Рішення

від 29.12.2020 по справі 420/4723/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4723/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕРСЬКО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АТАМАН-ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕРСЬКО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АТАМАН-ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення у формі картки відмови у митному оформленні №UA500500/2020/00854 від 06.04.2020 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 06 квітня 2020 року ТОВ БРОКЕРСЬКО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ АТАМАН-ГРУП звернулось до відповідача у зв`язку із імпортуванням та ввезенням на територію України транспортного засобу (МД UA500500.2020.224214 від 06.04.2020 року), а саме - автомобілю легкового, що був у використанні, марка INFINITI, модель Q70. Проте, того ж дня позивачем отримано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією UA500500/2020/00854. При цьому, в якості підстави для прийняття картки відмови відповідачем зазначене наступне: Порушення вимог ст.257, 335 Митного кодексу України, п. 2, розд. II "Порядку...", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, в частині заповнення графи 44 ЕМ, а саме: не вірно зазначено номер документа за кодом 0787 (зазначено 35/4, вірно 35/1) .

Позивач не погоджується із прийнятою за результатами розгляду питання щодо митного оформлення імпортованого автомобілю карткою відмови та вважає, що вона підлягає скасуванню, як протиправна, з огляду на наступне.

Так, позивач вказує, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 256 та п.7.2 Порядку № 651, у рішенні про відмову/картці відмови у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Натомість, як стверджує позивач, в якості причин відмови відповідач зазначив про порушення вимог ст.257, 335 Митного кодексу України, п. 2, розд. II Порядку №651 в частині заповнення графи 44 ЕМД, а саме: не вірно зазначено номер документа за кодом 0787 (зазначено 35/4, вірно 35/1).

Проте, позивач вважає, що вимоги зазначених норм були виконані ним у повному обсязі. Так, керуючись ст. 257 Митного кодексу України, позивачем було заявлено за встановленою формою відомості про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомості, необхідні для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Усі відомості, визначені обов`язковими для внесення декларантом до МД, згідно ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, у митній декларації були зазначені, передбачені ч.1 та ч. 3. ст. 335 Митного кодексу України документи надані.

Позивач стверджує, що необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи, а саме: рахунок або інший документ, що визначає вартість товару; документи, визначені пунктами 7-9 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України; визначені пунктами 1-11 частини третьої статті 335 Митного кодексу України; попередні рішення відповідно до частини четвертої статті 23 Митного кодексу України; документи про походження товару відповідно до частини другої статті 43 Митного кодексу України; попередні МД, за якими не здійснено випуску товарів, були надані відповідачу у повному обсязі.

Натомість, Наряд № 35/4, зауваження до якого стало підставою прийняття картки відмови, не належить до жодних з вищезазначених документів, що вказує на необов`язковість зазначення декларантом у митній декларації відомостей про такий документ, тобто він не є в розумінні ст. 257 МК України відомостями про товар, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостями, необхідними для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

На підставі викладеного та посилаючись на те, що згідно приписів ч. 9 ст. 257 Митного кодексу України, митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації інших відомостей, ніж зазначені у цій статті, позивач вважає, що причини відмови, визначені у картці відмови №UА500500/2020/00854, є такими, що не відповідають положенням чинного законодавства, а отже складання цієї картки слід вважати незаконним.

Ухвалою суду від 23 червня 2020 року, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін. Також цією ухвалою суд:

- визначив відповідачу строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом п`яти днів з дня вручення ухвали;

- встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі;

- запропонував позивачу надати відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву разом із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи;

- запропонував відповідачу надати протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Проте, у встановлені судом строки для подання учасниками справи заяв по суті справи, до суду не надійшло жодних доказів, заяв та/або клопотань.

У судовому засіданні 31 серпня 2020 року, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування обставин справи та розгляду справи по суті, судом вирішено питання щодо переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та проведення підготовчого засідання.

Ухвалою від 31 серпня 2020 року суд постановив розгляд адміністративної справи №420/4723/20 проводити за правилами загального позовного провадження; розпочати спочатку розгляд адміністративної справи № 420/4723/20 зі стадії відкриття провадження у справі; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали; встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

14 вересня 2020 року відповідачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та додаткових доказів в обґрунтування своїх заперечень (а.с. 95-146).

Відповідно до відзиву, відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне. Під час митного контролю заявленого позивачем до митного оформлення транспортного засобу встановлено, що в поданих декларантом документах на підтвердження заявленої митної вартості товару містяться розбіжності у графі 44 митної декларації. Із врахуванням вищевикладеного по причині порушення вимог ст. 257, 335 Митного кодексу України, п. 2 розд. II Порядку №651, декларанту - ТОВ БРОКЕРСЬКО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ АТАМАН-ГРУП надано картку відмови № UА500500/2020/00854.

З огляду на зазначене, на переконання відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою від 12 жовтня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено шістдесятидений строк проведення підготовчого провадження у справі на тридцять днів. Підготовче засідання відкладено на 04 листопада 2020 року - 10 год. 00 хв.

У підготовче засідання, призначене на 04 листопада 2020 року, сторони не з`явились, про місце, дату та час підготовчого засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

02 листопада 2020 року до суду засобами електронного зв`язку від представника позивача надійшло клопотання про неможливість прибуття до суду та про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою суду від 04 листопада 2020 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 420/4723/20 та призначити справу до судового розгляду по суті на 19 листопада 2020 року.

У судове засідання, призначене на 19 листопада 2020 року, учасники справи не з`явились про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином та своєчасно.

В матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дію карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та пов`язані із цим обмеження, суд ухвалив рішення розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлені наступні обставини та факти.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю БРОКЕРСЬКО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ АТАМАН-ГРУП , код ЄДРПОУ 38961506, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата запису: 01.11.2013, номер запису: 15561020000047776.

Основним видом економічної діяльності підприємства є: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний).

Товариство з обмеженою відповідальністю БРОКЕРСЬКО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ АТАМАН-ГРУП здійснює декларування товарів (ліцензія № АЕ 293611 від 22.04.2014 року).

12 березня 2020 року між ТОВ БРОКЕРСЬКО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ АТАМАН-ГРУП (Виконавець) та гр. України ОСОБА_1 (Замовник) укладено Договір №12/03-20 про надання послуг по декларуванню товарів (транспортних засобів), які переміщуються через митний кордон України (а.с. 112-115).

Відповідно до п. 63 ст. 4 Митного кодексу України, уповноважена особа (представник) - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов`язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.

Так, судом встановлено, що у зв`язку із придбанням гр. України ОСОБА_1 на території США автомобілю, що використовувався, а саме легковий автомобіль марки INFІNITI, модель Q70, календарний рік виготовлення - 2018, модельний рік - 2019, 4х4, заявлено його до митного оформлення.

06 квітня 2020 року уповноваженою особою декларанта - ТОВ БРОКЕРСЬКО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ АТАМАН-ГРУП з метою митного оформлення вказаного автомобілю подано до Одеської митниці ДФС митний пост «Спеціалізований» митну декларацію № UA500500/2020/224214 від 06.04.2020 року разом з відповідними супровідними документами, згідно якої митна вартість товару була визначена за ціною договору, яка складає 7918,00 USD (а.с. 105-106).

Позивачем задекларовано товар за кодом 8703 24 9010 (Митний тариф України) (8703 - Автомобiлi легковi та iншi моторні транспортнi засоби, призначенi головним чином для перевезення людей (крiм моторних транспортних засобів товарної позицiї 8702), включаючи вантажопасажирськi автомобiлi-фургони та гоночнi автомобілі; 8703 24 - з робочим об`ємом цилiндрів двигуна понад 3000 см -3 : 8703 24 9010 - що використовувалися не більше 5 років).

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав до митного органу, окрім митної декларації: Договір №12/03-20 про надання послуг по декларуванню товарів (митного брокера) від 12.03.2020 року; копії паспорту України ОСОБА_1 (покупець) та ідентифікаційного коду платника податків; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 14682618 від 08.01.2020 року, у якому вказано ціну придбання - 7918,00 USD; Коносамент (Bill of ladins) № OOLU2631864692 від 04.02.2020 року та домашній коносамент № OOLU2631864692/3 від 04.02.2020 року; Навантажувальний документ (Bordereau) №35/4 від 17.03.2020 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 12.10.2019 року; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 7256/03 від 31.03.2020 року; акт про проведення фізичного огляду товарів від 30.03.2020 року, який включає в себе калькуляцію ремонту автомобілю, фото пошкоджень автомобілю та об`єкти порівняння вартості автомобілю; відомості про вартість імпортованого автомобіля на сайті продавця (дані з аукціону) від 08.01.2020 року; довідку, видану ТОВ ДП Стандартметрологія ООВ від 30.03.2020 року №30.03.2020-69; заяву про видачу посвідчення про реєстрацію транспортного засобу від 02.04.2020 року; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів, №0.0.1667238787.1 від 03.04.2020 року (а.с. 64-82, 107-140).

Надання позивачем усіх вищевказаних документів до митного оформлення, заявленого за митною декларацією № UA500500/2020/224214 від 06.04.2020 року автомобілю, не заперечується сторонами, та підтверджується карткою відмови.

06 квітня 2020 року за результатами перевірки митної декларації, а також поданих разом із нею документів, митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2020/00854, а саме, щодо відмови у митному оформленні (випуску) товарів.

Підставою відмови зазначено: Порушення вимог ст.257, 335 Митного кодексу України, п. 2, розд. II "Порядку... ", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, в частині заповнення графи 44 ЕМД, а саме: не вірно зазначено номер документа за кодом 0787 (зазначено 35/4, вірно 35/1). Оскаржити рішення про відмову у митному оформленні товару можливе відповідно глави 4 Митного кодексу України, або у суді. .

Також в картці відмови вказано на роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: подання нової МД з урахуванням виявлених порушень (а.с. 141-142).

З матеріалів справи судом встановлено, документом, зазначеним в графі 44 митної декларації за кодом 0787 та номером 35/4 від 17.03.2020 року, є документ під назвою Наряд №35/1 від 17.03.2020 щодо відвантаження автотранспортом товару (автомобіль 2019 INFІNITI Q70 3.7 LUXE VIN: НОМЕР_2 ), який прибув на FRITZ REUYER 23975212, номер контейнера: ООCU7151524, вага 1758 кг, за документом № OOLU2631864692/3, на користь вантажоодержувача ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , Перевізник: НІКА МАРІН ЛТД ТОВ (а.с. 111).

Отже, під час здійснення митного контролю, відповідачем встановлено, що в поданих декларантом документах містяться розбіжності щодо заповнення графи 44 митної декларації, а саме: не вірно зазначено номер документа за кодом 0787 (зазначено 35/4, вірно 35/1).

Однак, позивач не погоджується із тим, що вказана помилка при зазначенні номера документа - Наряд № 35/4, є достатньою підставою для відмови у митному оформленні транспортного засобу, оскільки цей документ не є обов`язковим для митного оформлення.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно визначень, наданих в пунктах 23-24 статті 4 Митного кодексу України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 257 Митного кодексу України, регламентована процедура декларування.

У відповідності з частиною першою цієї статті, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина друга статті 257).

Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу (частина третя статті 257).

Формат митних декларацій, що подаються як електронні документи, базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними (частина п`ята статті 257).

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 257 Митного кодексу України, перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

За приписами ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (частина шоста статті 257).

Відповідно до частини шостої статті 257 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651 затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 651, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 3 розд. І Порядку № 651 визначені загальні положення, що стосуються заповнення граф МД, зокрема: 3.1. МД не повинна містити підчисток і помарок. 3.2. Відомості, заявлені у МД декларантом або уповноваженою ним особою (далі - Декларант), є відомостями, необхідними для митних цілей. 3.3. Графи A, C, D/J, E/J, F, G, I МД паперового примірника МД та її електронної копії або електронної МД заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи МД заповнюються Декларантом. В окремих випадках, визначених цим Порядком, до зазначених граф МД частина відомостей може вноситися Декларантом, а посадові особи митних органів можуть вносити відомості, що належать до компетенції митних органів, до інших граф МД. 3.5. Необхідність заповнення певної графи МД Декларантом визначається згідно з правилами заповнення граф, наведеними в розділі II цього Порядку, виходячи з напрямку переміщення, обраного митного режиму, наявності чи відсутності опису цієї графи у відповідній главі розділу II цього Порядку та наявності застережень у тексті опису цієї графи. Графа не повинна заповнюватись Декларантом, якщо умови переміщення товарів відповідають зазначеним в описі цієї графи застереженням або глава розділу II цього Порядку, що відповідає напрямку переміщення товарів, не містить опису цієї графи.

Розділ ІІ Порядку № 651 містить правила заповнення граф митних декларацій.

Враховуючи, що підставою виникнення спірних правовідносин стали неточності при заповненні позивачем графи 44 Митної декларації №UA500500/2020/224214 від 06.04.2020 року, суд зазначає, що Порядком № 651 визначено, що у Графі 44 Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи:

рахунок або інший документ, що визначає вартість товару;

визначені пунктами 7-9 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України;

визначені пунктами 1-11 частини третьої статті 335 Митного кодексу України;

попередні рішення відповідно до частини четвертої статті 23 Митного кодексу України;

документи про походження товару відповідно до частини другої статті 43 Митного кодексу України.

Відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії.

Якщо документ відсутній у відповідному розділі класифікатора документів, то в декларації зазначається код некласифікованого документа відповідного розділу.

Якщо документу відповідає код некласифікованого документа, то перед номером документа зазначається його скорочена назва, яка повинна дозволяти ідентифікувати документ.

Згідно приписів ч. 9 ст. 257 Митного кодексу України, митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації інших відомостей, ніж зазначені у цій статті.

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України, суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у митному оформленні задекларованого позивачем для митного оформлення транспортного засобу (автомобіль 2019 INFІNITI Q70 VIN: НОМЕР_2 ) зазначено порушення при заповнення графи 44 митної декларації, а саме: не вірно зазначено номер документа за кодом 0787 (зазначено 35/4, вірно 35/1).

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що в графі 44 МД UA500500/2020/224214 від 06.04.2020 року за кодом 0787 зазначений документ № 35/4 від 17.03.2020 року.

Натомість, в матеріалах справи наявний документ під назвою Наряд №35/1 від 17.03.2020 щодо відвантаження автотранспортом товару (автомобіль 2019 INFІNITI Q70 3.7 LUXE VIN: НОМЕР_2 ), який прибув на FRITZ REUYER 23975212, номер контейнера: ООCU7151524, вага 1758 кг, за документом № OOLU2631864692/3, на користь вантажоодержувача ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , Перевізник: НІКА МАРІН ЛТД ТОВ (а.с. 111).

Тобто, в графі 44 митної декларації за кодом 0787 дійсно зазначено номер документа 35/4, замість поданого до митного оформлення документа за номером 35/1 (а.с. 111).

Проаналізувавши обґрунтованість рішення відповідача про відмову у митному оформленні задекларованого позивачем для митного оформлення транспортного засобу (автомобіль 2019 INFІNITI Q70 VIN: НОМЕР_2 ), у зв`язку з вказаним порушенням, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Так, на підставі встановлених обставин справи та норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд приймає доводи позивача про те, що помилка при зазначенні номера документа - Наряд № 35/4, замість Наряд №35/1 не є достатньою підставою для відмови у митному оформленні транспортного засобу, оскільки цей документ не є обов`язковим для митного оформлення в розумінні приписів ст. 257 Митного кодексу України.

Крім того, суд враховує, що вказаний документ містить посилання на дані декларанта ( ОСОБА_1 ), містить відомості про імпортований автомобіль (автомобіль 2019 INFІNITI Q70 3.7 LUXE VIN: НОМЕР_2 ), які (відомості) збігаються з іншими товарно-супровідними документами, наданими для митного оформлення, а також містить дані щодо транспортування транспортного засобу на митну територію України (вантаж прибув на FRITZ REUYER 23975212, номер контейнера: ООCU7151524, вага 1758 кг, за документом № OOLU2631864692/3), які (дані) також збігаються з іншими товарно-супровідними документами, наданими для митного оформлення.

Зокрема, документ № OOLU2631864692/3 - це Коносамент (Bill ofladins) № OOLU2631864692/3 від 04.02.2020 року, який надавався для митного оформлення, та зауважень до якого під час здійснення митного контролю відповідачем у картці відмови не висловлено.

Також суд враховує, що виявлені та зазначені у картці відмови відповідачем розбіжності, не викликали у нього сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідач не приймав рішення про коригування митної вартості товарів.

Також суд враховує, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 257 Митного кодексу України, перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

У прийнятому відповідачем рішенні (картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів) не міститься посилань на те, що до митної декларації № UA500500/2020/224214 від 06.04.2020 року позивачем не внесено відомостей необхідних для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, забезпечення додержання вимог Митного кодексу.

У свою чергу, згідно ч. 2 ст. 256 Митного кодексу України, у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Одеською митницею безпідставно відмовлено в митному оформленні (випуску) задекларованого позивачем транспортного засобу (автомобіль 2019 INFІNITI Q70 3.7 LUXE VIN: НОМЕР_2 ).

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав до митного органу, окрім митної декларації: Договір №12/03-20 про надання послуг по декларуванню товарів (митного брокера) від 12.03.2020 року; копії паспорту України ОСОБА_1 (покупець) та ідентифікаційного коду платника податків; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 14682618 від 08.01.2020 року, у якому вказано ціну придбання - 7918,00 USD; Коносамент (Bill of ladins) № OOLU2631864692 від 04.02.2020 року та домашній коносамент № OOLU2631864692/3 від 04.02.2020 року; Навантажувальний документ (Bordereau) №35/4 від 17.03.2020 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 12.10.2019 року; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 7256/03 від 31.03.2020 року; акт про проведення фізичного огляду товарів від 30.03.2020 року, який включає в себе калькуляцію ремонту автомобілю, фото пошкоджень автомобілю та об`єкти порівняння вартості автомобілю; відомості про вартість імпортованого автомобіля на сайті продавця (дані з аукціону) від 08.01.2020 року; довідку, видану ТОВ ДП Стандартметрологія ООВ від 30.03.2020 року №30.03.2020-69; заяву про видачу посвідчення про реєстрацію транспортного засобу від 02.04.2020 року; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів, №0.0.1667238787.1 від 03.04.2020 року (а.с. 64-82, 107-140).

Надання позивачем усіх вищевказаних документів до митного оформлення, заявленого за митною декларацією № UA500500/2020/224214 від 06.04.2020 року автомобілю, не заперечується сторонами, та підтверджується карткою відмови.

Отже, судом встановлено, що спірна картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2020/00854 від 06.04.2020 року прийнята відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотримання принципу пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), відтак суд дійшов висновку про її скасування у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2102, 00 грн. (де 2102, 00 грн. - ставка судового збору, сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом, згідно платіжного доручення № 234 від 01 червня 2020 року (а.с. 8)) здійснюється на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕРСЬКО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АТАМАН-ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2020/00854 від 06.04.2020 року.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459; 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКЕРСЬКО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АТАМАН-ГРУП» (код ЄДРПОУ 38961506; 65031, м. Одеса, Новомосковська дорога, 23, офіс 221) судовий збір у розмірі 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «БРОКЕРСЬКО-ЕКСПЕДИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АТАМАН-ГРУП» (код ЄДРПОУ 38961506; 65031, м.Одеса, Новомосковська дорога, 23, офіс 221).

Відповідач - Одеська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459; 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а).

Суддя О.В. Глуханчук

.