Ухвала

від 30.12.2020 по справі 490/9285/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/9285/20

н\п 2/490/4403/2020

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Шолох Л.М., розглянувши заяву адвоката Кащенка Станіслава Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Кащенка Станіслава Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договром позивки,

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2020 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов адвоката Кащенка Станіслава Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якому позивач просить стягнути з відповідача на його користь борг за договором позики в розмірі 100 000, 00 дол. США.

В обґрунтування позовних вимог заявник вказує на те, що між ним та відповідачем було укладено договір позики згідно якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 100 000, 00 дол. США, які відповідач зобов`язувався повернути до спливу 25 грудня 2019 року. Однак, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 грудня 2020 року визначено головуючого по справі суддю Шолох Л.М.

Одночасно з подачею позову, позивач надав суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_2 , а саме:

- Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- корпоративні права у розмірі 100 %статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Аль Топ (ЄДРПОУ 41577215) із забороною державним реєстратором вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження таких корпоративних прав, корпоративні права у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Уголь (ЄДРПОУ 38693946) із забороною державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження таких корпоративних прав, корпоративні права у розмірі 60% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Атнер (ЄДРПОУ 34462617) із забороною державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження таких корпоративних прав;

- автомобіль Mersedes-Benz MB 100D, 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль ЗІЛ 431610, 1989 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , автомобіль Renault Kangoo, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 до набрання чинності рішення у даній справі.

Також позивачем до суду подано клопотання про витребування з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області інформації про належні відповідачу ОСОБА_2 транспортні засоби.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (частина сьома статті 153 ЦПК України).

Зі змісту частини першої статті 150 ЦПК України слідує, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як вказано у частині третій статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У свою чергу співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час розгляду питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги як права позивача, на захист яких вжито заходів забезпечення позову, так і права інших учасників процесу, права яких можуть бути порушені застосовуваними заходами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

З аналізу наведених норм слідує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позовних вимог у справі.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

З матеріалів справи слідує, що позивачем відповідно до договору позики було надано відповідачу грошові кошти в розмірі 100 000, 00 дол. США, які є предметом спору у даній справі.

Позивачем до позовної заяви додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16 грудня 2020 року.

Із наданої інформації слідує, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить Ѕ частина житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . З огляду на зазначене суд вважає, що накладення арешту на зазначений житловий будинок буде співмірним із заявленими позовними вимогами. Невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також суд вважає за необхідне зазначити таке.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Згідно роз`ясненнями, наданими у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, під час вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

В частині вимог заяви про забезпечення позову щодо накладення арешту на майно: автомобіль Mersedes-Benz MB 100D, 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль ЗІЛ 431610, 1989 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , автомобіль Renault Kangoo, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 слід відмовити, оскільки дані вимоги є передчасними, тому як у суду відсутні докази щодо належності даного майна відповідачу. А сам позивач звернувся до суду із клопотання про витребування цієї інформації з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Миколаївській області.

Що стосується клопотання позивача в частині накладення арешту на корпоративні права, належні відповідачу, то в його задоволенні також слід відмовити. Враховуючи, те що позивач у своєму клопотанні просить накласти арешт на кілька видів майна та зважаючи на те, що суд дійшов висновку про необхідність накладення арешту на належну відповідачу частину житлового будинку, позивачем не доведено співмірність забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права, які належать відповідачу.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви адвоката Кащенка С.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 ,. про забезпечення позову. На Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності відповідачу, слід накласти арешт до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили. В іншій частині клопотання про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України , постановою Пленуму ВС України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.06 року, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката Кащенка Станіслава Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , до набрання судовим рішенням у даній справі № 490/9285/20 законної сили.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Копії ухвали для негайного виконання надіслати до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.

Копії ухвали надіслати сторонам по справі.

Ухвала може бути оскаржена разом до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

СУДДЯ ШОЛОХ Л.М.