Ухвала

від 29.12.2020 по справі 755/3091/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ДОДАТКОВА)

29 грудня 2020 року м. Київ

Справа №755/3091/20

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Довгополої А.В.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідач Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю СОС Сервіс Україна

розглянувши заяву Поліщука Валентина Вячеславовича , який діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю СОС Сервіс Україна про захист прав споживачів, стягнення страхової виплати, -

Справа №755/3091/20 № апеляційного провадження:22-з/824/902/2020 Головуючий у суді першої інстанції:Виниченко Л.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12 червня 2020 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю СОС Сервіс Україна про захист прав споживачів, стягнення страхової виплати задовольнити частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна на користь ОСОБА_1 страхову виплату у розмірі 67 710 грн., пеню у розмірі 561 грн. 99 коп. та 3 % річних у розмірі 461 грн. 05 коп., а всього суму 68 733 (шістдесят вісім тисяч сімсот тридцять три) грн. 04 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна на рішення Дніпровського районного суду м. Києва, ухваленого у складі судді Виниченко Л.М. 12 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю СОС Сервіс Україна про захист прав споживачів, стягнення страхової виплати.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 версеня 2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна - залишено без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 червня 2020 року - залишено без змін.

Представником ОСОБА_1 - Поліщуком В.В. подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій представник позивача просив стягнути з ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, в розмірі 10600 гривень.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Колегія суддів вважає, що підстави для виклику учасників справи відсутні, оскільки позивачем до відзиву на апеляційну скаргу, що надсилався відповідачу, додавалися всі матеріали, що стосуються витрат на правничу допомогу і жодних заперечень відповідачем ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна не надавалось.

Оскільки розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно до п.п. б , в п.4 ч.1 ст. 382 ЦПК України, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Наявними в справі письмовими доказами підтверджується, що представником позивача вищенаведені вимоги закону дотримані, оскільки ним до закінчення судових дебатів було зроблено заяву про стягнення витрат за професійну правничу допомогу та надані докази про судові витрати.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такої ж думки дотримується Верховний суд у постановах від 13 червня 2018 року по справі № 757/47925/15-ц та від 19 вересня 2018 року по справі № 361/6253/16-ц.

Верховний суд у постанові від 16 травня 2018 року по справі № 127/13154/16-ц зокрема зазначив, що доводи касаційної скарги щодо безпідставності відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, оскільки його представник не залучався ухвалою суду, як особа, яка надає правову допомогу, є необґрунтованими.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суду при визначенні розміру компенсації слід ураховувати (а сторонам доводити) співмірність витрат на оплату послуг адвоката із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 06 липня 2015 року у справі Заїченко проти України п.131).

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Поліщук В.В. представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі Договору про надання правової допомоги № 4-КО від 18 серпня 2020 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням Юсгард та ОСОБА_1 , та ордеру на надання правової допомоги (т.1, а.с.237, 247).

Відповідно до Договру, Адвокатське об`єднання Юсгард зобов`язується здійснювати захист, представництво інтересів клієнта та надавати йому інші види правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим договором, Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , іншими актами чинного законодавства, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Згідно з п.2.1.2 Договору визначено зміст правової допомоги: Виконавець реалізує повноваження, права та обов`язки, зазначені у п.2.1 цього договору в рамках представництва інтересів клієнта у справі за позовом клієнта до ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна з питань відшкодування страхових виплат.

Згідно з п.2.1.8 Договору, правова допомога надається шляхом:

-усного або письмового консультування клієнта;

-складання процесуальних документів, листів, скарг, заяв, проектів правочинів, проектів інших документів на запит клієнта;

-захисту та представництва інтересів під час судового розгляду справ, під час проведення будь-яких процесуальних дій під час досудового розслідування, участі у інших, визначених клієнтом або характером замовлених діях;

-збору та подання доказів;

-в інший не заборонений чинним законодавством та цим договором спосіб

Понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджується актом №1 від 07 вересня 2020 року, рахунком-фактурою №1/4-КО від 27 серпня 2020 року та квитанцією № №МС68-К9РС-АЕА7-РВ70 від 03 вересня 2020 року (т.1 а.с.244, 245,246).

Зважаючи на вимоги ст.ст. 141, 382 ЦПК України та виходячи із доведеності понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10600 гривень, суд вважає необхідним вирішити питання розподілу судових витрат наступним чином - стягнути з ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна в рахунок відшкодування понесених ОСОБА_1 судових витрат за надання правової допомоги у розмірі 10600 гривень.

Керуючись ст.ст. 268, 270, 389, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Поліщука Валентина Вячеславовича , який діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю СОС Сервіс Україна про захист прав споживачів, стягнення страхової виплати - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10600 гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна