Рішення

від 23.12.2020 по справі 159/2682/20

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/2682/20

Провадження № 2/159/797/20

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Лесика В.О.,

за участю секретаря Посполітак Г.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

09 червня 2020 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про знесення несучих конструкцій надбудови літньої кухні відповідача за рахунок останнього.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у відповідності до рішення виконкому Голобської селищної ради Ковельського району від 10.10.2001 року він є власником житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 30.10.2009 року, яке зареєстровано у визначеному законом порядку, що підтверджено Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.05.2010 року.

Йому належить також і земельна ділянка з кадастровим номером 0722155300:04:002:0043 яка розміщена за вищевказаною адресою з цільовим призначенням для будівництва і обслуговуванням житлового будинку, господарський будівель і споруд.

Рішенням виконкому Голобської селищної ради від 10.09.2010 року йому дозволено добудову до житлового будинку, саме кухні, коридора, кладової та ванної кімнати. Одноразово дозволено здійснити будівництво також господарської будівлі -хліва за вказаною адресою.

Незважаючи на те, що він є власником земельної ділянки відповідач ОСОБА_2 всупереч вимогам ст.103 Земельного кодексу України приступив до самовільного перепланування літньої кухні фактично впритул до споруди яка розміщена на його земельній ділянці. Самовільно спорудив другий поверх літньої кухні з новим перекриттям даху, в результаті чого дощові потоки потраплятимуть на його земельну ділянку. Крім того така самовільна споруда значно затіняє його будівлю та земельну ділянку, оскільки відстань до межі земельної ділянки менше метра, що створює також загрозу пожежній безпеці.

Ухвалою від 23 травня 2020 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. При цьому визначено відповідачем строк для подання відзиву на позов.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позов не визнає і в задоволенні його просить відмовити обґрунтовуючи такими підставами.

Він є власником домоволодіння, а саме житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Він є також власником земельної ділянки площею 0,15 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговуванням житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер якої 0722155300:04:002:0042.

Позивач є також власником житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Вказана земельні ділянка межується з його земельною ділянкою.

Вважає, що позивач самочинно здійснив добудову до свого житлового будинку, а також побудував споруду - хлів, оскільки не отримав і не має будь-яких дозвільних документів на вказане будівництво, а також не отримав декларацію про завершення такого будівництва.

Зазначив, що його літня кухня не може бути віднесена до самочинного будівництва, оскільки побудована у 1986 році і зареєстрована у технічній документації на земельній ділянці яка відведена для цієї мети ще 22.11.2012 року.

В літній кухні він замінив вікна на пластикові, а тому не зобов`язаний отримувати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

Зазначає також, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів невідповідності проектної документації об`єкта нерухомого майна належної йому літньої кухні, а тому із зазначених підстав в задоволенні позову просив відмовити.

В судових засіданнях позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали повністю. Представник позивача категорично відмовилась від врегулювання спору будь-яким іншим чином крім ухвалення судового рішення про задоволення їх позову. Вона також заперечила покликання відповідача на ту обставину, що позивач здійснив самочинне будівництво прибудови до житлового будинку та побудував господарську споруду - хлів, покликаючись на рішення виконавчого комітету про надання дозволу на таке будівництво.

Проте на підтвердження вказаних обставин будь-яких доказів не надала. Не заперечувала, що відповідачем облаштовані на літній кухні ринви для стоку атмосферних опадів, заперечивши при цьому влаштування огорожі висотою 2 метри на межі їх земельних ділянок як стверджує відповідач. При цьому надала суду фотознімки на яких зафіксована перебудова літньої кухні і ці відомості не оспорював відповідач.

В судовому засіданні відповідач та його представник підстав позову не визнали, покликаючись на викладені у відзиві на позов обставини .

Суд, заслухавши сторони, дослідивши надані письмові докази по справі приходить до висновку про відмову в задоволенні письмових вимог з наступник підстав.

Так в ході судового розгляду встановлено, що сторони по справі є власниками житлових будинків, господарських споруд та будівель які розміщені на їх земельних ділянках відведених для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Вказані будівлі та земельні ділянки сторін розташовані в АДРЕСА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 і є суміжними.

Відповідач здійснює реконструкцію літньої кухні шляхом фактичного влаштування надбудови другого поверху, що підтверджено приєднаними до справи фотознімками, а також Актом обстеження земельної ділянки в АДРЕСА_1 від 14.05.2020 троку у відповідності з яким створена комісія селищної ради рекомендує ОСОБА_2 припинити самовільне перепланування, реконструкцію літньої кухні до виготовлення дозвільних документів.

Матеріалами справи, які були предметом дослідження в судовому засіданні доведено і цього не оспорюють сторони, що перебудова (реконструкція) літньої кухні проводиться на існуючому фундаменті та земельній ділянці яка відведена відповідачу з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети, не має належного дозволу на будівництво, відсутній належним чином затверджений проект, під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм та правил.

Судом встановлено і цього не оспорюють сторони, що відповідач ОСОБА_2 здійснює фактично перебудову літньої кухні шляхом облаштування другого поверху на існуючому фундаменті, на своїй земельній ділянці з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

За змістом частини 7 статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила будівництво провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво , відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.

Крім того, відповідно до положень ст.38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред`явлено до суду у разі , якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, установлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису або якщо перебудова об`єкту є неможливою.

Отже, системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню коли воно здійснено з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил що порушує права інших осіб, за умови, що особа яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

З врахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями ст.ст.16, 386,391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідні органи державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи право власності яких порушено самочинним будівництвом.

За змістом ст.376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до ст.376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Такі висновки застосування норм матеріального права викладено в Постанові Верховного Суду у справі № 822-2149-18.

Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

Виходячи із змісту ч.7 ст.376 ЦК України з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутись відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідком розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

Отже, даючи аналіз наведеними вище нормам законодавства, приймаючи до уваги, що відповідачем добудова проведена на її земельній ділянці, яка відведена для цієї мети, остання не отримувала вимог контролюючих органів про перебудову самочинного будівництва, яка є можливою, виходячи з досліджених матеріалів справи, тобто усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено, суд приходить до однозначного висновку про передчасність та недоведеність вимог позивача про знесення самочинного будівництва

Відповідно до п.1 ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. ст. 12 , 13 , 19 , 82, 137 , 141 , 258-259 , 265 ЦПК України , ст.376 ЦК України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , суд, -

У Х В А Л И В :

У позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання незаконним самовільне перепланування, а саме реконструкції літньої кухні по АДРЕСА_2 та зобов`язати знести несучі конструкції надбудови за його рахунок - відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковел Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 30 грудня 2020 року.

Головуючий: В.О.Лесик