Рішення

від 24.12.2020 по справі 640/22713/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року м. Київ № 640/22713/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-ВТОР до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю ЕКО-ВТОР (далі - позивач, ТОВ ЕКО-ВТОР ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2019 №020683409.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, щодо відсутності права ТОВ ЕКО-ВТОР формувати податковий кредит та, відповідно, про завищення податкового кредиту з ПДВ за результатами господарської операції з ТОВ Ф`ЮЖН ЛТД , є необґрунтованими та безпідставними. Позивач зазначив, що оскільки податкові накладні, виписані контрагентом, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому законом порядку та при проведенні процедур, встановлених Порядком №117, податковим органом не встановлено ризиків безпідставного формування TOB Ф`ЮЖН ЛТД податкових накладних, позивач мав право на податковий кредит за відповідними податковими накладними на підставі п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. У зв`язку з чим, позивач вважає зменшення йому розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість безпідставним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його позиція.

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому зазначив, що під час камеральної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, відтак при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві та стверджував, що він правомірно сформував податковий кредит з ПДВ по податковим накладним, виписаними контрагентом, а тому просив скасувати податкове повідомлення-рішення.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відділом моніторингу камеральних перевірок податкової звітності управління адміністрування податків з юридичних осіб ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ ЕКО-ВТОР (код ЄДРПОУ 35506576) щодо декларування у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2019 року, за результатами якої складений акт від 17.09.2019 №903/26-15-12-07-20/35506756.

Згідно висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення вимог пункту 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI, що призвело до зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 134786 грн.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.2019 №020683409, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 134786 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, яким порушено його права та інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Проведеною камеральною перевіркою встановлено, що TOB ЕКО-ВТОР у рядку декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року сформовано податковий кредит на суму ПДВ 2731964 грн., в тому числі за рахунок податкових накладних, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з товарною позицією 2701 (вугілля) на суму 134785,60 грн.

В додатку 5 (в розділі II Податковий кредит ) декларації з ПДВ за липень 2019 року зазначено, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 134785,60 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Ф`ЮЖН ЛТД (код ЄДРПОУ 42036322) на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Ф`ЮЖН ЛТД .

За даними Єдиного реєстру податкових накладних постачальником виписані у липні 2019 року та зареєстровані податкові накладні по взаємовідносинам з TOB ЕКО-ВТОР (товарна позиція 2701) на загальну суму 134785,60 грн.

Разом з цим, на думку відповідача, ТОВ Ф`ЮЖН ЛТД складено з порушенням податкові накладні в адресу TOB ЕКО-ВТОР щодо застосування ставки ПДВ 20% (обов`язковий реквізит податкової накладної) та визначення дати виникнення податкових зобов`язань при реалізації вугільної продукції, оскільки ТОВ Ф`ЮЖН ЛТД не подано заяви про відмову/зупинення використання пільги, яка відповідала б вимогам п. 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

У зв`язку з наведеним, на думку податкового органу, у TOB ЕКО-ВТОР відсутні підстави для формування податкового кредиту в сумі 134785,60 грн. по контрагенту ТОВ Ф`ЮЖН ЛТД у звітному періоді липень 2019 року, та як наслідок, завищило розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вказаний період.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 19.11.2018 між TOB ЕКО-ВТОР (Покупець) та TOB Ф`ЮЖН ЛТД (Постачальник) укладено договір поставки №19/11, згідно якому TOB Ф`ЮЖН ЛТД зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та оплатити вугілля марки ДГ 0-100 (далі - Товар), найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість якої визначається у рахунку - фактурі, видатковій накладній на товар. Ціна договору складається з суми вартості одиниць Товару, зазначених у рахунку-фактурі, видатковій накладній на товар.

В підтвердження здійснення поставки за даним договором позивачем надано копії видаткових накладних від 01.07.2019 №1, від 01.07.2019 №2, від 19.07.2019 №3, від 19.07.2019 №4, рахунків-фактури від 01.07.2019 №01/07-1, від 01.07.2019 №01/07-2, від 19.07.2019 №19/07-1, від 19.07.2019 №19/07-2, товарно-транспортних накладних від 01.07.2019, від 01.07.2019, від 19.07.2019, від 19.07.2019.

Позивач отримував від TOB Ф`ЮЖН ЛТД вугілля для власних виробничих потреб: опалення виробничих, адміністративних приміщень, підтримання теплових потужностей виробничих ліній, інше.

Здійснення поставок вугільної продукції за вказаними договором оформлено податковими накладними від 02.07.2019 №1, від 02.07.2019 №2, від 19.07.2019 №3, від 19.07.2019 №4, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджено відповідними витягами із вказаного реєстру.

Відповідачем не спростовано під час розгляду справи, що виписані TOB Ф`ЮЖН ЛТД податкові накладні зареєстровані із порушеннями встановленого законодавством порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних, їх реєстрація не була зупинена та у такій реєстрації не було відмовлено.

Крім того, позивачем надані податкові декларації, в яких відображені суми сплаченого ПДВ за вказаними договорами.

Під час проведення перевірки встановлено, що розбіжностей у декларуванні податкового кредиту та податкових зобов`язань між позивачем та TOB Ф`ЮЖН ЛТД не встановлено.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

За приписами пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України)

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а ).

У відповідності до пункту 198.2 та 198.3 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому у абзаці третьому вказаного пункту статті 198 Податкового кодексу України міститься правило про те, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Норми статті 201 Податкового кодексу України, до яких відсилають правила пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу, регулюють відносини, пов`язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов`язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов`язки учасників податкових відносини, пов`язані із складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов`язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.

Так, у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України зазначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

У відповідності до підпункту 201.3 статті 201 Податкового кодексу України у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис Без ПДВ з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Як вбачається з матеріалів справи, у всіх наданих позивачу з боку TOB Ф`ЮЖН ЛТД податкових накладних відсутній напис Без ПДВ , більш того, у вказаних податкових накладних зазначено ПДВ 20% , та визначено конкретні суми такого податку.

Згідно з пунктом 201.6 цієї статті податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзац 3 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Абзацом дев`ятим пункту 201.10 статті 201 статті 201 Податкового кодексу України покупцю товарів/послуг заборонено відносити суми ПДВ до податкового кредиту в разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг, податкових накладних у Реєстрі і зобов`язано покупця включити суму податку, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Отже, платник податку може включити до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної, оформленої у відповідності до вимог статті 201 Податкового кодексу України та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Слід зазначити, що жодних дефектів у правовому статусі позивача або його контрагента, якій виписав податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано суму податкового кредиту за липень 2019 року, або ж недоліків у оформленні первинних документів, складених за результатами господарських операцій, судом не встановлено та відповідач на такі обставини не посилався ні у акті перевірки, ні під час розгляду справи.

Разом з цим, надання належним чином оформлених первинних документів, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції, підтверджує факт реального (фактичного) вчинення TOB ЕКО-ВТОР господарських операцій з придбання у TOB Ф`ЮЖН ЛТД вугільної продукції за договором поставки від 19.11.2018 №19/11.

При цьому, судом не приймаються посилання відповідача на пункт 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, як на підставу для висновку щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по операціям з поставки вугільної продукції від ТОВ Ф`ЮЖН ЛТД за липень 2019 року у сумі 134785,60 грн., з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД. У разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги. Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачена можливість зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), який розроблено саме з метою запобігання ризиків порушення норм податкового законодавства, згідно якого, поміж іншого, здійснюється моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства при складанні податкових накладних/розрахунків коригування та їх реєстрації в ЄРПН.

Отже, враховуючи вищенаведене, контролюючий орган при наявності інформації в інформаційних ресурсах ДФС щодо відсутності заяви ТОВ Ф`ЮЖН ЛТД про відмову від використання пільги, встановленої статтею 45 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, мав можливість зупинити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 02.07.2019 №1, від 02.07.2019 №2, від 19.07.2019 №3, від 19.07.2019 №4, складених ТОВ Ф`ЮЖН ЛТД , однак реєстрацію даних накладних контролюючим органом не зупинено, що також не заперечується відповідачем.

Крім того, враховуючи те, що вказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а, отже, при проведенні процедур, встановлених Порядком №117 податковим органом не встановлено ризиків безпідставного формування ТОВ Ф`ЮЖН ЛТД податкових накладних, TOB ЕКО-ВТОР має право на податковий кредит за відповідними податковими накладними на підставі абзацу 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, у позивача були відсутні правові підстави для неприйняття таких податкових накладних та несплати визначених у них сум податку на додану вартість у складі ціни за поставлене вугілля, відтак позивач правомірно сформував податковий кредит з ПДВ за липень 2019 року по вказаними вище податковим накладним, виданим ТОВ Ф`ЮЖН ЛТД , на підставі абзацу 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем, у порушення приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували б правомірність прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не надав.

Водночас, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-ВТОР (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, буд. 6, код ЄДРПОУ 35506576) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.11.2019 №020683409.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-ВТОР (код ЄДРПОУ 35506576) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2021,79 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко