Справа № 694/1224/20
2/694/475/20
Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.12.2020 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Сакун Д.І.,
за участі секретаря судового засідання Матвієнко А. А.
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ризинської сільської ради Звенигородського району, Черкаської області ( ЄДРПОУ 26490838, с.Ризине, вул.Шевченка,38, Звенигородського району, Черкаської області, поштовий індекс 20235, електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_8, тел.. НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , засоби зв"язку, електронна адреса та пошта відсутні), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, с.Арданово, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 ), третя особа: Служба у сравах дітей Звенигородської районної державної адміністрації ( просп.Шевченка,68, м.Звенигородка, Черкаської області, 20202, код ЄДРПОУ 26043416, zvenssd@ukr.net) про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
05.10.2020 до Звенигородського районного суду надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачі є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Протягом тривалого часу сім`я ОСОБА_1 перебуває на контролі виконавчого комітету, як сім`я яка потрапила в складні життєві обставини. Головною проблемою неблагополуччя сім`ї є зловживання алкоголем, невміле ведення господарства. Після народження дочки ОСОБА_5 виконавчим комітетом та небайдужими односельчанами сім`ї надавалася матеріальна та фінансова допомога з метою виходу з кризової ситуації. Покращення в сім`ї тривало не довго. У вересні 2019 року дитина в тяжкому стані була доставлена до Черкаської дитячої обласної лікарні з абсцесом сідниці. При черговому обстеженні умов проживання дитини виявлено, що в будинку антисанітарія, дитина не доглянута, перебувала у брудному одязі. Продукти харчування відсутні, електроенергія відключена за несплату, батько дитини перебував в стані алкогольного сп`яніння, а мати не реагувала на зауваження та рекомендації щодо виправлення ситуації. 23.10.2019 року головою села дитину доставлено в дитяче відділення Звенигородської районної лікарні. З повідомлення головного лікаря дитячого відділення стало відомо, що дитина не набирала вагу і мала дефіцит ваги близько 15%. Під час перебування в дитячому відділенні від матері неодноразово було чути запах алкоголю та тютюну. В подальшому з метою виправлення ситуації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 написали заяву про тимчасове влаштування дитини на повне державне утримання до КЗ Черкаський обласний спеціалізований будинок . За час перебування дитини в закладі батьки зобов`язалися навести лад в помешканні та пройти курс лікування від алкогольної залежності. Крім того, за час перебування дитини в закладі батьки жодного разу не поцікавилися життям та здоров`ям дитини, не приймали участь в її утриманні та вихованні, не спілкувалися в телефонному режимі з адміністрацією закладу. 20.05.2020 року виконавчим комітетом Ризинівської сільської ради проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 та з`ясовано, що батьки ведуть аморальний спосіб життя, не працюють, зловживають алкоголем, вчиняють сварки та бійки, в будинку не створено умови для проживання дитини, продукти харчування відсутні, земельна ділянка не оброблена.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 07.10.2020 було відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від09.11.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав заяву про проведення судового засідання без його участі.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились. ОСОБА_6 подала заяву про розгляд справи без її участі. Позов визнає. Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений в судове засідання не з`явився.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Звенигородської РДА в судове засідання не з`явився. Подав заяву про проведення підготовчого судового засідання без його участі.
В силу ч.3 ст.211 ЦПК України , суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності осіб, які беруть участь у справі на підставі письмових документів.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 та ОСОБА_7 уклали шлюб 08.05.2015 року, який зареєстрований виконавчим комітетом Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, актовий запис №02 (а.с.3).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 22.08.2018 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.4).
01.11.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяви про тимчасове влаштування дитини в будинок дитини (а.с.5-6).
Розпорядженням першого заступника голови Звенигородської районної державної адміністрації від 06.11.2019 № 211 малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , влаштовано на повне державне утримання терміном до одного року до КЗ Черкаський обласний спеціалізований будинок дитини Черкаської обласної ради (а.с.7).
Згідно довідки-характеристики від 15.09.2020 року №449 виданої виконавчим комітетом Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області вбачається, що ОСОБА_2 в с. Ризине проживає без реєстрації. Разом з ним проживає дружина ОСОБА_1 . Дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває з 11.11.2019 року по даний час у КЗ Черкаський обласний спеціалізований будинок дитини Черкаської обласної ради. За повідомленням працівників дитячого закладу батько дитини не відвідував, її здоров`ям та життям не цікавився. ОСОБА_2 постійного місця роботи не має, працює по найму у людей. Веде аморальний спосіб життя, вживає спиртні напої, будучи п`яним зчиняє сварки та бійки. Лікувався в Смілянському психоневрологічному диспансері з діагнозом психічні та поведінкові розлади в наслідок вживання алкоголем. ОСОБА_2 позбавлений батьківських прав відносно своєї дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.11).
Згідно довідки-характеристики від 15.09.2020 року №448 виданої виконавчим комітетом Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області вбачається, що ОСОБА_9 в даний час не працює, не навчається, в центрі зайнятості на обліку не перебуває. Разом з нею проживає її чоловік ОСОБА_2 . Дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває з 11.11.2019 року по даний час у КЗ Черкаський обласний спеціалізований будинок дитини Черкаської обласної ради. За повідомленням працівників дитячого закладу мати дитини не відвідувала, її здоров`ям та життям не цікавилася. ОСОБА_1 позбавлена батьківських прав відносно своїх дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12)
Згідно довідки від 15.09.2020 року №454 виданої виконавчим комітетом Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області вбачається, що ОСОБА_1 має у власності будинок, який належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.03.1998 року та знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . В даному будинку зареєстрована неповнолітня ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).
Згідно довідки від 15.09.2020 року №451 виданої виконавчим комітетом Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 має братів та сестер ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлені батьківських прав на цих трьох дітей, діти проживають в прийомній сім`ї (а.с.15).
Відповідно до акту житлово-побутових умов проживання від 20.05.2020 року складеного комісією в складі голови села Яловенко В.С., членів комісії ОСОБА_12 , ОСОБА_13 вбачається, що в ході проведення обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 вбачається, що в будинку відключена електроенергія, антисанітарія, продукти харчування відсутні, одяг і білизна брудні, город не оброблений, господарство не ведеться. Батьки зловживають алкогольними напоями (а.с.18).
З повідомлення головного лікаря дитячого відділення від 25.10.2019 року № 307 вбачається, що ОСОБА_3 не набирала вагу і мала дефіцит ваги близько 15%. Під час перебування в дитячому відділенні від матері неодноразово було чути запах алкоголю та тютюну (а.с.21).
Висновком органу опіки і піклування, який затверджено Розпорядженням Звенигородської районної державної адміністрації від 15.06.2020 року №124 визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.23).
Розпорядженням Звенигородської райдержадміністрації від 02.06.2020 року №115 продовжено термін перебування малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у КЗ Черкаський обласний спеціалізований будинок дитини Черкаської обласної ради терміном до одного року (а.с.24).
Виконавчим комітетом Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області прийнято рішення від 21.05.2020 року №17 про передачу на розгляд комісії з питань захисту прав дитини Звенигородської райдержадміністрації матеріали для надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін
Згідно з ч. 1 ст.12 Закону України Про охорону дитинства , ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання батьківських обов`язків. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не виконують вимоги чинного законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України правовою підставою позбавлення батьківських прав матері, батька є ухилення їх від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно п.п.15, 16 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
В рішенні по справі Хант проти України від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини Савіни проти України від 18.12.2008 ( заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87).
Визначаючи, чи було конкретне втручання "необхідним у демократичному суспільстві", суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (див., наприклад, справи "Кутцнер проти Німеччини", N 46544/99, п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та "Зоммерфельд проти Німеччини", [GC], N 31871/96, п. 66, ЄС/7/72003-VIII).
Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу "Ньяоре проти Франції", N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу "Скоццарі та Дж`юнта проти Італії" [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).
Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує (див., mutatis mutandis, справу "Хазе проти Німеччини", N 11057/02, п. 99, ЄСПЛ 2004-III (витяги)). Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я (див. справи "Валлова і Валла проти Чеської Республіки", N 23848/04, п. 72, від 26 жовтня 2006 року; і "Гавелка та інші проти Чеської Республіки", N 23499/06, N 57, від 21 червня 2007 року).
З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків (див., наприклад, справу "К. А. проти Фінляндії", N 27751 /95, п. 92, ЄСПЛ 2003-I). Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (див., наприклад, справу "Мозер проти Австрії", N 12643/02, п. 68, від 21 вересня 2006 року; згадані вище рішення у справі "Валлова і Валла проти Чеської Республіки", пп. 73 - 76, та у справі Гавелка та інші, п. 61).
Крім того, оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (див., mutatis mutandis, ухвали у справах: "Шульц проти Польщі", N 50510/99, від 8 січня 2002 року; "Реммо і Узункая проти Німеччини", N 5496/04, від 20 березня 2007 року; та "Полашек проти Чеської Республіки", N 31885/05, від 8 січня 2007 року). Суд також повинен врахувати, чи самим дітям було надано можливість висловити свою думку, коли цього вимагали обставини (див., наприклад, згадані вище рішення у справах Гавелка та інші, п. 62, і ОСОБА_9 , п. 97).
Згідно з наданими доказами суд приходить до висновку, що відповідачі дійсно ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а тому суд вважає, що відповідачі свідомо нехтують своїми батьківськими обов`язками і не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкуються з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до внутрішнього світу дитини, не піклуються про стан її здоров`я, хоча б мала це робити, тобто по своїй вині ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Таким чином, з метою захисту прав і інтересів дитини, суд вважає, що позбавлення відповідачів батьківських прав буде вчинене в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України , стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, то з відповідачів підлягає стягненню судовий збір в рівних частинах, в сумі 840,80грн. на користь держави.
Керуючись ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст.ст. 12 , 13 , 60 , 76-81 , 89 , 141 , 211 , 263-265 , 280-285 , ч.1ст. 354 , 430ЦПК України , ст.ст. 150 , 152 , 155 , 164 , 165 , 166 , 180 , 181 , 183 , 191 Сімейного кодексу України ,-
вирішив:
Позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ризинської сільської ради Звенигородського району, Черкаської області ( ЄДРПОУ 26490838, с.Ризине, вул.Шевченка,38, Звенигородського району, Черкаської області, поштовий індекс 20235, електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_8, тел.. НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , засоби зв"язку, електронна адреса та пошта відсутні), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, с.Арданово, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 ), третя особа: Служба у сравах дітей Звенигородської районної державної адміністрації ( просп.Шевченка,68, м.Звенигородка, Черкаської області, 20202, код ЄДРПОУ 26043416, zvenssd@ukr.net) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав щодо їх неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , засоби зв"язку, електронна адреса та пошта відсутні), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, с.Арданово, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір в сумі 840,80грн.в рівних частинах.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення підписане 28.12.2020.
Суддя Д.І. Сакун
Суд | Звенигородський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2020 |
Оприлюднено | 04.01.2021 |
Номер документу | 93936116 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Звенигородський районний суд Черкаської області
Сакун Д. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні