Постанова

від 23.12.2020 по справі 335/4514/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 23.12.2020 Справа № 335/4514/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/4514/18 Головуючий у 1 інстанції: Баруліна Т.Є.

Провадження № 22-ц/807/2906/20 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Гончар М.С.

Подліянової Г.С.

при секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія Оранта , третя особа: Головне управління Національної поліції в Запорізькій областіпро визнання ДТП страховим випадком і зобов`язання сплатити грошову компенсацію за шкоду третій особі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія Оранта про визнання ДТП страховим випадком і зобов`язання сплатити грошову компенсацію за шкоду третій особі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є співробітником поліції і проходить службу в Запорізькому ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції. Відповідно до Доручення начальника ВЗА ГУНП в Запорізькій області Ярого С.І. за № 166 від 25.09.2017р. за ним закріплені службові транспортні засоби - автомобілі: СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_1 , СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_2 . За вказаними автомобілями закріплені і інші співробітники Запорізького ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області, зокрема, ОСОБА_2 .Зазначені транспортні засоби використову-

ються співробітниками поліції під час несення служби, які згідно з п.2.2 Правил дорожнього руху України зобов`язані мати при собі посвідчення водія категорії В , поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, реєстраційний документ на транспортний засіб, талон про закріплення за транспортним засобом.

Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 від 02.06.2017р. вищевказані автомобілі належать ГУ Національної поліції в Запорізькій області, яким зі страховиком ПАТ НАСК Оранта укладені договори цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а саме - автомобілів СКС МОU-04МП р.н. НОМЕР_1 - Поліс № НОМЕР_5 (строк дії з 15.07.2017 року по 14.07.2018 року), СКС МОU-04МП р.н. НОМЕР_2 - Поліс № НОМЕР_6 (строк дії з 15.07.2017 року по 14.07.2018 року). Згідно зазначених договорів страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000 гривень.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п.22.1 ст. 22 Закону Про ОСЦПВВНТЗ ). У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством ( ст. 29 вказаного Закону).

10.10.2017р., приблизно о 09.30 год. він керував службовим автомобілем СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_2 , та рухався по вул. Тиражній в Дніпровському районі м.Запоріжжя. В цей же час попереду, в попутному напрямку, рухався службовий автомобіль СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_1 , під керуванням співробітника поліції - водія ОСОБА_2 , попереду якого в попутному напрямку рухався автомобіль HyndaiSantaFe , р.н. НОМЕР_7 , під керуванням водія ОСОБА_3 Поблизу стовпа №152 він не дотримався безпечної швидкості руху, не витримав безпечної дистанції та допустив зіткнення передньої частини керованого ним транспортного засобу з задньою частиною автомобіля СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_1 , після чого автомобіль СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_1 , передньою частиною зіткнувся з задньою частиною автомобіля HyndaiSantaFe . Внаслідок ДТП всі транспортні засоби отримали механічні пошкодження, спричинено матеріальну шкоду. Після скоєння ДТП він виконав всі вимоги, передбачені Правилами дорожнього руху України, на другий день після ДТП 11.10.2017 року за реєстраційним № 10554 письмово повідомив страховика про ДТП,надав автомобіль для огляду представникам страховика.

Згідно постанови від 08.11.2017р., винесеної суддею Шевченківського районного суду м.Запоріжжя по справі № 336/6003/17, його - ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення.

Керівництво ГУНП в Запорізькій області відразу після ДТП звернулось до страховика - ПАТ НАСК Оранта про виплату страхового відшкодування, але спочатку усно, а потім письмово згідно листа за № 09-02-09/6747-1 від 07.11.2017р. отримало відповідь з відмовою, яка обґрунтована тим, що обидва автомобілі СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_1 , СКС МОU НОМЕР_8 , р.н. НОМЕР_2 , належать ГУ Національної поліції в Запорізькій області.

У відповіді страховика зазначається, що відповідно до ст.606 ЦК України зобов`язання припиняються поєднанням боржника і кредитора. Відповідно до частини 32.1 ст.32 Закону Про ОСЦПВВНТЗ , страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності. Будь-яких документів зі страхової справи стосовно розрахованої суми збитків, огляду пошкоджень транспортних засобів страховик не надав.

Позивач не погоджується з даною відмовою, оскільки внаслідок ДТП пошкоджені обидва автомобіля власника, в тому числі - автомобіль СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_1 , але водій зазначеного автомобіля ОСОБА_2 до відповідальності не притягався, Правил дорожнього руху України не порушував. Відповідно до ст. 6 Закону Про ОСЦПВВНТЗ ,страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до зазначених в Законі термінівпотерпілим внаслідок пошкодження автомобіля СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_1 , є ГУ Національної поліції в Запорізькій області, а позивач ОСОБА_1 є особою, відповідальність якої застрахована (боржником). Тому поєднання кредитора і боржника в одній особі в цьому випадку не відбулось, тобто підстав для припинення зобов`язання за ст.606 ЦК України не мається.

Так як страховик відмовив у страховому відшкодуванні потерпілому в особі ГУ Національної поліції в Запорізькій області, то керівництво ГУ Національної поліції в Запорізькій області запропонувало йому як особі, винній в спричиненні шкоди, її відшкодувати. Зазначені вимоги керівництва були обґрунтованіправовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах: від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16, про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.

Оскільки він з власної необережності спричинив шкоду майну, яке належить ГУ Національної поліції в Запорізькій області, то отримав на СТО, яка належить ТОВ НІКО-ЗАПОРІЖЖЯ (ЄДРПОУ 36836338) рахунок № НОМЕР_9 на оплату запчастин на суму 49 133,01 грн., яку сплатив до 19.10.2017р., після чого 24.10.2017р. доплатив 8479,37 гривень за роботу,та згідно наряду-замовлення № Н3032150 від 24.10.2017р. отримав частково відремонтований автомобіль СКС MOU-04MII , р.н. НОМЕР_1 . Також, 24.10.2017 року він придбав у ФОП ОСОБА_4 три радіатори, решітку радіатора і фару, які встановив на автомобіль власними силами. Вартість зазначених запчастин склала 50 175 гривень.

Таким чином, він особисто в добровільному порядку виконав вимоги по відшкодуванню завданої шкоди і витратив власних коштів на сумі 107 787,38 гривень. На підставі зазначеного вважає, що 10.10.2017р. відбувся страховий випадок, що підтверджується документами, складеними співробітниками поліції, постановою суду по справі про адміністративне правопорушення відносно нього. Його відповідальність як законного користувача транспортного засобу була застрахована, тому в результаті настання страхового випадку (ДТП) із пошкодженням майна - автомобілю, належного ГУ Національної поліції в Запорізькій області, за ремонт якого він сплатив власні кошти, страхова компанія повинна виконати свій обов`язок за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортного засобу і сплатити йому належну грошову компенсацію.

Посилаючись на вказані обставини, позивач ОСОБА_1 просив суд визнати дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 10 жовтня 2017 року в м.Запоріжжя на вул.Тиражній за участю транспортних засобів СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_1 , СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_2 , страховим випадком і зобов`язати відповідача Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія Оранта сплатити на його користь грошову компенсацію в сумі 100 000 гривень, а також стягнути з відповідача на його користь судовий збір в розмірі 1000 гривень.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2020 року в задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позива-

чем не доведено та не надано належних доказів, що його право порушено саме відповідачем, що саме останнім йому заподіяно матеріальну шкоду, оскількипозивач та відповідач не перебувають між собою ані у договірних, ані у деліктних правовідносинах.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не зважив на ті обставини, що страхова компанія безпідставно відмовила у виплаті страхового відшкодування за пошкодження автомобіля СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 , з тих підстав, що збігається в одній особі - ГУНП в Запорізькій області і потерпілий, і особа, що несе відповідальність за шкоду. Вважає, що його відповідальність застрахована, а тому ДТП за участі пошкодженого ним ТЗ - СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_1 , має бути визнана страховим випадком, а витрачені ним на ремонт належного роботодавцю автомобіля кошти у розмірі 107 787,38 грн.мають бути стягнуті зі страховика на його користь вмежах ліміту відповідальності - в сумі 100 000 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ НАСК Оранта зазначає про помилковість таких доводів апелянта, оскільки у позивача відсутні правові підстави для покладення обов`язку на страховика з відшкодування йому витрат, вкладених ним на поновлення службового автомобілю, який пошкоджено у зв`язку з його винними діями при виконання службового обов`язку як поліцейського Запорізького ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області. Вважає, що судом правильно встановлено, що відповідач не перебував і не перебуває з позивачем як фізичною особою у деліктних чи договірних правовідносинах, та ніяких прав апелянта не порушував. Просить скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

Третя особа - ГУНП в Запорізькій області надала письмові пояснення, у яких пітримало позицію позивача, зазначаючи, що судом першої інстанції було безпідставно застосовано статтю 606 ЦК України та визнано на цьому підґрунті обгрунтованою відмову страховика у випалаті органу полиції страхового відшкодування. Просить скасувати оскаржуване позивачем рішення та задовольнити вимоги ОСОБА_1 у повному обсягу.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є співробітником поліції і проходить службу в Запорізькому ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 (а.с.24, 105).

Відповідно до Доручення начальника ВЗА ГУНП в Запорізькій області Ярого С.І. за № 166 від 25.09.2017р. за позивачем закріплені службові транспортні засоби - автомобілі: СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_1 , СКС МОU НОМЕР_8 , р.н. НОМЕР_2 . За вказаними автомобілями закріплені і інші співробітники Запорізького ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області, зокрема, ОСОБА_2 (а.с.27-28). Зазначені транспортні засоби використовуються співробітниками поліції під час несення служби,

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 від 02.06.2017р. вищевказані автомобілі належать ГУ Національної поліції в Запорізькій області (а.с.23, 29).

Власником транспортних засобів зі страховиком ПАТ НАСК Оранта укладені договори цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а саме, автомобілями СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_1 - Поліс № НОМЕР_5 (строк дії з 15.07.2017 року по 14.07.2018 року), СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_2 - Поліс № НОМЕР_6 (строк дії з 15.07.2017 року по 14.07.2018 року). Згідно зазначених договорів страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну складає 100 000 гривень. (а.с.13, 14, 64).

10.10.2017р., приблизно о 09.30 годині, позивач керував службовим автомобілем СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_2 , та рухався по вул. Тиражній в Дніпровському районі м.Запоріжжя. В цей же час попереду, в попутному напрямку рухався службовий автомобіль СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_1 , під керуванням співробітника поліції - водія ОСОБА_2 , а попереду нього в попутному напрямку рухався автомобіль Hyndai Santa Fe , р.н. НОМЕР_7 , під керуванням водія ОСОБА_3 . В районі електроопори №152 позивач не дотримався безпечної швидкості руху, не витримав безпечної дистанції допустив зіткнення з автомобілем СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_1 ., який, в свою чергу, зіткнувся з автомобілем Hyndai Santa Fe . Внаслідок ДТП всі транспортні засоби отримали механічні пошкодження, спричинено матеріальну шкоду (а.с.108-112).

Постановою судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 08.11.2017 року у справі № 336/6003/17 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с.30).

11.10.2017р. ГУНП в Запорізькій області після ДТП звернулось до ПАТ НАСК Оранта з Повідомленням про ДТП, реєстраційний № 10554 від 11.10.2017р. (а.с.25).

Згідно листа за № 09-02-09/6747-1 від 07.11.2017р. ПАТ НАСК Оранта відмовило у виплаті страхового відшкодування із посиланням на відсутність правових підстав для здійснення страхового відшкодування за даною подією, які обґрунтовані тим, що обидва автомобілі СКС МОU-04МП , р.н. НОМЕР_1 , СКС МОU НОМЕР_8 , р.н. НОМЕР_2 , належать ГУ Національної поліції в Запорізькій області. Відповідно до ст.606 ЦК України зобов`язання припиняються поєднанням боржника і кредитора. Відповідно до частини 32.1 ст.32 Закону Про ОСЦПВВНТЗ ,страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності (а.с.12).

Вказану відмову страховика ГУНП в Запорізькій області не оскаржено, судової справи щодо стягнення страхового відшкодування не ініційовано.

11.12.2017р. ПАТ HACK ОРАНТА на підставі полісу обов`язкового страхування АК/6468897 відшкодувало шкоду приватній особі - власнику транспортного засобу HundaiSantaFe , р.н. НОМЕР_7 , за яку несла відповідальність ГУ НП в Запорізькій області.

12.10.2017р. позивач ОСОБА_1 звернувся на СТО, яка належить ТОВ НІКО-ЗА-

ПОРІЖЖЯ (ЄДРПОУ 36836338) із письмовим Замовленням № НЗ032150 на ремонт (обслуговування) автомобіля MitsubishiOutlender , р.н. 08 1615, на підставі якого було складено Наряд-замовлення № НЗ032150 від 24.10.2017р., та отримав рахунок № НОМЕР_9 на оплату запчастин на суму 49 133,01 гривень, яку сплатив до 19.10.2017р., після чого 24.10.2017р. доплатив 8479,37 гривень за роботу,та згідно наряду-замовлення № Н3032150 від 24.10.2017р. отримав частково відремонтований автомобіль СКС MOU-04MII , р.н. НОМЕР_1 (а.с.15-20,106-107).

Також, 24.10.2017р. ОСОБА_1 придбав у ФОП ОСОБА_4 три радіатори,ре-

шітку радіатора і фару, які встановив на автомобіль власними силами. Вартість зазначених запчастин склала 50 175,0 гривень (а.с.21-22).

Отже, позивач ОСОБА_1 особисто в добровільному порядку відшкодував завдану ним шкоду ГУНП в Запорізькій області.

У цій справі слід було встановити дійсні правовідносини між усіма учасниками, оскі-

льки саме вони визначають правомірність вимог позивача до визначеного ним відповіда-

ча, а також відповідність таких вимог чинному законодавству.

Правовідносини між ГУНП в Запорізькій області та ПАТ НАСК Оранта виникли

на підставі договору страхування, що оформлено полісами страхування цивільно-правової відповідальності відносно кожного із забезпечених ТЗ, які перебувають у власності управління поліції та які у цій справі є учасниками ДТП.

Правовідносини між ГУНП в Запорізькій області та ОСОБА_1 виникли із проходження служби останнім у структурі органу поліції, та є подібними за своєю суттю трудовим правовідносинам.

Між ОСОБА_1 та ПАТ НАСК Оранта ніяких договірних правовідносин не мається.

У зв`язку зі скоєнням винними діями ОСОБА_1 ДТП, внаслідок якої пошкоджено три автомобілі, два з яких належать ГУНП в Запорізькій області, а третій - іншій фізичній особі, яка не визнана винною у ДТП, виникають деліктні зобов`язання та зобов`язання з відшкодування шкоди.

При цьому, старховиком в особі ПАТ НАСК Оранта без заперечень виплачено страхове відшкодування власнику третього автомобілю, оскільки для цієї ситуації визнано факт настання страхового випадку.

Для ситуації пошкодження в цій же ДТП автомобілів, які належать самому страхувальнику - ГУНП в Запорізькій області, страховик не визнав це страховим випадком та відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Щодо автомобілю, яким керував винуватець ДТП ОСОБА_1 , спору між учасниками цієї справи не виникло. Та ця ситуація не розглядається як така, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність, у яку вступає страховик, тому претензій до страховика в цій частині у ОСОБА_1 не мається. Він фактично визнає, що стразовик не відшкодовує вартість відновлювального ремонту автомобілю, яким керував він та на якому скоїв ДТП.

Питання відшкодування відновлювального ремонту виникло лише щодо автомобілю СКС MOU-04MII , р.н. НОМЕР_1 , який також належить ГУНП в Запорізькій області та який є забезпеченим полісом ЦПВВНТЗ, укладеним з відповідачем.

Вбачається, що власник автомблію - ГУНП в Запорізькій області не оскаржив відмову страховика у виплаті страхового відшкодування за пошкодження автомобілю СКС MOU-04MII , р.н. НОМЕР_1 . Але із заперечень органу поліції як третьої особи в цій справі вбачається, що він підтримує позицію ОСОБА_1 . Між тим, обов`язок з ремонту вказаного автомобілю ним покладається на працівника ОСОБА_1 в повному обсягу, який сплатив за його ремонт 107 787,38 грн.

Тому виниклі у цій ситуації правовідносини слід розглядати з точки зору відносин ОСОБА_1 з ГУНП в Запорізькій області, та ОСОБА_1 та ПАТ НАСК Оранта .

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як передбачено частиною 1 статті 1188 ЦК України , шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом ( ч. 1 ст. 1172 ЦК України ).

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №

426/16825/16-ц зроблено висновок, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Як встановлено судом та визнано сторонами, водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ГУ Національної поліції в Запорізькій області та під час виконання трудових обов`язків не дотримався безпечної швидкості руху, не витримав безпечної дистанції та допустив зіткнення з іншим автомобілем, пошкодивши два автомобілі, належні поліції, зокрема, той, яким керував інший працівник поліції.

Отже, саме ГУНП в Запорізькій області несе відповідальність перед потерпілими

(третіми особами) за шкоду, завдану його працівниками.

Згідно з абзацом першим пункту 22.1 статті 22 Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Проте в даному випадку шкоду заподіяно не третій особі, а працівником своєму роботодавцеві, а тому настає матеріальна відповідальність, умови, підстави, обсяг і порядок застосування якої закріплено Кодексом законві про працю, а також внутрішніми нормативними документами поліції.

Натомість, майнова відповідальність є цивільно-правовою категорією, яка унормована цивільним кодексом, тому вона не поширюється на трудові відносини.

З вказаного аналізу випливає висновок, що, якщо працівник під час виконання трудових обов`язків заподіяв шкоду майну роботодавця, зокрема, як в даному випадку,

працівник на транспортному засобі роботодавця потрапив у ДТП, пошкодивши інще майно роботодавця - інший ТЗ, то у працівника виникає матеріальна відповідальність і не виникає цивільна відповідальність перед роботодавцем.

Відповідно до п. 32.1 Закону України Про ОСЦПВВНТЗ страховик не відшкодовує збитки, завдані під час експлуатації забезпеченого транспорту, але за приичнення яких не виникає цивільно-правова відповідальність за законом. Тому відсутні підстави стверджувати, що у страховика виникає обов`язок сплачувати страхове відшкодування роботодавцю за пошкоджене в дорожньо-транспортній пригоді майно роботодавця його працівником.

Зважаючи на те, що потерпілого (роботодавця) з особою, що завдала шкоди (працівником), пов`язує трудовий договір, і відносини між даними учасниками в цій ситуації регулюються Кодексом законі про працю України, то міжданими учасниками правовідносин не виникає деліктного зобов`язання, яке регулюється нормами Цивільного кодексу. Тому у такій ситуації працвник особисто компенсує роботодавцю заподіяну ним шкоду, а дорожньо-транспортна пригода стосовно роботодавця не може бути кваліфікована як страховий випадок.

Крім того, відповідач як страховик не перебуває в будь-яких правовідносинах з позивачем як винуватцем ДТП, а тому ніяким чином ним не порушені права позивача, зокрема, на відшкодування понесених ним витрат на поновлювальний ремонт автомобілю, належного роботодавцю.

Таким чином, в ході вирішення цієї справи судом правильно визнано щодо відсутності порушення прав позивача відповідачем, яке б підлягало захисту в обраний позивачем спосіб.

Зважаючи на все вище навдене, колегія визнає апеляційну скаргу позивача необґрунтованою, тому відповідно до вимог статті 375 ЦПК України залишає її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2020 рокуу цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 28 грудня 2020 року.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Гончар М.С.

Подліянова Г.С.