Постанова

від 24.12.2020 по справі 680/136/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 680/136/20

Провадження № 22-ц/4820/1839/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Костенка А.М. (суддя - доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю: позивача, його представника та представника відповідача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 680/136/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Булаєнком Олексієм Казіміровичем, на рішення Новоушицького районного суду Хмельницький області від 22 вересня 2020 року в складі судді Яцини О.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Енселко Агро про стягнення заборгованості з орендної плати.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення орендної плати, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказував, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину № 1418, видане 09 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Новоушицького нотаріального округу Кохан О.В. він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,82 га, кадастровий номер 6823380500:05:005:0375, нормативно грошова оцінка якої складає 56144 грн 66 коп. 14 жовтня 2017 року між ним та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 10 серпня 2012 року, відповідно до якої було продовжено строк дії договору оренди до 20 листопада 2027 року, крім того відповідно до укладеної угоди визначено розмір орендної плати в сумі 3368 грн 68 коп, виплата коштів повинна бути у строк до 30 грудня кожного поточного року.

Також посилався позивач, що відповідно до державного акта про право власності на земельну ділянку ІІ-ХМ № 051916 від 18 липня 2002 року він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,37 га, яка також згідно укладеного договору оренди з відповідачем перебуває у оренді.

Проте, в 2019 році ТОВ Енселко Агро не сплатила йому орендну плату за 2019 рік, а тому існує борг підприємства перед ним борг по сплаті орендної плати за 2019 рік в сумі 9692 грн. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 229 грн 50 коп та проценти за користування чужими коштами в розмірі 114 грн 75 коп.

З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просив стягнути з ТзОВ Енселко Агро на його користь 10036 грн 25 коп.

Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2020 року в позові відмовлено.

ОСОБА_1 не погодився з таким рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невірно застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Апелянт вказує, що згідно довідки про доходи за 2016 рік, яка видана відповідачем йому нараховано 4553 грн 21 коп, з цієї суми проведено отримання податку на доходи фізичних осіб - 819 грн 58 коп, тому до сплати підлягало 3733 грн 63 коп. Згідно довідки про доходи за 2017 рік йому вже нараховано 13954 грн 89 коп, з яких проведено утримання податку на доходи фізичних осіб 2511 грн 89 коп, до оплати підлягало 11443 грн, із вказаної суми він отримав в 2017 році 963 грн. 03 квітня 2019 року ще отримав як доплату за 2017 рік 788 грн, отже йому невиплаченою залишилася сума 9692 грн, проте суд не прийняв до уваги його твердження про існування боргу по орендній платі, який виник саме за 2017 рік. Також, вказує апелянт, що відповідач посилається, що за 2019 рік товариством йому виплачено всю суму по орендній платі, але ці твердження нічим не доведені, оскільки за 2019 рік відсутні будь які відомості про перекази грошових коштів та докази про їх отримання орендодавцем.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку ІІ-ХМ №051916 від 18 липня 2002 року є власником земельної ділянки, площею 1,49 га, на території Борсуківської сільської ради, кадастровий номер 6823380500:05:001:0092 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 жовтня 2017 року є власником земельної ділянки, площею розміром 1,832 га, на території Борсуківської сільської ради, кадастровий номер 6823380500:05:005:0375 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

10 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ Енселко Агро було укладено договір земельної ділянки, за умови якого орендодавець ОСОБА_1 передав в оренду орендарю ТОВ Енселко Агро земельну ділянку, площею розміром 1,37 га, кадастровий номер 6823380500:05:001:0092 строком на п`ять років з сплатою орендної плати в розмірі 1498 грн. за один рік з урахуванням індексу інфляції.

10 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Енселко Агро було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 6823380500:05:001:0092 від 10 серпня 2012 року, за умовами якої строк дії договору оренди продовжено до 20 листопада 2027 року і орендна плата складає 6% від нормативної грошової оцінки землі.

10 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ Енселко Агро було укладено ще один договір земельної ділянки, за умови якого орендодавець ОСОБА_2 передала в оренду орендарю ТОВ Енселко Агро земельну ділянку, площею 1,832 га, кадастровий номер 6823380500:05:005:0375 строком на п`ять років з сплатою орендної плати в розмірі 1498 грн. за один рік з урахуванням індексу інфляції.

10 листопада 2015 року між ОСОБА_1 як спадкоємцем ОСОБА_2 та ТОВ Енселко Агро було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1 6823380500:05:005:0375 від 10 серпня 2012 року, за умовами якої строк дії договору оренди продовжено до 20 жовтня 2027 року і орендна плата складає 3368 грн. 68 коп. за один рік з урахуванням індексу інфляції.

Актами приймання-передачі земельної ділянки в оренду згідно з договорами оренди землі від 10 серпня 2012 року підтверджується передача земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в оренду ТОВ Енселко Агро .

За 2019 рік ОСОБА_1 було нараховано оренду плату за вищевказаними договорами в загальній сумі 13416,32 грн. та виплачено позивачу з урахування сплачених податків в сумі 10799,88 грн.

Вказані обставини підтверджуються договорами оренди та згрупованими поштовими переказами та видатковими касовими ордерами.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч.ч. 1, 9 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

В силу ч. 1 ст. 13 Закону України від Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 21 Закону України від Про оренду землі (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ).

У відповідності до ст.. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В своїй позовній заяві, позивач як на підставу позовних вимог посилався на те, що розмір орендної плати за двома договорами оренди земельних ділянок за 2019 рік складає 9692 грн., яка йому не виплачена.

Відповідач вказані обставини заперечив та надав суду списки згрупованих поштових переказів та видаткові касові ордера на підтвердження виплати позивачу орендної плати в 2019 році.

Позивач вказані докази відповідача жодним чином не спростував, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що орендна плата за 2019 рік відповідачем сплачена відповідно до договору оренди у повному обсязі у розмірі, згідно договорів оренди земельних ділянок.

Доводи апеляційної скарги, що сплата відповідачем орендної плати за 2019 рік нічим не доведена, оскільки за 2019 рік відсутні будь які відомості про перекази грошових коштів та докази про їх отримання орендодавцем слід відхилити.

Такі доводи апелянта спростовуються письмовими доказами - списками згрупованих поштових переказів та видатковими касовими ордерами, які є належними та допустимими доказами і в свою чергу ніяким чином не спростовані апелянтом.

Крім того суд апеляційної інстанції не приймає до уваги як належний та допустимий доказ, на який посилається позивач як на підтвердження своїх позовних вимог довідку про доходи за 2017 рік, видану відповідачем за якою йому вже нараховано 13954 грн 89 коп.

Вказана довідка не підписана директором підприємства та головним бухгалтером, не містить печатки підприємства, підписана невідомою посадовою особою, так як перед найменуванням посади головний бухгалтер стоїть риска, отже дана довідка не містить необхідних реквізитів, які має містити офіційний документ, а тому не є належним та допустимим доказом по справі.

При цьому, предметом позову було лише стягнення невиплаченої орендної плати за 2019 рік, а в силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу лише в межах заявлених позовних вимог.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Булаєнком Олексієм Казіміровичем, залишити без задоволення.

Рішення Новоушицького районного суду Хмельницький області від 22 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 грудня 2020 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Л.М. Грох