Ухвала

від 30.12.2020 по справі 458/468/20

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 458/468/20

6/458/17/2020

УХВАЛA

іменем України

30.12.2020 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області

у складі: головуючого -судді Коліщук З.М.,

з участю секретаря Матківської Р.Р.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у порядку ч. 1 ст. 438 ЦПК України подання старшого державного виконавця Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Когут Г.В. про оголошення розшуку боржника фізичної особи ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

Старший державний виконавець Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Когут Г.В. звернулася до суду з поданням про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 - власника (засновника) ТзОВ Антрі

В обґрунтування подання старший державний виконавець посилалася на те, що на виконанні у Турківському районному відділі ДВС ЗМУ МЮ (м. Львів) перебуває виконавчий лист № 185/10227/19, виданий 29.01.2020 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з власника (засновника) ТзОВ "Антрі" ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за період затримки розрахунку з 18.03.2017 до 29.08.2019 у розмірі 265526,03 грн. (двісті шістдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 03 коп.) та в користь держави судового збору в розмірі 2655,26 грн., та надано боржнику строк добровільно виконати, однак він добровільно виконавчий документ не виконує, будь-яких дій, спрямованих на виконання не здійснює.

22.09.2020 року здійснено виїзд щодо примусового виконання рішення суду за адресою вказаною у виконавчому документів, а саме: АДРЕСА_1 . При виїзді встановлено: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , але не проживає, адреса проживання не встановлена. Будь-якого майна та коштів на які можна звернути стягнення не виявлено, про що 22.09.2020 року складено акт державного виконавця, та підтверджується довідкою Нижньояблунської сільської ради Турківського району Львівської області від 22.09.2020 року № 2204.

В результаті проведених державним виконавцем заходів, місце проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 встановити неможливо, а тому, старший державний виконавець звернулася до суду із поданням про винесення ухвали про розшук боржника ОСОБА_1 .

В судове засідання старший державний виконавець Когут Г.В. не з`явилася, хоч була належним чином судом повідомлена про дату, час та місце розгляду подання про оголошення розшуку боржника.

Від начальника Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Максимовича В. надійшла заява про розгляд подання без участі представників ТурківськогоРВ ДВС.

Сторони виконавчого провадження, будучи повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши обставини подання, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що у поданні слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у Турківському районному відділі ДВС ЗМУ МЮ (м. Львів) перебуває виконавчий лист № 185/10227/19, виданий 29.01.2020 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з власника (засновника) ТзОВ "Антрі" ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за період затримки розрахунку з 18.03.2017 до 29.08.2019 у розмірі 265526,03 грн. (двісті шістдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 03 коп.) та в користь держави судового збору в розмірі 2655,26 грн., та надано боржнику строк добровільно виконати, однак він добровільно виконавчий документ не виконує, будь-яких дій, спрямованих на виконання не здійснює, що підтверджується копією постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 63080863 від 18.09.2020 року (арк. справи 4).

Із довідки Нижньояблунської сільської ради Турківського району Львівської області № 2204 від 22.09.2020 року видно, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у АДРЕСА_1 , але за вказаною адресою не проживає, місце проживання невідоме. За вказаною адресою знаходиться житловий будинок, який належить його племіннику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Будь-якого рухомого та нерухомого майна, яке б належало ОСОБА_1 на території Нижньояблунської сільської ради Турківського району Львівської області немає.

Із акту державного виконавця від 22.09.2020 року видно, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у АДРЕСА_1 , але за даною адресою не проживає, місце проживання невідоме і встановити не вдалося. За даною адресою знаходиться житловий будинок, який належить його племіннику ОСОБА_3 . Будь-якого нерухомого чи рухомого майна, що належить ОСОБА_1 , на території Нижньояблунської сільської ради Турківського району Львівської області не виявлено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Частиною 1 ст. 36 Про виконавче провадження передбачено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

Таким чином, державний виконавець для неупередженого, своєчасного і у повному обсязі вчинення виконавчих дій зобов`язаний вжити всі заходи щодо примусового виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Таким чином, боржник повинен бути повідомлений про відкриття виконавчого провадження з метою реалізації своїх прав та зобов`язань у виконавчому провадженні.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частин 1 та 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Дослідивши подання про оголошення розшуку боржника з доданими документами, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником (засновником) Товариства з обмеженою відповідальністю Антрі (ЄДРПОУ 38599490), що підтверджується копією виконавчого листа № 185/10227/19, виданий 29.01.2020 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області

Проте, державним виконавцем не вчинено достатніх дій щодо встановлення фактичного місця проживання або перебування чи постійного заняття роботи ОСОБА_1 , а саме: не встановлено юридичну чи фактичну адресу юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Антрі (ЄДРПОУ 38599490), власником (засновником) якої є ОСОБА_1 , з метою виявлення останнього на робочому місці та державним виконавцем не здійснено виїзд з метою складання відповідного акта державного виконавця.

Матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_1 був повідомлений про відкриття виконавчого провадження та у матеріалах справи відсутні відомості про отримання ним викликів державного виконавця, що містяться у матеріалах справи.

Також не додано доказів того, що боржнику відомо про виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що державним виконавцем не вживалися заходи щодо встановлення місця перебування, проживання та місця роботи ОСОБА_1 тощо.

Крім того державний виконавець не звернувся до органів МВС з приводу судимостей боржника та до Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області щодо перебування його у них на обліку, органів ДРАЦС з приводу витребування інформації про наявність чи відсутність актового запису про смерть боржника; не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 викликався державним виконавцем до відділу ДВС.

Отже, державний виконавець не надав суду достатніх і достовірних доказів відсутності відомостей щодо місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також доказів, які б підтверджували вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника та його обізнаності щодо зазначеного виконавчого провадження, що є його обов`язком державного виконавця. Зокрема, державний виконавець не надав суду матеріали виконавчого провадження для дослідження в судовому засіданні, в матеріалах справи також відсутні докази направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження .

Зазначені обставини, на думку суду, можуть призвести до безпідставного оголошення розшуку ОСОБА_1 , чим можуть бути порушені його права.

Суд також виходить з того, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи в розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у п. 33 рішення Європейського суду з прав людини у справі Фельдман проти України , за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося згідно із законом , не переслідувало легітимну ціль та було необхідним у демократичному суспільстві у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання про розшук боржника.

Керуючись ст. 258-260, 353, 354,438 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Турківського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Когут Г.В. про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя З.М. Коліщук