Рішення

від 30.12.2020 по справі 477/1819/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1819/20

Провадження №2/477/809/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року Жовтневий районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.

за участі секретаря судового засідання - Спіркіної М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, третя особа - Вітовська державна нотаріальна контора Миколаївської області

про визнання права власності на нерухоме майно

в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вона є сином померлого ОСОБА_2 та є його спадкоємцем за заповітом. У визначений законом строк він звернулася до Вітовської державної нотаріальної контори з заявою про відкриття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак одержав свідоцтво про право на спадщину лише на частину спадкового майна. У видачі свідоцтва про паво на спадщину на спірне нерухоме майно, яке належало його батькові, йому відмовлено, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на ім`я спадкодавця.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду, постановленою 08 грудня 2020 року без виходу суду до нарадчої кімнати, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання 21 грудня 2020 року позивач не з`явилася, від представника позивача - адвоката Кострикіна О.І. надійшла заява, в якій представник просить справу розглянути за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Відповідач - Шевченківська сільська рада Вітовського району Миколаївської області в судове засідання свого представника не направила, надіслала заяву про розгляд справи за відсутності її представника, позов визнали та не заперечували щодо його задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Вітовська державна нотаріальна контора Миколаївської області в судове засідання свого представника не направила, надіслала заяву про розгляд справи за відсутності її представника, рішення просили ухвалити на розсуд суду.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до частини 6 статті 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Складання повного рішення судом відкладено до 30 грудня 2020 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності, суд установив наступні факти та відповідні правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05 червня 2005 року, виданого Зеленогайською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області (а.с.76).

За життя, ОСОБА_2 04 листопада 1998 року склав заповіт, яким заповів своєму синові ОСОБА_1 все належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належить і буде належати на день смерті та на що він матиме право за законом (а.с.14).

Указаний заповіт, згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 02 вересня 2020 року №61504906 є чинним (зворотна сторона а.с.92).

Родинні відносини ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_2 як сина та батька підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 20 лютого 1960 року, згідно якого, батьками позивача є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.12).

Отже, ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 та його спадкоємцем за заповітом.

Згідно частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини або відмови від її прийняття, встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 та частина перша статті 1273 ЦК України).

Позивач ОСОБА_1 22 листопада 2005 року, в межах строків, передбачених статтею 1270 ЦК України, звернувся до Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 (а.с.75).

Інший спадкоємець за законом - ОСОБА_3 , яка є дружиною померлого, заявою від 22 листопада 2005 року відмовилася від спадщини, в тому числі від обов`язкової частки, після смерті чоловіка ОСОБА_2 (зворотна сторона а.с.74).

Як убачається зі спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №434/2005, позивач 02 вересня 2020 року одержав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, площею 0,14 га з кадастровим номером 4823381000:07:012:0017 та площею 5,4735 га з кадастровим номером 4823381000:04:000:0291.

За вищевикладених обставин, суд уважає, що ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, прийняв усю спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та набув право на спадкове майно в силу частини першої статті 1223 ЦК України.

До складу спадщини, у відповідності до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 травня 2016 року №1377-VІІІ Про перейменування окремих населених пунктів та районів Жовтневий район Миколаївської області перейменовано на Вітовський район.

Згідно з витягом з погосподарської книги (особовий рахунок № НОМЕР_3 ) ОСОБА_2 значиться головою домогосподарства по АДРЕСА_1 (а.с.118).

Згідно довідки радгоспу Южний Жовтневого району Миколаївської області від 10 січня 1963 року, житловий будинок на території с. Зелений Гай радгоспу Южний вартістю 1130 карбованців переходить у власність ОСОБА_2 (а.с.27).

Рішенням Зеленогайської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області від 26 травня 2016 року №2 Про перейменування вулиць населених пунктів Зеленогайської сільської ради вулиця Леніна в с. Зелений Гай перейменована на вулицю Центральну (а.с.25).

Відповідно до довідки комунального підприємства Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації від 07 липня 2020 року №2-613, власність на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 не зареєстрована, об`єкти самочинного будівництва відсутні, інвентаризаційна вартість нерухомого майна становить 90257,00 грн (а.с.24).

Виходячи з норм національного законодавства, а також законодавства, що діяло до проголошення незалежності України на її території (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , який діяв до 22 лютого 1988 року; Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року; постанова Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року №105 Про порядок державного обліку житлового фонду із змінами, внесеними згідно з Постановою Ради Міністрів Української РСР від 22 квітня 1989 року №115; Вказівки по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року №112/5; Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за № 5-24/26; Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69) суд констатує, що виникнення права власності на житлові будинки та споруди у сільській місцевості не пов`язувалося із проведенням його реєстрації, тобто не залежало від державної реєстрації цього права, а записи у погосподарських книгах та виписки з них замінювали технічний паспорт у разі його відсутності та прирівнювалися до акта органів державної влади, що підтверджувало право власності.

Судом установлено, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок на підставі запису в погосподарський книзі Зеленогайської сільської ради Жовтневого району не отримав.

При цьому, за життя ОСОБА_2 , згідно державного акта на право приватної власності на землю серії МК №00856 від 28 лютого 1994 року, передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,14 га, на якій розташований спірний житловий будинок (а.с.81).

Ураховуючи зазначене та виходячи з системного аналізу правил статей 8, 19, 41 Конституції України як Основного Закону, суд уважає, що спадкодавець ОСОБА_2 на момент смерті був власником спірного житлового будинку, що включається до складу спадщини.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне нерухоме майно позивачу відмовлено, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на вказане майно, що об`єктивно підтверджується постановою державного нотаріуса Вітовської державної нотаріальної контори Миколаївської області Моторного М.О. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 02 вересня 2020 року (а.с.23).

На підставі викладеного, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, що є наслідком його задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ;

відповідач - Шевченківська сільська рада Вітовського району Миколаївської області, 57263, с. Шевченкове Вітовського району Миколаївської області, вул. Шевченка, 34, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 04375286;

третя особа - Вітовська державна нотаріальна контора Миколаївської області, 54050, м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 314, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 02892824.

Повне рішення складено 30 грудня 2020 року.

СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО