Рішення

від 28.12.2020 по справі 609/1014/20

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1014/20

2/609/469/2020

28 грудня 2020 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Харлана М.В.

за участі:

секретаря судового засідання Семенюк О.І.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача : Темногаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області

вимоги позивача: про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 25 вересня 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач ) звернулась до суду із позовом до Темногаєцької сільської ради (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом.

2. Позов обгрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, що складається із права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , яке належало померлому, згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок з господарськими будівлями від 22.09.2003 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Темногаєцької сільської ради №29 від 25.06.2003 року.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що довідкою Темногаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області № 394 від 15.11.2019 року, підтверджено факт прийняття нею спадщини, оскільки на момент смерті свого чоловіка була зареєстрована та постійно проживала разом з ним в с. Темногайці Шумського району Тернопільської області.

Однак, коли позивач звернулась до приватного нотаріуса Шумського районного нотаріального округу для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що нею не подано документів, що підтверджують родинні відносини.

На підставі викладеного, позивач просить позов задоволити та визнати за нею, право на спадщину, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю із підстав зазначених у позові, пояснила, що заяву у нотаріуса оформляла, тільки не пам`ятає про що та якого змісту, із розмов із сином, вияснилось, що останній після смерті ОСОБА_2 не бажає переоформляти житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 на себе. Просить позов задоволити.

Представник відповідача Темногаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про слухання справи у їх відсутності.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 28 вересня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 19 жовтня 2020 року.

4. Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду на 12 листопада 2020 року, у зв`язку із неявкою сторін судовий розгляд справи відкладено на 03 грудня 2020 року.

5. Ухвалою суду від 03 грудня 2020 року судовий розгляд справи відкладено на 28 грудня 2020 року, витребувано в приватного нотаріуса Шумського районного нотаріального округу Хаблюк Тетяни Віталіївни спадкову справу №42/2016, яка заводилась після смерті ОСОБА_2 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , про що в Книзі реєстрації смертей 18 грудня 2015 року зроблено відповідний актовий запис № 10, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 18 грудня 2015 року Темногаєцькою сільською радою Шумського району Тернопільської області.

7. Померлому ОСОБА_2 належало спадкове майно, що складається із права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований по АДРЕСА_1 .

8. Із свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок з господарськими будівлями від 22 вересня 2003 року, що видане на підставі рішення виконавчого комітету Темногаєцької сільської ради №29 від 25.06.2003 року, вбачається, що домоволодіння в цілому, яке розташовано в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 .

9. Із повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна №59/20 від 05.05.2020 року ФОП ОСОБА_3 вбачається, що станом на 05.05.2020 року змін в плануванні та складі житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , не виявлено.

10. Позивач, дошлюбне прізвище якої ОСОБА_4 , 20 листопада 1966 року зареєструвала шлюбі із гр. ОСОБА_2 у Темногаєцькій сільській раді Шумського району Тернопільської області та їй присвоєно прізвище ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 20 листопада 1966 року Темногаєцькою сільською радою Шумського району Тернопільської області.

11. Із довідки № 394 від 15 листопада 2019 року виданої Темногаєцькою сільською радою Шумського району Тернопільської області вбачається, що на день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_1 .

12. Як вбачається із листа про роз`яснення щодо порядку спадкування №77/01-16 від 21.05.2020 року виданого приватним нотаріусом Шумського районного нотаріального округу Хаблюк Т.В., позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця, оскільки нею не подано документів, що підтверджують родинні відносини з померлим, із рекомендацією звернутися до суду.

13. Як вбачається з матеріалів спадкової справи №42/2016 заведеної на підставі заяви про прийняття спадщини за заповітом № 5 від 10.08.2015 р. сином померлого ОСОБА_2 , яка була оглянута судом, позивач ОСОБА_1 , 05.03.2016 року подала приватному нотаріусу Шумського районного нотаріального округу Хаблюк Т.В. заяву, з якої вбачається, що остання відмовляється від прийняття спадщини, яка залишилась після смерті чоловіка ОСОБА_2 , (аркуш згідно опису 1 спадкової справи №42/2016).

20 липня 2016 року приватний нотаріус Шумського районного нотаріального округу Хаблюк Т.В. видала свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яким посвідчила, що на підставі заповіту, посвідченого Темногаєцькою сільською радою Шумського району Тернопільської області 10 серпня 2015 року, зареєстрованого у реєстрі №5 спадкоємцем зазначеного майна ОСОБА_2 , 1938 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його син: ОСОБА_6 .

Спадщина, на яку видані ці свідоцтва, складається із земельної ділянки площею 2,2248 га. (рілля), що розташована на території Темногаєцької сільської ради, Шумського району, Тернопільської області та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №032875, виданого Шумською райдержадміністрацією 13 січня 2005 року на підставі розпоряджння голови Шумської районної державної адміністрації №356 від 30 вересня 2004 року та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010565103782.

Кадастровий номер земельної ділянки 6125888100:01:001:0066, майнового паю, розміром 2722 гривні, в колективному сільськогосподарському підприємстві "Нове житя" села Темногайці Шумського району Тернопільської області, який належав померлому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ТР-XVII №002738, виданого Темногаєцькою сільською радою Шумського району Тернопільської області 12 березня 2002 року.

Право власності підлягає державній реєстрації, спадкова справа №42/2016,(для земельної ділянки) зареєстровано в реєстрі за №758, для майнового паю №759, (аркуші 21, 24 спадкової справи №42/2016).

Згідно Витягів про реєстрацію в спадковому реєстрі №44518066, №44518093 від 20.07.2020 року за сином спадкодавця ОСОБА_2 , ОСОБА_6 зареєстровано право власності на вищевказане майно, (аркуші 22, 25 спадкової справи №42/2016).

ІV. Оцінка Суду.

14. Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

15. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

16. Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

17. За змістом частини другої статті 16 ЦК , способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

18. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

19. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України ).

20. Права та обов`язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України .

Отже, об`єктами спадщини за ЦК України є права та обов`язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

21. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

22. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

23. Згідно із ч.2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

24. У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. .

25. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

26. Крім того, статтею 1273 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах -уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини . Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

27. Згідно ст.1274 ЦК України , спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь. Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225 , 229-231і 233 цього Кодексу .

Позивач з позовом про визнання відмови від спадщини недійсною не зверталась.

28. Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

29. Із змісту ст. 1272 ЦК України слідує, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

30. Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, зверненню до суду з указаним позовом мало передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

31. Спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину, як зазначено у ч. 1 ст. 1297 ЦК України .

32. Вчинення нотаріусом нотаріальних дій регламентуються законом України Про нотаріат та інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

33. Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

34. Пунктом 3 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено, що нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження.

Згідно із п.3 Глави 13 цього Порядку нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно із п.4.2 Глави 13 цього Порядку доказом родинних відносин спадкоємців із спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Позивач до позовної заяви надала лист про роз`яснення щодо порядку спадкування №77/01-16 від 21.05.2020 року виданого приватним нотаріусом Шумського районного нотаріального округу Хаблюк Т.В., згідно якого позивачу на її усну заяву, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця, оскільки нею не подано документів, що підтверджують родинні відносини з померлим, із рекомендацією звернутися до суду.

Вказане письмове роз`яснення не є постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Крім того, як на підставу відмови у вчиненні нотаріальних дій, нотаріус посилається на те, що позивачем не підтверджено родинних відносин із померлим, однак в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 20 листопада 1966 року Темногаєцькою сільською радою Шумського району Тернопільської області, згідно якого позивач, дошлюбне прізвище якої ОСОБА_4 , 20 листопада 1966 року зареєструвала шлюбі із гр. ОСОБА_2 у Темногаєцькій сільській раді Шумського району Тернопільської області та їй присвоєно прізвище ОСОБА_5 .

35. У пункті 1 листа ВССУ № 24-753/0/4-13 йдеться про обов`язковість у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові. Крім того, відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

36. Згідно з положеннями ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Всупереч цих вимог, позивачем пред`явлено позов до Темногаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області, яка є неналежним відповідачем у справі, оскільки є спадкоємець, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , а саме його син ОСОБА_6 .

До закінчення підготовчого провадження позивач не подала до суду клопотання про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідача.

Позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, що були заявлені до неналежного відповідача Темногаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області.

37. Відповідно до частини третьої і четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

38. Застосовуючи принцип диспозитивності, що закріплений у статті 13 ЦПК України 2004 року, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, саме позивач, як особа, що на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову.

39. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( частина перша статті 76 ЦПК України ).

40. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

41. У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Темногаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

42. Позивачем при подачі позову було сплачено 840грн. 80 коп. судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З цих підстав,

Керуючись статтями 1 2, 13, 76 ,81, 89, 1216-1218, 1226, 1233, 1261, 1268, 1270-1274 Цивільного кодексу України, ЗУ Про нотаріат , статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 141, 258-259, 263 - 265 Цивільно процесуального кодексу, суд , -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Темногаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області (місце знаходження: с. Темногайці, Шумського району Тернопільської області , код ЄДРПОУ: 04396325 ) про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Темногайці, Шумського району Тернопільської області - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 28 грудня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Темногаєцька сільська рада Шумського району Тернопільської області - місце знаходження: с. Темногайці, Шумського району Тернопільської області , код ЄДРПОУ: 04396325.

Суддя: М. В. Харлан