Рішення

від 29.12.2020 по справі 320/2904/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року справа №320/2904/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Піївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Миронівської районної державної адміністрації та Ржищівської міської ради, про застосування заходів реагування.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Піївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) Піївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області, а саме: школи літ. А, Б-спортзалу, В-їдальні, Г- майстерні, будівлі складу за адресою: Київська область, Миронівський р-н., с. Пії, вул. Підгірна, 22, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію вказаних об`єктів до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.12.2019 №288.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Піївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області, що розташована за адресою: Київська область, Миронівський р-н., с. Пії, вул. Підгірна, 22, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання по справі.

Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Миронівську районну державну адміністрацію та Ржищівську міську раду.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що Піївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області усунено у повному обсязі 17 із 22 виявлених під час перевірки порушень.

Відповідач зауважив, що усунення інших порушень передбачає необхідність здійснення додаткового фінансування закладу освіти з боку Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади.

Усною ухвалою суду від 12.11.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.12.2020.

У судове засідання, призначене на 10.12.2020, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

07.12.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд і вирішення справи у порядку письмового провадження.

10.12.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеного, усною ухвалою суду від 10.12.2020 вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Піївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 25302328, місцезнаходження: 08811, Київська обл., Миронівський р-н., с.Пії, вул. Підгірна, буд.22) зареєстрована в якості юридичної особи 30.12.1994, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.33-38).

Засновником вказаного закладу освіти є Ржищівська міська рада, а органом управління - Миронівська районна державна адміністрація.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.01.2020 будівля закладу освіти, площею 171,8 кв. м., складається з таких частин: громадський будинок, школа літ. А, з господарськими будівлями та спорудами; Б - спортзал; В - їдальня; Г - майстерня; гараж - г; Д - котельня; д - прибудова; Е - туалет; Є - погріб; Ж - погріб; З - господарська будівля; И - тир; І - туалет; Ї - сарай для палива; №1 - криниця; №2 - димова труба; №3-5 - огорожа з воротами та хвірткою; №6 - трубопровід; №І - ганок; №ІІ - доріжки і майданчики; №ІІІ - вимощення (т.1, а.с.39-40).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 23.12.2019 по 24.12.2019 провідним інспектором Миронівського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Ареп`євим Артемом Дмитровичем на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 13.12.2019 №1369 (т.1, а.с.13-15) було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Піївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області, що розташована за адресою: Київська обл., Миронівський р-н., с.Пії, вул.Підгірна, 22, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 24.12.2019 №288 (т.1, а.с.18-27).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені наступні порушення Піївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки:

1) пункту 1.21 глави 2 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не обладнано на будівлі систему блискавкозахисту від прямого попадання блискавки та її вторинних проявів з оформленням відповідного протоколу або акту відповідно до вимог ДСТУ В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (спортивний зал, майстерні, склад, школа);

2) пункту 2.5 глави 1 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не оброблені дерев`яні конструктивні елементи покрівель всіх будівель вогнезахисним розчином;

3) пункту 2.12 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - двері горищ перебувають в незамкнутому стані (спортивний зал);

4) пункту 2.11 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не вказано на дверях горища місце зберігання ключів (спортивний зал);

5) пункту 3.10 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не виконано навішування переносних вогнегасників на вертикальні конструкції на висоті не більше 1.5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;

6) пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - дозволяється влаштування у сходовій клітці приміщення;

7) пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - будівлі не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією з оформленням відповідного протоколу або акта згідно з ДБН В.2.5-56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд. системи протипожежного захисту";

8) пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не облаштовано систему зовнішнього протипожежного водопостачання згідно вимог ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі";

9) пункту 1.21 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - відсутні паспорти блискавкозахисних пристроїв і паспорти заземлювачів пристроїв блискавкозахисту, які повинні зберігатися у відповідального за електрогосподарство відповідно до пункту 9.2.7 глави 9, ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (школа, їдальня);

10) пункт 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - дозволяється експлуатація електроламп і світильників без захисних ковпаків (розсіювачів) (їдальня, спортивний зал);

11) пункт 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не укомплектрований пожежний щит первинними засобами пожежогасіння. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу 2 на 2 м. - 1 шт., гаки - 3 шт, лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;

12) пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - дозволяється забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовні евакуаційні двері будівлі (школа, їдальня, спортивний зал);

13) пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - дозволяється влаштування на шляхах евакуації виступів, інших пристроїв, які перешкоджають вільній евакуації;

14) пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не підтверджено І групу вогнезахисної ефективності вогнезахисту сходової клітини;

15) пункт 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - дозволяється експлуатація електричних проводів з`єднання, відгалуження та окінцювання яких виконано за допомогою скрутки;

16) пункт 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - дозволяється використання не сертифікованих електроподовжувачів;

17) пункти 5 ,6 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - план-схеми евакуації людей на випадок пожежі потребують коригування;

18) пункт 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - не забезпечено сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вимикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

19) пункт 2.28 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - покриття підлоги не відповідає вимогам ГОСТу 12.1.044-89 "ССБТ.Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их опредедения" щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групам поширення полум`я РП1, РП2 згідно з ДСТУ БВ.2.7-70-98 "Будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум`я";

20) пункт 2.28 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках до підлоги кріпляться і помірно небезпечні щодо токсичності продуктів горіння, мають помірну димоутворювальну здатність та відповідають групам поширення полум`я РП1, РП2;

21) пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - дозволяється захаращування шляхів евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;

22) пункт 2.17 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - дозволяється у приміщеннях будівлі опорядження (облицювання) стін з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.5 глави 1 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно з пунктом 2.5 глави 1 розділу ІІІ Правил №1417 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Щодо порушення відповідачем пунктів 2.11-2.12 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Суд зазначає, що посадовими особами контролюючого органу у пункті 4 розділу "Опис виявлених порушень вимог законодавства" акта перевірки неправильно вказано норму Правил №1417, яка фактично була порушена відповідачем. Так, замість пункту 2.12 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 в акті перевірки вказано про порушення відповідачем пункту 2.11 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Так, відповідно до пункту 2.12 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами.

Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про усунення відповідних порушень, шляхом здійснення замикання дверей горища спортивної зали та зазначення на дверях горища місця зберігання ключів.

В якості доказів усунення відповідних порушень відповідачем долучено до матеріалів справи фотокопію із зображенням зачинених дверей, які розміщені на даху будівлі (т.1, а.с.135).

Суд зазначає, що зі змісту вказаної фотокопії не є можливим встановлення факту повного усунення відповідачем відповідних порушень та взагалі відношення наданої відповідачем фотографії до спірного об`єкта, оскільки належним та допустимим доказом має бути акт позапланової перевірки, проведеної на підставі звернення відповідача, із зафіксованим у такому акті фактом усунення (відсутності на теперішній час) відповідних порушень.

Стосовно порушення відповідачем пункту 3.10 глави 3 розділу V Правил №1417.

Згідно з пунктом 3.10 глави 3 розділу V Правил №1417 для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватись згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154.

Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про усунення ним вказаного порушення.

В якості доказу усунення відповідного порушення відповідачем долучено до матеріалів справи фотокопію із зображенням навішаного на стіну вогнегасника (т.1, а.с.142).

Проте, з описаних вище підстав надана фотографія не є допустимим доказом усунення відповідного порушення, оскільки не дозволяє встановити відношення зображеного на ній об`єкта до спірних правовідносин, а також дотримання відповідачем вимоги щодо висоти розміщення вогнегасника (не більше 1,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення), а тому допустимим доказом усунення такого порушення, як було вказано вище, має бути акт позапланової перевірки.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Відповідно до пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах;

захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;

улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив про усунення закладом освіти відповідних порушень, на підтвердження чого відповідачем долучено до матеріалів справи фотокопію із зображенням двері (т.1, а.с.157, 165).

Вказану фотографію суд так само не приймає у якості допустимого доказу з підстав, описаних вище.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил №1417.

Пунктом 1.18 глави 1 розділу IV Правил №1417 визначено, що забороняється: підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про усунення Піївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області відповідного порушення.

Так, в якості доказів усунення відповідного порушення відповідачем додано до позовної заяви фотокопію із зображенням світильників з ковпаками (т.1, а.с.152-153).

Вказану фотографію суд так само не приймає у якості допустимого доказу з підстав, описаних вище.

Стосовно порушення відповідачем пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил №1417.

Відповідно до пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил №1417 для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 кв. м. з розрахунку один щит (стенд) на 5000 кв. м. захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив про усунення ним відповідного порушення, на підтвердження чого до матеріалів справи додано відповідну фотокопію (т.1, а.с.155).

Суд наголошує на тому, що надана до матеріалів справи фотокопія не є чіткою, що унеможливлює встановлення судом факту усунення відповідачем відповідного порушення.

Крім того, як вказано вище, належним та допустимим доказом є акт позапланової перевірки, проведеної на підставі звернення відповідача, із зафіксованим у такому акті фактом усунення (відсутності на теперішній час) відповідних порушень.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил №1417.

Відповідно до пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил №1417 з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил №1417.

Згідно з пунктом 1.18 глави 1 розділу IV Правил №1417 забороняється, зокрема, застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що з метою виконання відповідного порушення, з працівниками закладу освіти постійно проводиться роз`яснювальна робота щодо заборони використання несертифікованих електроподовжувачів.

Так, до матеріалів справи додано наказ по Піївській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів від 27.01.2020 №29 "Про заборону використання несертифіковнаих електроподовжувачів".

З вказаного наказу вбачається, що вчителі та працівники закладу освіти ознайомлені зі змістом документу (т.1, а.с.161-162).

Стосовно порушення відповідачем пунктів 5,6 розділу ІІ Правил №1417.

Відповідно до пунктів 5,6 розділу ІІ Правил №1417 на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

На об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, які є навчальними (у тому числі дошкільними) закладами, закладами охорони здоров`я із стаціонаром, будинками для людей похилого віку та інвалідів, санаторіями і закладами відпочинку, розважальними, культурно-освітніми та видовищними закладами, критими спортивними будинками і спорудами, готелями, мотелями, кемпінгами, торговими підприємствами та іншими аналогічними за призначенням об`єктами з масовим перебуванням людей, на доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.

У разі зміни планування або функціонального призначення будинків (приміщень, споруд), технології виробництва, штатного розкладу персоналу плани евакуації та інструкції повинні бути відкориговані.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що ним усунено відповідне порушення, однак докази такого порушення суду надані не були.

Доказів звернення до контролюючого органу із заявою про проведення позапланової перевірки відповідач суду не надав, відповідна перевірка проведена не була, у зв`язку з чим посилання відповідача носять характер припущень.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Відповідно до пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Щодо порушення відповідачем пункту 2.28 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Згідно з пунктом 2.28 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум`я РП1, РП2.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про усунення закладом освіти відповідного порушення у спосіб прибирання з підлоги килиму.

Так, в якості доказу усунення порушення відповідачем додано до матеріалів справи фотокопію із зображенням підлоги без килиму (т.1, а.с.160).

Суд наголошує на тому що вказане фото не є належним доказом усунення відповідачем відповідного порушення з підстав, описаних вище (неможливість встановлення відношення зображеного на фотографії об`єкта до спірних правовідносин та відсутність акта позапланової перевірки, в якому має бути зафіксована інформація про відсутність порушення).

Щодо порушення відповідачем пункту 2.17 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Відповідно до пункту 2.17 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.21 глави 1 розділу IV Правил №1417.

Згідно з пунктом 1.21 глави 1 розділу ІV Правил №1417 захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008) прямий удар блискавки (ПУБ) - безпосередній контакт каналу блискавки з об`єктом (будівлею або спорудою), що супроводжується протіканням через нього струму блискавки.

Відповідно до пункту 3.9 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 захист від ПУБ - зовнішня система заходів, які вживаються для скорочення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції.

Пунктом 6.1 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 передбачено, що система блискавкозахисту будівель або споруд включає захист від ПУБ - зовнішня блискавкозахисна система (БЗС) і захист від вторинних дій блискавки - внутрішня БЗС. В окремих випадках блискавкозахист може містити тільки зовнішню БЗС або тільки внутрішню БЗС. У загальному випадку частина струмів блискавки протікає по елементах системи внутрішнього блискавкозахисту.

Згідно з пунктом 9.2.7 глави 9 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 після приймання в експлуатацію пристроїв блискавкозахисту складаються паспорти блискавкозахисних пристроїв та паспорти заземлювачів пристроїв блискавкозахисту, які зберігаються у відповідального за електрогосподарство.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про часткове усунення вказаного порушення та розміщення на будівлі школи та харчоблоку блискавкозахисту, однак докази повного усунення вказаного порушення суду надані не були.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил №1417.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу V Правил №1417 зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: 1) відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі; 2) пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; 3) у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи; 4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу; 5) пожежні гідранти і водойми повинні мати під`їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об`єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під`їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 x 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року; 6) витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж: 24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В; 36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д; 72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах. Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об`єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В; 7) пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 x 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані; 8) підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування; 9) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми;10) водонапірні башти повинні бути забезпечені під`їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою; 11) не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що на шляху руху пожежної машини знаходиться водонапірна башта на відстані 100 від огорожі та 145 метрів від будівлі навчального закладу.

Відповідач зазначив, що ним дооблаштовано під`їзд до системи водопостачання.

В якості доказів усунення відповідного порушення відповідачем долучено до матеріалів справи фотокопію із зображенням башти (т.1, а.с.145).

Вказане фото не є допустимим доказом з підстав, викладених вище.

Щодо порушень відповідачем пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» .

Відповідно до пункту 3.5 глави 3 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 №312, система протипожежного захисту (СПЗ) - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Згідно з пунктом 5.5 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані застраховані одноповерхові наземні об`єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов`язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; н) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.

Відповідно до пункту 7.2 додатку А, таблиці А.1 до ДБН В.2.5-56:2014 обов`язковому обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння підлягають дитячі дошкільні навчальні заклади.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Піївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Ржищівскої міської ради Київьскої області вчиняються дії, направлені на усунення відповідних порушень.

Відповідач наголосив на тому, що усунення відповідних порушень передбачено під час проведення капітального ремонту будівлі закладу освіти.

З матеріалів справи вбачається, що Піївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Ржищівскої міської ради Київсскої області звернулась до Відділу освіти Ржищівської міської ради Київської області із листом від 10.11.2019 №44, у якому просила надати допомогу на усунення порушень, виявлених під час перевірки, а саме: облаштування на будівлі спортзалу, майстерні, котельні, склад, систему блискавкозахисту відповідно до ДСТУ В.2.5-38:2008; оброблення дерев`яних конструкцій, елементів покрівлі будівель та дерев`яних конструкцій сходових клітин вогнезахисними розчином з оформленням відповідного протоколу або акту НАПБ А.01.001-2014; обладнання приміщення будівлі автоматичною пожежною сигналізацією з оформленням відповідного протоколу або акту згідно ДБН В.2.5-56:2014 та ін. (т.1, а.с.107).

Судом встановлено, що Відділ освіти виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області звернувся до Ржищівсьої міської ради із листом від 16.12.2019 №01-27/788, у якому просив виділити кошти на усунення відповідних порушень, виявлених у закладах освіти, у тому числі, у Піївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Ржищівскої міської ради Київської області (т.1, а.с.146-147).

Відповідно до Пропозиції виконкому Ржищівської міської ради про внесення змін до рішення міської ради від 20.12.2019 №2366-79-07 "Про бюджет Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади Київської області 2020 рік" (Додаток до рішення Ржищівської міської ради Київської області від 20.02.2020 №2562-85-07) встановлено збільшити видатки бюджету розвитку за рахунок зменшення видатків загального фонду в сумі 600000,00 грн. по КПКВ 3719720 "Субвенція з місцевого бюджету на виконання інвестиційних проектів" КЕКВ 3220 по об`єкту "Реконструкція будівлі шкоди та майстерні Піївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області" (т.1, а.с.163).

З матеріалів справи вбачається, що 26.05.2020 між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ескар" (Підрядник) було укладено договір №161-20 будівельного підряду по об`єкту "Реконструкція будівлі школи та майстерні Піївської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів в с.Пії Ржищівської міської ради Київської області", за умовами якого підрядник зобов`язався виконати роботи з реконструкції будівлі школи та майстерні Піївської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів в с.Пії Ржищівської міської ради Київської області.

Відповідно до пункту 1.2 договору роботи виконуються підрядником згідно проектно-кошторисної документації та тендерної документації в межах ціни договору (т.2, а.с.8-13).

Відповідно до Відомості обсягів робіт на об`єкті "Реконструкція будівлі школи та майстерні Піївської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів в с.Пії Ржищівської міської ради Київської області" передбачено здійснення робіт з встановлення блискавкозахисту, системи пожежної сигналізації та системи оповіщення (т.2, а.с.2-7).

Суд схвально сприймає вчинення відповідачем дій, які свідчать про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Разом з цим, на теперішній час вказані в акті від 24.12.2019 №288 порушення залишаться неусуненими.

Суд звертає увагу, що наведені вище порушення не є формальним, а стосуються, зокрема, відсутності у відповідача автоматичної пожежної сигналізації, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вищевказаних порушень.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації. При збереженні таких умов для працівників та дітей, які відвідують дошкільний заклад освіти, існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації будівлі Піївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області, а саме: школи літ. А, Б-спортзалу, В-їдальні, Г-майстерні, будівлі складу за адресою: Київська область, Миронівський р-н., с. Пії, вул. Підгірна, 22, шляхом зобов`язання Піївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області зупинити експлуатацію вказаних об`єкті до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.12.2019 №288.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Застосувати захід реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації будівлі Піївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області, а саме: літера "А" - школа, літера "Б" - спортзал, літера "В" - їдальня, літера "Г"- майстерня, будівлі складу за адресою: Київська область, Миронівський р-н., с. Пії, вул. Підгірна, 22, шляхом зобов`язання Піївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області зупинити експлуатацію вказаних об`єкті до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.12.2019 №288.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.