Рішення

від 23.12.2020 по справі 703/53/20

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/53/20

2/703/606/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Кочеткової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом першого заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу освіти Смілянської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника,-

встановив:

Перший заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі відділу освіти Смілянської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 жовтня 2019 року задоволено позов ОСОБА_2 , визнано протиправним та скасовано наказ виконувача обов`язків начальника відділу освіти Смілянської районної державної адміністрації, стягнуто з відділу освіти Смілянської районної державної адміністрації на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 19177 грн., 3600 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги та судові витрати в сумі 1536 грн. 80 коп. та судовий збір на користь держави в розмірі 786 грн. 40 коп.

На виконання рішення суду відділом освіти Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області було виплачено ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 25082 грн. 20 коп.

Оскільки незаконне звільнення ОСОБА_2 відбулось на підставі наказу виконувача обов`язків начальника відділу освіти Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області Романенко Т.П., відповідно у цієї особи виник обов`язок відшкодувати завдану таким звільненням шкоду у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Прокурором зазначено і те, що діяльність відділу освіти Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області фінансується за рахунок районного бюджету. Виплата коштів у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу негативно впливає на дохідну частину бюджету і як наслідок порушує економічні інтереси держави. Оскільки відділ освіти Смілянської районної державної адміністрації не вчиняє будь-яких дій щодо звернення до суду з аналогічним позовом, є підстави для представництва інтересів держави в суді прокурором.

Позивач в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява від першого заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури про розгляд справи у відсутність позивача та підтримання позовних вимог.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилась, з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчать матеріали поштової кореспонденції, розписка та телефонограма, причин неявки суду не повідомила та правом на дання відзиву не скористалась.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин.

Наказом в.о. начальника відділу освіти Смілянської районної державної адміністрації № 65-к від 19 червня 2019 року ОСОБА_3 звільненно ОСОБА_2 з посади методиста методичного кабінету відділу освіти Смілянської районної державної адміністрації 19 червня 2019 року у зв`язку із скороченням штату, згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.16).

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області № 703/2961/19 від 18 жовтня 2019 року задоволено позов ОСОБА_2 , визнано протиправним та скасовано наказ виконувача обов`язків начальника відділу освіти Смілянської районної державної адміністрації, стягнуто з відділу освіти Смілянської районної державної адміністрації на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 19177 грн., 3600 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги та судові витрати в сумі 1536 грн. 80 коп. та судовий збір на користь держави в розмірі 786 грн. 40 коп. (а.с.11).

Наказом відділу освіти № 127 від 30 жовтня 2019 року, на виконання рішення Смілянського міськрайонного суду від 18 жовтня 2019 року наказано виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 19177 грн., витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3600 грн. та судові витрати в сумі 1536 грн. 80 коп., а також сплатити на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. (а.с.17).

Відповідно до платіжних доручень № 180 від 07 листопада 2019 року, № 181 від 07 листопада 2019 року, № 182 від 07 листопада 2019 року (а.с.18), № 190 від 14 листопада 2019 року, № 191 від 14 листопада 2019 року, № 188 від 14 листопада 2019 року (а.с.19) відділом освіти виплачені вказані вище у наказі суми.

Норми права, які застосовує суд.

Відповідно до статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа є винною в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Відповідно до п. 5 ст.12,74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконувач обов`язків начальника відділу освіти Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області несе персональну відповідальність за здійснення наданих їй законом повноважень та за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

У статті 237 КЗпП України передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення відбулося з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію пункту 8 статті 134 та нової редакції статті 237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Згідно з пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 грудня 1992 року № 14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками , застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

За пунктом 20 цієї постанови право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Відповідно до ст. 136 КЗпП України, у випадках повної матеріальної відповідальності покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Позиція суду щодо заявлених вимог.

При незаконному звільненні настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну установі у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, може бути покладено при допущенні ними будь-якого порушення закону.

Суб`єктами повної матеріальної відповідальності є службові особи, за наказом чи розпорядженням яких працівника незаконно звільнено чи переведено на іншу роботу.

Відповідно до встановлених судом обставин звільнення ОСОБА_2 відбулося із порушенням вимог закону на підставі наказу в.о. начальника відділу освіти Смілянської районної державної адміністрації Романенко Т. № 65-к від 19 червня 2019 року, тому саме вона, як службова особа, яка видала наказ про звільнення, має нести повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну установі у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 5 наведеної статті докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Враховуючи, що суду надано докази на підтвердження перерахунку коштів ОСОБА_2 , як середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з урахуванням того, що фінансування відділу освіти здійснюється за рахунок районного бюджету, а сторона відповідача не спростувала надані докази, суд вважає, що прокурором доведено факт заподіяння шкоди незаконним звільненням працівника.

Щодо повноважень прокурора на представництво інтересів держави, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 4 ЦПК України передбачено право осіб, яким законом надано повноваження звертатися до суду в інтересах інших осіб, звертатися до суду у випадках, визначених законом.

Право прокурора на звернення до суду у визначених законом випадках та участь у розгляді судом справ за його позовами передбачено ч. 3 ст. 56 ЦПК України.

Частиною третьою статті 23 ЗУ Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Згідно ст.12,74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні в.о. начальника відділу освіти Смілянської районної державної адміністрації - несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому повноважень та за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

В даному випадку винесення незаконного наказу про звільнення ОСОБА_2 зумовило понесення грошових витрат саме відділом освіти Смілянської районної державної адміністрації.

Однак в порушення інтересів держави відділ освіти Смілянської районної державної адміністрації самостійно з позовом до ОСОБА_1 не звернувся.

Як встановлено з матеріалів справи прокуратурою 11 грудня 2019 року направлявся лист до Смілянської районної державної адміністрації щодо вжиття заходів про стягнення коштів в порядку регресу. З наданих цими установами відповідей встановлено, що відповідні заходи ними не вживались у зв`язку з чим прокурором було проінформовано установу, що ним буде здійснено представництво інтересів держави в суді.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів великої кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (пункт 6.43).

Оскільки відділом освіти Смілянської районної державної адміністрації жодних заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства, не вживалось, у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту великої кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з цим позовом.

При цьому суд враховує, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року по справі № 645/5416/19.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь прокуратури належить стягнути 1921 грн. сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141,259, 263- 265, 273, 354 ЦПК України суд,-

вирішив:

Позовні вимоги першого заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури (м. Сміла, Черкаська область, вул. Ю.Кондратюка, 25) в інтересах держави в особі відділу освіти Смілянської районної державної адміністрації (м. Сміла, Черкаська область, вул. Незалежності 37, ЄДРПОУ 04061276) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відділу освіти Смілянської районної державної адміністрації завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду в сумі 19177 грн. (дев`ятнадцять тисяч сто сімдесят сім гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119) судовий збір в сумі 1921 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 30 грудня 2020 року

Головуючий: В. О. Прилуцький