Постанова

від 21.12.2020 по справі 354/814

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 354/814

Провадження № 22-ц/4808/648/20

Головуючий у 1 інстанції Польська М. В.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.,

за участю секретаря Маслей А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Яремчанського міського суду, ухвалене суддею Польською М.В. 28 лютого 2020 року в м. Яремче, повний текст якого виготовлено 2 березня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Яремчанська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2015 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Яремчанська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на майно: за ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,17 га в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради для ведення особистого селянського господарства; за ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,11 га в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради для ведення особистого селянського господарства; за ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,055 га в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради для ведення особистого селянського господарства; за ОСОБА_11 на земельну ділянку площею 0,055 га в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради для ведення особистого селянського господарства; за ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,11 га в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради для ведення особистого селянського господарства.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно заповіту від 05.10.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського МНО Денисюком Л.І., зареєстрованого за №11460 (дублікат видано 29.10.2015 року за №34), ОСОБА_13 заповів їм в частках, визначених позовними вимогами, належну йому земельну ділянку площею 0,50 га в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради для ведення особистого селянського господарства.

ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавець помер, спадщина прийнята позивачами.

04.11.2015 року представник позивачів звернувся за видачею свідоцтва про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно - земельну ділянку. Тому просять визнати право власності на дану земельну ділянку в порядку ст. 392 ЦК України.

16.03.2016 року позивачі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 просили залишити без розгляду позовні вимоги, що стосуються визнання за ними прав власності.

Ухвалою суду від 05.05.2016 року залишено без розгляду вимоги даних позивачів.

26.07.2016 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на майно: за ОСОБА_3 на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,75 га, що складає 0,375 га в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради; за ОСОБА_3 на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,75 га, що складає 0,0625 га в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради; за ОСОБА_1 на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,75 га, що складає 0,0625 га в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради; за ОСОБА_2 на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,75 га, що складає 0,0625 га в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради.

Даний позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги після смерті батька ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До спадкового майна входить земельна ділянка площею 0,75 га в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради.

Згідно заповіту від 08.10.2005 року, посвідченого секретарем Поляницької сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за №11, батько заповів ОСОБА_3 1/2 частку належного йому майна, в т.ч. земельної ділянки площею 0,75 га. На іншу частку відкрилась спадщина по закону, яка ділиться на шістьох дітей по 1/6 частці. Позивачі звернулись до нотаріальної контори про видачу їм свідоцтва про прийняття спадщини, однак їм було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно - земельну ділянку. Тому просять визнати право власності на дану земельну ділянку в порядку ст.ст. 328, 392 ЦК України.

Ухвалою суду від 23.08.2016 року зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним.

Рішенням Яремчанського міського суду від 28.02.2020 року позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , третя особа на стороні відповідачів - Яремчанська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно - задоволено. Визнано право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_13 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на майно: за ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,17 га в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради для ведення особистого селянського господарства; за ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,11 га в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради для ведення особистого селянського господарства; за ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,11 га в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради для ведення особистого селянського господарства.

Зустрічний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визнання права власності на спадкове майно - задоволено. Визнано право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_13 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на майно: за ОСОБА_3 на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,75 га, що складає 0,375 га, для ведення особистого селянського господарства в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради; за ОСОБА_3 на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,75 га, що складає 0,0625 га, для ведення особистого селянського господарства в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради; за ОСОБА_1 на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,75 га, що складає 0,0625 га, для ведення особистого селянського господарства в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради; за ОСОБА_2 на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,75 га, що складає 0,0625 га, для ведення особистого селянського господарства в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради.

Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині задоволення первісного позову, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу. Вважають вказане рішення в частині первісного позову незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає до скасування із закриттям провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Зазначають, що ОСОБА_13 на праві власності належали три земельні ділянки в ур. Грунь с. Поляниця Яремчанської сільської ради: площею 1,0832 га, кадастровий номер 2611092001:22:001:0042 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства - згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ№019043 від 20.04.2004 року; площею 0,6669 га, кадастровий номер 2611092001:22:11:0039, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства - згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ№019042 від 20.04.2004 року та площею 0,2500 га, кадастровий номер 2611092001:22:001:0038, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ№019041 від 20.04.2004 року.

14.10.2004 року між ОСОБА_13 з одного боку та позивачами за первісним позовом з іншого було укладено Договір купівлі-продажу частини земельної ділянки, кадастровий номер 2611092001:22:001:0042, площею 0,5000 га в таких частинах: покупець ОСОБА_4 - площею 0,17 га; покупець ОСОБА_5 - площею 0,11 га; покупець ОСОБА_10 - 0,0550 га; покупець ОСОБА_11 - площею 0,0550 га; покупець ОСОБА_14 - площею 0,11 га, про що приватним нотаріусом Яремчанського МНО Питлюком В.І. було зроблено відмітку на Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ІФ№019043 від 20.04.2004 року.

Згідно заповіту від 05.10.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського МНО Денисюком Л.І., зареєстрованого за №11460 (дублікат видано 29.10.2015 року за №34), ОСОБА_13 заповів належну йому земельну ділянку площею 0,5000 га в ур. Грунь с. Поляниця Яремчанської сільської ради для ведення особистого селянського господарства позивачам за первісним позовом: ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,17 га; ОСОБА_5 - площею 0,11 га; ОСОБА_10 - площею 0,0550 га; ОСОБА_11 - 0,0550 га; ОСОБА_6 - площею 0,11 га.

При цьому із вказаного вище заповіту не вбачається яку конкретно земельну ділянку, з яким саме кадастровим номером ОСОБА_13 заповів позивачам за первісним позовом. Але, оскільки згідно заповіту від 05.10.2005 року цільове призначення земельної ділянки, яка є об`єктом спадщини, - для ведення особистого селянського господарства, то земельна ділянка площею 0,2500 га в ур. Грунь в с. Поляниця, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, не є предметом спору.

Зазначають також і те, що з первісної позовної заяви вбачається, що позивачі не вказують з якої саме земельної ділянки площею 0,6669 га чи 0,5832 га слід визнати за ними право власності.

Крім того, ними не долучено копії Державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_13 , яку він заповів, а долучена до заяви від 01.10.2016 року копія Державного акту на земельну ділянку площею 1,0832 га, кадастровий номер 2611092001:22:001:0042, яка посвідчена приватним нотаріусом Яремчанського МНО Могилевич Л.В. 25.11.2008 року, не містить записів про відчуження частини земельної ділянки площею 0,5000 га у 2004 році, тому не може бути належним і допустимим доказом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі за первісним позовом виготовили новий Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,5000 га серії ІФ№046900 і вказаній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 2611092001:22:001:0133.

Судом першої інстанції при розгляді справи не встановлено чи присвоєно земельній ділянці площею 0,5832 га новий кадастровий номер, чи виготовлявся на вказану земельну ділянку ОСОБА_13 чи його спадкоємцями дублікат Державного акту на право власності на земельну ділянку, чи є у Відділі у Надвірнянському районі Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області проект із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, чи визначено її межі в натурі.

Також судом не було залучено до участі у справі Поляницьку сільську раду та Відділ у Надвірнянському районі Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області для з`ясування усіх вищенаведених обставин справи.

Зазначають, що з огляду на наведене на момент смерті ОСОБА_13 був власником двох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства: площею 0,6669 га та 0,5832 га, проте судом першої інстанції не встановлено яка саме земельна ділянка є предметом спору за первісним позовом.

Таким чином, на момент звернення позивачів за первісним позовом до суду та в ході розгляду справи по суті предмет спору був відсутній, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Вважають, що на відсутність предмета спору вказує також і те, що позивачі за первісним позовом не визначили ціну позову. Згодом ними було долучено довідку ПП Авеню про вартість земельної ділянки площею 0,5000 га, хоча серед переліку послуг ПП Авеню немає послуг з оцінювання земельних ділянок в розумінні ЗУ Про оцінку земель , на що суд першої інстанції не звернув увагу. Крім того, в даній довідці не зазначено кадастровий номер земельної ділянки, якій надавалась оцінка.

Просять рішення Яремчанського міського суду від 28 лютого 2020 року в частині задоволення первісного позову скасувати та закрити провадження у справі в цій частині.

Представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - ОСОБА_15 подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Вказує, що в заповіті від 28.10.2005 року, складеному на ім`я ОСОБА_16 , також не зазначено яку саме земельну ділянку батько їй заповідає. Звертаючись до суду із зустрічним позовом, позивачі зазначають, що заповіт від 28.10.2005 року вчинено на земельну ділянку площею 0,75 га, хоча такої площі земельної ділянки за померлим зареєстровано не було, тобто судом першої інстанції було встановлено, що предметом зустрічного позову є земельна ділянка площею 0,75 га, яка належала померлому спадкодавцю.

Зважаючи на вимоги первісного позову, які стосуються земельної ділянки площею 0,50 га, кадастровий номер 2611092001:22:001:0042, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ№19043 від 20.04.2004 року спадкодавцю належала земельна ділянка площею 0,5832 га (1,0832-0,50 га) в ур. Грунь с. Поляниця Яремчанської міської ради, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Після отримання позивачами за первісним позовом додатково земельної ділянки площею 0,50 га за заповітом від 05.10.2005 року, залишок даної земельної ділянки з призначенням під ведення особистого селянського господарства за померлим становить 0,0832 га.

Отже, якщо враховувати розподіл за першим заповітом від 05.10.2005 року, нерозподіленої за спадковим майном за другим заповітом від 28.10.2005 року та за законом залишаються ще три земельні ділянки: площею 0,0832 га і площею 0,6669 га для ведення особистого селянського господарства, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

При цьому, в судових засіданнях спадкоємці - діти померлого, стверджували про наявність у батька 2,0 га землі у власності за життя. А тому після продажу 0,50 га у нього залишилось 1,5 га. Тобто, вже з наданих в судових засіданнях пояснень ОСОБА_3 належить за заповітом від 28.10.2005 року 1/2 всієї землі, тобто 0,75 га, а не 0,375 га. Решту ж - 0,75 га за законом слід поділити на шістьох дітей спадкодавця.

Крім цього, судом було встановлено, що заповіт від 05.10.2005 року вже був предметом оскарження в суді. Так, діти спадкодавця звертались до суду з позовом про визнання такого заповіту недійсним. Рішенням Яремчанського міського суду від 15.03.2007 року у задоволенні цього позову було відмовлено.

Вважає, що судом першої інстанції було надано належну оцінку і доводам сторони позивача за зустрічним позовом, що останній заповіт скасовує попередній, оскільки в даному спорі судом не було встановлено того, що складання нового заповіту змінило чи скасувало попередній заповіт.

Твердження апелянтів стосовно відсутності предмета спору за первісним позовом є необґрунтованими, оскільки предметом спору є визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, коли відсутній оригінал правовстановлюючого документу.

З огляду на наведене просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду апелянти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх представник та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_17 доводи апеляційної скарги підтримали з мотивів, наведених у ній.

Представник позивачів за первісним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - ОСОБА_15 в судовому засіданні в режимі відеоконференції проти задоволення апеляційної скарги заперечила, просила рішення суду залишити без змін.

Відповідачі за первісним та зустрічним позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомили, повідомлялися про час та розгляд справи у встановленому законом порядку.

Третя особа - Яремчанська міська державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явилась, попередньо подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, щодо суті спору покладається на розсуд суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянтів та їх представника, представника позивачів за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2004 року ОСОБА_13 на підставі рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 16.11.2000 року №36 було видано Держаний акт серії ІФ №019043 на право власності на земельну ділянку площею 1,0832 га в с. Поляниця, урочище Грунь Яремчанської міської ради Івано-Франківської області для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2611092001220010042 (т. 2, а.с. 22), Держаний акт серії ІФ №019042 на право власності на земельну ділянку площею 0,6669 га в с. Поляниця, урочище Грунь Яремчанської міської ради Івано-Франківської області для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2611092001220010039 (т. 2, а.с. 24) та Держаний акт серії ІФ №019041 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га в с. Поляниця, урочище Грунь Яремчанської міської ради Івано-Франківської області для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2611092001220010038 (т. 2, а.с. 23).

Згідно копії Договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 14.10.2004 року ОСОБА_13 передав у власність покупцям частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, участок Грунь, площею 0,5000 га в таких частинах: ОСОБА_4 - площею 0,1700 га, ОСОБА_5 - 0,1100 га, ОСОБА_10 - 0,0550 га, ОСОБА_11 - 0,0550 га, ОСОБА_6 - 0,1100 га. Земельна ділянка, частина якої відчужується, належить продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ №019043, виданого 20.04.2004 року Поляницькою сільською радою на підставі рішення виконавчого комітету №36 від 16.11.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010429800188. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Питлюком В.І., зареєстровано в реєстрі за №2622. Зазначено, що документ власності перевірено і з відміткою про відчуження частини земельної ділянки площею 0,5000 га повернуто власникові; зареєстровано в ДРП 14.10.2004 року за р.н. 184985 (т. 3, а.с. 57).

Відповідно до копії дублікату заповіту від 05.10.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Денисюком І.Л., зареєстрованого в реєстрі за №11460, ОСОБА_13 заповів належну йому на праві власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,5000 га, що знаходиться за адресою: с. Поляниця, урочище Грунь Яремчанської міської ради Івано-Франківської області в наступних частинах: ОСОБА_4 - 0,1700 га, ОСОБА_5 - 0,1100 га, ОСОБА_10 - 0,0550 га, ОСОБА_11 - 0,0550 га, ОСОБА_6 - 0,1100 га (т. 1, а.с. 5).

Згідно копії заповіту від 28.10.2005 року, посвідченого секретарем Поляницької сільської ради Тимофій Н.І., зареєстрованого в реєстрі за №11, ОСОБА_13 половину житлового будинку, половину літньої кухні, половину стайні, половину погребу, гараж, автомобіль марки Мерседес-126 і половину земельної ділянки заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1, а.с. 239).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_13 помер, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.11.2005 року (т. 2, а.с. 164).

Як вбачається з копії Свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 18.10.2006 року ОСОБА_1 змінила ім`я на ОСОБА_18 (т. 1, а.с. 248), а згідно копії Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 25.11.2006 року змінила прізвище на ОСОБА_19 (т. 1, а.с. 249).

Рішенням Яремчанського міського суду від 15.03.2007 року, яке набрало законної сили 27.03.2007 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_13 05.10.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Денисюком І.Л., р. №11460 (т. 2, а.с. 21).

Судом встановлено також, що постановами №№593/02-31, 594/02-31, 595/02-31, 596/02-31, 597/02-31 від 04.11.2015 року державним нотаріусом Яремчанської міської державної нотаріальної контори Мотрук Н.Д. відмовлено ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Поляниця, урочище Грунь Яремчанської міської ради Івано-Франківської області у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на це майно (т. 1, а.с. 12-16).

Постановами №№390/02-31, 391/02-31, 392/02-31 від 15.06.2016 року та №420/02-31 від 08.07.2016 року державним нотаріусом Яремчанської міської державної нотаріальної контори Мотрук Н.Д. відмовлено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом, оскільки спадкоємцями не представлено правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,75 га в с. Поляниця, уч. Грунь Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, яка входить до складу спадщини (т. 1, а.с. 240-243).

Згідно повідомлення Відділу Держгеокадастру у м. Яремчому Івано-Франківської області №958/05-06/26 від 15.06.2016 року на запит суду від 13.06.2016 року №354/814/15-ц/682/2016, за ОСОБА_13 права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,5000 га в с. Поляниця Яремчанської міської ради не зареєстровано (т. 1, а.с. 220).

Відповідно до повідомлень Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 25.08.2020 року №Б-112/0-0.202-115/145-20 та №Б-113/0-0.202-115/145-20 у Національній кадастровій системі відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 2611092001:22:001:0042 та 2611092001:22:001:0039 відсутні (т. 3, а.с. 73, 73а).

Як вбачається з копій погосподарських книг за господарством ОСОБА_13 станом на 01.01.2003 року обліковувалося 2,00 га землі, в тому числі: 0,25 га - для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель, 1,75 га - для ведення особистого підсобного господарства; в 2004 році загальну площу землі зменшено на 0,50 га та станом на 01.01.2005 року зазначено 1,50 га, зокрема: 0,25 га - для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель, 1,25 га - для ведення особистого підсобного господарства (т. 1, а.с. 251-254).

Згідно відповіді Відділу Держгеокадастру в м. Яремчому Івано-Франківської області Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 02.08.2016 року №Б-17/0-13/6-16 на запит адвоката ОСОБА_22 згідно книг реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за ОСОБА_13 зареєстровані земельні ділянки: площею 1,0832 га, кадастровий номер 2611092001:22:001:0042, для ведення особистого селянського господарства; площею 0,2500 га, кадастровий номер 2611092001:22:001:0038, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; площею 0,6669 га, кадастровий номер 2611092001:22:001:0039, для ведення особистого селянського господарства (т. 2, а.с. 20).

Задовольняючи вимоги первісного та зустрічного позовів, суд першої інстанції виходив з того, що спадкодавцю після відчуження за договором купівлі-продажу від 14.10.2004 року земельної ділянки площею 0,5000 га, належала на праві власності ділянка площею 1,50 га. Ні з заповіту від 05.10.2005 року, ні з заповіту від 28.10.2005 року не вбачається, яку саме земельну ділянку ОСОБА_13 заповів позивачам за первісним та зустрічним позовами. Однак, виходячи з цільового призначення таких земельних ділянок, земельна ділянка площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд не є предметом спору. Тобто і перший, і другий заповіт стосувалися земельної ділянки, яка і була у попереднього власника - площею 1,25 га для ведення селянського господарства, і саме ця площа є предметом спору за первісним та зустрічним позовом, без будь-якої накладки земель одна на одну. Іншого спору щодо земель немає. При цьому складання нового заповіту не змінило та не скасувало попередній заповіт, а процесуальне право двох позивачів за первісним позовом про не розгляд судом їхніх вимог після звернення до суду, як і право трьох спадкоємців - дітей померлого на отримання ще по 1/6 частці на дані земельні ділянки в порядку, визначеному законом, залишається, і це не створить спору щодо кількості земель, що не охоплена даною цивільною справою.

Однак, апеляційний суд не може погодитися із такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).

Згідно вимог ч.ч. 1, 2, 4 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом (ст. 1245 ЦК України).

Судом встановлено, що складаючи заповіт від 05.10.2005 року на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,5000 га (т. 1, а.с. 5) та заповіт від 28.10.2005 року, яким заповів половину земельної ділянки ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 239), ОСОБА_13 не зазначав які саме земельні ділянки з належних йому він заповідає кожному з них.

За змістом ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Разом з тим за наявної неконкретизованості спадкового майна та спору про визнання права власності на нього питання про тлумачення вищевказаних заповітів спадкоємцями не порушувалося.

При цьому ні земельної ділянки площею 0,5 га, ні земельної ділянки площею 0,75 га в с. Поляниця Яремчанської міської ради за ОСОБА_13 зареєстровано не було, що, зокрема, підтверджується повідомленням Відділу Держгеокадастру у м. Яремчому Івано-Франківської області №958/05-06/26 від 15.06.2016 року на запит суду від 13.06.2016 року №354/814/15-ц/682/2016 (т. 1, а.с. 220).

Як зазначено в правовому висновку Верховного Суду в постанові від 30.07.2020 року по справі №378/1160/15-ц (провадження №61-43170св18) суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Суд не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підставами виникнення і припинення прав на земельні ділянки, як і прав на інші об`єкти нерухомого майна, розташовані на них, є передбачені законом юридичні факти, що підтверджуються відповідними документами.

До 02.05.2009 року документом, що посвідчував право власності на земельну ділянку незалежно від способу набуття власником такого права, виступав виключно державний акт.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Відповідно до ч.ч. 3-4, 6-7 ст. 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Згідно положень статей 181, 182 ЦК України, статті 5 Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень земельні ділянки, житлові будинки, будівлі, споруди є нерухомим майном, щодо яких проводиться державна реєстрація прав. При цьому державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі - Порядок).

Так, відповідно до п. 66 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, зокрема якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (частина перша статті 49 Закону України Про нотаріат ).

Відповідно до пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об`єднання земельних ділянок до створення єдиної системи органів реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень: відмітку про відчуження земельної ділянки на державному акті на право власності на землю (земельну ділянку), що відчужується, здійснює нотаріус та орган, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок; право власності або право користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації земельної ділянки.

Частиною шостою статті 126 ЗК України визначено, що на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

У разі набуття права власності на земельну ділянку кількома набувачами або у разі відсутності на відповідному державному акті місця для проставлення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку набувачеві або відчужувачеві земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня подання ним до органу, який здійснює видачу зазначеного акта, документів, передбачених законодавством, видається державний акт на право власності на земельну ділянку.

Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом.

Як вбачається з матеріалів справи та поданої апеляційної скарги, позивачами за первісним позовом після відчуження їм ОСОБА_13 на підставі Договору купівлі-продажу від 14.10.2004 року частини земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, участок Грунь, площею 0,5000 га, яка належала продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ №019043 від 20.04.2004 року, було виготовлено новий Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,5000 га серії ІФ №046900, і вказаній ділянці було присвоєно кадастровий номер 2611092001:22:001:0133 (т. 3, а.с. 112).

Разом з тим, матеріали справи не містять даних про те, чи присвоювався у відповідності до ст. 79-1 ЗК України новий кадастровий номер земельній ділянці площею 0,5832 га, яка залишилася у власності ОСОБА_13 , та чи затверджувалася технічна документація із землеустрою щодо даної земельної ділянки з винесенням в натуру (на місцевість) її меж.

Судом встановлено, що при посвідченні Договору купівлі-продажу від 14.10.2004 року нотаріусом на Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ІФ №019043 від 20.04.2004 року, кадастровий номер 2611092001:22:001:0042, було проставлено відмітку про відчуження частини земельної ділянки площею 0,5000 га (т. 3, а.с. 52).

Разом з тим, при зверненні в нотаріальну контору із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину позивачами за первісним позовом було представлено засвідчену копію даного державного акту на земельну ділянку площею 1,0832 га без відмітки про відчуження (т. 2, а.с. 235).

Крім того, згідно повідомлень Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 25.08.2020 року №Б-112/0-0.202-115/145-20 та №Б-113/0-0.202-115/145-20 у Національній кадастровій системі відсутні відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 2611092001:22:001:0042 та 2611092001:22:001:0039 (т. 3, а.с. 73, 73а).

З огляду на викладене твердження позивачів за первісним позовом про те, що ОСОБА_13 заповів їм земельну ділянку площею 0,5000 га, кадастровий номер 2611092001:22:001:0042, є безпідставними.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність задоволення судом першої інстанції також вимог зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Пунктом 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції від 28 лютого 2020 року скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовити. Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 по 650 грн. 00 коп. з кожного судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Яремчанського міського суду від 28 лютого 2020 року скасувати, ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Яремчанська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майновідмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) 650 (шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) 650 (шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 )650 (шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: Г.П. Мелінишин

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 30 грудня 2020 року.