Рішення

від 29.12.2020 по справі 380/8310/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року справа №380/8310/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області (місцезнаходження: 81065, Львівська область, Яворівський район, с.Бердихів, код ЄДРПОУ 04373324), в якій просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області №1647 від 07.07.2020 Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 02.10.2019 (вх. №312) про надання їй у власність земельної ділянки площею 0,04 га для ведення садівництва в АДРЕСА_2 ;

-зобов`язати Бердихівську сільську раду Яворівського району Львівської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,04га по АДРЕСА_2 для ведення садівництва.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02.10.2019 звернулася до відповідача із заявою про надання їй у власність в межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки площею 0,04га по АДРЕСА_2 , яка перебуває в її користуванні, для ведення садівництва. Проте з отриманого листа від відповідача №565 від 22.10.2019 позивачу стало відомо, що рішення Бердихівської сільської ради Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва гр. ОСОБА_1 на 33 сесії сільської ради від 07.10.2019 не прийнято, оскільки проект рішення не набрав достатньої кількості голосів, необхідних для прийняття такого рішення. Така бездіяльність відповідача, на думку позивача, є порушенням норм ст.ст.118, 122 Земельного кодексу України, в силу яких сільська рада зобов`язана була розглянути заяву позивача та прийняти одне з рішень - або надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, або ж відмовити у його наданні з підстав, визначених законодавством. Однак жодного рішення по суті заяви відповідач не приймав, що і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі №1.380.2019.006486 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 02.10.2019 року (вх.№312) про надання їй у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації площею 0,04 га по АДРЕСА_2 , яка перебуває в її користуванні, для ведення садівництва. Зобов`язано Бердихівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.10.2019 (вх.№312) про надання їй у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації площею 0,04 га по АДРЕСА_2 , яка перебуває в її користуванні, для ведення садівництва, з урахуванням наданої у рішенні правової оцінки суду щодо підстав визнання протиправною бездіяльності Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,04 га по АДРЕСА_2 , яка перебуває в її користуванні, для ведення садівництва - відмовлено. На виконання рішення суду Бердихівська сільської ради Яворівського району Львівської області розглянула зазначену заяву, на 39 сесії VII скликання прийняла загальне рішення №1647 Про відмову у наданні дозволу їй у власність земельної ділянки для ведення садівництва , у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою від 29.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач, Бердихівська сільська рада Яворівського району Львівської області, заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надали.

Суд встановив таке.

02.10.2019 позивач звернулася до Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області із заявою, в якій просила надати їй у власність в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку площею 0,04га по АДРЕСА_2 , що перебуває в її користуванні, для ведення садівництва. До вказаної заяви позивач додала план відповідної земельної ділянки.

На вищевказане звернення позивач отримала лист №565 від 22.10.2019, в якому відповідач повідомив, що вказане питання було предметом розгляду 33 сесії 7 скликання Бердихівської сільської ради 07.10.2019, однак рішення по суті прийнято не було у зв`язку з тим, що не набрало необхідної кількості голосів.

Відповідно до витягу з протоколу 33 сесії 7 скликання Бердихівської сільської ради від 07.10.2019 щодо питання порядку денного, зокрема 65. Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва гр. ОСОБА_1 вирішено: Рішення не прийнято. Голосували за - 0 чоловік, проти - 0 чоловік, утрималось - 9 чоловік.

Бездіяльність Бердихівської сільської ради щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 02.10.2019 (вх.№312) і стала підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі №1.380.2019.006486 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 02.10.2019 року (вх.№312) про надання їй у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації площею 0,04 га по АДРЕСА_2 , яка перебуває в її користуванні, для ведення садівництва. Зобов`язано Бердихівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.10.2019 (вх.№312) про надання їй у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації площею 0,04 га по АДРЕСА_2 , яка перебуває в її користуванні, для ведення садівництва, з урахуванням наданої у рішенні правової оцінки суду щодо підстав визнання протиправною бездіяльності Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,04 га по АДРЕСА_2 , яка перебуває в її користуванні, для ведення садівництва - відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 18.05.2020.

На виконання рішення суду Бердихівська сільської ради Яворівського району Львівської області розглянула зазначену заяву, на 39 сесії VII скликання та прийняла рішення №1647 Про відмову у наданні дозволу їй у власність земельної ділянки для ведення садівництва .

Вважаючи рішення протиправними, позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до пункту а ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частинами 2,3 ст.22 Земельного кодексу України передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частиною 1 ст.38 Земельного кодексу України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Згідно з ст.40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Пунктом б ч.1 ст.81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з п. в ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За змістом ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність встановлені статтями 118, 122 ЗК України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 6, 7, 8 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу.

Таким чином, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме, невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №813/481/17, від 18.10.2018 у справі №527/43/17, від 25.02.2019 у справі №347/964/17 та від 22.04.2019 у справі №263/16221/17.

При цьому чинним законодавством не передбачено права суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі №545/808/17.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка орієнтовною площею 0,04 га по АДРЕСА_2 , дозвіл на розробку проекту щодо відведення якої просила відповідача надати ОСОБА_1 знаходиться в межах населеного пункту с.Молошковичі Яворівського району Львівської області.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі №1.380.2019.006486 було зобов`язано Бердихівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.10.2019 (вх.№312) про надання їй у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації площею 0,04 га по АДРЕСА_2 , яка перебуває в її користуванні, для ведення садівництва, з урахуванням наданої у рішенні правової оцінки суду щодо підстав визнання протиправною бездіяльності Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області.

На виконання рішення суду Бердихівська сільської ради Яворівського району Львівської області розглянула зазначену заяву, на 39 сесії VII скликання та прийняла рішення №1647 Про відмову у наданні дозволу їй у власність земельної ділянки для ведення садівництва , оскільки дана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с.Молошковичі Яворівського району Львівської області та відноситься до земель житлової та громадської забудови.

Водночас відповідач не надав суду доказів того, що означена земельна ділянка відноситься саме до земель житлової чи громадської забудови.

Також, відповідач у рішенні про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на зазначив підстави для відмови, яка визначена саме ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що за наслідками розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва, відповідачем прийнято рішення, яке не відповідає змісту ч. 7 ст. 118 та п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України.

Щодо способу захисту права позивача, то суд зазначає таке.

Як видно з матеріалів справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі №1.380.2019.006486 було зобов`язано Бердихівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.10.2019 (вх.№312) про надання їй у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації площею 0,04 га по АДРЕСА_2 , яка перебуває в її користуванні, для ведення садівництва, та прийняти за результатами його розгляду розпорядчий індивідуальний правовий акт у формі рішення сільської ради, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Натомість, відповідач в межах спірних правовідносин проявив поведінку, яка свідчить про відсутність наміру прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством.

За таких обставин, суд вважає, що зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача повторно не захистить порушені права ефективно.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.06.2020 у справі №802/1827/17-а.

Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 823/59/17 сформулював правовий висновок, згідно з яким повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Отже, відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, суд дійшов висновку, що порушене право позивача на реалізацію права на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі, передбаченому п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України, підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність в межах норм безоплатної приватизації площею 0,04 га по АДРЕСА_2 , яка перебуває в її користуванні, для ведення садівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач щодо позову не заперечив.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає у задоволенню повністю.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України судовий збір, сплачений позивачем на суму 1681,60грн. покладається на відповідача.

Щодо стягнення інших судових витрат, то у позовній заяві позивач заявив, що очікує понести судові витрати за надання правової допомоги, однак доказів на підтвердження таких суду не надав. Тому витрати на правову допомогу не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області (місцезнаходження: 81065, Львівська область, Яворівський район, с.Бердихів, код ЄДРПОУ 04373324) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області №1647 від 07.07.2020 Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 02.10.2019 (вх. №312) про надання їй у власність земельної ділянки площею 0,04 га для ведення садівництва в АДРЕСА_2 .

Зобов`язати Бердихівську сільську раду Яворівського району Львівської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,04га по АДРЕСА_2 для ведення садівництва.

Стягнути з Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області (місцезнаходження: 81065, Львівська область, Яворівський район, с.Бердихів, код ЄДРПОУ 04373324) з бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суддовий збір на суму 1681 (одна исяча шістсот вісімдесят одна)грн.60коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лунь З.І.