Постанова

від 24.12.2020 по справі 202/2405/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5796/20 Справа № 202/2405/19 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 32

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

при секретарі - Пивоваровій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26 березня 2020 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Дніпрокомунтранс , ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія , третя особа ОСОБА_2 про стягнення матеріальних та моральних збитків,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.11.2018 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про солідарне стягнення матеріальної шкоди задоволено частково. Стягнено з ТДВ Дніпрокомунстранс на користь потерпілого ОСОБА_3 41429,62 грн. У позові про солідарне стягнення матеріальної шкоди з ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія відмовлено.

У задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_1 відмовлено. Стягнено з ТДВ Дніпрокомунстранс на користь потерпілого ОСОБА_1 300 000,00 грн., та на користь потерпілого ОСОБА_3 50 000,00 грн. У позові про солідарне стягнення моральної шкоди з ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія відмовлено.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2019 року вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2018 року щодо ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 та цивільного позову ОСОБА_3 скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що 28 квітня 2017 року приблизно о 21:57 год., його донька ОСОБА_4 , керуючи технічно справним, належним йому транспортним засобом - автомашиною марки ВАЗ 11183 Лада Калина , р.н. НОМЕР_1 , разом з пасажиром своїм знайомим ОСОБА_3 , що сидів на передньому пасажирському сидінні, рухались на вказаному автомобілі по вул. Байкальській, з боку пр. Слобожанського, в напрямку вул. Ак. Образцова в м. Дніпро. Коли вона під`їздила до перехрестя з вул. Ак. Образцова, на зелений сигнал світлофора, в цей час попереду, на відстані декілька десятків метрів від даного перехрестя, автомобіль марки МАЗ 533702-240, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався в зустрічному напрямку, який не переконався в безпеці свого маневру, почав здійснювати лівий поворот, пересікаючи вулицю Байкальську, в напрямку вул. Воронезької. Через вказане грубе порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху і виконання ним цього небезпечного маневру сталося зіткнення двох автомобілів, в результаті чого його донька - ОСОБА_4 - отримала тілесні ушкодження, в результаті яких настала її смерть, а пасажир її авто ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, що відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості.

За вказаним фактом СУ ГУ Нацполіції в Дніпропетровській області 29 квітня 2017 року було внесені до ЄДРДР відомості про скоєне кримінальне правопорушення за ч.2 ст.286 КК України №12017040000000697.

Автомобіль марки МАЗ 533702-240, р.н. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 під час скоєння вказаної ДТП належав ТДВ Дніпрокомунтранс та був застрахований в страховій компанії ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія , поліс серії АК №5704798.

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2018 року ОСОБА_2 був визнаний винним та засуджений за ч.2 ст.286 КК України, цим же вироком було частково задоволено позов ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди та моральних збитків.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2019 року даний вирок було змінено та в частині вирішення цивільного позову скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

На даний час, вже після набрання чинності вироку суду у кримінальній справі, ОСОБА_1 ніким не відшкодовано жодним грошових сум спричиненої йому матеріальної та моральної шкоди, пов`язаної зі смертю його єдиної доньки, а також повним пошкодженням належного йому авто. На думку позивача, оскільки ОСОБА_2 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з відповідачем - ТДВ Дніпрокомунтранс та працював водієм, то саме відповідач ТДВ Дніпрокомунтранс повинен нести відповідальність, як за спричинення йому матеріальної, так і моральної шкоди. Крім того, оскільки автомобіль ТДВ Дніпрокомунтранс був застрахований в страховій компанії ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія , то згідно з вимог п.п.3,23,24,26-1,28 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страхувальник має відшкодовувати потерпілому як матеріальні витрати, пов`язані з лікуванням, з пошкодженням майна, так і моральну шкоду, спричинену внаслідок ДТП та смерті його доньки.

Оскільки автомобіль повністю пошкоджено, то матеріальна шкода - це вартість нового автомобіля того ж класу, а саме ВАЗ 219410-010-50 2017р. - 245680,00 грн., однак враховуючи, що авто такого класу завод не виготовляє, тому це вартість аналогічної моделі. Крім того, на організацію поховання його дочки, на поминальні обіди, установку пам`ятника була витрачена значна грошова сума. Трагічна смерть рідної доньки стала для нього та його дружини справжнім потрясінням, величезним горем та найбільшою трагедією, яка коли-небудь була в їх з дружиною житті. Моральна шкода оцінена позивачем в розмірі 1 500 000 грн.

З огляду на зазначене, просив суд стягнути солідарно з відповідачів ТДВ Дніпрокомунтранс , ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія в якості відшкодування спричиненої кримінальним злочином матеріальної шкоди в розмірі 245 680,00 грн. та в якості моральної шкоди грошову суму в розмірі 1 500 000,00 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Дніпрокомунтранс на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 150 000,00 грн.

Стягнуто з ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду змінити та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що не погоджується з розміром стягнутої моральної шкоди, оскільки вважає його недостатнім з огляду на перенесене горе та страждання, пов`язані зі смертю доньки. Крім того, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані положення ст. 26-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» . Також посилається на те, жоден із відповідачів досі не відшкодував позивачу завдану шкоду.

Відповідачі відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2018 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки. ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання на підставі п. в ст.1 Закону України Про Амністію у 2016 році №1810 - VIII від 22 грудня 12.2016 року. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про солідарне стягнення матеріальної шкоди задоволено частково. Стягнено з ТДВ Дніпрокомунтранс на користь ОСОБА_3 41 429,62 грн.; у позові про солідарне стягнення матеріальної шкоди з ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія відмовлено. У задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди потерпілого ОСОБА_1 відмовлено. Позови про стягнення моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з ТДВ Дніпрокомунтранс на користь потерпілого ОСОБА_1 300 000,00 гривень, та на користь потерпілого ОСОБА_3 50 000,00 гривень. У позові про солідарне стягнення моральної шкоди з ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія - відмовлено.

Згідно з вироком суду, обвинуваченого ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

28 квітня 2017 року приблизно о 21.57 годині, водій ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді водія автотранспортних засобів ТДВ Дніпрокомунстранс згідно з наказом даного підприємства №235-к від 09 жовтня 2015 року, виконуючи свої функціональні обов`язки, керуючи технічно справним автомобілем МАЗ 533702-240 р/н НОМЕР_2 , який належить ЗАТ Дніпрокомунтранс (ТДВ Дніпрокомунтранс ) здійснював рух по проїзній частині вул. Байкальської у м. Дніпро, з боку житлового масиву Клочко-6 в бік пр. Слобожанського, наближався до регульованого світлофорним об`єктом перехрестя з вул. Ак.Образцова.

В цей же час, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 11183 р/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , в салоні якого, у якості пасажира на передньому пасажирському сидінні, перебував ОСОБА_3 , здійснювала рух по проїзній частині вул. Байкальської у м. Дніпро, з боку пр. Слобожанського в бік житлового масиву Клочко-6 , із перевищенням дозволеної швидкості не менш ніж 100 км. год та наближалась до регульованого світлофорним об`єктом перехрестя з вул. А.Образцова.

При цьому, водій ОСОБА_2 , не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безперечного забезпечення руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, перебуваючи перед перехрестям вул. Байкальської та вул. Ак. Образцова, не переконавшись, що це буде безпечним і він своїми діями не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, рухаючись на зелений миготливий сигнал світлофора для його напрямку руху, з метою здійснення маневру повороту ліворуч до вул. А.Образцова, змінив напрямок руху ліворуч, з наступним виїздом на зустрічну смугу руху, тим самим не надав дорогу автомобілю ВАЗ 11183 р/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався прямо у зустрічному напрямку руху, перебуваючи в полі зору водія ОСОБА_2 , внаслідок сталося зіткнення передньою частиною автомобіля МАЗ 533702-240 та передньою бічною лівою частиною автомобіля ВАЗ 11183 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_4 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №886 від 16 травня 2017 року, заподіяно тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких, а саме: велика різана рана на переніссі та дрібні різані ранки на лобі та щоках більш справа, забиті скальповані рани в ділянці лівого ліктя та на кісточках основних фаланг правої кисті, забиті рани на правому коліні та правій гомілці, відкриті переломи кісток правого передпліччя, гвинтоподібний закритий перелом лівого стегна з вивихом головки, вогнищевий крововилив під м`якою мозковою оболонкою у тім`яній ділянці праворуч, розриви легень у прикореневій зоні, крововиливи у біляниркову клітковину зліва та у брижу, множенні садна на лівій щоці, в лівому куті нижньої щелепи, під підборіддям, на грудях між молочними залозами, біля пупка, на зовнішній бічній поверхні лівого стегна посередині. Всі зазначені ушкодження по своєму характеру прижиттєві, виникли незадовго до настання смерті в результаті ударів об тупі тверді предмети, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля ( кермо, торпеда, тощо), а також при ударах об гострі краї ( різані рани на обличчі) розбитого лобового скла. Смерть потерпілої ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро в районі перехрестя вул. Байкальської та вул. А. Образцова, тобто на місці дорожньо-транспортної пригоди, від сумісної тупої травми тіла, яка супроводжувалась відкритими та закритими переломами довгих трубчастих кісток верхньої та нижньої кінцівок, забоєм та розривами внутрішніх органів, та яка ускладнилася розвитком травматичного шоку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2616е від 07 серпня 2017 року, заподіяно тілесні ушкодження, які відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні ( більш, як 21 день), у вигляді: сумісної тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 1-го ступеню, субарахноїдального крововиливу, забійно-рваних ран: в лобній області по центру та дещо ліворуч, на шкірі над верхньою губою по центру ближче до основи носу з переходом на червону кайму верхньої губи ліворуч, на червоній каймі нижньої губи ліворуч з переходом на підборіддя по центру та праворуч та далі в підщелепну область, численних гематом та саден обличчя, закритого уламкового перелому дистального епіфізу правої плечової кістки зі зміщенням уламків та вивихом, гематоми правого ліктьового суглобу, закритого вколоченого внутрішньо-суглобного перелому лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків та закритого перелому головки лівої малогомілкової кістки, гематоми лівого колінного суглобу, численних саден грудної клітини та кінцівок. Виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів або при ударі об такі, що діяли зі значною силою в область обличчя, тулубу і кінцівок, якими могли бути і виступаючи частину автомобілю, за умов дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2019 року вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2018 року відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України змінено. Виключено з мотивувальної частини вироку посилання на докази - висновок судово-медичної експертизи №886 від 16 травня 2017 року та висновок судово-медичної експертизи №2616 е від 07 серпня 2017 року. Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ТДВ Дніпрокомунтранс задоволено частково. Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2018 року щодо ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 та цивільного позову ОСОБА_3 скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок суду залишено без змін.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дії чи бездіяльність особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії / бездіяльність та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Серія АК №5704798 цивільна відповідальність водія автомобіля МАЗ 533702-240, д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 на момент скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди 28 квітня 2017 року була застрахована у ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія , згідно з полісом АК №5704798. Відповідно до зазначеного полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу. Ліміт відповідальності страховика, відповідно до АК №5704798 складає: за шкоду, завдану здоров`ю - 200000,00 грн.; за шкоду завдану майну -100000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закону) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до ст. 5 цього Закону є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Виходячи із наведених норм права, шкода (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП, з вини водія, який виконував трудові обов`язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, на відповідній правовій підставі, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Разом із тим, законодавство України не передбачає солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі N 308/3162/15-ц).

Отже, оскільки позов ґрунтується на деліктних зобов`язаннях, та предмет даного зобов`язання є подільним, так як виражений у грошовій формі, то відсутні правові підстави для солідарного стягнення матеріальної шкоди.

Відповідно до статті 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця пригоди.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серія НОМЕР_3 автомобіль ВАЗ 11183-110-20ЗНГ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1 ( а.с.51).

В підтвердження понесеної матеріальної шкоди в розмірі 245 680 грн. позивачем надано рахунок на оплату №7 від 09 січня 2018 року вартості нового автомобіля ВАЗ 219410-010-50 2017 р., Однак з метою доведення економічної необґрунтованості ремонту транспортного засобу ВАЗ -11183, р/н НОМЕР_1 належним доказом є письмовий звіт (акт) чи висновок про оцінку, виконаний аварійним комісаром, оцінювачем або експертом. Крім того, має бути підтверджена вартість транспортного засобу до та після дорожньо -транспортної пригоди, а не рахунок на аналогічний новий транспортний засіб.

За загальним правилом, встановленим ст. 81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України .

Виходячи із вищевикладеного судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволення позовних вимог позивача в частині солідарного стягнення матеріальної шкоди в розмірі 245 680,00 грн.

Доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга не містить, клопотанання про призначення судової автотоварознавчої експертизи позивачем не заявлялося.

Частиною першою статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 23 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є зокрема: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно з положеннями статті 24 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані із доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Відповідно до статті 26-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Виходячи із вимог статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Судом встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди настала смерть доньки позивача ОСОБА_4 , однак жодних доказів щодо понесених матеріальних витрат позивач суду не надав, а оскільки відповідно до страхового полісу страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, визначена у розмірі 200 000,00 грн., то з урахуванням визначеного законом відсотку виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю з ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія судом першої інстанції обгрунтовано стягнуто на користь позивача 10 000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги першої інстанції неправильно застосовані положення ст. 26-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зводяться до особистого тлумачення позивачем положень Закону, розмір моральної шкоди стягнутої зі страховика відповідає вимогам чнного законодавства.

Разом з тим, із розміром моральної шкоди, стягнутої з ТОВ Дніпрокомунтранс колегія суддів погодитись не може.

Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди суд враховує, що життя людини є найвищою соціальною цінністю, з трагічною смертю доньки, позивач зазнав суттєвих моральних страждань, смерть стала справжнім потрясінням, величезним горем та найбільшою трагедією. Він втратив надію на майбутнє, спокій та захист в старості, а тому, враховуючи надане обґрунтування та докази рівня, характеру, тривалості та обсягу душевних та психічних страждань, характеру майнових та немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у житті позивача, з урахуванням вимог вимоги співвимірності, розумності і справедливості, колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з ТОВ Дніпрокомунтранс на користь ОСОБА_1 в сумі 300 000,00 грн., скасувавши рішення суду першої інстанції в цій частині.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26 березня 2020 року в частині стягннення з Товариства з додатковою відповідальністю Дніпрокомунтранс на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 150 000,00 грн. - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Дніпрокомунтранс (49017, м.Дніпро, вул.Запорізьке шосе, 26, код ЄДРПОУ 02128158) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 000,00 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді: М.Ю. Петешенкова

Н.М. Деркач

М.М. Пищида