Рішення

від 29.12.2020 по справі 694/1741/19

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/1741/19

2/694/82/20

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2020 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - суддіСакун Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Матвієнко А. А.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Боровиківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права на земельну ділянку,-

в с т а н о в и л а:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд: визнати за нею право на отримання земельної ділянки як члена колективного сільськогосподарського підприємства НИВА с. Боровикове Звенигородського району Черкаської області в адміністративних межах Боровиківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона постійно проживає в с. Боровикове, Звенигородського району,Черкаської області.24 серпня 1990 року позивач була звільнена за власним бажанням з ПМК№ 1 Кримканалбуд та з 01 вересня 1990 року була прийнята нароботу в колгосп Прапор комунізму с. Боровикове Звенигородського району та прийнята в члени колгоспу і працювалапо 03.02.1996 року, звільнена в зв`язку з переходом на іншу роботу. На момент розпаювання земель колективної власності КСП Нива отримало Державний акт на право постійного користування землею ЧР№ 4-23 від 13.12.1995 року. В цей час позивач була членом КСП Нива . 18.05.1985 року були складені списки членів КСП Нива для обчислення середньої земельної частки де позивач була вписана під № 101. Як пояснив на той час голова КСП НИВА , що позивач не має права на отримання земельної ділянки так, як задля цього їй необхідно було пропрацювати в КСП НИВА ще три роки. ОСОБА_1 йому повірила та не вчиняла жодних дій. В подальшому перебуваючи на гробках у с. Боровикове у квітні 2019 року позивач зустріла знайомого, який їй повідомив, що є Указ Президента від 08.08.1995 року в якому роз`яснено хто має право на отримання земельної ділянки. На її звернення до сільської ради позивач отримала відповідь, що вони не володіють інформацією в зв`язку з чим позивач не включена до списку до Державного акту.

Відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області подано відзив, в якому відповідач зазначає, що оскільки у позові позивачем не зазначено жлдного доказу щодо порушення прав ГУ права позивача тому важчають, що ГУ є неналежним відповідачем по справі. Разом з тим, зазначають, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку є сертифікат на право на земельну ділянку виданий районною державною адміністрацією. Також оскільки список громадян, які мають право на земельну частку пай формується самим підприємством відповідно до статуту, розглядається і затверджується загальними зборами членів підприємства відповідно до статуту розглядається і затверджується загальними зборами членів підприємства головою сільськогосподарського підприємства то підтвердження права позивача на земельну частку (пай) має розглядатися в сукупності із вимогами щодо незаконності не включення ОСОБА_1 до зазначеного списку. Просять в задоволенні позову відмовити.

Відповідачем Боровиківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області подано відзив, у якому вказувалося, щоПозивачка на час отримання с/г підприємством вказаного акту в трудових відносинах з КСП Нива не перебувала, а згідно копії трудової книжки, наданої в додатку до позову, з 11.11.1995 року працювала в Боровиківській сільській раді на посаді інженера землеупорядника, проте в позовній заяві позивачка вказує про те, що 01.09.1990 вона була прийнята в члени колгоспу Прапор комунізму с. Боровикове і працювала по 03.02.1996, звільнена у зв`язку з переходом на другу роботу. Однак вказана інформація спростовується копією трудової книжки позивача. Вказують, що Позивачка правомірно не була включена в список членів КСП, які отримали право на земельну ділянку (пай), так як в той час в КСП не працювала, тому і не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Крім того,позивачка працювала в Боровиківській сільській раді11.11.1995 року і перебувала на посаді інженера землеупорядника, який безпосередньо займався питаннями землі, то їй було відомо про розподіл земельних паїв між членами КСП ще в грудні 1995 року. Тим більше, що чоловік позивачки, ОСОБА_2 , був включений в список і отримав земельну ділянку і про це позивачці було відомо. Зазначають, що з часу розпаювання земель колективного сільськогосподарського підприємства Нива минуло майже 30 років і до цього часу позивачка не зверталася до суду зпозовом. Враховуючи, що позивачка пропустила строк позовної давності і не надала доказів поважності пропуску строку на звернення до суду на протязі майже 30 років з часу порушення її права тому просять в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, пояснила, що раніше не зверталася з даним позовом, оскільки голова Держгеокадастру їй заборонив звертатися до суду, погрожуючи втратою роботи.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою від 21.10.2019 року поновлено позивачу пропущений процесуальний строк на звернення до суду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання для розгляду справи по суті за правилами загального позовного провадження.

07.09.2020 року суддю Звенигородського районного суду ОСОБА_3 відраховано зі штату суду у зв`язку з виходом у відставку.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 року справу передано для розгляду судді Звенигородського районного суду Сакун Д. І.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д. І. від 16.06.2020 було прийнято справо до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 15.10.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник Боровиківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області подав клопотання про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечив.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області подав клопотання про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечив.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, встановив наступні фактичні обставини справи.

Згідно трудової книжки вбачається, що з 01 вересня 1990 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в колгосп Прапор комунізму та з 03.02.1996 року звільнена з членів КСП Нива (а.с.14).

Відповідно до довідки Міжрайонного управління у Звенигородському районі та в м. Ватутіному ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 13.08.2019 року № 31-23-0.171-595/116-19 вбачається, що державний акт на право постійного користування землею видано 13.12.1995 року серія 4-23 КСП Нива с. Боровикове Звенигородського району Черкаської області відповідно до рішення Звенигородської Державної адміністрації від 31.10.1995 року №84/95-рп (а.с.6).

Відповідно до копії списку осіб для обчислення середньої земельної частки, затвердженого рішенням Боровиківської сільської ради від 18.05.1995 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 включена до вказаного списку за № 101 (а.с.17-29).

Згідно списку громадян, членів Колективного сільськогосподарського підприємства Нива с. Боровикове, що є додатком до Державного акту позивач ОСОБА_1 відсутня (а.с.30-40).

У відповіді № 166/02-12 від 30.07.2019 року виконком Боровиківської сільської ради повідомляє, що їм не відомо, чому позивача не включено до членів розпаювання землі (а.с.7).

Згідно довідки арбітражного керуючого В.М. Гаврильченка вбачається, що в процесі реформування колгосп Прапор комунізму перейменовано на КСП НИВА рішенням загальних зборів № 1 від 07.02.1992 року. КСП НИВА перейменовано у СТОВ НИВА рішенням загальних зборів, протокол № 2 від 08.02.2000 року (а.с.9).

Відповідно до архівної довідки архівного сектору Звенигородської районної державної адміністрації від 26.07.2019 року № 84/04/-03 вбачається, що в архівному фонді колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) НИВА (з 1972 р. по 07.02.1992 - колгосп Прапор комунізму ; з 07.02.1992 по 10.02.1993 - колгосп Нива ; з 10.02.1993 по 08.02.2000 - КСП Нива ) с. Боровикове Звенигородського району Черкаської області в книзі протоколів загальних зборів членів колгоспу за 1991 - 1992 роки виявлені відомості про те, що ОСОБА_1 прийнята в члени колгоспу (протокол загальних зборів від 09 лютого 1991 року № 1).В книзі протоколів загальних зборів членів КСП за 1996 - 1997 роки виявлені відомості про те, що ОСОБА_1 звільнена з членів КСП в зв`язку з переходом на іншу роботу (протокол загальних зборів від 02 лютого 1996 року N° 1) (а.с.11).

З довідки виданої виконавчим комітетом Боровиківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області № 91 від 11.08.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 з 11.11.1995 року розпорядженням сільського голови від 11.11.1995 року № 169 працювала на посаді інженера-землевпорядника при виконавчому комітеті Боровиківської сільської ради (а.с.122).

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

За змістом положень статті 5 ЗК України в редакції закону від 11 березня 1992 року № 2196-XII, статті 3 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання колективним сільськогосподарським підприємством, сільськогосподарським кооперативом, або сільськогосподарським акціонерним товариством державного акта на прав колективної власності на землю.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право власності колективної власності на землю.

Отже, особа набуває право на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України , у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Судом встановлено, що позивачка була членом КСП Нива на момент розпаювання, що підтверджується даними трудової книжки, разом з тим до списку що додається до державного акта на право колективної власності на землю включена не була, що не позбавляє її права на земельну частку. Відтак, суд вважає, що таке право належало позивачці.

Одночасно суд враховує, що згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

З огляду на зазначені вимоги в цій справі слід застосовувати положення актів цивільного законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР .

Згідно з статтею 71 ЦК Української РСР , чинного на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовнадавність), встановлюється в три роки.

Відповідно до положень статті 76 ЦК Української РСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

За змістом пункту 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК Української РСР 1963 року .

Відповідно до статей 71 , 75 ЦК Української РСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судами незалежно від заяви сторін.

Статтею 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 не навела обґрунтованих підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності для звернення до суду із позовом.

Посилання позивачки на те, що вона перебуваючи на гробках у с. Боровикове у квітні 2019 року зустріла знайомого, який їй повідомив, що є Указ Президента від 08.08.1995 року в якому роз`яснено хто має право на отримання земельної ділянки, і саме тоді дізналася про наявність у неї такого права, не доводять поважності пропуску строку, оскільки із зазначеним позовом вона звернулася до суду майже через 20років.

Відповідно до усталеної судової практики член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ ).

З урахуванням наведених обставин, враховуючи, що позивачка не довела наявність поважних причин пропуску позовної давності та звернулася до суду за спливом 20 років (з року видачі державного акта) з моменту, коли вона набула право на земельну частку (пай), до спірних правовідносин підлягає застосуванню позовна давність, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Аналогічні висновки містяться у постановах ВС від 09.09.2020 у справі справа № 637/53/18, від 16.09.2020 у справі № 330/2463/17.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір необхідно віднести за рахунок позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 526, 1046, 1047, 1049 ЦК України , ст.ст. 2 , 4 , 12 , 13 , 76-78 , 82, 258-268 , 273 , 352-355 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса електронної пошти відсутня) до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (адреса: поштовий індекс 18000, м.Черкаси, вул.Смілянська,131, тел.36-07-30, E-mail: Cherkasy@land.gov.ua), Боровиківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області (місцезнаходження за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с.Боровикове, код ЄДРПОУ 26490697, тел.9-57-42, електронна пошта невідома) про визнання права на земельну ділянку - відмовити.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 29.12..2020.

Суддя Д.І.Сакун