Рішення

від 25.11.2020 по справі 504/3576/19

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/3576/19

провадження №2/504/1104/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2020смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Вінської Н.В.

секретаря Сухіна Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Доброслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Євролізинг Україна , за участю третьої особи: приватного виконавця виконавчого округу м. Київ - Мілоцького О.Л. про визнання права власності на майно та знаття з нього арешту

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом у якому просив визнати за ним право власності на автотранспортний засіб ZAZ Vida; скасувати всі арешти накладені на вказаний автотранспортний засіб у тому числі арешти накладені приватним виконавцем Мілоцьким О.Л. та стягнути з відповідача судові витрати.

У обґрунтування позову, зазначив, що 23.09.2015 року між ним та ТОВ Євролізинг Україна був укладений договір фінансового лізингу №002506 та на момент його укладення предметом лізингу визначено транспортний засіб Volvo V40 Cross Country. В подальшому у зв`язку із відсутністю наявності автомобіля зазначеної марки, предмет фінансового лізингу був замінений на інший, а саме на транспортний засіб ZAZ Vida, після чого 22.02.2016 року було укладено додаткову угоду та 15.03.2016 року відбулась фактична передача предмету фінансового лізингу. У період з 23.09.2015 року по 29.06.2016 року він на виконання зазначеного договору здійснив перерахунків на 288042,09 грн., потім 29.06.2016 року між ним та відповідачем укладено договір про дострокову сплату лізингових платежів двома частинами, які він також виконав у повному обсязі. На теперішній час він виконав всі умови договору №002506 від 25.09.2015 року, що зокрема підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, який підтверджує вилучення ТОВ Євролізинг Україна запису щодо обтяження зазначеного транспортного засобу, однак відповідач порушив вимоги п. 11.6. Договору та не надіслав акт виконаних робіт. Крім того, намагаючись зробити перереєстрацію транспортного засобу, він дізнався про наявність арешту на вищевказаний транспортний засіб, у зв`язку з чим він вимушений звернутись до суду із вказаним позовом.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, надали заяви про підтримання позовних вимог та розгляд справи за їх відсутність, зазначивши що проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Представник ТОВ Євролізинг Україна у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Приватний виконавець Мілоцький О.Л. у судове засідання не з`явився про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Розглянувши позовну заяву, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 23.09.2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Євролізинг Україна , був укладений договір фінансового лізингу №002506 де предметом лізингу є Volvo V40 Cross Country /а.с.31-36/, за умовами договору сторони домовились про наступне.

Пунктом 11.3 зазначеного договору визначено, що набуття у власність (викуп) Предмета лізингу відбувається не раніше сплати лізингоодержувачем всіх платежів передбаченим даним договором в повному обсязі та витрат, які зазнав чи міг зазнати Лізингодавець у зв`язку з переходом права власності щодо предмета лізингу.

Пунктом 11.6 договору передбачено, що перехід права власності на Предмет лізингу здійснюється на підставі та на умовах укладеного між Лізингодавцем та лізингоодержувачем договору купівлі - продажу предмета лізингу.

Пунктом 16.1 договору визначено, що будь які спори або розбіжності, що виникають у процесі виконання умов договору вирішуються у судовому порядку.

09.02.2016 року на підставі заяви ОСОБА_1 був замінений предмет фінансового лізингу з Volvo V40 Cross Country на ZAZ Vida /а.с.11/ та 22.02.2016 року була укладена додаткова угода до договору №002506 від 23.09.2016 року /а.с.12/.

Відповідно до акту приймання - передачі предмета лізингу від 15.03.2016 року ТОВ Євролізинг Україна передав, а ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 прийняла предмет фінансового лізингу, а саме транспортний засіб ZAZ Vida (№ шасі (кузова) НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 ) /а.с.14/.

ОСОБА_1 сплачував грошові кошти за договором лізингу, що підтверджується відповідними квитанціями /а.с.17-22/.

Відповідно до додаткової угоди до договору №002506 від 23.09.2015 року укладеною між ОСОБА_1 та ТОВ Євролізинг Україна , сторони домовились про дострокову сплату лізингових платежів двома частинами: 100000,00 грн у строк до 22.07.2016 року та 46000,00 грн у строк до 22.10.2016 року /а.с. 16/.

ОСОБА_1 , 21.07.2016 року сплатив на рахунок ТОВ Євролізинг Україна грошові кошти у сумі 100000,00 грн. та 18.10.2016 року сплатив на рахунок ТОВ Євролізинг Україна грошові кошти у сумі 46000,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями /а.с.23/.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 20.08.2019 року, наданого приватним нотаріусом Міглазовою Ю.О. на транспортний засіб державний номер НОМЕР_3 відсутнє обтяження в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна /а.с.24/.

Згідно відповіді з Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області від 03.09.2019 року, автомобіль ZAZ Vida н/з НОМЕР_3 , зареєстровано за ТОВ Євролізинг Україна на підставі акту прийму передачі виданого ПАТ Запорізький автомобілебудівельний завод від 16.07.2015 та договору купівлі - продажу виданого філією Автомобільний центр Київ ПРАТ Укравто від 22.02.2016 року. Додатково зазначили про існування активного арешту на зазначений транспортний засіб /а.с.25-26/.

Приватний виконавець Мілоцький О.Л. повідомив представнику ОСОБА_1 - адвокату Богданову О.О., його право звернутись до суду із заявою про визнання права власності та зняття арешту зі спірного майна /а.с.29/.

Представник позивача ОСОБА_2 , 30.07.2019 року звернувся до ТОВ Євролізинг Україна із заявою щодо вжиття заходів направлених на перереєстрацію транспортного засобу /а.с.27/.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання права власності на автотранспортний засіб ZAZ Vida, суд виходив з того, що ОСОБА_1 сплатив всі платежі, виконав повністю всі зобов`язання передбачені додатковою угодою до договору №002506 від 23.09.2015 року, але відповідач в супереч умов договору фінансового лізингу не укладає з позивачем договору купівлі - продажу предмета лізингу, у зв`язку з чим порушене право позивача підлягає захисту у судовому порядку та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги частково в частині скасування усіх арештів накладених на автотранспортний засіб ZAZ Vida, у тому числі арешти накладені приватним виконавцем Мілоцьким О.Л., суд виходив з того, що вимога про скасування усіх арештів є загальною фразою та не конкретизує, які саме арешти просить скасувати позивач, натомість з відповіді Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області, вбачається, що на транспортний засіб ZAZ Vida дійсно накладений арешт, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне задовольнити вимоги лише в частині скасування арешту накладених приватним виконавцем Мілоцьким О.Л.

Ухвалюючи рішення суд зазначає, що за позивачем визнано право власності на транспортний засіб ZAZ Vida та арешти накладені приватним виконавцем Мілоцьким О.Л. чинять позивачу перешкоди у користування та розпорядженням своєю власністю.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України , правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 317 ЦК України , власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом частин 1 та 2 статті 319 ЦК України , власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України , право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 41 Конституції України та п.2, ч. 1 ст. 3 , ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Статтею першою ЗУ Про фінансовий лізинг , визначено, що фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України Про фінансовий лізинг якщо сторони договору лізингу уклали Договір купівлі - продажу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо Договором не передбачено інше.

Статтею 9 ЗУ Про фінансовий лізинг , визначено, що лізингоодержувачу (сублізингоодержувачу) забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. Лізингоодержувач (сублізингоодержувач) має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

Згідно положень ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі змістом ст.12 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином із вищевикладеного, проаналізувавши в сукупності зібрані у справі докази, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316,317, 319 ЦК. України та ст. ст. 1, 8-9 ЗУ Про фінансовий лізинг , керуючись ст.ст. ст.ст. 12-13, 76-77, 80-81, 263-265, 268, 272, 280, 282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Євролізинг Україна , за участю третьої особи: приватного виконавця виконавчого округу м. Київ, Мілоцького О.Л. про визнання прав власності на майно і знаття з нього арешту - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_4 ), паспорт серії НОМЕР_5 виданий 19.04.1996 року Комінтернівським РВУМВС України в Одеській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на автотранспортний засіб марки ZAZ Vida, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації 10.03.2016 року, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 .

Скасувати арешти, які накладені приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Мілоцьким Олегом Леонідовичем на автотранспортний засіб марки ZAZ Vida, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації 10.03.2016 року, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 , які були накладені в межах виконавчого провадження на боржника ТОВ Євролізинг Україна (ЄДРПОУ 39321814, юр. адреса: м. Київ, вул. Предславинська 12, офіс 195).

Стягнути з ТОВ Євролізинг Україна (ЄДРПОУ 39321814, юр. адреса: м. Київ, вул. Предславинська 12, офіс 195) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_4 ), паспорт серії НОМЕР_5 виданий 19.04.1996 року Комінтернівським РВУМВС України в Одеській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , суму сплаченого судового збору у розмірі 3075,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Згідно п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Н.В. Вінська