ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2020 р. Справа № 520/7217/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 року (ухвалене суддею Єгупенко В.В.) по справі № 520/7217/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: визнати протиправним рішення відповідача - відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління пенсійного фонду України в Харківській області № 1588 від 06.05.2020 р.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити пільгову пенсію за віком на підставі п. 3 ч. 21 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з грудня 2018 року на підставі трудової книжки, за якою позивач працював весь час трактористом-машиністом у сільськогосподарському виробництві за записами у трудовій книжці колгоспника, а саме: трудовою книжкою колгоспника № НОМЕР_1 від 01.02.1982 р., трудовою книжкою колгоспника укр № НОМЕР_2 від 04.08.1986 р., трудовою книжкою НОМЕР_3 від 05.02.1984 р.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 р. позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1588 від 06.05.2020 р.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату пільгової пенсії за віком на підставі п. 3 ч. 21 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні; в іншій частині позову - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_4 , позивач працював: з 01.08.1986 р. по 10.03.2000 р. в колгоспі ім. Димитрова, КСП «Просянка» с. Просянка Куп`янського району Харківської області на посаді тракториста; з 10.03.2000 р. по 28.02.2001 р. в СТОВ "Просянка" Куп`янського району Харківської області на посаді механізатора; з 01.03.2001 року по 30.09.2001 р. в ТОВ «Індустар» на посаді механізатора; з 01.10.2001 р. по 31.12.2001 р. в ПП «Індустар техніка» на посаді механізатора; з 01.01.2002 р. по 04.09.2002 р. в ТОВ «Індустар» на посаді механізатора; з 13.10.2002 р. по 16.12.2002 р. в ТОВ «Індустар» на посаді механізатора; з 10.02.2003 р. по 04.02.2004 р. перебував на обліку в центрі зайнятості; з 17.02.2004 р. по 31.07.2007 р. та з 26.02.2008 р. по теперішній час працює на посаді тракториста ПАТ «Агрофірма « 8 Березня» .
У зв`язку з ліквідацією колгоспа ім. Димитрова, КСП «Просянка» с. Просянка Куп`янського району Харківської області, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про підтвердження стажу роботи за періоди з 15.07.1981 р. по 30.10.1981 р. на посаді тракториста, з 01.08.1986 р. по 28.02.2001 р. на посаді тракториста та надав до вказаної заяви копії: трудової книжки, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 24169863, архівних довідок від 26.06.2018 р. № 01-63/157, від 13.07.2018 р. № 01-26/377 - № 01-26/379, від 20.07.2018 р. № 01-26/391, від 26.06.2018 р. № 01-63/158, рішення суду від 30.10.2018 р. по справі № 628/2888/18.
За наслідками розгляду вказаної заяви 03.04.2019 р. Комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення № 79/4-19 про результати розгляду заяви позивача щодо підтвердження стажу роботи на пільгових умовах та підтверджено стаж роботи позивача за період з 01.08.1986 р. по 30.09.1990 р. по професії тракторист (з урахуванням вихододнів у колгоспі). В іншій частині відмовлено з огляду на зміст архівної довідки від 26.06.2018 р. №01-63/157, а саме: в архівному фонді колгоспу ім. Димитрова є протоколи засідань правління та накази директора: від 04.08.1986 р. про прийом в члени колгоспу та надання роботи; від 31.10.1990 р. № 15 - відомості про прогули за жовтень 1, 4, 5, 6, 8, 9, 10 - було вирішено звільнити з тракторної бригади, перевести на рядові роботи; відомості про прийом за 1981 р., 2001 р., звільнення за 2000 р. не знайдено; є дані від 01.02.2000 р. про те, що заявник працював механізатором.
Після досягнення 55 років та у зв`язку з тим, що позивач працював в колгоспі трактористом-машиністом більше 20 років, позивач звернувся до відповідача Куп`янського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням комісії для розгляду питань, пов`язаних з призначенням/перерахунком та виплатою пенсій Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 52 від 08.05.2019 р. відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу з 01.12.2018 р. Вказана відмова мотивована тим, що згідно наданих документів страховий стаж гр. ОСОБА_1 складає 35 років 03 місяці 22 дні. Підтверджений документами пільговий стаж роботи ОСОБА_1 17 років 04 місяці 06 днів. Комісією при головному управлінні ПФУ в Харківській області підтверджено пільговий стаж роботи з 01.08.1986 р. по 30.09.1990 р. з урахуванням вихододнів в колгоспі. Окрім цього, на підставі уточнюючої довідки № 5 від 10.01.2019 р., видану ПАТ «Агрофірма « 8 Березня» , згідно якої позивач дійсно працював в господарстві з 17.02.2004 року по 31.07.2007 р., з 26.02.2008 р. по теперішній час трактористом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві та на протязі календарного року в тваринництві, зазначені періоди також були зараховані до пільгового стажу роботи.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 р. по справі № 520/5576/19 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області № 79/4-19 від 03.04.2019 р. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії для розгляду питань, пов`язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №52 від 08.05.2019 р. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Зобов`язано Куп`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2019 р. про призначення пенсії за віком на підставі ст. 114 ч. 2 п. 3 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.12.2018 р. Вказане рішення суду набрало законної сили 14.11.2019 р.
Рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1588 від 06.05.2020 р. ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого ст. 114 п. 2 пп. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .
Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату пільгової пенсії за віком на підставі п. 3 ч. 21 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано оцінки правомірності відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у рішенні від 06.05.2020 р. Проте, зі змісту оскаржуваного рішення Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області № 79/4-19 від 03.04.2019 р. вбачається, що було надано аналіз виключно одній архівній довідці від 26.06.2018 р. № 01-63/157, при цьому не взято до уваги інші надані позивачем документи.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України про необхідність повторного розгляду відповідачем заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату пільгової пенсії за віком.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п.18 наведеного Порядку).
Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.
Однак, відповідачем прийнято рішення № 1588 від 06.05.2020 р. про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до пп. 3 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.12.2018 р. в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, на підставі виключно довідки № 01-63/157 від 26.06.2018 р.
Таким чином, рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1588 від 06.05.2020 р. є протиправним.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
У даній справі оцінка правомірності відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у рішенні від 06.05.2020 р. Однак, зі змісту оскаржуваного рішення Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області № 79/4-19 від 03.04.2019 р. вбачається, що було надано аналіз виключно одній архівній довідці від 26.06.2018 р. № 01-63/157, при цьому не взято до уваги інші надані позивачем документи. Суд не може досліджувати інших обставин, які не досліджувалися відповідачем, оскільки ці повноваження відносяться до його виключної компетенції.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції з метою захисту прав позивача обґрунтовано зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату пільгової пенсії за віком на підставі п. 3 ч. 21 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , з урахуванням висновків суду у даній справі.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставами для його скасування.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 по справі № 520/7217/2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Я.В. П`янова О.А. Спаскін
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.12.2020 |
Оприлюднено | 04.01.2021 |
Номер документу | 93926831 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Присяжнюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні