Справа № 944/1748/20 Головуючий у 1 інстанції: Швед Н.П.
Провадження № 22-ц/811/1762/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
Категорія: 16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.
секретаря Юзефович Ю.І.
з участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 06 травня 2020 року в складі судді Швед Н.П. у справі за позовом ОСОБА_4 до Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 , про скасування державної реєстрації земельних ділянок ,-
встановила:
У квітні 2020 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 , про скасування державної реєстрації земельних ділянок.
Цього ж дня ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовував тим, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є власниками земельних ділянок за кадастровими номерами 4625889200:04:001:0297, 4625889200:04:001:0298, можуть вільно ними розпоряджатися у будь який час, поки розглядається справа, що в подальшому може призвести до неможливості або утруднення гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
Невжиття заходів забезпечення позову становить реальну небезпеку докладення значних витрат та зусиль у майбутньому для повернення даних земельних ділянок від добросовісних або недобросовісних набувачів, у випадку відчуження їх відповідачами на будь якій стадії судового провадження.
Просив накласти арешт на земельну ділянку площею 0,2471 га, яка знаходиться за адресою: с. Ясниська Яворівського району Львівської області, цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4625889200:04:001:0297, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 та земельну ділянку площею 0,2471 га, яка знаходиться за адресою: с.Ясниська Яворівського району Львівської області, цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номером 4625889200:04:001:0298, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 .
Оскаржуваною ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 06 травня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 про скасування державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами 4625889200:04:001:0297, 4625889200:04:001:0298 - відмовлено.
Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_4 .
В апеляційній скарзі зазначив, що з 1995 року безперервно його домоволодіння обробляє спірну земельну ділянку, відповідні дані занесені у погосподарські книги, що підтверджується Актом Ясниської сільської ради, при цьому на земельні ділянки, якими фактично користується позивач, зареєстровано право власності за відповідачами.
Натомість, відповідачі не обробляли землю та не проявляли до неї сільськогосподарського інтересу.
Вважає, що до вирішення справи судом, відповідачі, як власники, можуть розпорядитися своєю власністю, а Ясниська сільська рада може сприяти укладенню різних угод зі спірними земельними ділянками, однак суд першої інстанції не взяв зазначене до уваги.
На думку позивача, складність даної справи та тривалий її розгляд, може бути використаний відповідачами для розпорядження спірним майном, проти чого він заперечує.
Звертає увагу на особи відповідачів, які є родичами голови та депутата Ясниської сільської ради.
Не погоджується з висновком суду про те, що оскільки позивач не ставить у позовній заяві вимоги про визнання права власності на земельні ділянки, відсутні підстави для накладення на них арешту, оскільки законом визначено таке право захисту, як звернення до суду з позовом про визнання протиправними рішень органу місцевого самоврядування.
Просить скасувати ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 06 травня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити виходячи із такого.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий суд виходив з того, що звернувшись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач ОСОБА_4 аргументовано не обґрунтував причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, а також не довів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
З врахуванням спірності прав відповідачів на майно, суд дійшов висновку про неможливість задовольнити таку заяву.
Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали колегія суддів враховує таке.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову, з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
З огляду на викладене, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вінзвернувся або має намір звернутися до суду.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно із п. 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Виходячи з аналізу вищезазначених норм, колегія суддів констатує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими заявник пов`язує застосування певного виду забезпечення позову.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 , про визнання протиправним та скасування рішень сільської ради про затвердження проекту відведення та передачу земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами 4625889200:04:001:0297, 4625889200:04:001:0298 .
З наведеного слідує, що предметом позову є немайнові вимоги, оскільки не мають грошової оцінки, при цьому такі фактично зводяться до оспорення набуття відповідачами права власності на нерухоме майно, а саме земельні ділянки за відповідними кадастровими номерами.
Тобто, позивач звернувся до суду з позовом за захистом порушених, на його думку прав, предметом якого є оспорення законності рішень про надання у власність та державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, які, на його думку, на законних підставах перебували в його користуванні.
Натомість, як слідує з позовних вимог спірна земельна ділянка, кадастровий номер 4625889200:04:001:0298, 07.02.2019 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 , номер запису 30269175, а земельна ділянка кадастровий номер 4625889200:04:001:0297, 04.02.2019 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , номер запису 30198364 .
Не може залишитися поза увагою суду те, що 21.12.2020 за договором дарування земельної ділянки відповідач ОСОБА_2 подарувала спірну земельну ділянку кадастровий номер 4625889200:04:001:0297, ОСОБА_7 .
Таким чином, враховуючи, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, колегія суддів приходить переконання, що висновок суду про відсутність підстав для задоволення заяви є необгрунтованим, оскільки обраний спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на відповідне нерухоме майно, набуття права власності на яке є предметом оскарження, є підставним та співмірним із заявленими позовними вимогами та може забезпечити ефективний захист прав та законних інтересів позивача, з врахуванням можливого рішення у справі.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вразі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з питанням скасування заходів забезпечення позову.
Також, колегія суддів враховує те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а відповідні особи за обставин накладення арешту на їх майно, не позбавляються права користування таким, тому вказаний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав, оскільки арештоване майно фактично зберігається в користуванні, а обмежується лише можливість його відчужити.
Враховуючи наведені обставин, колегія суддів приходить переконання про підставність апеляційної скарги та необхідність скасування оскаржуваної ухвали з підстав порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, з одночасним ухваленням нового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, 372, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 06 травня 2020 року - скасувати.
Заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,2471 га, яка знаходиться за адресою: с. Ясниська Яворівського району Львівської області, цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4625889200:04:001:0297, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , дата державної реєстрації права власності в державному реєстрі прав: 04.02.2019, номер запису про право в державному реєстрі прав: 30198364 та земельну ділянку площею 0,2471 га, яка знаходиться за адресою: с.Ясниська Яворівського району Львівської області, цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4625889200:04:001:0298, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 , дата державної реєстрації права власності в державному реєстрі прав: 04.02.2019, номер запису про право в державному реєстрі прав: 30269175
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Стягувач: ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Боржник: ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Боржник: Ясниська сільська рада Яворівського р-ну, Львівської області (Код ЄДРПОУ 04372394, місцезнаходження 81008, Яворівський р-н., с. Ясниська, вул. Шевченка, 28 Б).
Боржник: ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Повний текст постанови складений 23 грудня 2020 року.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2020 |
Оприлюднено | 30.12.2020 |
Номер документу | 93921702 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні