Рішення

від 23.12.2020 по справі 577/1060/20

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/1060/20

Провадження № 2/577/538/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Семенюк І.М.

Сза участю секретаря судового засідання Кузнєцової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сергієнко Олег Юрійович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Конотопської районної державної адміністрації Сумської області про визнання правочину недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію речового права,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Сергієнко О.Ю., який представляє інтереси ОСОБА_1 , звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить визнати недійсним Договір №7 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 03 лютого 2004 року, укладений між ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , скасувати запис про інше речове право № 20457193 від 13 травня 2017 року, що зроблений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 35238018 від 18 травня 2017 року, вчинений державним реєстратором Конотопської районної державної адміністрації Сумської області Гагіною А.О. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

На обґрунтування вимог позову ОСОБА_1 вказує, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 617 від 05 грудня 2019 року вона є власником земельної ділянки площею 5,8032 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5910490500:06:005:0053, яка розташована на території Підлипненської сільської ради м. Конотоп Сумської області. Спірну земельну ділянку успадкувала після смерті сина ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому ділянка належала на підставі Сертифікату на право на земельну частку(пай) серії СМ № 0226040 від 08 травня 1997 року, виданого Конотопською міською радою, інших спадкоємців немає. У 2019 році, під час прийняття спадщини, їй стало відомо, що 13 травня 2017 року державним реєстратором Конотопської районної державної адміністрації Сумської області Гагіною А.О. було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запис про інше речове право за № 20457193 відносно належної їй земельної ділянки, через що зверталася до суду з заявою про зняття арешту з цього майна. Відповідно до вказаного запису, видом іншого речового права є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на підставі Договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), серія та номер №7, виданого 03 лютого 2004 року, видавник Латіна Н.М. Зазначені відомості вбачаються з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 183392701 від 03 жовтня 2019 року. Про існування договору емфітевзису вона не знала та знати не могла, оскільки ні вона та її син ніколи з ОСОБА_2 правочинів не укладали. Окрім того, спірний договір внесений державним реєстратором до реєстру речових прав на нерухоме майно тільки 13 травня 2017 року, тому не могла дізнатися раніше про порушення її майнових прав. Як зазначено вище, позивач є власником земельної ділянки, яку отримала в спадок після смерті її сина. Технічну документацію із землеустрою щодо присвоєння кадастрового номеру на земельну ділянку позивач та її син не замовляли, з заявами про реєстрацію речових прав до реєстратора ОСОБА_5 не зверталися, і тим паче, договір емфітевзису з ОСОБА_2 не укладали. Виявивши незаконні дії з боку відповідачів, позивач звернулася до поліції і по даному факту внесені відомості до ЄРДР за № 12019200080000129 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, досудове розслідування триває і по даний час. Крім того, при зверненні до державного реєстратора було виявлено, що оригінал договору до реєстраційної справи не залучався. У відповідності до спірного договору емфітевзису вбачається, що від імені власника земельної ділянки ОСОБА_4 , діє ОСОБА_3 на підставі довіреності від 04 травня 2001 року, а від імені емфітевта діє ОСОБА_2 . Тобто, мова ведеться про існування довіреності, посвідченої державним нотаріусом Конотопської міської державної нотаріальної контори Ничвидюк Н.А. від 04 травня 2001 року за р. № 1-1893. Оригінал доручення у позивача відсутній, наряди довіреностей за 2001 рік на зберігання до Сумського державного архіву не передавалися, довіреності терміном до 2009 року знищені. До відповідачів направлялися запити про надання позивачу копії довіреності та договору емфітевзису, однак вказані запити залишилися не виконані. Позивач має тільки копію доручення, яку отримала при вивченні матеріалів технічної документації. Оспорюючи договір емфітевзису позивач посилається на перевищення ОСОБА_3 наданих у довіреності повноважень. При цьому, у позові зазначено, що у відповідності до доручення від 04 травня 2001 року, ОСОБА_4 уповноважував ОСОБА_3 розпоряджатися належним йому правом на земельну частку (пай) в КСП Ювілейний м. Конотоп Сумської області згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0226040, виданого 08 травня 1997 року Конотопською міською радою, укладати щодо нього всі дозволені чинним законодавством України угоди. Крім того, уповноважив ОСОБА_3 виділити згідно вказаного сертифікату земельну ділянку в натурі (на місцевості), одержати державний акт на право приватної власності на землю, розпоряджатися одержаною земельною ділянкою, укладати щодо неї усі дозволені законом угоди, продавати, обміняти чи передати в оренду. Тобто, за даною довіреністю відповідач ОСОБА_3 не був наділений правом укладати договір емфітевзису щодо земельної ділянки позивача, оскільки перша частина доручення стосувалася права розпорядження та укладення угод щодо земельної частки (паю). Земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель. Друга частина доручення стосувалася саме виділення земельної ділянки у приватну власність згідно сертифікату. Саме після виділу земельної ділянки натурі та отримання правовстановлюючого документу, що посвідчує право власності - державного акту, сертифікат припиняє свою дію як документ, що дає право на отримання землі у власність. Тобто, ОСОБА_3 наділявся правом розпоряджатися саме державною земельною ділянкою. При цьому акцентує увагу на те, що з моменту отримання державного акту, земельна ділянка втрачає статус державної. Наголошує, що в тексті доручення від 04 травня 2001 року відсутнє посилання на те, що ОСОБА_3 має право на укладення договору емфітевзису. Крім того, строк , на який надане доручення, вказаний - 20 років. Тобто, для додержання всіх умов договору є необхідним наявність повноважень на укладення цього договору. На підставі наведеного і просить визнати спірний договір емфітевзису недійсним. Крім того, просить стягнути на користь позивача судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, подала заяву, в якій вимоги позову підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити і справу слухати за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, належним чином та завчасно була повідомлена про день і час розгляду справи. Правом надання відзиву на позов не скористалася.

Відповідач ОСОБА_3 про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не з`явився в черговий раз, поважність причин неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи від нього та його довіреної особи не надходило. У поданому відзиві просить відмовити у задоволенні вимог з підстав укладення спірного договору в межах наданих йому повноважень за дорученням ОСОБА_4 . Надав копію довіреності, надану йому ОСОБА_4 04 травня 2001 року, де строк дії довіреності зазначений три роки. (а.с.59-63).

Представник відповідача Конотопської районної державної адміністрації до судового засідання не з`явилися, звернулися з клопотанням про розгляд справи за відсутності їх представника, проти позовних вимог не заперечують (а.с. 95).

З огляду на викладене, неявка відповідачів до суду, які належним чином та завчасно були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті та винесенню законного і обґрунтованого рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, ознайомившись з представленими доказами приходить до такого висновку.

Зі змісту доручення від 04 травня 2001 року вбачається, що ОСОБА_4 доручив Порохні О.М. розпоряджатися належним йому правом на земельну частку (пай) у КСП Ювілейний м. Конотоп Сумської області, згідно Сертифікату на земельну частку (пай) серії СМ № 0226040, виданого Конотопською міською радою 08 травня1997 року, укладати щодо нього всі дозволені чинним законодавством України угоди. Крім того, уповноважив ОСОБА_3 виділити згідно вказаного сертифікату земельну ділянку в натурі (на місцевості), одержати державний акт на право приватної власності на землю, розпоряджатися державною земельною ділянкою, укладати щодо неї усі дозволені угоди, продати, обміняти чи передати в оренду, бути його представником у відповідних установах та організаціях при вирішенні вказаних питань, подавати від його імені заяви, одержувати необхідні довідки та документи, підписуватись за нього, виконувати всі інші дії та формальності, пов`язані з цим дорученням. Доручення дійсне три роки. (а.с.63).

03 лютого 2004 року між власником земельної ділянки ОСОБА_4 на підставі довіреності від 04 травня 2001 року в особі представника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Договір №7 про надання права користування вищевказаною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (а.с.119,120).

13 травня 2017 року державним реєстратором Конотопської РДА Сумської області Гагіною А.О. на підставі Договору № 7 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 03 лютого 2004 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за № 20457193 щодо спірної земельної ділянки .(а.с.13, 132).

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 15).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 грудня 2019 року, позивач ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті свого сина ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала земельну ділянку площею 5,8032 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, рілля, кадастровий номер 5910490500:06:005:0053, яка розташована на території Підлипненської сільської ради міста Конотоп Сумської області, що належала спадкодавцю на праві власності, державна реєстрація права власності за спадкодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 13 травня 2017 року, номер запису про право власності 20457047, реєстраційний номер нерухомого майна 1250589759104 (а.с.10).

Відповідно до п.) 3 ч. 1 ст. 395 ЦК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) речовими правами на чуже майно є, зокрема, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Частиною 1 ст. 407 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі землекористувач).

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За правилом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1, 3 ст. 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (ч. 1 ст. 238 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до ст. 62 ЦК УРСР (тут і далі у редакції, чинній на момент вчинення доручення 11 липня 2001 року) передбачено, що угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов`язки особи, яку представляють.

Повноваження можуть також випливати з обстановки, в якій діє представник (продавець в роздрібній торгівлі, касир тощо).

Представник не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні у відношенні себе особисто, ні у відношенні другої особи, представником якої він одночасно є.

Не допускається укладення через представника угоди, яка за своїм характером може бути укладена лише особисто, а так само інших угод, зазначених у законі.

У ст. 63 ЦК УРСР зазначено, що угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов`язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.

Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним Договору № 7 від 03 лютого 2004 року про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб та скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права, ОСОБА_1 зазначала, що про існування оспорюваного договору, укладеного ОСОБА_3 , який діяв від імені її сина ОСОБА_4 на підставі довіреності від 04 травня 2001 року з ОСОБА_2 , вона не знала, а дізналася лише в 2019 році, коли прийняла спадщину після померлого сина.

Відповідно до доручення від 04 травня 2001 року, ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_3 розпоряджатися належним йому правом на земельну частку (пай) у КСП Ювілейний м. Конотоп Сумської області, згідно Сертифікату на земельну частку (пай) серії СМ № 0226040, виданого Конотопською міською Радою 08 травня 1997 року, укладати щодо нього всі дозволені чинним законодавством України угоди. Крім того, уповноважив ОСОБА_3 виділити згідно з вказаним сертифікатом, земельну ділянку в натурі (на місцевості), одержати державний акт на право приватної власності на землю, розпоряджатися земельною ділянкою, укладати щодо неї усі дозволені законом угоди, продавати, обміняти чи передати в оренду, бути його представником у відповідних установах та організаціях, при вирішенні вказаних питань, подавати від його імені заяви, одержувати необхідні довідки та документи, підписуватись за нього та виконувати всі інші дії та формальності, пов`язані з цим дорученням. Копію доручення, яку надала позивач, має посилання на те, що доручення видане на строк 20 років (а.с. 18), а на вимогу суду, відповідач надав копію цього ж доручення, де строк його дії вказаний три роки ( а.с. 63).

Згідно з Договором № 7 від 03 лютого 2004 року про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності, передав ОСОБА_2 в строкове безоплатне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,8032 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Підлипненської сільської ради м. Конотоп Сумської області. Договір укладено строком на 49 років. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами. Дія даного договору закінчується 03 лютого 2053 року (а. с 119,120).

Аналізуючи зміст довіреності від 04 травня 2001 року, суд звертає увагу на те, що зазначена довіреність видана з дотриманням положень статей 62, 64, 65, 67 ЦК УРСР (у редакції, чинній на момент її вчинення), не припинена та не скасована довірителем, отже, відповідно до викладених у ній положень, наділяла повіреного певними правами.

Зокрема, ОСОБА_4 надав ОСОБА_3 повноваження розпоряджатися державною земельною ділянкою, укладати щодо неї усі дозволені законом угоди, продавати, обміняти, чи передати в оренду .

Закріплене у довіреності від 04 травня 2001 року право повіреного розпоряджатися земельною ділянкою, означало можливість вирішувати її долю шляхом вчинення дій, які передбачені нормам законодавства, зокрема, вчинення правочинів з третіми особами щодо обміну, продажу чи передачі в оренду спірної земельної ділянки.

Суд вважає, що ОСОБА_3 не був наділений повноваженнями на укладення оспорюваного договору про надання права безоплатного користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, оскільки до переліку повноважень, визначених довіреністю, таке право не входило. Зазначений у довіреності вислів розпоряджатися державною земельною ділянкою є загальним про надання повноважень, який був уточнений та в довіреності було визначено, які саме угоди, дозволені законом, міг укладати ОСОБА_3 від імені ОСОБА_4 : продавати, обміняти чи передати в оренду, бути його представником у відповідних установах та організаціях, при вирішенні вказаних питань, подавати від його імені заяви, одержувати необхідні довідки та документи, підписуватись за нього та виконувати всі інші дії та формальності, пов`язані з цим дорученням .

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що повірений на підставі довіреності мав право вчиняти лише ті дії, які зазначені та конкретизовані у тексті довіреності та на які його уповноважив довіритель.

Відповідно до статті 67 ЦК УРСР строк дії довіреності не може перевищувати трьох років. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом одного року з дня її вчинення. Посвідчена державним нотаріусом довіреність, що призначається для вчинення дій за кордоном і не містить вказівки про строк її чинності, зберігає силу до її скасування особою, яка видала довіреність. Довіреність, в якій не зазначена дата її вчинення, недійсна.

У копії довіреності від 04 травня 2001 року зазначено строк її чинності три роки, отже, ОСОБА_3 мав право вчиняти дії, які зазначені у тексті довіреності, виключно до 05 травня 2004 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що на момент вчинення довіреності 04 травня 2001 року, у ЦК УРСР не було передбачено можливості укладення договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Отже, у 2001 році ОСОБА_4 не міг уповноважити ОСОБА_3 на вчинення дій, яких сам не мав права вчиняти.

Таким чином, оспорюваний договір від 03 лютого 2001 року є недійсним, оскільки він вчинений ОСОБА_3 за відсутності повноважень на його вчинення.

За положеннями ст.141 ЦПК у разі задоволення вимог належно підтверджені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 237, 241, 247, 395, 626, 638, 640 ЦК України, ст. 124 ЗК України, ст.ст. 1, 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 137, 141, 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю .

Визнати недійсним Договір № 7 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 03 лютого 2004 року, укладений між ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Скасувати запис про інше речове право № 20457193 від 13 травня 2017 року, що зроблений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 35238018 від 18 травня 2017 року, що вчинений державним реєстратором Конотопської районної державної адміністрації Сумської області Гагіною Альбіною Олександрівною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна шодо об`єкта нерухомого майна.

В рахунок відшкодування судових витрат стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з кожного, на користь ОСОБА_1 по 840 ( вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Представник позивача адвокат Сергієнко Олег Юрійович ( юридична адреса м. Конотоп, вул. Д.Вишневецького, 35 Сумської області)

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач: Конотопська районна державна адміністрація Сумської області (юридична адреса м. Конотоп вул. М.Сусла, 21А Сумської області)

Суддя Семенюк І. М.