Рішення

від 28.12.2020 по справі 595/1489/20

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/1489/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2020 місто Бучач

місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівського Б.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підзамочківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, у якому просить визнати за ним, як за спадкоємцем за законом, право власності на земельну частку (пай) площею 1,50 в умовних кадастрових гектарах із земель, розташованих на території Підзамочківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, яка належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0266292. Посилається на те, що з метою оформлення спадщини на вказане право на земельну частку звернувся до нотаріуса, але у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідних документів.

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Підзамочківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позов підтримує повністю.

Представник відповідача - Підзамочківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, однак подав відзив на позов, в якому вказав, що позовні вимоги визнає і просить суд справу розглядати у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання за відсутності учасників справи.

З підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 04 березня 1963 року сільською радою с. Лошнів Теребовлянського району Тернопільської області, матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 04 жовтня 2001 року виконкомом Підзамочківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З інформації Відділу у Бучацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 25 лютого 2020 року № 18/103-20 вбачається, що ОСОБА_2 , жительці с. Підзамочок Бучацького району Тернопільської області, на підставі розпорядження голови Бучацької райдержадміністрації № 358 від 26 серпня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Бучацькою районною державною адміністрацією Тернопільської області зареєстровано за № 322 від 10 вересня1997 року та видано сертифікат на право на земельну частку пай (пай) серії ТР № 0266292 із земель с.с. ім. Грушевського площею 1,50 умовних кадастрових гектарів.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) ТР № 0266292, виданий на підставі розпорядження голови Бучацької райдержадміністрації № 358 від 26 серпня 1997 року (зареєстровано за № 322 від 10 вересня 1997 року) на прізвище ОСОБА_2 (с. Підзамочок), втрачений, про що свідчить оголошення, розміщене в незалежній громадсько-політичній газеті Бучаччини Нова доба № 38 (8921) від 18 вересня 2020 року.

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І. № 390/01-24 від 20 серпня 2020 року, через відсутність правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) площею 1,50 в умовних кадастрових гектарах із земель, розташованих на території Підзамочківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, колишньої селянської спілки ім. Грушевського Бучацького району Тернопільської області, яка належала ОСОБА_2 , видати свідоцтво про право на спадщину після її смерті на ім`я ОСОБА_1 є неможливим.

У судовому засіданні встановлено, що померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0266292 належало право на земельну частку (пай) площею 1,50 в умовних кадастрових гектарах, що знаходилася у колективній власності бувшої селянської спілки ім. Грушевського, на території Підзамочківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, однак сертифікат на право на земельну частку (пай) було втрачено.

Як слідує із довідки № 471/2-11, виданої 19 серпня 2020 року виконавчим комітетом Підзамочківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Померла була включена в списки для одержання права на земельну частку (пай), котрі зберігаються в сільській раді. Її син ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом вступу в оперативне управління спадковим майном (проводив обробіток земельної ділянки біля будинку, сплачував земельний податок).

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що до виниклих правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання чинності 01 січня 2004 року Цивільним Кодексом України, тому застосуванню підлягають ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За змістом статті 525 ЦК УРСР 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно з частиною першою статті 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв) передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Статтею 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 3 Земельного Кодексу України та п. 3 Указу Президента України Про невідкладні заходи прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10 листопада 1994 року № 666/94, право на земельну частку (пай) може бути передане в спадщину.

Таким чином, ОСОБА_1 , приймаючи спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , набув право на земельну частку (пай) розміром 1,50 умовних кадастрових гектара, відповідно до частини 1 статті 549 ЦК УРСР 1963 року.

Згідно п. 3.5 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено.

Отже, належним способом захисту прав спадкоємця ОСОБА_1 у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємця з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та визнати за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) площею 1,50 умовних кадастрових гектарах із земель, розташованих на території Підзамочківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, колишньої селянської спілки ім. Грушевського Бучацького району Тернопільської області, що на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0266292, виданого Бучацькою районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Бучацької райдержадміністрації № 358 від 26 серпня 1997 року, належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) площею 1,50 умовних кадастрових гектарах із земель, розташованих на території Підзамочківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, колишньої селянської спілки ім. Грушевського Бучацького району Тернопільської області, що на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0266292, виданого Бучацькою районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Бучацької райдержадміністрації № 358 від 26 серпня 1997 року, належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Бучацький районний суд Тернопільської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Підзамочківська сільська рада, місцезнаходження: с. Підзамочок Бучацького району Тернопільської області, ЄДРПОУ: 04392801.

Суддя: Л. І. Созанська