Ухвала

від 24.12.2020 по справі 521/21669/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/21669/20

Номер провадження №2/521/5084/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

24 грудня 2020 року місто Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Медікруіт , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договорів, витребування майна та поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Яковенко Олександр Володимирович звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку про необхідність її залишення без руху з наступних підстав.

Відповідно до Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 2102 гривні. Розмір судового збору при подачі позовної заяви про розірвання шлюбу або позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 840,80 гривень.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру. У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір , встановлено, що за подання позовної заяви з немайновими вимогами до суду судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 визначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80ЦПК (в попередній редакції) передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір . До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК).

Так, позивачем пред`явлено позовні вимоги немайнового характеру (про визнання недійсним актів прийому передачі майна від 17.07.2019, 14.11.2019, визнання недійсним правочинів щодо відчуження автомобіля, мотоциклу) та позовні вимоги майнового характеру (про застосування наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України, а саме повернення майна), визнання об`єктами спільної сумісної власності подружжя нежитлового приміщення, машиномісця, житлового будинку, земельної ділянки, автомобіля та мотоцикла, та вимоги майнового характеру щодо поділу майна подружжя шляхом виділу у власність.

Проте судовий збір сплачено у розмірі - 6306,00 грн.

Відповідно до положень ст.6 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання позову майнового характеру, визначається із дійсної вартості спірного майна на день подання позову.

Позивачем вказано ціну позову 4133404,48 грн.

З огляду на вищенаведене, позивач повинен сплатити судовий збір у відповідності до положень ЗУ Про судовий збір , виходячи із ставки як і для позову майнового характеру, відрахувавши при цьому вже сплачені кошти у розмірі 6306,00 грн. надавши до суду квитанцію про сплату судового збору у відповідному розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 57 Сімейного Кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Згідно з вимогами ст.69 Сімейного Кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4 ст. 65 СК).

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується придбання всього майна, що є предметом даного спору під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна.

За приписом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд пропонує позивачу усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 185, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Медікруіт , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договорів, витребування майна та поділ майна подружжя,- залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної на протязі десяти днів, з дня отримання цієї ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Я. Роїк