Рішення

від 29.12.2020 по справі 240/12916/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/12916/20

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати неправомірною бездіяльність Головного територіального управління юстиції Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії), щодо неприйняття наказу про виплату винагороди у розмірі 3842 грн по виконавчому провадженню №59755600 та 3842 грн по виконавчому провадженню №59566681, всього 7684 грн державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Понамарьовій Катерині Віталіївні;

- зобов`язати Головне територіальне управління юстиції Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії), прийняти наказ про виплату винагороди у розмірі 3842 грн по виконавчому провадженню №59755600 та 3842 грн по виконавчому провадженню№59566681, всього 7684,00 грн державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Понамарьовій Катерині Віталіївні;

- зобов`язати Головне територіальне управління юстиції Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) нарахувати та виплатити винагороду державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Понамарьовій Катерині Віталіївні по виконавчому провадженню №59755600 та №59566681.

Аргументуючи позовні вимоги вказала, що 11.12.2019 звернулася із заявами до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про виплату винагороди в межах виконавчого провадження АСВП №59755600 з примусового виконання виконавчого листа №240/7511/19 виданого 30.07.2019 Житомирським окружним адміністративним судом та в межах виконавчого провадження АСВП 59566681 з примусового виконання виконавчого листа №0640/4568/18 виданого 15.07.2019 Житомирським окружним адміністративним судом. Наголошує, що вказані заяви погоджені безпосереднім керівником та начальником управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області шляхом поставлення підписів та відбитків гербових печаток, після чого вказані заяви передані до канцелярії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, яка реєструє вхідні документи.

Позивач вважає, що нею вжито усі вимоги законодавства, однак відповідач безпідставно не виплачує винагороду та не повертає вказані заяви.

Таку бездіяльність відповідача ОСОБА_1 вважає протиправною у зв`язку із чим звернулася до суду із даним позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи ( у порядку письмового провадження).

17.09.2020 до суду надійшов відзив на позов №9.2/16/2020/450/13891 від 15.09.2020 (а.с.16-20). Представник відповідача не погоджується із твердженнями позивача щодо невжиття відповідачем заходів щодо прийняття рішення про відмову/чи задоволення поданих нею заяв про виплату винагород у виконавчих провадженнях, та вказує, що уповноважена особа відповідача, з метою з`ясування обставин у спірних правовідносинах, звернулась із відповідною службовою запискою до ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якій просила повідомити причини за яких не було видано наказ про виплату винагороди старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_1 у розмірі 7684 грн.

За результатами розгляду вказаної службової записки, отримано відповідь, у якій наголошено, що до управління персоналу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області службова записка від 24.12.2019 про виплату винагороди державному виконавцю ОСОБА_1 по виконавчих провадженнях №59755600, 59566681 не надходила, а тому представник відповідача не вбачає протиправної бездіяльності Головного територіального управління юстиції у Житомирській області та підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку

Як вказує державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Понамарьова К.В. 11.12.2019 вона звернулася із заявою до Головного територіального управління юстиції Житомирській області про виплату винагороди в межах виконавчого провадження АСВП 59755600 з примусового виконання виконавчого листа №240/7511/19 виданого 30.07.2019 Житомирським окружним адміністративним судом яким зобов`язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 40108625) надати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) достовірну, точну та повну інформацію, що запитувалася згідно з запитом на отримання публічної інформації від 17.01.2019.

Того ж дня позивачем подано заяву до Головного територіального управління юстиції Житомирській області про виплату винагороди, в межах виконавчого провадження АСВП 59566681 з примусового виконання виконавчого листа №0640/4568/18 виданий 15.07.2019 Житомирським окружним адміністративним судом яким зобов`язати УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) (вул. Старий Бульвар. 5/37, м.Житомир, 10008. ЄДРПОУ: 08592164) та Житомирський МВ УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) (вул. Лесі Українки, 17. м.Житомир, 10002. ЄДРПОУ: 38969421) надати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) щорічну оплачувану відпустку за 2018 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.

Позивач стверджує, що вказані заяви, які були фактично погоджені безпосереднім керівником та начальником управління державної виконавчої служби Головного Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, подані з підстав фактичного виконання рішення в повному обсязі згідно з виконавчим документом та стягнення виконавчого збору в сумі 16692 грн по кожному виконавчому провадженню, витрат виконавчого провадження у розмірі 147,85 грн та 152,07 грн та дотримання вимог критеріїв виплати винагороди, встановлених Мін`юстом.

У свою чергу, заступник начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області - начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень управління державної виконавчої служби, відповідно до Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №643 від 08.09.2016 подав голові ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_3 службову записку, в якій просить погодити питання щодо виплати винагороди державним виконавцям, в тому числі ОСОБА_1 .

Втім, ні на момент звернення позивача до суду з даним позовом, ні під час розгляду справи судом, відповідачем не вжито заходів щодо прийняття рішення про виплату такої винагороди позивачу, або вмотивовану відмову.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача та зазначаючи, що має право на виплату винагороди у виконавчому провадженні, звернувся до суду за захистом свого порушеного права з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.13 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів №1403-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1403-VIII) заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, винагороди, а також інших надбавок згідно із законодавством.

Порядок виплати та розміри винагород працівникам органів Державної виконавчої служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог норм права, постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643 затверджено Порядок виплати винагороди державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі - Порядок №643).

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру, стягнення заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, за виконавчим документом про стягнення аліментів державним виконавцям, визначеним у частині першій статті 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» , виплачується винагорода у такому розмірі: 2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - державному виконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ.

Відповідно до п. 5 Порядку №643 державні виконавці, зазначені у пункті 2 цього Порядку, мають право на винагороду за умови дотримання критеріїв виплати винагороди, встановлених Мін`юстом (далі - критерії виплати винагороди).

Згідно з п.6 такого Порядку для виплати винагороди державний виконавець, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ, подає заяву, в якій зазначаються: реквізити виконавчого документа; номер виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника; категорія стягнення за виконавчим документом; розмір стягнутого виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, реквізити платіжних доручень; перелік виконавчих дій та строки їх проведення; розрахунок належної до виплати винагороди; відомості про дотримання критеріїв.

Пунктом 11 Порядку №643 передбачено, що винагорода не виплачується, якщо державного виконавця притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із здійсненням виконавчого провадження, за яким подано заяву про виплату винагороди, або його дії (рішення) чи бездіяльність визнано неправомірними.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що приписами Порядку №643 передбачені вичерпні випадки, коли винагорода не виплачується державному виконавцю.

При цьому, як свідчать матеріали, суд відмічає, що відповідачем не надано суду доказів вчинення позивачем дій, відповідальність за які передбачена п.11 Порядку №643.

Пунктом 9 Порядку №643 передбачено, що заява державного виконавця про виплату винагороди розглядається безпосереднім керівником державного виконавця протягом двох робочих днів з дати її надходження та за наявності підстав, передбачених пунктами 4 і 5 цього Порядку, погоджується ним із зазначенням дати погодження. За відсутності підстав для виплати винагороди зазначена заява протягом двох робочих днів з дати її надходження повертається державному виконавцю з обґрунтуванням підстав відмови.

Згідно з абзацом першим п.12 Порядку №643 погоджена безпосереднім керівником заява про виплату винагороди державному виконавцю та у випадку, передбаченому абзацом третім пункту 10 цього Порядку, - подання про виплату винагороди не пізніше наступного робочого дня подаються для погодження начальнику управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі.

Відповідно до абзацу першого п.13 Порядку №643 у разі достатності та обґрунтованості підстав для виплати винагороди начальник управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі погоджує заяву про виплату винагороди державному виконавцю та подання про виплату винагороди протягом трьох робочих днів з дати їх надходження.

Абзацом 3 п.13 Прядку №643 передбачено, що за відсутності підстав для виплати винагороди заява про виплату винагороди та/або подання про виплату винагороди протягом трьох робочих днів з дати їх надходження повертаються державному виконавцю та/або керівнику органу державної виконавчої служби з обґрунтуванням підстав відмови.

Пунктом 14 та 15 Порядку №643 визначено, що безпідставна відмова у погодженні заяви державного виконавця про виплату винагороди або подання про виплату винагороди не допускається.

Державний виконавець, якому повернуто заяву про виплату винагороди, має право повторно подати таку заяву до кінця поточного року після усунення обставин, які стали підставою для її повернення.

Так, судом під час дослідження доказів наявних в матеріалах справи з`ясовано, що заява ОСОБА_1 про виплату винагороди погоджена безпосереднім керівником, який в свою чергу клопотав перед головою ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про погодження питання щодо виплати винагороди, серед інших державних виконавців ОСОБА_1 , про що свідчить службова записка заступника начальника управління № С3/3.3/35/2019/192 від 24.12.2019 (а.с.8-9), яка направлена голові ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, та завізована останнім (резолюція "до наказу").

При цьому, слід відмітити, що вказаний факт не спростовано відповідачем наданими до матеріалів справи документами.

Враховуючи встановлені судом факти, які у свою чергу, підтверджені матеріалами справи, суд дійшов висновку про те, що керівниками органів Державної виконавчої служби перевірено наявність підстав для виплати винагороди позивачу та погоджено таку відповідно до вимог Порядку №643.

Крім того, стосовно доводів відповідача про відсутність обов`язку щодо виплати позивачу винагороди за його заявою від 11.12.2019 з підстав ненадходження такої до управління персоналу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області для видачі наказу, суд вважає за необхідне вказати наступне.

За приписами п.16 Порядку №643 погоджена начальником управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі заява про виплату винагороди державному виконавцю та подання про виплату винагороди не пізніше наступного робочого дня після погодження подаються відповідному уповноваженому структурному підрозділу головного територіального управління юстиції. На підставі таких заяви і подання видається наказ, в якому зазначаються особи, яким виплачується винагорода, та її розміри.

Як вже зазначалося, та підтверджено матеріалами справи, за результатами розгляду поданих позивачем заяв про виплату винагороди за результатами виконання виконавчих проваджень: ВП№59755600 з примусового виконання виконавчого листа №240/7511/19 від 30.07.2019, виданого Житомирським окружним адміністративним судом, та ВП№59566681 з примусового виконання виконавчого листа №0640/4568/18, виданого 15.07.2019 Житомирським окружним адміністративним судом, безпосереднім керівником такі погоджені, у зв`язку із чим останній клопотав перед головою ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про виплату винагороди державного виконавця.

Суд звертає увагу на те, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Європейський суд у справі Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).

З огляду на викладене, відповідач не може посилатись на відсутність обов`язку для вчинення дій, зокрема прийняття наказу про виплату позивачу винагороди у розмірі 7684 грн з підстав ненадходження такої заяви до відповідного уповноваженого структурного підрозділу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області для видачі наказу про виплату вказаної винагороди.

Суд зауважує, що оскільки суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок забезпечити реалізацію права позивача на виплату винагороди є Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії), то відповідальність за бездіяльність чи протиправні дії його структурних підрозділів та/або відділів юридичної особи публічного права, несе сам орган державної влади, у даному випадку - Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії).

Суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про протиправну бездіяльність відповідача щодо неприйняття наказу про виплату позивачу винагороди, суд досліджує дотримання відповідачем процедури та порядку його винесення та не втручається у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень щодо встановлення і визначення позивачу розміру виплати винагороди чи наявність або відсутність підстав для її виплати.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що з метою належного захисту порушеного права позивача, потрібно зобов`язати відповідача видати наказ про виплату позивачу винагороди у розмірі 7684 грн, як такій, що забезпечила реальне, своєчасне і законне виконання двох виконавчих проваджень №59755600 та №59566681 немайнового характеру та стягнула 33384 грн виконавчого збору, та нарахувати і виплати вказані кошти.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) (майдан Соборний, 1, м.Житомир,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34900660) про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Головного територіального управління юстиції Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії), щодо неприйняття наказу про виплату винагороди державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Понамарьовій Катерині Віталіївні у розмірі 7684 грн.

Зобов`язати Головне територіальне управління юстиції Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) прийняти наказ про виплату винагороди державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_1 у розмірі 7684 грн та нарахувати і виплатити зазначену винагороду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст рішення складено: 29.12.2020.