КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/4440/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Притули К.М.,
за участю секретаря: Потєхіної І.В.
представника позивача: Іванов С.І.
представника відповідача: Філоненко Д.В.
розглянувши у загальному позовному провадженні справу за позовом фермерського господарства "Інсайт" до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство "Інсайт" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області №00000060900 від 22.09.2020року;
- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області судові витрати.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що уповноваженими особами Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області проведено фактичну перевірку фермерського господарства Інсайт з питань дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства України у сфері обігу пального. За результатами даної перевірки складено акт № 259/11-28-32-01/36631155 від 31.08.2020. За результатами перевірки, на підставі акту, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке позивач, вважає протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження (а.с.1).
06 листопада 2020 року ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача та відкладено розгляд справи (а.с.53).
27 листопада 2020 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні (а.с.61).
04.11.2020 (вх. № 23724/20) представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому є правомірними та не підлягають скасуванню (а.с.25-26).
Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення, обґрунтовуючи свою позицію обставинами зазначеними в відзиві на позов.
Свідок ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтвердив обставини зазначені позивачем, пояснивши, що перевірка, що була проведена відповідачем відбувалась з порушенням процедури її проведення.
Заслухавши думку представників сторін, допитавши свідка, розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, відповідно до наказу від 18.08.2020 № 908 (а.с.27), направлень на перевірку від 18.08.2020 №1037 та №1037 (а.с.28,29) посадові особи Головного управління ДПС в Кіровоградській області здійснили фактичну перевірку фермерського господарства Інсайт з питань додержання вимог, встановлених законодавством України у сфері обігу пального.
За результатами перевірки складений акт від 21.08.2020 № 259/11-28-32-01/36631155, яким зафіксовано, що фермерським господарством Інсайт за адресою місця зберігання пального оформлено ліцензією на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № НОМЕР_1 , термін дії з 19.02.2020 до 19.02.2025 року. Загальна місткість резервуарів - 10000 літрів.
Відповідно до даних ІС Архів податкової звітності єдиного реєстру накладних (ЄРАН 2019) ФГ Інсайт отримало дизельне пальне та доставлено за допомогою пересувного акцизного складу транспортним засобом з д.н. НОМЕР_2 відповідно до виписаної акцизної накладної (продавець ТОВ ПЕТРОЛ-К (код ЄДРПОУ41476623) № 499 від 09.04.2020 - 2602,22 л.
На момент проведення перевірки ФГ Інсайт реалізацію пального не здійснює та не зареєстроване платником акцизного податку.
В ході проведеної перевірки встановлено порушення ФГ Інсайт вимог ч.1 ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в частині зберігання без наявності відповідної ліцензії (а.с.8-10).
На підставі висновків перевірки відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абзацу 8 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР контролюючий орган податковим повідомленням-рішенням від 22.09.2020 № 00000060900 застосував до ФГ Інсайт штраф в розмірі 500000,00 грн. (а.с.35).
Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми чинного законодавства.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" № 481/95-ВР (далі - Закон №481).
Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.
Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.
Стаття 17 Закону №481 визначає, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
Судом встановлено з наявних в матеріалах справи доказів, що для здійснення господарської діяльності фермерське господарство Інсайт у відповідності до договору оренди нерухомого майна від 02.01.2020 орендує ємність металеву 5 куб.м, у фермерського господарства ОСОБА_1 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.41-43).
Відповідно до обігового балансу ФГ Інсайт , дизельне пальне господарством придбавалося для власних потреб в квітні 2020року у кількості 2600 літрів у контрагента ТОВ Петрол-К (код 41476623). Актом на списання дизельного пального за квітень 2020 року придбане пальне використане у повному обсязі, про що свідчить вищезазначений акт (а.с.11,12).
Також, суд приймає до уваги доводи позивача, що не було спростовано представником відповідача під час судового розгляду, під час проведення уповноваженими представниками відповідача фактичної перевірки, на місце розташування виробничої бази в с. Коробчине ніхто з представників податкової служби не приїздив та замірів в ємностях для визначення кількості залишків пального перевіряючі не робили.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
При цьому, пунктом 80.5 ст.80 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Згідно п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
Як вбачається з акту перевірки (а.с.31), перевірка проводилась в присутності Голови ФГ Кожахар В.Д., відповідно до його показів підписи в направленнях та пояснювальна записка були складені ним особисто.
Крім того, в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчені пояснення голови фермерського господарства Інсайт ОСОБА_2 , зі змісту яких вбачається, що в серпні 2020 року жоден з членів господарства наказ і направленим проведення перевірки з питань дотримання господарства у сфері обігу пального отримував. Жодних доручень на представлення інтересів господарства вона не підписувала. До місцезнаходження господарства, його виробничої бази ніхто з представників податкової служби не приходив, а відтак будь яких пояснень з приводу господарської діяльності ні вона, ні члени господарства не надавали. Для підписання акту проведення перевірки її ніхто не викликав та акт вона не підписувала. Сам акт господарство отримало по пошті (а.с.22).
Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу від 18.08.2020 № 908 Про проведення фактичної перевірки ФГ Інсайт , уповноваженим особам відповідача наказано провести фактичну перевірку господарського об`єкту місця зберігання пального, розташованого за адресою: Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, м. Новомиргород, вул. Соборності, б.94, в якому здійснює господарську діяльність фермерське господарство Інсайт (код ЄДРПОУ 36631155) (а.с.27). Дана адреса перевірки зазначається і в акті № 259/11-28-32-01/36631155 від 31.08.2020.
Однак, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, пояснень сторін та показів свідка, судом встановлено, що при проведенні фактичної перевірки уповноваженим особам відповідача фактично було здійснено огляд території ФГ ОСОБА_2 на якій знаходиться ємність 5 куб.м. для зберігання пального за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, відповідач не надав суду жодних інших доказів того, що станом на момент проведення фактичної перевірки в уповноважених представників відповідача існували законні підстави проводити перевірку ФГ Інсайт дотримання вимог законодавства України у сфері обігу пального, за адресою: с. Коробчине, вул. Набережна, 62, Новомиргородського району.
Отже, відповідачем порушені вимоги п.80.7 ст.80 ПК України, відповідно до яких, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Податковий кодекс України не передбачає випадків коли за результатами призначення фактичної перевірки за ініціативою контролюючого органу перевірка переходить у формат фактично не виїзної перевірки та проводиться у приміщенні контролюючого органу без участі платника податків або за адресою не зазначеною в наказі на проведення перевірки.
Суд зазначає, що контролюючий орган, як орган державної влади, під час проведення перевірки повинен чітко дотримуватись принципу законності та діяти виключно в межах чинного законодавства, в тому числі податкова перевірка повинна базуватися на принципах законності, достовірності даних, всебічного та об`єктивного розгляду зібраної інформації.
В даному випадку, висновки Акту перевірки не відповідають принципам обґрунтованості, оскільки контролюючий орган під час проведення перевірки не здобув необхідної інформації для повної та всебічної податкової перевірки, а також порушив порядок проведення податкової перевірки.
При цьому, вирішуючи питання правомірності податкових повідомлень - рішень, суд враховує правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 21.02.2020 по справі №826/17123/18, відповідно до якого, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
В даному випадку, судом встановлено, що контролюючим органом порушено порядок проведення податкової перевірки, а саме фактично відповідачем не проводилась фактична перевірка за адресою зазначеною в наказі, а отже Акт перевірки є недопустимим доказом, оскільки складений з порушення порядку встановленого Податковим кодексом України та не може бути покладені в основу спірного податкового повідомлення - рішення.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в позивача наявна ліцензія на право зберігання пального до 19.02.2025, також відповідно до наданих доказів, на момент здійснення перевірки придбане пальне підприємством було використане у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській №00000060900 від 22.09.2020 підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд присуджує на користь позивача всі здійснені, документально підтверджені, витрати по сплаті судового збору у розмірі 7500,00 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.2).
Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
в и р і ш и в
Позовні вимоги Фермерського господарства "Інсайт" (вул. Соборності, 94, м.Новомиргород, Кіровоградська область, 26000, код ЄДРПОУ:36631155) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. В.Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ: 43142606) про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській №00000060900 від 22.09.2020.
Стягнути на користь Фермерського господарства "Інсайт" судовий збір у розмірі 7500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Дата складання та підписання рішення в повному обсязі 28 грудня 2020 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2020 |
Оприлюднено | 04.01.2021 |
Номер документу | 93924067 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
К.М. Притула
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні