Рішення

від 30.12.2020 по справі 480/1783/15-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1783/15-ц

Провадження № 2/945/5/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2020року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого: судді Войнарівського М.В.,

за участю секретаря: Куртія О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Вимоги з подальшим уточненням позову обґрунтовані тим, що 14 січня 2015 року приблизно о 16 год. 00 хв. на автодорозі Т-1518 Велика Корениха - Кам`янка відповідач ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом - автомобіль ГАЗ 32213 (номерний знак НОМЕР_1 ), порушив правила дорожнього руху - проявив неуважність та не вибрав безпечну швидкість, допустив зіткнення з автомобілем МАЗДА-626 (номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням позивача ОСОБА_1 , внаслідок чого останній отримав легкі тілесні ушкодження, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Даний факт слідчим СВ Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.286 КК України та в подальшому закрито на підставі п.2 ч.І ст.284 КПК України та матеріали відносно ОСОБА_2 направлено до ДАІ для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. 07липня 2015 року суддею Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та провадження закрито у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Автомобіль відповідача ОСОБА_2 ГАЗ 32213 (номерний знак НОМЕР_1 ) було застраховано в ПрАТ Український страховий дім . В період часу з 15.01.2015 по 23.01.2015 позивач ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні, та затратив на лікування кошти в сумі 9197,68 гривень. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль МАЗДА-626 (номерний знак НОМЕР_2 ), та згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 182/08/2015 від 04.08.2015, власнику спричинено матеріальну шкоду у розмірі 40800,00 гривень, за експертне дослідження 1000,00 гривень. Також зазначив,що внаслідок ушкодження транспортного засобу позивач ОСОБА_1 переніс певні душевні страждання, викликані дискомфортом у вигляді неможливості тривалий час користуватися автомобілем за його прямим призначенням, а саме їздити на роботу, їздити до своїх рідних. Моральна шкода полягає у психічних переживаннях, які ОСОБА_1 переніс під час ДТП, порушення звичного стану життя у зв`язку з заподіянням тілесних ушкоджень. Таким чином на його думку всі зазначені обставини завдали йому величезну моральну шкоду, яка складає 10000 гривень.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11.09.2015року відкрито провадження

З 15.12.2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року №2147-VIII , згідно яких Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Так, відповідно до п. 9 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (в редакції 2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися,при цьому представник позивача подав заяву про розгляд справи без їх участі та зазначив,що позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні. Раніше в судовому засіданні представник позивача також підтримав позовні вимоги в повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав та просив позов задовольнити.

Відповідач та його представник у судове засідання не зявилися. При цьому представник відповідача подав заяву про розгляд спраив без його участі. Раніше в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі та просили відмовити в їх задоволені.

Представник Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» в судове засідання не з`явився.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.01.2015 року на автодорозі Т-1518 Велика Корениха - Кам`янка сталося ДТП, за участю транспортних засобів ГАЗ 32213 номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу позивача МАЗДА-626 номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до копії постанови від 27.02.2015 року кримінальне провадження № 12015150260000063 від 20.01.2015 закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення,передбаченого ст..286 ч.1КК України. Відомості про прийняте рішення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Направлено копії матеріалів для притягнення до адміністративної відповідальності за ст..124 КУпАП ОСОБА_2 .

Згідно постанови Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області не зважаючи на наявність доказів того факту,що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення,передбаченого ст..124 КУпАП,провадження у справі підлягає закриттю за спливом строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до звіту № 182/08/2015 про оцінку вартості збитків внаслідок пошкодження транспортного засобу, вартість збитків внаслідок пошкодження КТС Мазда 626,номерний знак НОМЕР_2 в наслідок ДТП становить 40800,00 грн.

Як визначено у статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України , шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України , джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно Постанови Пленуму ВССУ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки №4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166 , 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому відповідно до вимог статті 1188 ЦК України , визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (у порядку часткової відповідальності). У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Отже, за цих обставин обов`язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. При цьому відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності.

Отже, оскільки, вина водія у скоєнні ДТП є одним з елементів складу правопорушення, та саме винна особа повинна відшкодувати шкоду, завдану іншій особі, суд вважає, що на даний час є правові підстави для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, а позивачем доведено належними та допустимими доказами вина відповідача у заподіянні матеріальної шкоди позивачу, суд дійшов висновку про необхідність в задоволенні позову.

Крім цього, відповідно до положеньст. 23 ЦК України ,особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч.1ст. 1167 ЦК України ,моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Згідно п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ,розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визнає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психологічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Всі негативні моральні, психічні переживання і негативні емоції негативно впливають на стан здоров`я будь-якої людини, зокрема на стан здоров`я позивача.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України , моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК України ).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України , завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України ).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2 , 4 , 12 , 76-81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на зазначене, суд приходить висновку, що діями відповідача та бездіяльністю щодо відшкодування завданої шкоди відповідачем, позивачеві була спричинена моральна шкода, яка проявилася у постійних переживаннях за належне йому майно. Відповідач добровільно не вжив ніяких заходів для вирішення питання про відшкодування завданої позивачу шкоди, чим змусив позивача звертатися до суду та захищати свої права в судовому порядку. Всі ці обставини порушили його звичний спосіб життя та потребували від нього додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності.

Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, те, що позивачу було завдано матеріальну та моральну шкоду, на підтвердження розміру матеріальних збитків позивачем надано відповідні докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача в якості відшкодування матеріальної шкоди та частковому задовольню вимог стосовно відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідачів на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 610,00грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 16 , 1166 , 1187 , 1188 Цивільного кодексу України , ст.ст. 12 , 13 , 81 , 141 , 200 , 258 , 259 , 263-265 , 267 , 273 , 354 , 355 , пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положенн, Цивільного процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ Український страховий дім (ЄДРПОУ 32556540; вул.Площа Спортивна, 3; м.Київ 01023) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ;паспорт серія НОМЕР_3 ) майнову шкоду, в розмірі 34197,68 гривень

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; паспорт серія НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ;паспорт серія НОМЕР_3 ) майнову шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної в розмірі 16800грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Стягнути солідарно з ПрАТ Український страховий дім (ЄДРПОУ 32556540; вул.Площа Спортивна, 3; м.Київ 01023) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; паспорт серія НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ;паспорт серія НОМЕР_3 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 610,00грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М. М. Войнарівський