Рішення

від 23.12.2020 по справі 466/2341/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/2341/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 грудня 2020 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Масної К.О.

справа №466/2341/20; 2/466/1225/20

цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Лізинг до ОСОБА_1 про стягнення боргу

в с т а н о в и в:

31.03.2020 року представник ТзОВ Авто-Лізинг за говором ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТзОВ Авто-Лізинг кошти в розмірі 110470,55грн. основного боргу, 62577,51 грн. пені, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2580,72 грн. та 3000грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 11.07.2019 року між ТОВ Авто-Лізинг та ОСОБА_1 укладено Договір фінансового лізингу №20190711/1. Відповідно до п. 1.1. Договору Лізингоодержувач отримує Предмет лізингу, зазначений у цьому Договорі, у володіння та користування на умовах фінансового лізингу та зобов`язується сплачувати лізингові платежі на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п.1.2. Договору Лізингодавець передає Лізингоодержувачу Предмет лізингу у фінансовий лізинг для використання виключно в особистих, побутових цілях. Побутові цілі обмежені пробігом до 5000 кілометрів на календарний місяць. Пробіг вище вказаного в цьому пункті вважається професійним використанням в якості засобу отримання доходу. Професійне використання в якості засобу отримання доходу не дозволяється Лізингодавцем, в т.ч. в якості таксі.

Відповідно до Договору Предмет лізингу має наступні характеристики: Марка - MERCEDES-BENZ; Модель - VITO 111 CDI; Рік випуску - 2005; Об`єм двигуна, см.куб./вид палива - 2148 (D); Номер кузова- НОМЕР_1 .

Відповідно до Договору Сторони домовились вважати вартість Предмету лізингу 208000грн. 00 коп. Відповідно до п. 14.1 Договору за несвоєчасну сплату платежів Лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день порушення терміну оплати.

Виконання своїх зобов`язань з боку позивача підтверджується Актом прийому-передачі Предмету лізингу від 11.07.2019 року.

На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язання і боргу не погашає, що є порушенням законних прав ТзОВ Авто-Лізинг .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.07.2019 року між ТОВ Авто-Лізинг та ОСОБА_1 укладено Договір фінансового лізингу №20190711/1. Відповідно до п. 1.1. Договору Лізингоодержувач отримує Предмет лізингу, зазначений у цьому Договорі, у володіння та користування на умовах фінансового лізингу та зобов`язується сплачувати лізингові платежі на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п.1.2. Договору Лізингодавець передає Лізингоодержувачу Предмет лізингу у фінансовий лізинг для використання виключно в особистих, побутових цілях. Побутові цілі обмежені пробігом до 5000 кілометрів на календарний місяць. Пробіг вище вказаного в цьому пункті вважається професійним використанням в якості засобу отримання доходу. Професійне використання в якості засобу отримання доходу не дозволяється Лізингодавцем, в т.ч. в якості таксі.

Відповідно до Договору Предмет лізингу має наступні характеристики: Марка - MERCEDES-BENZ; Модель - VITO 111 CDI; Рік випуску - 2005; Об`єм двигуна, см.куб./вид палива - 2148 (D); Номер кузова- НОМЕР_1 .

Відповідно до Договору Сторони домовились вважати вартість Предмету лізингу 208000грн. 00 коп.

Відповідно до п. 11.1 Договору Лізингодавець має право відмовитись від Договору та вимагати повернення Предмету лізингу від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингооодержувач не сплатив будь-який лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 тридцяти календарних днів або порушив вимоги до умов користування, що викладені у п. 1.2 нього Договору.

Відповідно до п. 11.4.2 Договору Лізингоодержувач зобов`язаний у разі дострокового розірвання цього Договору - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у користування, з урахуванням нормального зносу, у строки, визначені Лізингодавцем.

Відповідно до п. 14.1 Договору за несвоєчасну сплату платежів Лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день порушення терміну оплати.

Виконання своїх зобов`язань з боку позивача підтверджується Актом прийому-передачі Предмету лізингу від 11.07.2019 року.

У порушення зазначених вимог, відповідач зобов`язання належним чином не виконує та заборгованість за договором складає 110470,55грн. основного боргу та 62577,51 грн заборгованість за нарахованою пенею.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2, ч. 5 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

У ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 806 ЦК України та ч. 2 ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг , за говором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій . гроні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві гласності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк га встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ч.2, ч.3 ст.6 Закону України Про фінансовий лізинг , істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг , сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України Про фінансовий лізинг , лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

У ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено в судовому засіданні та доведено зібраними по справі доказами, відповідач умови укладеного Договору не виконує, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь ТОВ Авто-Лізинг підлягає стягненню заборгованість за Договором на загальну суму 173048,06 грн.

Крім того, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2580,72 грн.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду було надано договір про надання правничої допомоги від 17.12.2019р. адвокатом Ситенок Олександром Дмитровичем, Додаток до договору від 17.12.2019р., відповідно до якого підготовка та подача позовної заяви становить 3000,00 грн. та платіжне доручення від 03.03.2020р. на суму 3000,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З відповідною заявою відповідач до суду не звертався.

Враховуючи викладене та виходячи із засад розумності, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТзОВ Авто-лізинг підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Лізинг (ЄДРПОУ 42278777, місцезнаходження - м. Київ, вул. Рибальська, 2) заборгованість за Договором фінансового лізингу у розмірі 110470,55 грн. (сто десять тисяч чотириста сімдесят гривень п`ятдесят п`ять копійок) - основного боргу, пеню у розмірі 62577,51 грн. (шістдесят дві тисячі пятсот сімдесят сім гривень п`ятдесят одну копійку), судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2580,72 грн. (дві тисячі п`ятсот вісімдесят грн. 72 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова з дня його проголошення.

Текст рішення складено та підписано 23.12.2020 року.

Суддя О. І. Ковальчук