Рішення

від 22.12.2020 по справі 750/6204/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/6204/19

Провадження № 2/750/37/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Примак Т.В.,

за участю позивача та представника відповідача,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя ,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду з позовом та просить визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя: набір посуду Сomfort - вартістю 400 грн.; пральну машину WHIRPOOL AWE7515 , вартістю 1250 грн.; газовий проточний водонагрівач, вартістю 1500 грн. 00 коп.; ваги кухонні, вартістю 50 грн.; мікрохвильову піч, вартістю 100 грн.; праску, вартістю 100 грн.; варочну поверхню, вартістю 1000 грн.; духовку, вартістю 1000 грн.; телевізор Раnasonic , вартістю 3150 грн.; душову кабіну з піддоном, вартістю 2000 грн. ; відеокамеру Sоnу вартістю 2000 грн.; блендер Вгаun , вартістю 250 грн.; м`які меблі: диван DJOVE та два крісла, вартістю 3000 грн. ; кондиціонер LG, 2006 року випуску, вартістю - 800 грн.; стінку у вітальню, 2003 року випуску, вартістю 2000 грн., поділити спільне майно подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності виділивши у власність ОСОБА_1 : набір посуду Сomfort - вартістю 400 грн.; пральну машину WHIRPOOL AWE7515 , вартістю 1250 грн.; ваги кухонні, вартістю 50 грн.; мікрохвильову піч, вартістю 100 грн.; праску, вартістю 100 грн.; духовку, вартістю 1000 грн.; телевізор Раnasonic , вартістю 3150 грн.; блендер Вгаun , вартістю 250 грн. ; м`які меблі: диван DJOVE та два крісла, вартістю 3000 грн., виділити у власність ОСОБА_2 : газовий проточний водонагрівач, вартістю1000 грн.; варочну поверхню, вартістю 1000 грн.; душову кабіну з піддоном, вартістю 2000 грн.; відеокамеру Sоnу вартістю 2000 грн.; кондиціонер LG, 2006 року випуску, вартістю 800 грн.; стінку у вітальню, 2003 року випуску, ринковою вартістю 2000 грн.

Крім того, позивачка просить визнати особистою власністю ОСОБА_1 , її особисте майно, яке було придбане до шлюбу та подароване, а саме: телевізор Sonу М 2171 , вартістю 1795 грн. 50 коп., ринкова вартість - 200грн., швейну машинку Міnі Jugar , 1992 року випуску, ринкова вартість 200грн., кухонний комбайн Мрія , 1993 року випуску - ринкова вартість 100 грн., холодильник Мінськ , 1991 року випуску, ринкова вартість - 100грн.

персональний коп`ютер BRAIN comel с764 серійний номер 110703946002, 2007р. випуску, ринковою вартістю 400,0 грн.; монітор samsung модель 931с, 2007р. випуску, ринковою вартістю 300, 0 грн., принтер CANON VD-2625149-7174 2007р. випуску, ринковою вартістю 50, 0 грн. та зобов`язати ОСОБА_2 повернути вищезазначене майно ОСОБА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 11 червня 2002 року по 31 травня 2016 року позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , рішенням суду від 31 травня 2016 року шлюб між сторонами було розірвано. З грудня 1999 року по 22 березня 2016 року сторони проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , а 23 березня 2016 року ОСОБА_3 .З зібрав всі свої особисті речі та побутову техніку, меблі, посуд, коштовності, грошові кошти та з`їхав з квартири, залишивши позивачці те майно, яке належило їй особисто. До 28.05.2018 року позивачка проживала за вище вказаною адресою.

29.05.2018р. позивачка виїхала за місто по справах, дома залишалася її мама ОСОБА_4 . Під час відсутності позивачки 30.05.2018р. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (син відповідача) разом з групою невідомих осіб зрізали замки, виламали двері та проникли в квартиру, заволоділи всім майном, яке було в квартирі. По даному факту було відкрито кримінальне провадження по факту незаконного заволодіння майном, що мало місце по АДРЕСА_1 , ст. 185 ч.І КК України.

На даний час ОСОБА_2 проживає в цій квартирі та користується всім майном.

У зв`язку з тим, що відповідач відмовився поділити спільно нажите майно добровільно, тому позивачка змушена звернутись до суду.

За час проживання в шлюбі за кошти з сімейного бюджету сторонами було придбано майно, зазначене у позовній заяві. Крім того, відповідач не повернув позивачці її особисте майно, яке було придбано до шлюбу та подаровано їй, яке залишилось в квартирі за місцем проживання відповідача за адресою : АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги та просила суд їх задовольнити. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердили факти, викладені позивачкою у позовній заяві.

Заслухавши пояснення, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 червня 2002 року по 31 травня 2016 року.

Під час шлюбу сторонами було придбане наступне майно: набір посуду Сomfort - вартістю 400 грн.; пральну машину WHIRPOOL AWE7515 , вартістю 1250 грн.; газовий проточний водонагрівач, вартістю 1500 грн. 00 коп.; ваги кухонні, вартістю 50 грн.; мікрохвильову піч, вартістю 100 грн.; праску, вартістю 100 грн.; варочну поверхню, вартістю 1000 грн.; духовку, вартістю 1000 грн.; телевізор Раnasonic , вартістю 3150 грн.; душову кабіну з піддоном, вартістю 2000 грн. ; відеокамеру Sоnу вартістю 2000 грн.; блендер Вгаun , вартістю 250 грн.; м`які меблі: диван DJOVE та два крісла, вартістю 3000 грн.; кондиціонер LG, 2006 року випуску, вартістю - 800 грн.; стінку у вітальню, 2003 року випуску, вартістю 2000 грн.

Зазначене підтверджується належними та допустимими доказами, наданими позивачкою (а.с. 15-41, 78-96).

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до вимог ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визнано домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя; нормативно-правовий акт № 11 від 21.12.2007 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11).

Зі змісту п. п. 23, 24постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від 21.12.2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя`вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п. 30постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.

При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

При цьому суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст. 60 СК України.

Враховуючи викладене вище, позов в частині визнання майна, що було придбане подружжям ОСОБА_7 у період шлюбу, об`єктом спільної сумісної власності та його поділу, обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 3статті 12 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини,які мають значення для справи на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Статтями 77-80 ЦПК України встановлено, що належними є докази,які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази,що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази,на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази,які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України визначено,що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,що ґрунтується на всебічному,повному,об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність,допустимість,достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на те, що позивачем не подано достатніх доказів, які б свідчили про підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання особистою власністю майна, яке було подароване у період шлюбу, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Зважаючи на те, що позивач має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, не підлягає задоволенню позов в частині визнання майна особистою власністю ОСОБА_1 , придбаного до шлюбу, у межах розгляду справи про поділ майна подружжя, оскільки позивачкою невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права.

Керуючись ст.ст. 81, 258-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя:

1)Набір посуду Сomfort - вартістю 400 грн.;

2)Пральну машину WHIRPOOL AWE7515 , вартістю 1250 грн.;

3) Газовий проточний водонагрівач, вартістю 1500 грн. 00 коп.;

4)Ваги кухонні, вартістю 50 грн.;

5)Мікрохвильову піч, вартістю 100 грн.;

6)Праску, вартістю 100 грн.;

7)Варочну поверхню, вартістю 1000 грн.;

8)Духовку, вартістю 1000 грн.;

9)Телевізор Раnasonic , вартістю 3150 грн.;

10)Душову кабіну з піддоном, вартістю 2000 грн. ;

11)Відеокамеру Sоnу вартістю 2000 грн.;

12)Блендер Вгаun , вартістю 250 грн.;

13)М`які меблі: диван DJOVE та два крісла, вартістю 3000 грн. ;

14)Кондиціонер LG, 2006 року випуску, вартістю - 800 грн.;

15)Стінку у вітальню, 2003 року випуску, вартістю 2000 грн.

Поділити спільне майно подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності виділивши у власність ОСОБА_1 :

1) Набірпосуду Сomfort - вартістю 400 грн.;

2) Пральну машину WHIRPOOL AWE7515 , вартістю 1250 грн.;

3) Ваги кухонні, вартістю 50 грн.;

4) Мікрохвильову піч, вартістю 100 грн.;

5) Праску, вартістю 100 грн.;

6) Духовку, вартістю 1000 грн.;

7) Телевізор Раnasonic , вартістю 3150 грн.;

8) Блендер Вгаun , вартістю 250 грн. ;

9)М`які меблі: диван DJOVE та два крісла, вартістю 3000 грн.

Всього на загальну суму 9300 грн.00 коп.

Виділити у власність ОСОБА_2 :

1) Газовий проточний водонагрівач, вартістю1000 грн.;

2) Варочну поверхню, вартістю 1000 грн.;

3) Душову кабіну з піддоном, вартістю 2000 грн.;

4) Відеокамеру Sоnу вартістю 2000 грн.;

5) Кондиціонер LG, 2006 року випуску, вартістю 800 грн.;

6)Стінку у вітальню, 2003 року випуску, ринковою вартістю 2000 грн. Всього на загальну суму 8800 грн. 00 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 28.12.2020.

Суддя: