Рішення

від 30.12.2020 по справі 560/3894/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3894/20

РІШЕННЯ

іменем України

30 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Волинської митниці Держмитслужби України , Волинської митниці Держмитслужби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення та зменшення позовних вимог просить:

- визнати протиправними дії начальника Волинської митниці, що виразилися у ненаданні відповіді на запит адвоката Залевського В.В. №0904/2020 від 09 квітня 2020 року в установлений законом 5-ти денний термін;

- визнати протиправними дії Волинської митниці, які виразилися у відмові видачі ОСОБА_1 зі складу митниці 03 лютого; 09 лютого та 19 березня 2020 року 4-х коліс з легко сплавними дисками VOLVO по заяві ОСОБА_1 від 03 лютого 2020 року вх.№2429-23-21;

- визнати протиправними дії Волинської митниці, що виразилися у ненаданні відповіді на звернення ОСОБА_1 від 15 квітня 2020 року та надані неповної і необґрунтованої відповіді на звернення ОСОБА_1 від 01 квітня 2020 року;

- визнати протиправними дії Волинської митниці щодо внесення недостовірної інформації до митної декларації від 30 квітня 2020 року при видачі коліс зі складу митниці 30 квітня 2020 року по накладній (вимога) №100 від 30 квітня 2020 року;

- визнати протиправними дії Волинської митниці щодо внесення до митної декларації від 30 квітня 2020 року відомостей, що не належать до повноважень митних органів в порушення ч.9 статті 269 Митного кодексу (далі - МК) України.

- визнати протиправною та скасувати уніфіковану митну квитанцію МД-1 серія РА №3375980 від 30 квітня 2020 року, на загальну суму 5903 грн.;

- визнати протиправною та скасувати уніфіковану митну квитанцію МД-1 серія Ка №8445224 від 30 квітня 2020 року на суму 1561,54 грн., як витрати митниці за зберігання коліс.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час перетину польсько-українського кордону співробітниками митного посту "Ягодин" Волинської митниці безпідставно визначено його особисте майно, а саме - 4 літніх автомобільних колеса з легкосплавними дисками як товар, тобто речі комерційного призначення, в зв`язку із чим, вказані колеса вилучено відповідачем, а на ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил за ознаками ст.ст.471, 472 МК України. Вказує, що він є адвокатом, а тому з метою захисту власних порушених прав звертався до начальника Волинської митниці із адвокатським запитом щодо надання інформації. Однак, в порушення вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відповідачем невчасно надано відповідь на адвокатський запит, а також не було надано повних відповідей на неодноразові письмові звернення. Також зазначає, що постановою Любомльського районного суду Волинської області, яка залишена без змін Волинським апеляційним судом, провадження за протоколом про порушення митних правил за ознаками ст.ст.471-472 МК України відносно ОСОБА_1 закрито в зв`язку із відсутністю в його діях складу правопорушення, визначеного в ст.472 МК України, а за правопорушення, передбачене ст.471 МК України, звільнено від відповідальності на підставі ст.22 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, в зв`язку із чим позивач звертався неодноразово до відповідача із проханням про повернення належних йому речей. Однак, начальником Волинської митниці прийнято рішення про можливість отримання позивачем власного майна за умови виконання вимог ст.242 МК України. Також ОСОБА_1 повідомив, що в зв`язку з закінченням терміну зберігання майна на митному складі, з метою збереження власного майна, змушений був погодитись на умови, висунуті митним органом, при цьому, не мав змоги особисто забрати власні речі, а тому уповноважив на це представника. Зауважив, що працівниками митниці всупереч вимогам МК України власноручно внесено недостовірні дані щодо дати заповнення та характеристик і ціни вилученого у позивача майна в митну декларацію та оскаржувані уніфіковані митні квитанції.

Ухвалою суду від 11 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 18 вересня 2020 року прийнято заяву ОСОБА_1 про уточнення та зменшення позовних вимог та вирішено розглядати справу за вищевикладеними позовними вимогами.

На адресу суду 07 вересня 2020 року надійшов відзив в.о. начальника Волинської митниці Держмитслужби на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в зв`язку із їх необґрунтованістю. Вказав, що відповідь на адвокатський запит позивача надана вчасно, згідно вимог чинного законодавства, але простим поштовим відправленням. При цьому зауважив, що подання від власного імені адвокатського запиту щодо надання інформації стосовно себе ж самого є незаконним, оскільки до такого запиту додається ордер та договір/угода про надання правової допомоги, а укладення такого договору самим із собою є неможливим. Зазначив, що поданий позивачем ордер не відповідає встановленій формі, затвердженій рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року.

Крім цього, пояснив, що в зв`язку із порушенням митних правил за ознаками правопорушень, визначених ст.ст.471-472 МК України, працівниками митного органу правомірно складено стосовно позивача протокол та тимчасово вилучено 4 літніх автомобільних колеса з легкосплавними дисками та передано на склад митниці. Оскільки за результатами судового розгляду відносно ОСОБА_1 провадження за протоколом про порушення митних правил закрито в зв`язку із відсутністю в його діях складу правопорушення, визначеного в ст.472 МК України, а за правопорушення, передбачене ст.471 МК України, звільнено від відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, тому видача товару, який перебуває під митним контролем, можлива лише після митного оформлення. Також повідомив, що подана позивачем 03 лютого 2020 року заява про повернення належного йому товару не відповідала вимогам Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №627 від 30 травня 2012 року. Зазначив, що після письмового повідомлення позивача про закінчення строку зберігання товару на митному складі та роз`яснення змісту статей 243 та 335 МК України, ОСОБА_1 через уповноваженого представника - ОСОБА_2 , який самостійно подав власноручно написану декларацію, та сплативши необхідні митні платежі 30 квітня 2020 року, отримав належний позивачу товар - 4 літніх автомобільних колеса з легкосплавними дисками VOLVO. Відзначив, що проставляння службового штампу з датою "29.04.2020", що не відповідає фактичній даті здійснення митного оформлення щодо вилученого у позивача товару, є технічною помилкою в зв`язку з непереведенням дати з 29.04.2020 на 30.04.2020.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій вказує, зокрема, що твердження митниці про своєчасне надання відповіді на запит адвоката шляхом направлення її звичайним листом не підтверджена жодними належними доказами. Адвокатський ордер № 2106/18 від 21.06.2018 підписаний адвокатом та містить всю необхідну інформацію, яка на момент його видачі вимагалася Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та Правилами адвокатської етики. Адвокат ОСОБА_1 при наданні правової допомоги фізичній особі ОСОБА_1 діяв виключно у спосіб та в межах Конституції і Законів України. Лише після відкриття судом 11.08.2020 провадження у справі, відповідачами було направлено 31.08.2020 на електронну, а пізніше і на поштову адресу позивача листи із вкладенням та додатком відповіді за вих. № 3273-7.3-21 на запит адвоката № 0904/2020 від 09.04.2020.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно свідоцтва №223 від 27 грудня 2007 року, виданого Тернопільською обласною КДКА на підставі рішення від 08 грудня 2000 року, ОСОБА_1 отримав право на зайняття адвокатською діяльністю.

13 листопада 2019 року, слідуючи з Республіки Польща в Україну, в зону митного контролю митного поста "Ягодин" Волинської митниці ДФС по смузі руху "зелений коридор" ОСОБА_1 заїхав в якості водія автомобіля марки "Nissan", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

13 листопада 2019 року посадовою особою митниці стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил за ознаками вчинення правопорушень митних правил, передбачених статтями 471, 472 МК України №2525/20500/19 та тимчасово вилучено вищевказані колеса з легкосплавними дисками на митний склад.

Підставою цього стало те, що позивач порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, вимоги ст.366 МК України, переміщуючи через митний кордон України понад неоподатковану норму товар, загальною вагою 112 кг, а саме: колеса (Pirelli Asimmetrico 255/45/R20) з легкосплавними дисками марки VOLVO б/в кількістю 4 шт., чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 06 грудня 2019 року по справі №163/2436/19, яка залишена без змін Волинським апеляційним судом постановою 22 січня 2020 року, провадження за протоколом про порушення митних правил за ознаками ст.472 МК України відносно ОСОБА_1 закрито в зв`язку із відсутністю в його діях складу порушення, визначеного в ст.472 МК України. Водночас, за вчинення правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, звільнено від відповідальності на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

У цьому рішенні суду зазначено, що переміщувані колеса не належали до керованого позивачем транспортного засобу і не можуть відноситись до особистих речей, відповідно до положень ст.370 МК України. З огляду на доведений факт перевищення неоподаткованої норми, передбаченої ст.374 МК України, переміщення ОСОБА_1 коліс із шинами утворює склад правопорушення, передбаченого ст.471 МК України.

03 лютого 2020 року позивач звернувся із письмовою заявою за вх. №2429-23-21 на ім`я начальника Волинської митниці з проханням про повернення йому тимчасово вилученого товару зі складу митниці на підставі вищевказаної постанови суду, для його вивозу на територію Польщі. За результатами розгляду поданої заяви начальником Волинської митниці накладено резолюцію "Дозволено за умови виконання вимог 242 Митного кодексу України".

Волинською митницею на адресу позивача надіслано інформаційний лист №2583-73-22 від 23 березня 2020 року, згідно якого повідомлено про закінчення терміну зберігання вилученого майна, що підлягає поверненню власнику і останній, або уповноважена ним особа, має право забрати їх зі складу митниці, попередньо подавши на митницю всі необхідні документи щодо його митного оформлення згідно з чинним законодавством. Після закінчення терміну збері гання, відповідно до ст.243 МК України, вилучені товари підлягають передачі в дохід держави.

01 квітня 2020 року на електронну адресу Волинської митниці позивачем направлено заяву із доданим пакетом документів щодо вжиття усіх необхідних заходів для виконання працівниками митниці постанови Любомльського районного суду від 06 грудня 2019 року, у справі №163/2436/19; надання дозволу на повернення без розмитнення вилученого товару для його вивозу на територію По льщі, без ввезення на митну територію України; та надіслання на його електронну адресу відповіді за результатами розгляду даної заяви, а також пакет документів, які необхідні для отримання вказаного товару на складі митниці.

08 квітня 2020 року на електронну адресу митниці позивачем направлено заяву з проханням про видачу уповноваженій особі ОСОБА_2 коліс зі складу митниці.

Відповідачем підтверджується те, що 09 квітня 2020 року ОСОБА_2 прибув до центрального офісу Волинської митниці, однак працівниками відповідача йому було відмовлено у видачі коліс зі складу митниці в зв`язку із відсутністю у повіреного довіреності від ОСОБА_1 .

Також листом від 09.04.2020 відповідач розглянув заяву від 01.04.2020 та повідомив, що для проведення митного оформлення необхідно подати заповнену митну декларацію та інші документи, визначені статтею 335 МК України.

Листом від 13.04.2020 відповідач розглянув заяву від 08.04.2020 та повідомив, що видача товару можлива тільки після митного офорлмення.

Згідно адвокатського запиту №0904/2020 від 09 квітня 2020 року ОСОБА_3 просив про надіслання на електронну адресу підтвердження про усі отримані на елеутронну адресу митниці листи від ОСОБА_1 із зазначенням їх реквізитів, а також про надіслання на електронну адресу адвоката відповідей за результатами розгляду поданих ОСОБА_1 звернень.

Відповідно до листа Волинської митниці №3273-7.3-21 від 14 квітня 2020 року підтверджується його надання у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_1 №0904/2000 від 09 квітня 2020 року. Однак доказів надіслання такого листа відповідачем не надано. Позивач зазначає, що вказаний лист направлений йому електронною поштою лише 31.08.2020.

Крім цього, позивач надсилав на електронну адресу Волинської митниці заяву від 15 квітня 2020 року з довіреністю для отримання ОСОБА_2 належного йому майна.

Листом начальника Волинської митниці за вих. №3639-7.3-21 від 23 квітня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про розгляд поданої ним заяви від 15 квітня 2020 року та зазначено, що повернення належного йому товару можливе лише після його митного оформлення.

На підставі митної декларації від 30 квітня 2020 року, підписаної представником ОСОБА_2 , було проведено нарахування митних платежів за уніфікованою митною квитанцією МД-1 серія РА №375980 від 30 квітня 2020 року на зага льну суму 5903 грн. - розмитнення товару; уніфікованою митною квитанцією МД-1 серія КА №845224 від 30 квітня 2020 року на за гальну суму 1561,54 грн. - витрати на зберігання товару на складі митниці; оформлено накладну вимогу №100 від 30 квітня 2020 року на загальну суму 18600 грн., де зазначено, що підставою видачі коліс є заява від 16 квітня 2020 року, зареєстрована митницею за вх. №8184-7.3-08-01-45-21.

Згідно змісту наявної в матеріалах справи копії митної декларації від 30 квітня 2020 року у відповідній графі проставлено позначку "в`їзд" та здійснено запис задекларованого товару "Колеса в зборі з дисками з алюмінієвих сплавів б/в до автомобіля Volvo, розмір R20/250/45 - 4 шт. т/м Pirelli, Німеччина", вага 112 кг, вартістю 18446,88 грн. В графі "Для службових позначок" також наявний запис, що зазначений у декларації товар розмитнений по квитанції серія PA №375980 від 30 квітня 2020 року. Зазначені записи в декларації посвідчені печаткою посадової особи митниці "349" із датою 29 квітня 2020 року.

Митні платежі та витрати на зберігання були сплачені, на підставі чого представнику позивача видано тимчасово вилучене за протоколом про порушенням митних правил №2525/20500/19 майно.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI (далі - Закон №5076-VI)

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Закону №5076-VI, адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

За ч.2 ст.26 Закону №5076-VI, ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно ч.1 ст.33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Щодо доводів відповідачів про невідповідність доданого до адвокатського запиту ордеру на надання правової допомоги від 21 червня 2018 року серії ТР №2106/18 вимогам рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року, то такі є помилковими, оскільки на момент виписки даного ордеру чинним було Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями.

Суд також звертає увагу відповідачів на те, що в межах розгляду цієї справи суд не вправі перевіряти дії адвоката щодо укладення договору про надання правової допомоги самому собі як фізичній особі на предмет їх відповідності вимогам Закону №5076-VI та Правилам адвокатської етики. Водночас, якщо відповідачі вважають дії такими, що не відповідають вимогам законодавства, вони вправі ініціювати процедуру такої перевірки в порядку, визначеному Розділом VI Закону №5076-VI.

Відтак, наявний у матеріалах справи лист Волинської митниці №3273-7.3-21 від 14 квітня 2020 року, який даний у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_1 №0904/2000 від 09 квітня 2020 року, не підтверджує сам по собі своєчасність надання такої відповіді на запит адвоката ОСОБА_1 . Твердження про направлення відповіді на запит простим поштовим відправленням не підтверджені жодним доказом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання протиправними дій начальника Волинської митниці, що виразилися у ненаданні відповіді на вищевказаний запит в установлений законом 5-ти денний термін.

Надаючи оцінку решті позовних вимог ОСОБА_1 , суд звертає увагу на наступне.

За п.п.23-24 ч.1 ст.4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.57 ч.1 ст.4 МК України у цьому Кодексі термін "товари" вживається у такому значенні - це, зокрема, будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення.

Загальні вимоги щодо ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України встановлено ч.1 ст.374 МК України, за якою не оподатковуються та не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до ст.197 МК України встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України):

- товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення;

- товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна маса яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України.

За частиною 4 вказаної статті товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).

Згідно ст.511 МК України товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися.

У разі виявлення порушень митних правил, передбачених ч.6 ст.470, ст.ст.471-473, 476, ч.6 ст.481, ст.ст.482-484 цього Кодексу, тимчасове вилучення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов`язковим.

Відповідно до п.6 ч.5 ст.238 та ч.4 ст.240 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, вилучені відповідно до ст.511 цього Кодексу, що підлягають поверненню власнику, можуть зберігатися на складах митних органів протягом 90 днів з дня набрання законної сили відповідним рішенням.

Згідно п.4.1.2 Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №627 від 30 травня 2012 року (далі - Порядок №627), обов`язковому передаванню на склад Митниці (крім валютних цінностей та дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підлягають, зокрема, товари, що ввозяться громадянами на митну територію України і підлягають оподаткуванню митними платежами, якщо вони не сплачені.

За п.5.1.10 Порядку №627 товари, транспортні засоби комерційного призначення, тимчасово вилучені в справах про порушення митних правил, та предмети, вилучені відповідно до кримінального процесуального законодавства, передаються на склад Митниці протягом поточного робочого дня, впродовж якого вони були вилучені, або після завершення зміни. У виняткових випадках за наявності великих обсягів вилучених товарів чи інших обґрунтованих підстав строк організації передачі товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути подовжений керівником підрозділу аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням за погодженням з керівником інфраструктури. Подовження такого строку фіксується службовою запискою на ім`я керівника підрозділу інфраструктури.

На склад Митниці товари, транспортні засоби комерційного призначення передаються посадовою особою митниці, яка здійснила їх тимчасове вилучення, разом з описом предметів, оформленим за формою, наведеною в додатку 5 до цього Порядку, та копіями процесуальних документів, на підставі яких проводилося і якими оформлювалося їх вилучення.

Відповідно до ст.242 МК України товари, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Аналогічна норма міститься у п.9.1 Порядку №627 - товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах Митниць під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після їх митного оформлення, відшкодування витрат Митниць на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Згідно ч.3 ст.243 МК України якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, ці товари, транспортні засоби можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися.

При цьому у разі припинення провадження у справі про порушення митних правил за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення витрати митного органу на зберігання зазначених вище товарів, транспортних засобів власником цих товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою не відшкодовуються.

З огляду на вищенаведене, суд акцентує увагу сторін на тому, що факт вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил за ст.471 МК України встановлено судом рішенням по справі №163/2436/19. При цьому, позивача було звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, але не від обов`язку здійснення митного оформлення товарів, які, власне, стали об`єктом такого порушення.

Провадження по справі за порушення ст.471 МК України не було припинено за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.471 МК України порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

За ч.6 ст.78 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відтак, митним органом правомірно на звернення ОСОБА_1 від 03 лютого, 01 квітня і 15 квітня 2020 року відмовлено у видачі товару без розмитнення та надано відповіді про те, що повернення товару можливе лише після здійснення процедури митного оформлення.

Суд також звертає увагу на те, що згідно п.1.3 Порядку заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №614 від 28 травня 2012 року (далі - Порядок №614), декларація заповнюється власноручно громадянином, який досяг 16-річного віку, або уповноваженою ним особою і засвідчується його особистим підписом до пред`явлення товарів для митного контролю. При декларуванні товарів уповноваженою особою у верхньому лівому куті лицьового та/або зворотного боку декларації вчиняється запис "За дорученням" і зазначаються реквізити нотаріально посвідченого доручення (дата, серія та номер бланка (за наявності)), а також прізвище, ім`я, по батькові та серія і номер паспорта довірителя.

Згідно п.1.7, 1.8 Порядку №614, посадові особи митних органів не мають права заповнювати декларацію, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в декларації, за винятком унесення до неї відомостей, що належать до компетенції митних органів.

Декларація не приймається до митного оформлення посадовою особою митного органу в разі: заповнення декларації, форма якої відрізняється від установленої; заповнення декларації з порушенням вимог цього Порядку; заповнення декларації олівцем; заповнення декларації з виправленнями та/або підчищеннями.

В таких випадках громадянином або уповноваженою особою заповнюється нова декларація з дотриманням вимог цього Порядку.

За п.3.1-3.2 Порядку №614, при прийнятті декларації до оформлення посадова особа митного органу перевіряє: відповідність заповненої декларації установленій формі; повноту та правильність заповнення декларації згідно з вимогами цього Порядку; відповідність даних, зазначених у декларації, відомостям, що містяться у поданих разом з декларацією документах.

Після закінчення дій, передбачених підпунктом 3.1 цього розділу, посадова особа митного органу обводить дані, зазначені в підпункті 3.1 пункту 3 та пункті 4 декларації, суцільною лінією, яка унеможливлює внесення будь-яких доповнень, та перекреслює незаповнені рядки. Після цього посадовою особою митного органу в графі "Для службових позначок" або на вільному верхньому полі лицьового або зворотного боку аркуша декларації проставляються відбиток штампа "Під митним контролем", час прийняття декларації до оформлення та підпис цієї посадової особи митного органу, чим засвідчується прийняття декларації до митного оформлення.

Згідно п.3.4 Порядку завершення митного оформлення товарів, зазначених у декларації, засвідчується посадовою особою митного органу шляхом проставлення свого підпису, часу завершення митного оформлення та відбитка особистої номерної печатки в графі "Для службових позначок" декларації.

Згідно п.1.10 Порядку №614, з моменту прийняття декларації посадовою особою митного органу для оформлення вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а громадянин або уповноважена особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

За ч.ч.1, 9 ст.269 МК України, за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. Посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати відомості, зазначені в митній декларації, крім внесення до неї відомостей, що належать до повноважень митних органів.

Відтак, доводи позивача щодо заповнення митної декларації працівниками митного посту "Ягодин" є безпідставними, оскільки такі не підтверджуються жодними доказами. Позивачем не подано звернень чи заяв до керівництва Волинської митниці щодо порушення співробітниками митного посту вимог Порядку №614 та вимог ч.9 ст.269 МК України, чи звернень про відкликання поданої митної декларації. Навпаки, наявна в матеріалах справи копія митної декларації містить підпис ОСОБА_2 , яким засвідчено правильність та повноту внесених у декларацію даних.

Також суд погоджується з митним органом у тому, що під час проставляння штампу дати на поданій представником позивача митній декларації мала місце технічна помилка, спричинена не переведенням вручну дати на номерній печатці о півночі з "29.04.2020" на "30.04.2020". Зазначене жодним чином не впливає на законність проведеного митного оформлення.

Як наслідок, не підлягають визнанню протиправними та скасуванню уніфіковані митні квитанції.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що інші позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення.

Наведене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

В зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії начальника Волинської митниці, що виразилися у ненаданні відповіді на запит адвоката ОСОБА_1 №0904/2020 від 09 квітня 2020 року в установлений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" строк.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30 грудня 2020 року

Позивач:ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , паспорт - НОМЕР_2 ) Відповідачі:Начальник Волинської митниці Держмитслужби України (вул. Призалізнична, 13,Римачі,Любомльський район, Волинська область,44350 , код ЄДРПОУ - 39472698) Волинська митниця Держмитслужби України (вул. Призалізнична, 13,Римачі,Любомльський район, Волинська область,44350 , код ЄДРПОУ - 39472698)

Головуючий суддя Д.А. Божук