутності її на робочому місці, про що зазначено в актах від 09.01.2019 року, 14.01.2019 року, 15.01.2019 року, 16.01.2019 року, 18.01.2019 року, 22.01.2019 року та 23.01.2019 року. Вказаний наказ вважає незаконним та безпідставним через відсутність доказів неналежного виконання посадових обов`язків, виданий з порушенням вимог законодавства.

Зазначає, що у даному навчальному закладі вона працює безперервно на різних посадах із 01.08.1984 року. Упродовж усієї трудової діяльності у керівництва навчального закладу жодних зауважень до її роботи не було. 01.05.2016 року її переведено з посади заступника директора з наукової роботи на посаду професора кафедри ДПМ Косівського інституту ДПМ. Відповідно до посадових обов`язків нею проводиться навчальна робота зі студентами цього навчального закладу, а також методична, наукова та мистецька (творча) робота як кандидатом мистецтвознавцем та професором кафедри декоративного прикладного мистецтва Косівського інституту ДПМ ЛНАМ.

У період з 09.01.2019 року по 22.01.2019 року позивачем згідно навчального плану, затвердженого ректором Львівської національної академії мистецтв від 10.09.2018 року, проводилися заняття та консультації зі студентом магістратури відділу художньої кераміки ОСОБА_2 у приміщенні інституту та керамічного цеху при Косівській регіональній організації НСХУ, що зафіксовано у журналі обліку занять та відвідувань. Решту робочого часу, відповідно до індивідуального плану на поточний рік, вона проводила наукову і творчу роботу, а саме: готувала статтю до фахового видання у співавторстві зі студентом, працювала над монографією та готувалася до персональної виставки.

Оскільки у приміщенні Косівського інституту за нею не закріплене постійне робоче місце (кабінет), за виключенням проведення занять зі студентами за розкладом, то вона працює там, де є можливість і виникає об`єктивна необхідність, в залежності від роду зайнятості науково-педагогічної і творчої діяльності, у відповідності до ст. 53 Закону України Про вищу освіту . За аналогічною практикою працюють усі науково-педагогічні працівники інституту.

Однак, дирекцією навчального закладу при виданні наказу про застосування до неї дисциплінарного стягнення взято до уваги лише доповідну записку юристконсульта ОСОБА_3 та акти про відсутність на робочому місті, один з яких був складений у період її перебування на лікарняному, та не проведено належним чином перевірку, а саме: не допитано осіб, які б могли підтвердити чи спростувати належне виконання нею своїх посадових обов`язків у зазначений в наказі період часу та не взято до уваги акт перебування її на лікарняному у період з 23.01.2019 року по 30.01.2019 року включно.

Крім того вважає, що в зазначених вище актах свідомо вказано неправдиві та перекручені відомості про невихід її на роботу, оскільки у ці дні вона безпосередньо перебувала у приміщенні навчального закладу, а саме, будівлі адмінкорпусу інституту та особисто мала зустрічі і розмови із заступником директора з навчальної частини ОСОБА_4 21.01.2019 року та юристконсультом ОСОБА_3 10.01.2019 року. І на той час жодних запитань чи претензій щодо її трудової дисципліни у зазначених осіб не було.

З приводу оскарження дій керівництва Косівського інституту ПДМ ЛНАМ ОСОБА_5 15.03.2019 року вона звернулася до ректора Львівської НАМУ ОСОБА_6 з проханням розглянути даний трудовий спір комісією по трудових спорах зазначеного навчального закладу, однак у відповідь на зазначене звернення їй було повідомлено, що станом на 02.04.2019 року у даному навчальному закладі комісію з трудових спорів не створено, що змусило її звернутися за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.

Просить скасувати Наказ №09-кр від 30.01.2019 року як незаконний, стягнути з Львівської національної академії мистецтв на її користь кошти у сумі 4775,00 грн. як незаконно утримані із заробітної плати, та 50000,00 грн. моральної шкоди.

Заочним рішенням Косівського районного суду від 10 серпня 2020 року позов задоволено частково. Скасовано Наказ №09-кр від 30 січня 2019 року директора Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв Про застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 як незаконний. Стягнуто з Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв на користь ОСОБА_1 - 4775 грн. незаконно утриманих із заробітної плати та 1536 грн. 80 грн. оплаченого судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв подав апеляційну скаргу. Вважає, що при ухваленні рішення суд неповно з`ясував обставини справи і допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що заочний розгляд справи судом було проведено всупереч вимогам процесуального законодавства, оскільки відповідачу було відомо про даний спір, подано відзив на позовну заяву, судові засідання неодноразово проводилися за участю представника відповідача. Також представником відповідача було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи 10.08.2020 року. Натомість, розгляд справи без участі представника відповідача позбавив його можливості подати докази та надати необхідні пояснення, заслухати свідка.

Вказує також, що витягом із журналу видачі ключів від аудиторій, протоколом засідання директорату КІПДМ ЛНАМ від 10.12.2018 року та наказом директора інституту від 10.12.2018 року, яким продовжено канікули для студентів інституту та училища до 25.01.2019 року, заявою позивача про надання їй частини чергової щорічної відпустки з 21.12.2018 року по 08.01.2019 року, письмових пояснень сторожів та чергових підтверджено, що ОСОБА_1 не займалася зі студентами навчальною роботою у дні, коли її відсутність була зафіксована актами комісії інституту.

Косівським районним судом було задоволено клопотання представника відповідача про допит в якості свідка в.о. завідувача кафедри декоративного та прикладного мистецтва ОСОБА_7 , однак його свідчення не були заслухані судом, хоча він є керівником кафедри, до якої відноситься викладач ОСОБА_1 , та може підтвердити відсутність останньої на роботі у січні 2019 року.

Вважає необґрунтованим висновок суду щодо взаємозв`язку дати створення комісії для проведення службового розслідування та актів про відсутність на роботі, оскільки така комісія була створена директором інституту для перевірки причин відсутності позивача на роботі протягом тривалого періоду часу.

Згідно п. 25 Наказу МОН України від 20.12.1993 року №455 Про типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України під час канікул, що не збігаються з черговою відпусткою, керівник закладу освіти залучає педагогічних працівників до навчально-методичної та організаційної роботи, що відображається у індивідуальному плані працівника. Однак, індивідуальний план ОСОБА_1 на момент перевірки був відсутній, що унеможливило здійснення контролю за її робочим процесом. Також на кафедрі немає зразків навчально-методичної, наукової діяльності ОСОБА_1 .

Під час перевірки було виявлено, що ОСОБА_1 в робочий час відсутня, на телефонні дзвінки працівників відділу кадрів вона не відповідала. В той же час свідки бачили її за межами робочого місця у різних частинах ОСОБА_8 .

Також зазначає, що жодного тиску чи упередженості дирекції інституту по відношенню до ОСОБА_1 не було. Натомість, вона сама неодноразово зверталася у контролюючі органи з позовами та підозрами на протиправну діяльність керівників навчального закладу.

Перевірка факту порушення вимог законодавства при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності здійснювалася Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області, однак порушень виявлено не було.

Просить скасувати заочне рішення Косівського районного суду від 10 серпня 2020 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

ОСОБА_1 подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що представник відповідача була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання 10.08.2020 року, однак не вказала, що перебуватиме у відпустці. А інститут як юридична особа мав можливість надати повноваження на представлення своїх інтересів у суді іншій особі. Також 16.09.2019 року та 28.01.2020 року сторони надавали пояснення по суті справи.

Зазначає, що облік методичної, наукової, творчої, організаційної та виховної роботи не входить у навчальне навантаження НПП, а враховується у загальну тривалість робочого часу. В той же час саме навчальні години обліковуються і заносяться в розклад, і тільки на ці години викладачу виділяється робоче місце у відповідній аудиторії. Протокол кафедри про звіт НПП підписаний належним чином в.о. кафедри ОСОБА_7 та секретарем ОСОБА_9 ; звіт позивача представлений на кафедрі, весь спектр роботи виконаний згідно індивідуального плану.

Зазначає, що у наказі №09-кр від 30 січня 2019 року не вказано, які саме обов`язки позивач не виконала, а також не вказано про зняття заробітної плати. Засідання кафедри для оцінки діяльності позивача теж не відбувалося, згоди ректорату на накладення стягнення отримано не було.

Щодо канікулярного періоду, то заявляє, що у навчальному плані канікул на 2 курсі магістратури не передбачено, адже з середини грудня по лютий дипломники магістратури виконували дипломну роботу. Вона як керівник дипломника М. Чорного поводила консультації, які не відображаються в розкладі. З 09.01.2019 року по 22.01.2019 року ніхто доручень їй не давав і робоче місце не закріплював, вона працювала згідно навчального та індивідуального планів.

Вважає дії керівництва інституту щодо себе упередженими.

Просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду представники Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, Львівської національної академії мистецтв доводи апеляційної скарги підтримали з мотивів, викладених у ній.

Позивач та її представник проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачів, позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки судове рішення оскаржується в частині задоволених позовних вимог, то відповідно до положень частини першої статті 367 ЦПК України законність судового рішення, ухваленого у іншій частині, апеляційний суд не перевіряє.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, ОСОБА_1 з 01.08.1984 року працює в Косівському технікумі народних художніх промислів ім. В. Касіяна, згодом - Косівського коледжу прикладного та декоративного мистецтва ім. В. Касіяна, Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва, Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, про що свідчить копія її трудової книжки серії НОМЕР_1 від 14.07.1978 року (т. 1, а.с. 35-37).

21.09.2004 року ОСОБА_1 нагороджена знаком Відмінник освіти України , 04.11.2004 року - Почесною грамотою МОН України, 29.09.2011 року - оголошено подяку за сумлінну працю, досягнення у науковій, творчій, громадській діяльності, 31.10.2012 року - нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України.

01.05.2016 року ОСОБА_1 переведена на посаду професора кафедри ДПМ згідно наказу №607-р від 27.04.2016 року (т. 1, а.с. 36 (зворот)), а згідно контракту №83 від 31.08.2017 року призначена на посаду професора кафедри прикладного та декоративного мистецтва Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв терміном на 3 роки: з 01.09.2017 року по 31.08.2020 року (т. 1, а.с. 158-159).

Згідно наказу №144-тр від 31.08.2018 року ОСОБА_1 також прийнята на 0,1 ставки професора кафедри декоративно-прикладного мистецтва за внутрішнім сумісництвом з 01.09.2018 року на 2018-2019 навчальний рік (т. 1, а.с. 114).

09.01.2019 року, 14.01.2019 року, 15.01.2019 року, 16.01.2019 року, 18.01.2019 року та 22.01.2019 року комісією в складі працівників Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв було складено акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, а 23.01.2019 року - акт про те, що 21.01.2019 року їй було надано прохання письмово пояснити відсутність на робочому місці 09.01.2019 року, 14.01.2019 року, 15.01.2019 року, 16.01.2019 року, 18.01.2019 року, 22.01.2019 року; однак, станом на 23.01.2019 року остання пояснень не надала, у зв`язку з чим прохання надати письмове пояснення відправлено на її домашню адресу (т. 1, а.с. 16-22).

Відповідно до копії доповідної записки юрисконсульта Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв ОСОБА_3 від 21.01.2019 року професор кафедри ДПМ ОСОБА_1 не виходила на роботу з 09:00 год. згідно актів про відсутність працівника на роботі від 09.01.2019 року, 14.01.2019 року, 15.01.2019 року, 16.01.2019 року, 18.01.2019 року. Причина відсутності не відома (т. 1, а.с. 15).

21.01.2019 року наказом директором Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв Юрчишин Г.М. №01-АГ створено комісію для проведення службового розслідування причин відсутності ОСОБА_1 на роботі (т. 1, а.с. 85).

Згідно копії пояснюючої записки ОСОБА_1 від 23.01.2019 року остання ознайомилася із запискою юриста інституту та всіма вищевказаними актами 22.01.2019 року. Зазначила, що з 09.01.2019 року по 22.01.2019 року працювала згідно своїх посадових обов`язків (проводила консультації зі студентом магістратури ОСОБА_10 згідно навчального плану, що зафіксовано в журналі обліку занять та відвідувань); займалася науковою та творчою роботою відповідно до індивідуального плану на поточний навчальний рік. Оскільки за нею не закріплений кабінет (за виключенням годин за розкладом), то працює там, де є можливість та необхідність (кафедра, аудиторія, кабінет методистів, музей або творчі майстерні спілки художників). Вказує, що з 09.01.2019 року до 22.01.2019 року їй не пропонували надати пояснення щодо відсутності на роботі (т. 1, а.с. 23).

Відповідно до копії листка непрацездатності серії АДЛ №453994 від 23.01.2019 року ОСОБА_1 перебувала на лікуванні з 23.01.2019 року до 30.01.2019 року (т. 1, а.с. 24).

30.01.2019 року наказом директора Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв Юрчишин Г.М. №09-кр ОСОБА_1 було оголошено догану на підставі актів про відсутність на робочому місці від 09.01.2019 року, 14.01.2019 року, 15.01.2019 року, 16.01.2019 року, 18.01.2019 року, 22.01.2019 року, 23.01.2019 року (т. 1, а.с. 14).

Згідно копії довідки Первинної профспілкової організації Косівського інституту ПДМ ЛНАМ №1 від 28.02.2019 року ОСОБА_1 не є членом первинної профспілкової організації КІПДМ ЛНАМ (т. 1, а.с. 41).

За змістом копії відповіді Львівської національної академії мистецтв від 02.04.2019 року №173-01 станом на 02.04.2019 року у закладі не створено комісію з трудових спорів (т. 1, а.с. 44).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що роботодавцем не доведено факт порушення позивачем своїх трудових обов`язків, а наказ про накладення на неї дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства. А у зв`язку із задоволенням позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування наказу про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, підлягає до задоволення також і вимога щодо стягнення на її користь ненарахованої заробітної плати в розмірі 4775 грн.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Згідно ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).

Згідно ч. 6 ст. 34 Закону України Про вищу освіту керівник закладу вищої освіти відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам і керівникам структурних підрозділів.

Як вбачається з п. 3 Положення про Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, затвердженого ректором Львівської національної академії мистецтв 19.12.2006 року та схваленого Вченою радою ЛНАМ, протокол №5 від 19.12.2006 року, (надалі - Положення) Інститут є структурним підрозділом Академії без права юридичної особи. Ректором Академії на основі доручення директору Інституту можуть бути надані окремі права з метою ефективного функціонування кадрового потенціалу і матеріально-технічної бази, фінансових ресурсів, тощо.

Згідно п. 19.4 Положення директор, здійснюючи управління Інститутом, видає накази (розпорядження), що стосуються діяльності Інституту (на підставі доручень, визначених ректором Академії).

Відповідно до п.п. 22, 31 Положення директор Інституту подає ректорові пропозиції щодо морального та матеріального заохочення працівників, студентів Інституту, пропозиції щодо накладення стягнень; діє в межах інших повноважень, наданих йому ректором (т. 1, а.с. 134-141).

В судових засіданнях місцевого та апеляційного судів як на підставу правомірності винесення наказу про накладення дисциплінарного стягнення на позивача представники відповідача посилалися на долучену до матеріалів справи копію довіреності №415-01 від 22.06.2016 року, виданої ректором Львівської національної академії мистецтв на ім`я директора Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ Юрчишин Г.М. (т. 1, а.с. 73).

Разом з тим, серед делегованих ЛНАМ ОСОБА_5 даною довіреністю повноважень відсутні повноваження щодо накладення дисциплінарного стягнення на працівників інституту.

Крім того, судом першої інстанції вірно враховано, що представниками Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ не надано належних та достовірних доказів відсутності позивача на роботі 09.01.2019 року, 14.01.2019 року, 15.01.2019 року, 16.01.2019 року, 18.01.2019 року, 22.01.2019 року, 23.01.2019 року, як про це зазначено в наказі про оголошення догани.

Відповідно до п.п. 55, 56 Положення працівник Інституту - це особа, що є штатним працівником Академії та працює у підрозділах Інституту. Науково-педагогічний працівник Інституту - це особа, яка працює в Академії на штатній посаді, віднесеній чинними нормативними документами до науково-педагогічних посад: викладача-стажиста, асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри, заступника, директора.

Обов`язки та права працівників Інституту визначаються чинним законодавством, нормативними документами Міністерства освіти і науки України, Статутом Академії, Положенням про Інститут, положеннями про підрозділи інституту, Правилами внутрішнього розпорядку Академії, посадовими інструкціями, іншими нормативними та інструктивними документами (п. 61 Положення).

Організація навчального процесу в інституті здійснюється відповідно до чинного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, Статуту та нормативних документів Академії та Інституту (п. 68 Положення).

Інститут складає розклад навчальних занять з урахуванням використання в навчальному процесі приміщень (аудиторій, лабораторій, кабінетів), обладнання, устаткування, закріплених за інститутом; розкладу проведення заходів підсумкового контролю, розкладу засідань Державних екзаменаційних комісій тощо (п. 69).

Наукові дослідження і розробки, створення науково-творчої продукції та інші види творчої діяльності в Академії є невід`ємними складовими освітньої діяльності інституту. Наукова діяльність здійснюється згідно із Законами України Про освіту , Про основи державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності та іншими чинними нормативними актами, Статутом Академії, цим Положенням та, програмами і планами науково-творчої діяльності академії та інституту (п. 71).

Згідно ч. 5 ст. 33 Закону України Про вищу освіту кафедра - це базовий структурний підрозділ закладу вищої освіти державної (комунальної) форми власності (його філій, інститутів, факультетів), що провадить освітню, методичну та/або наукову діяльність за певною спеціальністю (спеціалізацією) чи міжгалузевою групою спеціальностей, до складу якого входить не менше п`яти науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менш як три з них мають науковий ступінь або вчене (почесне) звання.

За змістом ч. 7 ст. 35 даного Закону забезпечення організації освітнього процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, контролю за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною та науковою діяльністю викладачів покладено на керівника кафедри.

Відповідно до п.п. 1.4, 1.5, 1.6, 1.7 Положення про планування та облік роботи науково-педагогічних працівників Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ, затвердженого директором КІНДМ ЛНАМ 04.07.2017 року, робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, творчої, організаційної роботи та інших трудових обов`язків. Графік робочого часу науково-педагогічних працівників визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбачених Індивідуальним планом роботи науково-педагогічного працівника на навчальний рік. Обсяг навчальних занять, виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження науково-педагогічного працівника. Максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника не може перевищувати 600 годин на навчальний рік (ст. 56 Закону України Про вищу освіту ).

Згідно п. 1.12 даного Положення на підставі затвердженого обсягу навчального навантаження, завдань з методичної, наукової, творчої та організаційної роботи, завідувачі кафедр здійснюють розподіл загального навантаження між науково-педагогічними працівниками кафедри, що є підставою для заповнення Індивідуального плану роботи науково-педагогічного працівника на навчальний рік, який є одним з документів для планування та обліку діяльності науково-педагогічних працівників Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ.

Індивідуальний план роботи науково-педагогічного працівника на навчальний рік повинен складатися і затверджуватися до кінця навчального поточного року. В Індивідуальному плані зазначають усі види робіт науково-педагогічного працівника, що плануються на навчальний рік згідно додатку 1 та додатку 2, та за якими він звітує, заповнюючи відповідні графи фактичного виконання. Індивідуальні плани затверджуються завідувачами кафедр Косівського інституту ПДМ ЛНАМ (п. 1.13 Положення).

Для підведення підсумків роботи кожен науково-педагогічний працівників не пізніше як за п`ять днів після закінчення навчального року, виходячи з обсягу фактично виконаної роботи, заповнює відповідні розділи Індивідуального плану. Індивідуальний план аналізується завідувачем кафедри та зберігається на кафедрі (п. 1.14 Положення).

Додатком 1 даного Положення затверджено норми часу для планування та обліку навчальної роботи науково-педагогічних працівників Косівського інституту ПДМ ЛНАМ згідно наказу МОН України №450 від 07.08.2002 року Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів . Норми часу для планування методичної, наукової, організаційної, творчої роботи Положенням не передбачені.

Відповідно до копії контракту ОСОБА_1 №83 від 31.08.2017 року науково-педагогічний працівник має право на належні умови праці, побуту, відпочинку, вільного вибору форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи. Науково-педагогічний працівник зобов`язаний забезпечити визначений перелік конспектів лекцій, методичні розробки рекомендацій, вказівок, посібників, брати участь у визначених виставках, у проведенні науково-дослідної роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2018 року на засіданні кафедри ДПМ Косівського інституту ПДМ ЛНАМ було затверджене педагогічне навантаження професора ОСОБА_1 на 2018-2019 навчальний рік в обсязі 516,5 год. (т. 1, а.с. 38).

Згідно долученої позивачем копії Індивідуального плану роботи викладача та її обліку на кінець першого півріччя 2018-2019 навчального року ОСОБА_1 вичитано аудиторні години навчальної роботи першого семестру, виконано запланований обсяг навчально-методичної, науково-дослідної, організаційно-методичної роботи, творчої і виставкової діяльності, громадської роботи та інших видів робіт, про що свідчать підписи завідувача кафедрою ОСОБА_7 (т. 2, а.с. 121-132).

Протоколом №11 від 31.01.2019 року на засіданні кафедри ПДМ було затверджено звіт про навчально-методичну, наукову, творчу роботу та громадську діяльність професора кафедри ПДМ Косівського інституту ЛНАМ ОСОБА_1 за перший семестр 2018-2019 н.р., в тому числі завідувачем кафедрою ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 39-40).

Таким чином судом не встановлено порушень вищевказаних нормативних актів щодо складання і затвердження Індивідуального плану ОСОБА_1 , виконання нею завдань з методичної, наукової, творчої та організаційної роботи. А з огляду на те, що викладачу виділяється робоче місце у відповідній аудиторії тільки на навчальні години, посилання представників відповідачів на те, що позивач не брала ключі від аудиторій 09.01.2019 року, 14.01.2019 року, 15.01.2019 року, 16.01.2019 року, 18.01.2019 року, 22.01.2019 року, 23.01.2019 року, не заслуговують на увагу.

Крім того, як вбачається з акту №ІФ992/1674/АВ від 26.04.2019 року, складеного за результатами проведення Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області інспекційного відвідування Косівського інституту ПДМ ЛНАМ, в інституті не забезпечено достовірний облік виконуваної працівниками роботи. В табелях обліку обсягу навантаження (робочого часу) науково-педагогічних працівників не відображено дні та години роботи, чим порушено вимоги ст. 30 Закону України Про оплату праці , про усунення чого винесено відповідний припис (т. 1, а.с. 119-122, 165-174).

Що стосується посилань сторони апелянта на те, що наказом директора інституту від 10.12.2018 року було продовжено канікули для студентів інституту та училища до 25.01.2019 року, то такі також не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки відповідно до копії навчального плану Косівського інституту ПДМ з галузі знань 02 Культура і мистецтво, підготовки магістр за спеціальністю 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація денної форми навчання, затвердженого ректором ЛНАМ 10.09.2018 року, для студентів магістрів ІІ курсу у січні 2019 року канікули взагалі не передбачалися, згідно графіку навчального процесу зазначено виконання дипломного проекту (роботи) (т. 1, а.с. 161).

Як вбачається з копії журналу обліку занять та відвідувань ОСОБА_1 з 10.12.2018 року по 18.02.2019 року працювала у відділі художньої кераміки, здійснювала керівництво дипломної роботи. Зокрема, 09.01.2019 року проводила підготовку матеріалів до експозиції, 11.01.2019 року, 18.01.2019 року - консультації з теоретичної частини, 22.01.2019 року - підготовку статті (т. 1, а.с. 45).

Відповідно до копії витягу з протоколу №1 засідання кафедри ДПМ від 29.08.2018 року ОСОБА_1 на 2018-2019 навчальний рік на керівництво дипломною роботою студента ІІ курсу магістратури було передбачено 24,5 год. (т. 1, а.с. 38).

Листами від 22.01.2019 року та 23.01.2019 року, поясненням суду від 24.01.2020 року студент ІІ курсу магістратури відділу художньої кераміки КІДПМ ОСОБА_2 підтвердив, що з 09.01.2019 року по 22.01.2019 року отримував консультації в інституті від свого керівника магістерської роботи ОСОБА_1 , а керівник керамічного цеху при Косівській регіональній спілці художників Шкром`юк У.А. зазначила, що ОСОБА_1 з 09.01.2019 року по 22.01.2019 року приходила у цех працювати творчо над новою композицією, в тому числі зі студентом ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 26-27, т. 2, а.с. 2).

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що 17.01.2019 року та 21.01.2019 року ОСОБА_1 була на роботі, що підтверджується її підписом в журналі видачі ключів від аудиторій (т. 1, а.с. 97). Крім того відповідачем не заперечувалася присутність на робочому місці позивача 10.01.2019 року, 11.01.2019 року, 17.01.2019 року, 21.01.2019 року, однак комісію для проведення службового розслідування причин відсутності ОСОБА_1 на роботі за наказом директора Косівського інституту ПДМ ЛНАМ Юрчишин Г.М. №01-АГ було створено тільки 21.01.2019 року. Цього ж числа згідно наданого відзиву на позовну заяву (т. 1, а.с. 68-72) працівникам відділу кадрів нарешті вдалося ознайомити ОСОБА_1 із актами її відсутності на роботі.

Доказів того, що позивачу пропонували надати пояснення щодо причин відсутності на роботі до 21.01.2019 року матеріали справи не містять. Також представником відповідача не надано доказів того, що ОСОБА_1 телефонували щодо її відсутності на роботі в робочий час.

23.01.2019 року ОСОБА_1 надала пояснюючу записку щодо актів від 09.01.2019 року, 14.01.2019 року, 15.01.2019 року, 16.01.2019 року, 18.01.2019 року, 22.01.2019 року (т. 1, а.с. 23). Разом з тим, 23.01.2019 року та 28.01.2019 року на її адресу знову ж було направлено прохання надати пояснення (т. 1, а.с. 89-93).

Як зазначено в правовому висновку Верховного Суду в постанові від 16.12.2020 року у справі №524/7511/18 (провадження №61-1297св20) саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Виходячи з аналізу наведених норм права та матеріалів справи, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що Косівським інститутом ПДМ ЛНАМ не доведено факту порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, а накладення на неї наказом директора інституту дисциплінарного стягнення є незаконним.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що розгляд справи без участі представника відповідача позбавив його можливості подати докази та надати необхідні пояснення, заслухати свідка, то такі також не заслуговують на увагу, оскільки Косівський інститут ПДМ ЛНАМ за відсутності юрисконсульта міг надати повноваження на представлення своїх інтересів іншій особі або ж бути представленим у судовому засіданні директором інституту. Крім того, 16.09.2019 року та 28.01.2020 року представник відповідача була присутня в судових засіданнях та надавала суду пояснення по суті спору.

За змістом ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, тільки якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду також не спростовують та не містять підстав для скасування рішення місцевого суду.

Таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Частинами 1-6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником позивача ОСОБА_11 надано ордер на надання правової допомоги серії ІФ №683383 від 02.12.2020 року, договір про надання правової допомоги від 18.04.2019 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, розрахунок затрат робочого часу при наданні правничої допомоги ОСОБА_1 , квитанцію прибуткового касового ордеру від 21.12.2020 року, із яких вбачається, що ОСОБА_1 сплачено адвокату Беньковському В.А. гонорар в сумі 16500,00 грн. за надання правничої допомоги у справі в суді першої та апеляційної інстанцій.

Однак такі докази в суді першої інстанції надані не були.

Згідно розрахунку затрат робочого часу при наданні правничої допомоги ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції адвокат надав таку правничу допомогу: складання відзиву на апеляційну скаргу, на що ним витрачено 2 годин, сума витрат - 2000,00 грн. (при вартості однієї нормогодини 1000 грн.); участь у апеляційному розгляді - 2000,00 грн. (2 судові засідання по 1000 грн. за кожне).

Разом з тим, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19), від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц (провадження №61-7446св19), додатковій постанові Верховного Суду від 19.11.2020 року в справі №734/2313/17 (провадження №61-7550св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18), додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Однак підготовка представником відповідача відзиву на апеляційну скаргу вочевидь не відповідає втратам на суму 2000 грн., а одне із двох засідань під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не відбулося у зв`язку із клопотання про відкладення розгляду справи представника відповідача.

Таким чином апеляційний суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (складання та оформлення відзиву на апеляційну скаргу, участь в одному засіданні суду апеляційної інстанції), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, апеляційний суд вважає за можливе зменшення їх розміру та стягнення з Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв залишити без задоволення.

Заочне рішення Косівського районного суду від 10 серпня 2020 року залишити без змін.

Стягнути з Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв (ідентифікаційний код 34857824, місцезнаходження: вул. Міцкевича, 2, м. Косів, Івано-Франківська область, 78601) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: О.В. Пнівчук

М.Д. Горейко

Повний текст постанови складено 29 грудня 2020 року.